Ухвала суду № 43409011, 19.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 року м. Київ К/9991/52726/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Маринчак Н.Є.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року

у справі № 2а/2570/473/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Завод «Будмаш»

до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року, позов Публічного акціонерного товариства «Завод «Будмаш» (далі - ПАТ «Завод «Будмаш»; позивач) до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (далі - Прилуцька ОДПІ Чернігівської області ДПС; відповідач) задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000522302/689 від 10 серпня 2011 року в частині збільшення ПАТ «Завод «Будмаш» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 49 368,14 грн., а також податкові повідомлення-рішення № 0000502302/690 від 10 серпня 2011 року та № 0000512302/691 від 10 серпня 2011 року повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Завод «Будмаш» судові витрати в розмірі 2 146,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Завод «Будмаш» з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт № 933/23-00240307 від 21 липня 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки Прилуцькою ОДПІ Чернігівської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000522302/689 від 10 серпня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 54 744,63 грн. (53 587,48 грн. - основний платіж, 1 157,15 грн. - штрафні (фінансові) санкції); № 0000502302/690 від 10 серпня 2011 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 694 455,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн.; № 0000512302/691 від 10 серпня 2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) податку на додану вартість у розмірі 25 181,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 12 590,50 грн.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення товариством пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР), пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей у Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Плин» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта-К» за нікчемними правочинами.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо безтоварного характеру господарських операцій з придбання позивачем двигунів у ПП «НВП «Плин», контролюючий орган посилався на: ненадання ПАТ «Завод «Будмаш» на перевірку транспортної документації; відсутність у контрагента основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, трудових ресурсів; пояснення засновника, директора та головного бухгалтера ПП «НВП «Плин» щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності підприємства.

Що стосується взаємовідносин з ТОВ «Астарка-К», то відповідач вказував на відсутність у нього необхідних умов для ведення господарської діяльності та на окремі недоліки подорожніх листів.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас певні недоліки первинних документів є свідченням недобросовісності постачальників та, у разі підтвердження дійсного виконання відповідних господарських операцій, не можуть слугувати підставою для притягнення платника податків-покупця до відповідальності.

В даній ситуації судами з'ясовано, що фактичне здійснення господарських операцій з придбання позивачем у ПП «НВП «Плин» укомплектованих двигунів виробництва Lambardini SRL та у ТОВ «Астарка-К» підкатних візків підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, прибутковими ордерами, вимогами, подорожніми листами, відомостями про одержання комплектуючих та відвантаження готової продукції.

Придбані у контрагентів двигуни та підкатні візки товариством використано у власній господарській діяльності, а саме - для виготовлення напівпричепів-цистерн цементовозів автомобільних НПЦ-22ДК, які в подальшому реалізовано на експорт, про що свідчать наявні в матеріалах справи документи.

При цьому слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податків від інших осіб, зокрема, від господарських та виробничих можливостей постачальників або від дотримання ними податкової дисципліни. Тобто, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентами, якщо не буде доведено його безпосередню утягнутість у зловживання таких осіб.

Втім, будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували узгодженість дій позивача з ПП «НВП «Плин» та ТОВ «Астарка-К» з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаність з такими діями постачальників, в матеріалах справи відсутні.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби відхилити, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Маринчак Н.Є.