Ухвала суду № 43408038, 24.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2015 року м. Київ К/800/31503/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу та ухвалуОкружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2014 року Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 рокуу справі№ 826/4098/14за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвідо Корпорації Державна науково-виробнича корпорація «Київський інститут автоматики»простягнення коштів з рахунків платника податків у банках, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2014 року у справі № 826/4098/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року, позовні вимоги в частині стягнення коштів з рахунків платника податків у банках з Корпорації Державна науково-виробнича корпорація «Київський інститут автоматики» на загальну суму 984 557,66 грн. залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаними ухвалами, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, пп. пп. 20.1.18, 20.1.34 п. 20.1 ст. 20, п. 59.1 ст. 59, ст. 68, п. п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, ст. ст. 69, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення). Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частин ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пп. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Аналогічні положення визначені в п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (абз. 2 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Згідно із пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

Підпунктом .4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

У відповідності до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Частинами 1, 2 статті 17 Закону України «Про плату за землю» визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Аналогічні положення містяться у ст. 287 Податкового кодексу України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковий орган звернувся до суду із вимогами про стягнення податкового боргу на загальну суму 984 557,66 грн.: з податку на додану вартість, що виник у зв'язку з несплатою зобов'язань, визначених платником у податкових деклараціях, з податку на додану вартість, що виникла у зв'язку з несплатою зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях та заборгованості із земельного податку з юридичних осіб, що виникла у зв'язку з несплатою зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні № 084511509 від 16.04.2010 року та податкового боргу із земельного податку з юридичних осіб, що виникла у зв'язку з несплатою зобов'язання, визначеного платником у деклараціях, податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб, що виникла у зв'язку з несплатою зобов'язання, визначеного платником у деклараціях, з пропуском строку, встановленого пп. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог про стягнення заборгованості на загальну суму 984 557,66 грн. (із орендної плати за землю з юридичних осіб на суму 38 394,19 грн., із земельного податку з юридичних осіб - 667 025,08 грн., із податку на додану вартість - 279 138,39 грн.).

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року у справі № 826/4098/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак