Ухвала суду № 43408375, 26.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2015 року м. Київ К/800/63774/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Харківської митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2013р. у справі № 820/5276/13-а за позовом Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" Товариство з обмеженою відповідальністю до Харківської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській області про скасування рішення, картки відмови та стягнення суми,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківської митниці з позовом, в якому просив:

- скасувати рішення Харківської обласної митниці про коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000009/1 від 01.06.2013 року;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00011 від 01.06.2013 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю надмірно сплачених 12 468,87 грн. податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність дій митниці щодо самостійного визначення митної вартості та необґрунтованим витребуванням у позивача додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товару.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2013р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2013р., позов задоволено частково. Скасовано рішення Харківської обласної митниці про коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000009/1 від 01.06.2013 року. Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00011 від 01.06.2013 року. В задоволенн іншої частини позовних вимог відмовлено.

На постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2013р. надійшла касаційна скарга Харківської митниці, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Отже, враховуючи, що касаційну скаргу подано відповідачем на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими задоволені позовні вимоги частково, колегія відповідно до ст. 220 КАС України перевіряє справу у межах касаційної скарги, а саме, в частині правомірності рішень судів стосовно скасування рішення Харківської обласної митниці про коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000009/1 від 01.06.2013 року та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації № 807010001/2013/00011 від 01.06.2013 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між СП «УВРК» ТОВ (покупец) та компанією EESTI TRAALPUUGI UHISTU (Естонія) (продавец) було укладено Контракт №3009/10 від 30.09.2010 року. На виконання умов контракту № 3009/10 від 30.09.2010р. (м. Куп'янськ) було ввезено товар, а саме: салака морожена, ціла, з головою, з хвостом, харчові приправи та добавки відсутні, без теплової кулінарної обробки, поверхня чиста, виду "CLUPEA HARENGUS MEMBRAS" в паперових мішках по 15 кг, виробник "EESTI TRAALPUGGI UHISTU", EE. торгова марка відсутня, дата виготовлення: травень 2013 р. 1300 місць, паперові мішки на дерев'яних піддонах. Згідно контракту покупцем вищевказаного товару є позивач. За умовами вищевказаного контракту, тара не повертається (п.1.3. контракту), вид товару, ціна, кількість, вартість та умови поставки партії вказані у інвойсах та/ або в специфікаціях (п.2.2. контракту) на кожну партію, строк оплати партії товару визначений у інвойсах та/ або в специфікаціях (п. 7.2. контракту).

Згідно копій специфікації № 38 та рахунку №38/234 від 21.05.2013 умови поставки FCA м. Палдіски, Естонія (Incoterms 2000). Ціна послуг перевезення з м. Палдіски (Естонія) до п/п Н. Яриловичі становить 9000 грн. (без ПДВ), відстрочка оплати послуг становить 7 банківських днів з моменту доставки вантажу в пункт призначення (отримання вантажу вантажоодержувачем), що передбачено п. 5.3 договору № 01/03-2010/пр. між позивачем та ФОП ОСОБА_5 та підтверджується копією рахунка-фактури № Ш-00000179 від 21.05.2013 р. Таким чином, сума складових митної вартості товару становить 8580,00 EUR + 9000 грн. = 98195,07 грн., з яких сума ПДВ, яка підлягає до сплати у митному режимі імпорту, становить 19639,01 грн. Вказана сума відображена у митній декларації №807010001/2013/806082.

З метою митного оформлення товару позивачем було оформлено та подано до митного органу ВМД №807010001/2013/806082 з визначення митної вартості товарів за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються (за першим методом) у сумі 0,440 EUR за 1 кг.

Також позивачем подано картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами, міжнародну автомобільну накладну (СМR), книжку МДП, рахунок за послуги перевезення товару, рахунок-фактуру, доповнення до контракту, зовнішньоекономічний контракт купівлі продажу товару, договір (контракт) на перевезення товару, ветеринарний сертифікат, ветеринарне свідоцтво, сертифікат відповідності, декларація виробника, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, експортну декларацію.

Харківською обласною митницею у зв'язку із сумнівами щодо митної вартості товару, було запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;договір з третіми особами; рахунки про сплату комісійних; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосу оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів.

Декларант був ознайомлений із переліком додаткових документів, які необхідно надати митному органу, що підтверджується розпискою та вчиненим ним записом «на даний момент додаткові документи надати неможливо».

Харківською обласною митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000009/1 від 01.06.2013 року, яким було скориговано митну вартість деяких товарів за ВМД № 807010001/2013/806082, а саме: салака морожена, ціла, з головою, з хвостом, харчові приправи та добавки відсутні, без теплової кулінарної обробки, поверхня чиста, виду "CLUPEA HARENGUS MEMBRAS" в паперових мішках по 15 кг, виробник "EESTI TRAALPUGGI UHISTU", EE. торгова марка відсутня, дата виготовлення: травень 2013 р. 1300 місць, паперові мішки на дерев'яних піддонах.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Розрахунок митної вартості: тов. 1,03 дол. США/кг*19500 кг.=20085 дол. США. Таким чином, було збільшено митну вартість товару, що ввозився позивачем.

Також Харківською обласною митницею було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00011 від 01.06.2013 року.

Підставою відмови у митному оформлені (випуску) товарів зазначено здійснення коригування митної вартості товару рішенням про визначення митної вартості товарів № 807010001/2013/000009/1 від 01.06.2013 року. Вимога - подання нової ВМД з урахуванням вимог рішення про визначення митної вартості товарів № 807010001/2013/000009/1 від 01.06.2013 року.

Не погодившись з вищевказаними рішенням та карткою відмови позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Отже, предметом даного спору є правомірність визначення митної вартості товару.

Задовольняючи позов в частині скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що будь-яких фактичних доказів щодо наявності у митного органу сумнівів щодо застосування основного методу (за ціною договору) визначення митної вартості товару позивача, представником відповідача до суду не надано, у зв'язку з чим у митниці не було правових підстав для коригування митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відмовляючи позивачу в митному оформленні товару за 1 методом, митний орган послався на наявність сумніву в правильному визначенні заявленої митної вартості та на неподання позивачем всіх додатково витребуваних документів, при цьому відповідачем був застосований метод 2-ґ визначення митної вартості товару.

Однак, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Щодо посилання скаржника на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, то, як правильно зазначили суди, самі по собі відомості згаданої системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості, за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Таким чином, на думку судів, у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідачем не доведено наявності обґрунтованого сумніву щодо заявленої митної вартості товару та необхідності надання декларантом додаткових документів, а також необґрунтована неможливість застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Харківської митниці відхилити, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2013р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: