Ухвала суду № 43409365, 11.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.03.2015р. м. Київ К/800/39480/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

при секретарі Ігнатенко О.В.,

за участю представників:

позивача - Собка О.В.,

відповідача - не з'явились,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Інспекція)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.05.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013

у справі № 826/2255/13-а

за позовом публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - Товариство)

до Інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2012 № 0000341501, згідно з яким позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1 103 663,59 грн. за несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов'язання з рентної плати за природний газ.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.05.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013, позов задоволено частково; оспорюване податкове повідомлення-рішення скасовано в частині накладення на позивача 958 763,59 грн. штрафних санкцій; у решті позову відмовлено.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з протиправності накладення на платника штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання, яке було зменшено поданням уточнюючого розрахунку.

Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та нормам матеріального права, Інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про правомірне застосування до позивача оспорюваного штрафу за затримку сплати узгодженого грошового зобов'язання, як це передбачено статтею 126 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог Інспекції з урахуванням такого.

Як встановили суди, оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято Інспекцією за наслідками проведення камеральної перевірки своєчасності сплати Товариством рентної плати за природний газ за жовтень, листопад 2011 року (оформленої актом від 12.09.2012 № 317/15-30019775).

Так, під час цієї перевірки податковим органом було виявлено факт сплати позивачем самостійно визначено у податковому розрахунку з цього платежу грошового зобов'язання: за жовтень 2011 року в сумі 8 119 332,20 грн. із затримкою на 28 днів, у сумі 65 164,93 грн. - із затримкою на 22 дні, у сумі 2 798 282,24 грн. - на 21 день; за листопад 2011 року в сумі 53 856,54 грн. - із затримкою на 14 днів.

Судами також з'ясовано, що у грудні 2011 року позивач подав до контролюючого органу уточнюючий податковий розрахунок з рентної плати за природний газ, згідно з яким платник визначив грошове зобов'язання з цього платежу за жовтень 2011 року в розмірі 1 449 000 грн.; вказану суму було перераховано Товариством до бюджету за платіжними дорученнями від 21.12.2011 № 56 (у розмірі 1 394 911,39 грн.) та від 22.12.2011 № 110 (у розмірі 65 164,93 грн.).

В силу вимог пункту 260.3 статті 260 ПК платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 260.5 цієї ж статті ПК платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби:

за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України;

за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Згідно з пунктом 260.7 статті 260 ПК сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Отже, наведеними законодавчими приписами встановлено імперативний обов'язок платника сплатити самостійно визначену суму грошового зобов'язання з рентної плати за природний газ у вказаний строк.

У той же час згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Керуючись наведеними законодавчими приписами та приймаючи рішення про часткове задоволення даного позову, попередні судові інстанції об'єктивно виходили з того, що за наслідками подання Товариством уточнюючого розрахунку з рентної плати за природний газ в порядку наведеної норми відбулося зменшення суми грошового зобов'язання позивача зі сплати до бюджету цього платежу.

Об'єктивна ж відсутність у платника податкового обов'язку (у даному разі - у розмірі його зменшення), за умови недоведеності податковим органом незаконності такого зменшення, виключає як узгодженість цієї суми, так і можливість притягнення платника до відповідальності у вигляді штрафу в порядку пункту 126.1 статті 126 ПК за невиконання цього обов'язку.

По епізоду, пов'язаному з порушенням Товариством строку сплати узгодженого грошового зобов'язання з рентної плати за листопад 2011 року, суди встановили, що задекларовану суму цього платежу (1 403 370,85 грн.) було перераховано позивачем до бюджету в повному обсязі за платіжним дорученням від 20.12.2011 № 48, тобто своєчасно, у зв'язку з чим підстави для притягнення платника до відповідальності у вигляді оспорюваного штрафу за цей звітнийперіод відсутні.

З урахуванням викладеного суди цілком правомірно задовольнили позов у відповідній частині.

З огляду на відповідність висновків судів по суті спору вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам даного спору, правильність ухвалених у справі судових актів підстави для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої і апеляційної інстанцій та задоволення касаційних вимог відсутні.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.05.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 у справі № 826/2255/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько