Ухвала суду № 43408484, 27.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2015 р. м. Київ К/800/53980/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Сіроша М.В., Усенко Є.А., секретар судового засідання - Іванов Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуМіжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постановуКиївського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014у справі№826/5516/14за позовомКомунального підприємства «Київський метрополітен» доМіжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників проскасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

КП «Київський метрополітен» звернувся до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2014 року №0000184210, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів у сфері ЗЕД, в розмірі 3 075 314,79 грн., в зв'язку з порушенням ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. №185/94-ВР.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2014 року в задоволені позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 у даній справі, скасована постанова суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити без змін рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального права.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Комунального підприємства «Київський метрополітен» з питань дотримання вимог валютного законодавства згідно листів ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» від 13.03.2013 р. №47/3-30/2/1437, від 08.04.2013 р. №47/3-30/2-07/2224, від 07.06.2013 р. №47/3-30/2-07/3491, від 05.07.2013 р. №47/3-30/2-07/4042, від 07.11.2013 р. №47/3-30/2-07/6550 та листа Головного управління Національного банку України по м.Києву і Київський області від 07.10.2013 р. №09-208/15564 за період з 16.03.2013 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт №13/42-10/03328913 від 09.01.2014 року, в якому відображено порушення позивачем ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. №185/94-ВР.

Підставою для такого висновку слугували твердження відповідача про недопоставку позивачу товару у період з 16.06.2013 року по 07.07.2013 року (22 дні) на суму 4378190,33 євро (46595678,66 грн.) згідно контракту №КМСЕ/СON/001, укладеного КП «Київський метрополітен» з ЗАТ «Вагонмаш», предметом якого є поставка вагонів метрополітену.

Крім того, судами встановлено, що згідно з висновком Санкт-Петербурзької торгово-промислової палати від 28.01.2014 року №101/9 - затримка виконання ЗАТ «Вагонмаш» зобов'язань по поставці вагонів метрополітену сталась у зв'язку із дією обставин непереборної сили, та безпосередньо вплинула на зміщення виробничого графіку відносно поставки третього та четвертого метропотягів по 05.07.2013 року.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив того, що з 15.06.2013 р. по 08.07.2013 р. мало місце неповернення валютної виручки, а висновок Санкт-Петербурзької торгово-промислової палати від 28.01.2014 року №101/9 (про наявність форм-мажорних обставин у цей період) складений вже після прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 23.01.2014 р., а тому не може впливати на оцінку його правомірності.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків, відзначивши, що під час розгляду скарги позивача на спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган протиправно не врахував висновок Санкт-Петербурзької торгово-промислової палати від 28.01.2014 року №101/9 про те, що затримка виконання ЗАТ «Вагонмаш» зобов'язань по поставці вагонів метрополітену третього та четвертого п"ятивагонних метропоїздів по 05.07.2013 року, є обставинами непереборної сили.

Суд касаційної інстанції вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, та такими, що зроблені без всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи, при цьому колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, КП «Київський метрополітен» уклав з ЗАТ «Вагонмаш» зовнішньоекономічний контракт №КМСЕ/СON/001 від 22.07.2011 р. на виготовлення та поставку нових метропоїздів, згідно з яким здійснено предоплату на користь нерезидента (виконавця). Відповідачем під час перевірки встановлено, що з 15.06.2013 р. по 08.07.2013 р. була затримка поставки товару, та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про нарахування пені в розмірі 0,3 % за кожний день порушення термінів розрахунків відповідно до ст.ст. 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. №185.

Відповідно до частини 6 та 7 статті 6 Закону № 185, - якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Тобто, підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасну поставку товару є виникнення надзвичайних і невідворотних обставин, у тому числі обставин непереборної сили, результатом яких є невиконання зобов'язань одної із сторін.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій взагалі не досліджували наявність або відсутність форс-мажорних обставин, а лише надавали оцінку даті складення висновку Санкт-Петербурзької торгово-промислової палати №101/9, в якому зазначено, що форс-мажорними обставинами є початок ліквідації ТОВ «Вагонмашсервіс» з червня 2012 р. (контрагента ЗАТ «Вагонмаш»), який в строк до 22.07.2012 р. зобов'язаний був поставити тележки моторні. Суди також не дослідили умови контракту (п.22), на які є посилання у висновку № 101/9, в яких обумовлено підстави визнання певних обставин форс-мажорними, а також умови виконання контракту, в тому числі і придбання матеріалів та обладнання. Тобто, визначальним в даних правовідносинах є не дата складення висновку, а наявність форс-мажорних обставин.

Спірні правовідносини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судів попередніх інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність його висновків в цілому по суті спору.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі на підставі належних та допустимих доказів та дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд вживає передбачені законом заходи для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Згідно частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України - підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалене у справі судове рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання, яке підлягає задоволенню, про заміну процесуального правонаступника: Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників на Міжрегіональне головне управління Держаної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників в зв'язку з реорганізацією на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. № 311.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання представника відповідача про заміну сторони відповідача.

Замінити сторону відповідача: Міжрегіональне Головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників на Міжрегіональне головне управління Держаної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Держаної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників - задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 4.06.2014 р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 та направити справу №826/5516/14 на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м.Києва

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді М.В.Сірош Є.А.Усенко