Ухвала суду № 43407162, 17.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2015 р. м. Київ К/800/27289/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представника відповідача - Мельника С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014

та постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.06.2011

у справі № 2а/0370/1010/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокорміндустрія»

до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокорміндустрія» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000022301/0/4127 від 24.03.2011 Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої є Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08.06.2011, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014, позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000022301/0/4127 від 24.03.2011 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 025 800 грн., у т.ч.: 2 420 640 грн. основного платежу та 605 160 грн. штрафних (фінансових) санкцій; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про заміну відповідача, у зв'язку із реорганізацією, із Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на правонаступника - Володимир-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Волинській області.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агрокорміндустрія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09 по 30.09.2010, зокрема, по питаннях правових відносин з ТОВ «МКПК «Агентія Трейд» за вересень 2010 року та ТОВ «Цоколь» за період грудень 2009 року - вересень 2010 року, повноти відображення результатів операцій по угодах з вищевказаними СГД у податковому та бухгалтерському обліку, складено акт № 206/23-31602999 від 11.03.2011, в якому зафіксовані порушення, зокрема, пп. пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2010 року 2 692 307 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 24.03.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000022301/0/4127 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 365 383,75 грн., у т.ч.: 2 692 307 грн. основного платежу та 673 076,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи суму грошового зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням, податковий орган виходив з того, що правочини, укладені між позивачем та контрагентами (ТОВ «Цоколь», ТОВ «МКПК «Агентія Трейд») не спричинили реального настання юридичних наслідків, укладені угоди спрямовані на надання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту.

Матеріалами справи встановлено, що 07.09.2010 між ТОВ «МКПК «Агентія Трейд» (постачальник) та ТОВ «Агрокорміндустрія» (покупець) було укладено договір поставки № 07/09/10-П, відповідно до якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та опалити леговану (швидкоріжучу) сталь у зливках Р18К5Ф2 в кількості 61,5 т на суму 14 523 840 грн., в тому числі ПДВ 2 420 640 грн.

На формування податкового кредиту за вересень 2010 року мала вплив операція з придбання ТОВ «Агрокорміндустрія» будівельних послуг від ТОВ «Цоколь», в результаті чого позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2010 року віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 271 666,65 грн. по виконаних будівельно-монтажних роботах ТОВ «Цоколь» в грудні 2009 року та в лютому 2010 року згідно з актами виконаних робіт за грудень 2009 року, лютий 2010 року.

Відповідно до умов договору підряду на монтаж технологічного обладнання від 03.09.2009 підрядник ТОВ «Цоколь» зобов'язався власними силами і засобами на замовлення замовника ТОВ «Агрокоміндустрія» здійснити монтаж технологічного обладнання виробництва фірми «Testmer» (Республіка Польща) згідно з проектно-кошторисною документацією; об'єктом виконання робіт є монтаж технологічного обладнання для виробництва комбікормів згідно з додатком № 1 до договору за адресою: Волинська область, смт Турійськ, вул. Паралельна, 35; загальна вартість робіт складає 1 630 000 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що господарські операції з контрагентом ТОВ «МКПК «Агентія Трейд» підтверджені належними первинними бухгалтерськими документами; ТОВ «Цоколь» не могло фактично здійснювати господарські операції по проведенню будівельно-монтажних робіт в грудні 2009 року та в лютому 2010 року, враховуючи час, наявність трудових ресурсів, необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, оперативність проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленість контрагентів один від одного.

Однак, такі висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Докази, на які послалися суди на обґрунтування своїх рішень, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентами (ТОВ «Цоколь» та ТОВ «МКПК «Агентія Трейд»), а саме: можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні товарів (послуг), що придбані платником податку; руху активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Також, не встановлено зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку

Для вирішення спору важливе значення також має встановлення факту реєстрації та перебування контрагентів платника податку в стані платників податку на додану вартість, що надає право таким платникам видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Судам також слід врахувати, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватися лише відсутністю у контрагента основних фондів, складських приміщень, трудових ресурсів тощо, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області її правонаступником - Володимир-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області.

Касаційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 та постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.06.2011 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний