Ухвала суду № 43407577, 24.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2015р. м. Київ К/800/3850/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

за участю секретаря: Іванова Д.О.

представників:

позивача: Декань М.І.

відповідача: Крисько Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року

у справі № 826/8829/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карлтон Трейдінг Україна»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карлтон Трейдінг Україна» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2013 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2013 року. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна», посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, , за результатами якої складено акт від 20.05.2013 року №479/22-2/25662676.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 1.32, пп. 5.5.1 п. 5.5, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме - занижено податок на прибуток на загальну суму 678868,00 грн., та п. 160.2 ст. 160, п. 152 ст. 152 Податкового кодексу України, занижено податок з доходу нерезидента всього на 2392155,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкові повідомлення рішення від 03.06.2013 року №0007772202, яким ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 726660,00 грн. (за основним платежем - 678868,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 47792,00 грн.) та №0007762206, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2691693,75 грн. (за основним платежем 2392155,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 299538,75 грн.).

Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення є висновок ДПІ щодо неправомірного віднесення позивачем до складу валових витрат витрати по відсоткам за кредит за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року в сумі 2469710,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за І квартал 2010 року на 2469710,00 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 03.10.2000 року між ДП «Готель «Козацький» (Підприємство), компанією «Карлтон Трейдінг ЛТД» (Інвестор - І), та ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» (Інвестор - ІІ) укладено договір про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора (без створення нової юридичної особи), відповідно до умов якого, учасники даного договору зобов'язуються шляхом об'єднання майна (включаючи інвестиції) і зусиль здійснювати Спільну Діяльність, яка включатиме: Спільну інвестиційну діяльність з будівництва, реконструкції та переобладнання Об'єктів Спільної діяльності в м. Києві; Спільну господарську діяльність з подальшої експлуатації Об'єктів Спільної Діяльності (надання готельних та інших послуг, лізингу), включаючи реалізацію спільно придбаного або набутого іншим чином майна. З метою реалізації завдань Спільної Діяльності та досягнення цілей даного договору учасники здійснюють внески.

20.06.2008 року між ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» та ПАТ «Партнер Банк» було укладено кредитний договір №407/980-ЮО. Призначення кредиту - з метою інвестиційного внеску у спільну діяльність. Позивачем було отримано 20000000,00 грн., які були перераховані на рахунок Спільної інвестиційної діяльності за договором.

Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийшов до висновку що отримання позивачем кредиту для інвестування у спільну діяльність, пов'язано з господарською діяльністю, отже, ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» правомірно віднесено до складу валових витрат витрати по відсоткам за кредитним договором №407/980-ЮО від 20.06.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту перевірки, позивачем перераховано оплату реєстраційних зборів в Арбітражному інституті Торгової палати міста Стокгольм (Швеція) валютні кошти у загальному розмірі 103900 євро.

ДПІ зазначає, що ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» неправомірно віднесено до адміністративних витрат суму витрат понесених на реєстраційний збір у розмірі 1055897,00 грн., оскільки не підтверджено первинними документами витрати, що відображені в рядку 06.2 Декларацій «Адміністративні витрати», що призвело до необґрунтованого завищення валових витрат за ІІ - ІV квартали 2011 року на 1055897,00 грн.

В свою чергу позивачем, на підтвердження отриманих адміністративних витрат було надано суду:

- вимогу Арбітражного інституту торгової палати м. Стокгольма від 04.01.2011 року на сплату реєстраційного збору у розмірі 1500 євро від 04.01.2011 року, інвойс від 04.01.2011 року №АІ001/2010, платіжне доручення в іноземній валюті від 12.01.2011 року на 1500 Євро, виписка по рахунку;

- рішення Арбітражного інституту торгової палати м. Стокгольма від 17.02.2011 року, відповідно до якого позивач повинен сплатити аванс на покриття витрат у розмірі 25500 Євро, інвойс від 21.02.2011 року №АІ062, платіжне доручення в іноземній валюті від 25.02.2011 року, виписка по рахунку;

- рішення Арбітражного інституту торгової палати м. Стокгольма від 11.03.2011 року, відповідно до якого позивач повинен сплатити аванс на покриття витрат у розмірі 27000 Євро, інвойс від 11.03. 2011 року №АІ065, платіжне доручення в іноземній валюті від 23.03.2011 року, виписка по рахунку;

- рішення Арбітражного інституту торгової палати м. Стокгольма від 29.06.2011 року, відповідно до якого позивач повинен сплатити додатковий аванс на покриття витрат у розмірі 49900 Євро, інвойс від 13.07.2011 року №АІ069/2011, платіжне доручення в іноземній валюті від 18.07.2011 року, виписка по рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішень Арбітражного інституту торгової палати м. Стокгольма сторонами у справі є компанія Карлтон трейдінг ЛТД, ТОВ «Карлтон трейдінг Україна» та Державне підприємство «Готель «Козацький».

Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені витрати пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «Карлтон трейдінг Україна», отже, позивачем правомірно віднесено до складу адміністративних витрат суму витрат за реєстраційний збір.

Крім того, в акті перевірки зазначено про завищення задекларованих позивачем показників за І квартал 2011 року на 914891,00 грн., оскільки, як зазначає ДПІ, позивачем не підтверджено первинними документами понесені витрати.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Карлтон трейдінг Україна» було подано до ДПІ декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2010 року, в рядку 04.9 визначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у розмірі 4574457,00 грн.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем було обчислено 20 відсотків від від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (4574457,00 грн.), яке склало 914891,00 грн., що було відображено у рядках 04.9 декларацій з податку на прибуток підприємства по податкових періодах за півріччя 2010 року та за 3 квартали 2010 року. Проте, у декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік ТОВ «Карлтон трейдінг Україна» не було відображено у рядку 04.9 від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у розмірі 914891,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2011 року позивачем було подано декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, в пункті 04.9 визначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у розмірі 4574457,00 грн.

30.06.2011 року ТОВ «Карлтон трейдінг Україна» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за І квартал 2011 року, яким з рядка 04.9 виключені зайво враховані витрати у розмірі 914891,00 грн. та включені до рядка 05.2 (самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів) витрати, що не були враховані у розмірі 914891,00 грн.

Таким чином, уточнюючим розрахунком позивач відкоригував від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (рядок 04.9) за І квартал 2011 року на 914891,00 грн. як зайво враховані витрати та уточнив від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (рядок 04.9) за 2010 рік на 914891,00 грн. як невраховані витрати.

Отже, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що позивач правомірно відобразив в рядку 05.2 «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року показник від'ємного значення за 2010 рік.

Таким чином, колегія суду приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов