Ухвала суду № 43408035, 24.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року м. Київ К/800/10470/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.,

Малиніна В.В.

Швеця В.В.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраЗ" про стягнення коштів за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "АвтоКраЗ" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" коштів в розмірі 4 631 грн. 25 коп. в рахунок відшкодування переплати пенсії гр. ОСОБА_4

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року залишено без змін постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року.

Не погоджуючись із рішеннями суду попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "АвтоКраЗ" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року і ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір по суті, суди як першої, так і апеляційної інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Однак, такий висновок є помилковим і таким, що базується на невірному застосуванні норм процесуального права, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Холдинговою компанією "АвтоКрАЗ" у формі Відкритого акціонерного товариства (правонаступником якої є ПАТ "АвтоКрАЗ").

10 березня 2004 року гр. ОСОБА_4 видано довідку №4131 про розмір середнього заробітку, що враховується при обчисленні пенсії.

На підставі даної довідки УПФ України в Кременчуцькому районі Полтавської області розпорядженням від 05 травня 2004 року №132569 гр. ОСОБА_4 призначена пенсія за віком з 01 січня 2004 року.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області відповідно до доручення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 21 березня 2012 року №2259/02-22 та на підставі направлення від 13 квітня 2012 року за №7161-02-21 у період з 17 квітня 2012 року по 18 квітня 2012 року проведено позапланову перевірку ПАТ "АвтоКрАЗ" (код ЄДРПОУ 05808735) щодо достовірності видачі довідки про заробітну плату для обчислення пенсій гр. ОСОБА_4 за період з 01 січня 1991 року по 31 грудня 1995 року.

Вказану перевірку проведено з відома заступника генерального директора - директора з персоналу та соціальних питань ПАТ "АвтоКрАЗ" та головного бухгалтера товариства в присутності начальника розрахункового відділу управління бухгалтерського обліку та звітності.

За результатами перевірки складено акт від 18 квітня 2012 року №242, що підписаний заступником генерального директора - директором з персоналу та соціальних питань ПАТ "АвтоКрАЗ", головним бухгалтером товариства без заперечень чи зауважень. Зазначені особи власним підписом підтвердили факт надання на перевірку всіх наявних документів, головному бухгалтеру ПАТ "АвтоКрАЗ" було роз'яснено порядок оскарження дій посадових осіб УПФ та вручено примірник акта перевірки.

В ході проведення позапланової перевірки, порівнявши дані (суми заробітку), зазначені у довідці від 10 березня 2004 року №4131, з сумами виплат, з яких страхувальником сплачено страхові внески, фахівець УПФ України в м. Кременчуці Полтавської області дійшов висновку про те, що у вказаній довідці відповідачем завищено суми заробітку гр. ОСОБА_4 з яких Пенсійним фондом, в подальшому, розраховано пенсію вказаному громадянину.

Позивачем 07 вересня 2012 року на адресу ПАТ "АвтоКрАЗ" надіслано претензію вих. №6007/0607 про відшкодування переплати пенсії громадянину гр. ОСОБА_4, у зв'язку із видачею у 2004 році недостовірної довідки від 10 березня 2004 року №4131 про заробітну плату для призначення пенсії.

Вказана претензія у добровільному порядку відповідачем виконана не була, жодної відповіді на неї до УПФУ в Кременчуцькому районі Полтавської області від ПАТ "АвтоКрАЗ" не надходило.

Оскільки кошти у розмірі 4 631 грн. 25 коп. в добровільному порядку відповідачем не відшкодовано, УПФУ в Кременчуцькому районі Полтавської області звернулося до суду з позовом про їх стягнення.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Згідно ч.4 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до ст. 101 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

З наведеного також слідує, що відносини про стягнення матеріальної шкоди, завданої органу Пенсійного фонду України внаслідок безпідставно виплачених коштів на підставі вищенаведених норм за своєю правою природою є цивільно-правовими, а не адміністративними.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь кошти за переплату пенсії гр. ОСОБА_4, оскільки у довідці про заробіток для обчислення пенсії була зазначена завищена заробітна плата, на підставі якої позивачем було призначено пенсію гр. ОСОБА_4

Однак, за встановлених судами обставин відповідач у спірних відносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, а діяв як установа, яка надавала документи, необхідні для інших органів, що призначають пенсії.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що дана справа не є публічно - правовим спором, який підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, тобто компетенція адміністративних судів, встановлена ч. 2 ст. 17 КАС України, на цей спір не поширюється.

Подібна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 червня 2013 року у справі № 21-204а13 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та відшкодування суми зайво виплаченої пенсії, приписи якої, відповідно до норм статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов`язковими для всіх судів України.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства та підлягають скасуванню.

За правилами ч.1 ст. 228 КАС України, судові рішення обов'язково скасовуються, а позовна заява залишається без розгляду або закривається провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо ж провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 157, 220, 220-1, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АвтоКраЗ" задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року - скасувати, провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраЗ" про стягнення коштів - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Швець