Ухвала суду № 43408199, 05.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.02.2015р. м. Київ К/9991/31834/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Моторного О.А., Рибченка А.О.,

при секретарі судового засідання Гончар Н.О.,

за участю прокурора Бараненка І.І., представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Буковина" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.02.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011 у справі № 2а-3678/10/2470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Буковина"

до Державної податкової інспекції у м. Чернівці

за участю прокуратури Чернівецької області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2010 року Товариством до суду заявлений позов про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції від 10.11.2010 № 0000310233/3, яким позивачеві донараховано суму основного податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 1 984 334,00 грн. та фінансових санкцій - 1 984 334,00 грн.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із судовими рішеннями, позивач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства задовольнити.

Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу, заслухавши доповідь судді, Вищий адміністративний суд України зазначає наступне.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією проведена виїзна позапланова перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного ті іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2010, за підсумками якої складено акт від 26.05.2010 № 1631/23-3/31229594.

У ході вказаної перевірки працівниками Державної податкової інспекції було встановлено ряд порушень у позивача, в тому числі і порушення п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1, п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого Товариством занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 1 987 833,00 грн.

Такий висновок контролюючого органу мотивовано тим, що під час проведення перевірки Товариством не надано доказів реального виконання договору комісії, укладеного з ТОВ "Вест-Траст", щодо придбання паливно-мастильних матеріалів (дизельного палива), а відтак, робить висновок відповідач, договір комісії, укладено без мети реального настання правових наслідків, обумовлених вказаним договором.

На підставі акта перевірки, зазначених висновків та за наслідками неодноразового адміністративного оскарження Державна податкова інспекція прийняла оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Судами також встановлено, що між позивачем (комісіонер) та ТОВ "Вест-Траст" (комітент) укладеного договір комісії від 27.09.2009 № 222-2009/к, згідно якого позивач зобов'язується за дорученням комісіонера за винагороду укласти від свого імені, але за рахунок комітента, договір про купівлю нафтопродуктів (дизельне паливо) на суму 35 781 750,00 грн. (з ПДВ). на виконання умов договору комітент 28.09.2009 перерахував на розрахунковий рахунок комісіонера (позивача) аванс в розмірі 11 927 000,00 грн.

В свою чергу, позивач, отримавши кошти від ТОВ "Вест-Траст", в цей же день (28.09.2009) перерахував кошти в сумі 11 927 000,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ "Оптіма-Трейд" на виконання умов договору поставки нафтопродуктів від 30.07.2010 № 563/2009-НБ, укладеного із зазначеним контрагентом, проте, жодних поставок нафтопродуктів здійснено не було.

При цьому, за результатами фінансово - господарських операцій у межах договору комісії позивачем до складу податкового кредиту включено кошти у розмірі 11 927 000,00 грн., отримані від комітента в якості авансу на придбання нафтопродуктів, та які станом на 31.03.2010 згідно з бухгалтерським обліком позивача є кредиторською заборгованістю перед ТОВ "Вест-Траст".

Так, оподаткування ПДВ операцій у межах договорів комісії встановлено Законом № 168/97ВР. Зокрема, порядок відображення таких операцій у комісіонера визначено абз. 2 п. 4.7 ст. 4 Закону, відповідно до якого збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст наведеної норми саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства на підставі яких такому платникові визначено відповідні податкові зобов'язання.

Водночас при розв'язанні відповідних спорів варто враховувати, що в разі надання відповідачем - податковим органом доказів, які підтверджують факт вчинення платником податку податкового правопорушення, саме на платника податків покладається обов'язок спростовувати обґрунтовані доводи податкового органу

Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Отже, за змістом процесуального закону платник податків повинен підтвердити належними та допустимим доказами свої заперечення проти наданих податковим органом та зібраних судом на підставі ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України доказів, що спростовують достовірність даних податкового обліку платника податків.

Відсутність відповідних доказів є підставою для відмови в задоволенні позову платника податків щодо протиправності податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до наведеного та з урахуванням обставин, встановлених у ході перевірки, під час якої доказів реального виконання договору комісії щодо придбання паливно-мастильних матеріалів надано не було, як не було надано й інших договорів чи додаткових угод, якими могли би вноситися зміни до вказаного вище договору комісії, листування між суб'єктами господарської діяльності щодо виконання вказаного вище договору комісії, суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір у цій справі, дійшли вірного висновку про те, що фактично договір комісії укладено без мети реального настання правових наслідків, а відтак донарахування позивачеві податкових зобов'язань є правомірним.

За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Буковина" залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.02.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011 у справі № 2а-3678/10/2470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді О.А. Моторний

А.О. Рибченко