Ухвала суду № 43407919, 26.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.03.2015р. м. Київ К/800/52684/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Пасічник С.С. , Швець В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м.Києва від 09.07.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про визнання протиправними дій Головного управління праці та соціального захисту населення Київської міської ради по невиконанню постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 06.03.2013р. у справі № 2а-6/13 та зобов'язання вчинити дії щодо визнання потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, видачі посвідчення потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.

Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 09.07.2014р. позовна заява повернута позивачу на підставі п. 6 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 09.07.2014р. скасовано та постановлено нову ухвалу. Заяву ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Київської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернуто особі, яка її подала відповідно до п. 9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що позивачем реалізовано право на звернення до суду із заявою про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень у справі в порядку, передбаченому ч. 9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, однак при поданні вказаної заяви не дотримано вимог, які ставляться з відповідних заяв згідно з вказаною нормою.

Не погоджуючись з постановленими по справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанції ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України та просить скасувати ухвали та задовольнити його заяву в повному обсязі.

Заявник зазначив, що судами не враховано його вимоги та позбавлено права на отримання посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, першої категорії та спричинено затягування розгляду цього питання.

Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 оскаржено дії відповідача, вчинені останнім під час виконання постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 06.03.2013р. у справі № 2а-6/13.

Відповідно до ч. 9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідачам і третім особам не раніше семи робочих днів до дня подання заяви до суду.

Заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дня її підписання. У разі якщо заява подається представником, у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі. Одночасно із заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.

У разі відповідності заяви вказаним вище вимогам вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі заяви не зазначено відомостей про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження, інформації про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання, інформації про хід виконання виконавчого провадження, а також не надано доказів щодо надсилання заяви рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідачам і третім особам.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що заявником не виконано вимоги ч. 9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України при подачі зазначеної заяви до суду першої інстанції. Апеляційним судом також було роз'яснено ОСОБА_2 право повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому ч. 9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, із дотриманням вимог, визначених для подання такої заяви до суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя - доповідач В.М. Кочан

судді

Пасічник С.С.

Швець В.В.