Ухвала суду № 43409169, 02.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 березня 2015 року м. Київ В/800/1090/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Цвіркуна Ю.І. - суддя-доповідач,

Зайцева М.П., Моторного О.А., Степашка О.І., Федорова М.О.,

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.12.2014 року у справі №826/17890/13-а

за позовом Дочірнього підприємства «Ф. Формула»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.12.2014 року у справі №826/17890/13-а, якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 року у справі № 826/17890/13-а - без змін.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції ст. 159 КАС України.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник додає ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23.06.2014 року №К/800/50508/13, від 02.06.2014 року №К/800/10117/14, від 16.12.2013 року №К/9991/8071/11.

Згідно із статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

Враховуючи вимоги статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, посилання заявника на порушення судом касаційної інстанції норм процесуального права не є підставою для допуску справи до перегляду.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.12.2014 року у справі №826/17890/13-а.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Судді Ю.І.Цвіркун

М.П.Зайцев

О.А.Моторний

О.І.Степашко

М.О.Федоров