Постанова № 43408184, 02.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2015 року м. Київ К/9991/4802/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.01.2009 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011 р.

у справі №2а-262/08/2370

за позовом Закритого акціонерного товариства «Шполатехагро»

до Державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області

про скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ :

Закрите акціонерне товариство «Шполатехагро» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень рішень.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.01.2009 р. позовні вимоги задоволено частково, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 17.05.2008 р. №0000152301/0 у частині визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток стосовно укладення договору купівлі-продажу від 08.11.2006 р. №219, а також стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2010 р. скасовано рішення суду першої інстанцій та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.11.2010 р. скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду України від 28.01.2010 р. та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, яка своєю ухвалою від 12.07.2011 р. залишила без змін рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.01.2009 р.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач на адресу суду касаційної інстанції надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками контролюючого органу проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р., про що складено акт від 05.05.2008 р. №494/23/32715534, яким, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.5.9 ст.5, п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2007 року на 418,00 грн., за І півріччя 2007 року на 258 618,00 грн., за три квартали 2007 року на 143 851,00 грн. та 2007 рік на 146 689,00 грн.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 17.05.2008 р. №0000152301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 250 745,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням слугував висновок контролюючого органу про порушення вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: заниження валового доходу ІІ кварталу 2007 року на 552 754,81 грн. у зв'язку з невключенням до його складу безоплатно отриманих товарів від ТОВ «Компанія Нохра», кредиторська заборгованість позивача перед яким не була сплачена внаслідок його ліквідації.

При цьому, податковий орган вважає кредиторську заборгованість позивача у розмірі 552 754,81 грн. безнадійною заборгованістю у розумінні п.1.25 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибитку підприємств».

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності порушень позивачем вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову та вважає їх передчасними з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 08.11.2006 р. між позивачем (Покупець) та ТОВ «Компанія «Нохра» (Продавець) укладено договір №219 купівлі-продажу сільськогосподарської техніки на суму 552 754,81 грн.

27.12.2007 р. між тими ж сторонами укладено договір купівлі-продажу №259 про купівлю сільськогосподарської техніки і обладнання, за яким позивач (Продавець) поставив ТОВ «Компанія Нохра» (Покупець) товар загальною вартістю 552 754,81 грн.

Того ж дня між сторонами укладено угоду про погашення однорідних вимог за договорами від 08.11.2006 р. №219 та від 27.12.2007 р. №259.

Факт здійснення реалізації товару ТОВ «Компанія Нохра» у ІV кварталі 2007 року позивачу підтверджується наявними у матеріалах справи податковою та видатковою накладними, актами прийому-передачі та дорученнями на отримання матеріальних цінностей.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2007 р. ТОВ «Компанія «Нохра» виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за №10731170002008862 у зв'язку з припиненням провадження у справі про визнання його банкрутом на підставі п. 6 ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Податковий орган вбачаючи порушення позивачем вимог п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обґрунтовано виходив з того, що підприємство маючи кредиторську заборгованість перед ТОВ «Компанія «Нохра» з моменту ліквідації останнього (ІІ квартал 2007 року) мало включити вартість отриманого товару до складу валового доходу цього податкового періоду та відкоригувати валові витрати.

Разом з тим, посилання скаржника на положення п.1.25 ст.1Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є помилковим, оскільки в даному випадку заборгованість позивача по оплаті за отриманий ним товар не підпадає під визначення безнадійної заборгованості.

За правилами, визначеними в ст. 609 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.

Судом встановлено, що контрагента позивача - ТОВ «Компанія Нохра» ліквідовано без правонаступництва, у зв'язку з чим грошові зобов'язання позивача за договором є припиненими з 11.04.2007 р.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Позивачем не заперечується факт відображення суми вартості отриманого ним товару за датою його оприбуткування у складі валових витрат відповідного звітного (податкового) періоду.

У зв'язку з тим, що позивачем фактично не здійснено компенсацію вартості товару, 11.04.2007 р. грошові зобов'язання по оплаті вказаного товару припинені, що свідчить про те, що фактично позивачем з вказаної операції будь-які витрати не понесені та понесені не будуть, тому підстав для включення вартості цього товару до валових витрат немає, оскільки їх вартість не відповідає законодавчо встановленому визначенню валових витрат.

Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині 4 статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Відповідно до п. 5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Аналізуючи вказані приписи можна зробити висновок про те, що сума заборгованості платника податку перед іншою особою (кредиторська заборгованість) включається до складу валового доходу платника податку, якщо відпали передбачені Законом підстави для стягнення такої заборгованості.

Даний факт має місце в усіх випадках, коли стягнення кредиторської заборгованості з платника податку виключається, зокрема, у випадку припинення юридичної особи-кредитора.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про обґрунтованість доводів скаржника щодо необхідності включення спірної суми заборгованості до валових доходів позивача. При цьому, зменшенню підлягають і валові витрати на суму оприбуткованого товару.

З урахуванням викладеного, суди передчасно визначились із необхідністю задоволення позовних вимог у частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 17.05.2008 р. №0000152301/0 у частині визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток стосовно укладення договору купівлі-продажу від 08.11.2006 р. №219.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України встановивши наявність обставин, що зумовлюють необхідність застосування нормативного припису ст. 229 КАС України, вважає за необхідне скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області задовольнити.

2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.01.2009 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011 р. у справі №2а-262/08/2370 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 17.05.2008 р. №0000152301/0 у частині визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток стосовно укладення договору купівлі-продажу від 08.11.2006 р. №219 та прийняти у цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.01.2009 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011 р. у справі №2а-262/08/2370 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.