Ухвала суду № 43408171, 19.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" березня 2015 р. м. Київ К/800/43421/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМороз Л. Л., Черпіцької Л. Т.,розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області до Акціонерного товариства закритого типу "Гідромонтаж" про стягнення витрат на доставку та виплату пенсій,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області звернулося з позовом до Акціонерного товариства закритого типу "Гідромонтаж" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень 2013 року в сумі 24 846 грн 19 коп.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Спір в даній справи виник з приводу того, що відповідач відмовляється відшкодовувати позивачу понесені ним витрати на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам підприємства за липень 2013 року.

Не погоджуючись з такими діями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В позовній заяві органі Пенсійного фонду зазначив, що на підприємстві відповідача працювали ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, які пішли на пенсію на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII). Відповідно до наданих розрахунків сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за липень 2013 року становить 24 846 грн 19 коп.

Внаслідок невідшкодування АТЗТ "Гідромонтаж" вказаних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за підприємством утворилась заборгованість у розмірі 24 846 грн 19 коп.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що вищезазначені працівники отримали пільговий стаж на «Південноукраїнському монтажному управлінні трест «Гідромонтаж», правонаступником якого відповідач не являється. Відповідач є правонаступником Південно-Українського монтажного управління «Гідромонтаж».

В основу цього висновку суди поклали інформацію із статуту Південно-Українського монтажного управління «Гідромонтаж» (тепер АТЗТ «Гідромонтаж»), лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, довідку відділу статистики та рішення суду по справі № 821/86/13-а, яке набрало законної сили.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог передчасними, виходячи з наступного.

Припинення юридичної особи врегульовано ст. 37 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на час припинення Південноукраїнського монтажного управління трест «Гідромонтаж».

Юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Порядок ліквідації і реорганізації юридичних осіб визначається законодавством Союзу РСР і постановами Ради Міністрів Української РСР.

Порядок ліквідації і реорганізації кооперативних та інших громадських організацій може бути визначений їх статутами (положеннями).

За статтею 38 цього Кодексу припинення державних організацій, що є юридичними особами, провадиться тим органом, за рішенням якого вони утворюються.

Кооперативні, а також державно-колгоспні та інші державно-кооперативні організації, що є юридичними особами, припиняють свою діяльність на підставах, зазначених у законі і в статутах (положеннях) цих організацій. Громадські організації, що є юридичними особами, припиняють свою діяльність на підставах, зазначених в їх статутах. Реорганізація (злиття, поділ, приєднання) державно-колгоспних, інших державно-кооперативних, кооперативних та інших громадських організацій, що є юридичними особами, допускається тільки за рішенням загальних зборів їх членів або зборів уповноважених (ст. 39 Кодексу).

Системний аналіз цих норм дає підстави для висновку, що, вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що, окрім запису в установчих документах про правонаступництво, суттєве значення має також фактично здійсненні організаційно-економічні перетворення, з яким законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільчого акту чи балансу.

Отже, у разі виникнення питань, пов'язаних з правонаступництвом, слід здійснити аналіз документів, що стосується переходу прав і обов'язків на майно (майнові права) чи його відповідну частину.

Між тим, вирішуючи цей спір, суди першої та апеляційної інстанцій не перевірили такі документи, а обмежились лише інформацією із статуту Південно-Українського монтажного управління «Гідромонтаж» (тепер АТЗТ «Гідромонтаж»), листом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та довідкою відділу статистики.

Такі висновки свідчать про неповноту встановлення фактичних обставин справи, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, і призвело до прийняття рішень з помилковим застосуванням норм права.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Водночас, зі змісту рішень судів попередніх інстанцій вбачається, що їх висновки, в тому числі, зроблені з посиланням на рішення суду, яке набрало законної сили по справі № 821/86/13-а.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Однак при цьому судам також необхідно враховувати вимоги частин четвертої та п'ятої статті 11 КАС України щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребовувати ті докази, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86 КАС України).

Отже, передбачене частиною першої статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Оскільки предмет спору в даній справі та справі № 821/86/13-а різний, а спільним є лише встановлення такої обставини як правонаступництво «Південноукраїнського монтажного управління трест «Гідромонтаж», то у суду немає підстав використовувати таке рішення суду, як належний доказ. Обставини у справі можуть встановлюватися судом як по одній, так і по іншій справі, а відтак такі обставини за своєю природою є лише правовою оцінкою фактів, здійснених іншим судом.

Слід зазначити, що в матеріалах справи наявні довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, видані відповідачем своїм колишнім працівникам, а тому при встановленні зв'язку між АТЗТ «Гідромонтаж» та «Південноукраїнському монтажному управлінні трест «Гідромонтаж» судам попередній інстанцій необхідно їх враховувати.

Разом з цим, у випадку відсутності правонаступництва між зазначеними підприємствами судам першої та апеляційної інстанцій необхідно звернути увагу на те, що за правилами п. 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (постанова правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З урахуванням викладеного колегія суддів вказує на передчасність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

За таких обставин судові рішення, ухвалені у даній справі, підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справу суду належить усунути недоліки, викладені у мотивувальній частині ухвали, і правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: