Ухвала суду № 43408346, 31.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2015 року м. Київ К/800/61739/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2014 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 р.

у справі № 826/10261/14

за позовом Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика»

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Державне геофізичне підприємство «Укргеофізика» (далі - позивач, ДГП «Укргеофізика») звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач, Центральний офіс) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2014 р. у задоволенні позову відмолено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2014 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДГП «Укргеофізика», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу Центральний офіс, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Центральним офісом проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з дотримання ним вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за договором від 31.10.2012 року №07-44В/12 за період з 14.06.2013 року по 31.03.2014 року, за результатами якої складено акт від 31.03.2014 року №358/28-10-41-20/01432761.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем строків, визначених приписами ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підставі акта перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.04.2014 року №0000404102, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафні санкції у загальному розмірі 51727,50 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДГП «Укргеофізика» є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку в Центральному офісі.

31.10.2012 року між позивачем та ВАТ «Сейсмотехніка» (Білорусія) було укладено договір поставки №07-44В/12, на підставі та на виконання якого ДГП «Укргеофізика» перерахувало через ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» 100% суми передоплати за товар у розмірі 10786 дол. США.

Граничним терміном надходження імпортного товару за даним договором мало бути 12.09.2013 року, однак, в терміни, установлені валютним законодавством, імпортний товар на адресу позивача не поступив.

Крім того, як встановлено судами, позивачем було подано позов не до свого контрагента за договором - ВАТ «Сейсмотехніка» (Білорусія), а до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

22.11.2013 р. господарським судом м. Києва ДГП «Укргеофізика» було відмовлено в задоволенні позову до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідно до абз.1 ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з ч.1,2 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені ст.ст. 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Отже, операції за зовнішньоекономічними контрактами повинні виконуватися суб'єктами господарювання у межах строків, закріплених ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». При цьому безумовною підставою для звільнення від відповідальності суб'єкта господарювання за порушення зазначених строків є його звернення до відповідної судової установи з позовом до контрагента.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2014 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» відхилити.

2.Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов