Ухвала суду № 43408226, 31.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2015 року м. Київ К/800/13063/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Федорова М.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Орієнтир-Буделемент» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року та постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року по справі № 810/3423/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Орієнтир-Буделемент» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Орієнтир-Буделемент» звернулися до суду з адміністративним позовом до Броварської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.06.2013 року № 0003312205.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року у даній справі відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Орієнтир-Буделемент» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні імпортних операцій з нерезидентом Line & Export Co LTD (China) згідно контракту № 07.2011/2 від 05.09.2011 року за період з 08.12.2011 по 08.11.2012 року, за результатами якої встановлено порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон №185/94-ВР), що полягає у простроченні законодавчо визначеного терміну надходження імпортної продукції за здійсненою 08.12.2011 року попередньою оплатою в сумі 498610,64 дол. США.

Наведені вище обставини слугували підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.02.2013 року № 0000192205, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежами «Пеня за порушення термінів ЗЕД, 21081000» на суму 1229783,07 грн. За наслідками адміністративного оскарження даного рішення до вищестоящих податкових органів було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 17.06.2013 року №0003312205, яким ТОВ «Орієнтир-Буделемент» нараховано суму грошового зобов'язання за платежем «Пеня за порушення термінів ЗЕД, 21081000» на суму 1115779,75 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Орієнтир-Буделемент» та Shanghai Line & Export Co LTD (China) укладено контракт від 05.09.2011 року №07.2011/2 та додаткову угоду від 21.11.2011 року б/н, предметом яких було придбання автоклавів моделі FGZQS 1.5-2.68х44.5. Згідно умов контракту, поставка здійснюється на умовах «INCOTERMS-2000» CIF UA Іллічівськ, загальна сума контракту, з урахуванням додаткової угоди складає 932240 дол. США, умови оплати: 35% передплати протягом 15 днів після підписання контракту та 65% оплати після підписання акту прийому-передачі.

По вказаному контракту рахувалась кредиторська заборгованість у сумі 215604,36 дол. США, яка погашена перерахуванням валютних коштів 08.12.2011 року.

Імпортна продукція надійшла від нерезидента Shanghai Silver Line Import & Export Co LTD (Китай) до порту Іллічівськ (Україна) 14.09.2012 року та 28.09.2012 року, про що свідчить відтиск Південної митниці «Під митним контролем».

ТОВ «Орієнтир-Буделемент» було надано перевіряючим товаросупровідні документи та ВМД № 411522 від 05.10.2012 року на загальну суму 66379,64 дол. США, ВМД № 222880 від 22.10.2012 року на загальну суму 216115,50 дол. США, та ВМД № 224019 від 08.11.2012 року на загальну суму 216115,50 дол. США. Всього отримано обладнання на загальну суму 498610,64 дол. США.

Статтею 2 Закону №185/94-ВР передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики

Згідно ст. 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

За ст. 74 МК України режим імпорту - митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Виходячи з приписів п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитку особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Згідно ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (п. 187.8 ст.187 ПК України).

У відповідності до п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями від 24.03.1999 року № 136, зі змінами, внесеними постановою Правління Національного банку України від 31.08.2012 року № 364, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі інформації про цю операцію в реєстрі МД (типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», IM-72 «Магазин безмитної торгівлі», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування»), а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документу, який згідно умов договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Наведене вище дає підстави дійти висновку, що імпортний товар вважається таким, що ввезений на митну територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення ВМД.

У той же час встановлено, що позивачем не було надано будь-яких доказів на спростування висновків податкового органу, на підставі яких прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, або наявності факту звернення до судових органів з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами.

При цьому встановлено, що доводи позивача у межах спірних правовідносин не містять жодних заперечень з приводу порушення ним вимог ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що стало підставою для прийняття спірного рішення, а зводяться лише до заперечення розміру пені, яка підлягає застосуванню.

Разом з тим, судами обґрунтовано зазначено, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Орієнтир-Буделемент» відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року та постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року по справі № 810/3423/13-а залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Сірош М.В. підпис Федоров М.О.