Ухвала суду № 43408313, 31.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2015р. м. Київ К/800/57195/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 року

у справі № 813/8951/13-а

за позовомКорпорації будівельних підприємств «Карпатбуд» доДержавної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Корпорація будівельних підприємств «Карпатбуд» (далі по тексту - позивач, КБП «Карпатбуд») звернулась з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку КБП «Карпатбуд» з питань достовірності, повноти визначення та відображення показників у податкових деклараціях з ПДВ за період з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року, за результатами якої складено акт від 23.10.2013 року № 272/22-10/30477237.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на додану вартість на суму 1612918,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2013 року №0000832210, яким КБП «Карпатбуд» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість - 2419377 грн. (1612918 - основний платіж, 806459 - штрафна (фінансова) санкція).

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 192.1 ст. 192 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до вимог пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Згідно пп. 192.1.2. п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку (п.).

Пунктом 50.1 ст. 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2011 року між КБП «Карпатбуд» (Генпідрядник-інвестор) та МПВТП «Ігал» (Замовник) укладено договір генерального підряду №3 предметом якого є будівництво 10-ти поверхового житлового будинку на вул. Круглій, 7-а у м. Львові. Згідно додаткової угоди №1 від 15.09.2011 року до договору генерального підряду №3 від 17.02.2011 року, Замовник зобов'язується профінансувати вартість не менш як 3300 кв.м. будівництва житлового будинку по вул. Кругла,7а у м. Львові.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем з квітня 2012 року по лютий 2013 року виконано для МПВТП «Ігал» будівельних робіт по будівництву житлового будинку по вул. Круглій,7а у м. Львові на суму 9677510,48 грн., у тому числі ПДВ 1612918,41 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про вартість виконаних будівельних робіт.

У зв'язку з можливою невідповідністю об'ємів виконаних робіт, зазначених в підписаних актах виконаних робіт між МП ВТП «Ігал» та КБП «Карпатбуд» з квітня 2012 року по березень 2013 року включно, фактичному стану будівництва, між позивачем та МП ВТП «Ігал» 29.04.2013 року підписано додаток до вищевказаного договору, відповідно до якого сторони погодили: відкликати акти виконаних робіт за вказаний період з МП ВТП «Ігал» на КБП «Карпатбуд» та провести коригування відповідних записів; створити комісію для проведення в п'ятиденний строк інвентаризації та обстеження фактично виконаних робіт на об'єкті будівництва ж/б по вул. Кругла, 7а та звірити з обсягами зазначеними в актах виконаних робіт; за результатами перевірки та висновками комісії Генпідряднику - інвестору КБП «Карпатбуд» скласти акти про фактичне виконання робіт. Замовнику МП ВТП «Ігал» провести підписання цих актів.

Згідно п. 4 вищевказаного додатку на період перевірки та обстеження об'єкта будівництва ж/б по вул. Кругла, 7а Генпідрядник-інвестор КБП «Карпатбуд» повертає Замовнику МП ВТП «Ігал» кошти фінансування будівництва в сумі 6613000 грн.

У зв'язку із погодженням сторонами відкликання актів форми КБ-3 на суму 9677510,00 грн., у тому числі ПДВ 1612918,41 грн., КБП «Карпатбуд» 30.04.2013 року платіжним дорученням №178 повернув МП ВТП «Ігал» кошти за виконані роботи в сумі 6613000 грн. та провів коригування податкового зобов'язання до декларації за квітень 2013 року шляхом зменшення податкових зобов'язань з ПДВ на суму 1612918 грн. по контрагенту МПВТП «Ігал».

За результатами проведеної інвентаризації між КБП «Карпатбуд» та МП ВТП «Ігал» складено акт від 07.05.2013 року, в якому зазначено, що відповідно до контрольних обмірів будівельні об'єми робіт, вказані в актах виконаних робіт на житловому будинку по вул. Кругла,7а за період з квітня 2012 року по лютий 2013 року включно, не перевищують фактично виконані об'єми будівельних робіт.

У подальшому КБП «Карпатбуд» підписано довідки про вартість виконаних робіт, виписано МП ВТП «Ігал» податкові накладні, отримано від МП ВТП «Ігал» оплату вартості виконаних робіт, задекларовано податкові зобов'язання у декларація з податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов