Ухвала суду № 43407753, 25.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.03.2015р. м. Київ К/800/63366/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),

Ємельянової В.І.,

Стародуба О.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до Державного агентства земельних ресурсів України, відділу Державного земельного агентства у Чаплинському районі Херсонської області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та зобов'язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

за касаційною скаргою Державного агентства земельних ресурсів України (далі - Держземагенство) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила: визнати протиправним та скасувати наказ Держземагенства №227кт/а від 5 червня 2014 року про її звільнення з посади начальника відділу Держземагентства у Чаплинському районі Херсонської області відповідно до пункту 7-1 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) та припинення державної служби відповідно до пункту 7 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу»; визнати протиправним та скасувати наказ відділу Держземагентства у Чаплинському районі Херсонської області від 11 червня 2014 року №14-к «Про оголошення наказу Держземагенства № 227кт/а від 5 червня 2014 року»; поновити на посаді з 11 червня 2014 року; зобов'язати виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу; відшкодувати моральну шкоду.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року, прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано наказ Держземагенства №227кт/а від 5 червня 2014 року про звільнення ОСОБА_3 з посади начальника відділу Держземагентства у Чаплинському районі Херсонської області відповідно до пункту 7-1 частини 1 статті 36 КЗпП та припинення державної служби відповідно до пункту 7 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу». Визнано протиправним та скасовано наказ відділу Держземагентства у Чаплинському районі Херсонської області від 11 червня 2014 року №14-к «Про оголошення наказу Держземагентства №227кт/а від 5 червня 2014 року». Поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника відділу Держземагентства у Чаплинському районі Херсонської області з 11 червня 2014 року. Стягнуто з відділу Держземагентства у Чаплинському районі Херсонської області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 червня 2014 року по час поновлення на роботі, виходячи із середньоденного заробітку в розмірі 132 грн 66 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Держземагенство, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалене ним судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з врахуванням наступного.

Судами встановлено, що постановою Чаплинського районного суду Херсонської області від 17 грудня 2013 року, залишеною без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 6 лютого 2014 року, ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-7 КУпАП, і застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340 грн, за неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів.

У зв'язку з цим, наказом Дерземагенства №227-кт/а від 5 червня 2014 року ОСОБА_3 було звільнено з посади начальника відділу Держземагенства у Чаплинському районі Херсонської області у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого вона визнана винною у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, відповідно до пункту 7-1 частини 1 статті 36 КЗпП та було припинено державну службу на підставі статті 30 Закону України «Про державну службу».

Вказаний наказ було оголошено наказом відділу Держземагенства у Чаплинському районі Херсонської області №14-к від 11 червня 2014 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення, то Дерземагенство правомірно звільнило її із займаної посади на підставі пункту 7-1 частини 1 статті 36 КЗпП.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про незаконність звільнення позивача на підставі пункту 7-1 частини 1 статті 36 КЗпП, оскільки корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», позивачем допущено не було.

Пунктом 7-1 частини 1 статті 36 КЗпП було встановлено, що підставами припинення трудового договору є набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівника притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення.

Однак, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики» від 14 травня 2013 року №224-VII пункт 7-1 частини 1 статті 36 КЗпП доповнено словами «пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Статтями 6-10 розділу ІІ Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 року №3206-VI (далі - Закон №3206-VI) встановлено обмеження щодо використання службового становища, сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, одержання дарунків (пожертв), роботи близьких осіб, осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування.

З матеріалів справи вбачається, що позивача було визнано винною у вчиненні адміністративного корупційного діяння, передбаченого пунктом 2 частини 1 Закону №3206-VI та частини 1 статті 172-7 КУпАП.

Пунктом 2 частини 1 статті 14 Закону №3206-VI визначено, що особи, зазначені у пункті 1 та підпунктах «а», «б» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону (до яких відноситься позивач), зобов'язані: 1) уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів; 2) невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

Стаття 172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів.

Отже, враховуючи викладене та виходячи з буквального тлумачення пункту 7-1 частини 1 статті 36 КЗпП (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для звільнення позивача із займаної посади, оскільки притягнення її до адміністративної відповідальності за статтею 172-7 КУпАП не пов'язано з порушенням обмежень, передбачених статтями 6-10 Закону №3206-VI.

Суд апеляційної інстанцій повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

Касаційну скаргу Державного агентства земельних ресурсів України залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

В.І. Ємельянова

О.П. Стародуб