Ухвала суду № 43409264, 10.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.03.2015р. м. Київ К/800/15387/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представника позивача - Омельченка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Держаної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014

та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.12.2013

у справі № 817/4197/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерал-Ойл»

до Держаної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерал-Ойл» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Держаної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області № 0003422342 від 19.07.2013.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.12.2013, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, посилаючись на прийняття оскаржуваних судових рішень з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової перевірки ТОВ «Джерал-Ойл» з питань дотримання податкового та іншого законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «Уністрой» за період з 01.03 по 31.03.2013, складено акт № 499/22-200/37083433 від 09.07.2013, в якому зафіксовано порушення: п. 44.1 ст. 44, п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 201.14, 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: до складу податкового кредиту віднесено податок на додану вартість 897 234 грн. по безтоварним операціям з ТОВ «Уністрой» за березень 2013 року, в результаті чого завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість за березень 2013 року на суму 897 234 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 19.07.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003422342 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 345 851 грн., в т.ч.: 897 234 грн. основного платежу та 448 617 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як встановлено матеріалами справи, у перевіряємий період позивач здійснював господарську діяльність із роздрібної торгівлі пальним через автозаправні станції.

Між ТОВ «Джерал-Ойл» та ТОВ «Уністрой» були взаємовідносини згідно договору субкомісії №10/11-К від 20.11.2012, за умовами якого передача та приймання субкомісійних нафтопродуктів здійснюється на нафтобазах, вказаних субкомітентом.

Згідно листа № 0112/У-5 від 01.12.2012 ТОВ «Уністрой» повідомило, що приймання та передача субкомісійних нафтопродуктів буде відбуватися на ССНП в смт. Клевань, вул. Мелещука, 8.

Додатковими угодами від 28.02.2013 та 31.03.2013 до договору субкомісії від 20.11.2012 за № 10/11-к сторони узгодили характеристики нафтопродуктів та визначили розміри винагороди.

Товарно-транспортними накладними підтверджено факт транспортування придбаних у ТОВ «Уністрой» нафтопродуктів зі складу світлих нафтопродуктів в смт. Клевань, вул. Мелещука, 8 на адресу АЗС ТОВ «Джерал-Ойл».

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковим органом не доведено факту здійснення господарських операцій, що не спрямовані на реальне настання наслідків; первинні документи підтверджують фактичне транспортування нафтопродуктів на адресу автозаправних станцій позивача.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно положень п. п. 201.1, 201.8 ст. 201 зазначеного Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

За встановлення в судовому порядку фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, позивачем правомірно включено суми сплаченого в ціні товарів податку на додану вартість до податкового кредиту у спірному періоді відповідно до податкових накладних, отриманих від ТОВ «Уністрой», яке на момент здійснення господарських операцій було зареєстроване платником податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Держаної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний