Постанова № 43405417, 31.03.2014, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/742/49/14

Єдиний унікальний № 742/1087/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2014 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Гумен В.М.

при секретарі Харченко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області про поновлення пропущеного строку для оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження та про визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В :

Постановою про закінчення виконавчого провадження винесеною головним державним виконавцем Петренко С.В. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області ВП № 35743495 від 29 грудня 2012 року при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-а-6393/2011 виданого 03 червня 2011 року на виконання постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік, як інваліду війни 2 групи, у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. № 3551-Х11/ з наступними змінами, було закінчено провадження з виконання зазначеної постанови з причин неможливості виконання рішення без участі боржника згідно ч.3 ст. 75 Закону України « Про виконавче провадження».

Позивач ОСОБА_1 посилаючись на те, що згідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов»язковими до виконання на всій території України, а також на ті обставини, що до даного часу вказане рішення суду не виконане, а сам виконавчий лист був ще в грудні 2012 року повернутий до Прилуцького міськрайонного суду, але позивача про це не було повідомлено, а також не було направлено на адресу ОСОБА_1 копії постанови про закінчення виконавчого провадження. Тож виходячи із вказаного, при наявності права на повторне пред'явлення документу для виконання в установлений ЗУ «Про виконавче провадження» річний строк скористатися не зміг, так як вважав, що виконавчий лист продовжує перебувати на виконанні разом з постановою про відкриття виконавчого провадження, тому позивач і просить суд скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження та поновити строк давності виконавчого листа.

В судовому засіданні позивач підтримав та уточнив позовні вимоги та просить суд поновити строк на оскарження постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження та визнати незаконною постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження ВП № 35743495 від 29 грудня 2012 року, представник відповідача в судове засідання не з»явився, хоча про час слухання справи був двічі повідомлений судовою повісткою відправленою рекомендованим листом своєчасно, про поважність причин своєї такої неявки до суду не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Одночасно, позивач стверджує, що спірну постанову він отримав тільки 13 лютого 2014 року, а виконавчий лист отримав в Прилуцькому міськрайонному суді 26 лютого 2014 року, та те що він має хворобливий стан здоров'я і являється інвалідом війни 2 групи, тому і пропустив строк на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження.

Дані твердження позивача не знайшли свого спростування в судовому засіданні, а навпаки підтвержуються довідкою Прилуцького міського центру первинної медико-санітарної допомоги (а.с.13), листом Прилуцького міськрайонного суду (а.с.7) та копією супровідного листа відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби (а.с.8) і заслуговують на увагу.

З даним позовом позивач звернувся до суду 12 березня 2014 року.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 181 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано в десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і інтересів.

Відповідно до положень ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків установлених законом, залишаеться без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.

За таких обставин, суд вважає необхідним поновити позивачу строк для оскарження спірної постанови державного виконавця, як такий, що пропущений з поважних причин.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснене частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Ч.2 цієї ж статті передбачено, що про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті,державний виконавець складає акт.

Ч.5 цієї ж статті передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статею, не позбавляє його права повторно пред»явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статею 22 цього Закону.

За таких обставин, коли на рахунках боржника відсутні кошти для погашення боргу стягувачу, коли невиконавши рішення суду державний виконавець повинен повернути виконавчий документ стягувачу відповідно до положень ст. 47 Закону, що не позбавляє стягувача повторно пред»явити виконавчий документ, який в майбутньому можливо буде виконати при надходженні коштів до боржника з державного бюджету, в тому числі і призначених для зазначених виплат, як це відбулося в державі з категорією осіб «діти війни», коли відповідач, в разі відсутності коштів, не повинен закінчувати виконавче провадження відповідно доположень ст. 49 Закону, що перешкоджає стягувачу повторно пред»явити виконавчий документ, оскільки відповідно до положень ч.2 ст. 50 Закону закінчення виконавчого провадження є завершенням виконавчого провадження, яке не може бути розпочате знову, крім випадків передбачених цим Законом, постанова про закінчення виконавчого провадження винесена головним державним виконавцем Петренко С.В. є противоправною, тому що винесена в порушення положень ст.ст. 47,49,50,75 Закону України «Про виконавче провадження» і є реальною перешкодою для виконання рішення суду в майбутньому, суттєво порушує права заявника ОСОБА_1 при виконанні судового рішення і суперечить засадам ст. 124 Конституції України та ст. 6 Європейського конвенції з прав людини, порушення права ОСОБА_1 на справедливий суд, а тому суд вважає, що позов заявника підлягає задоволенню, а постанова про закінчення виконавчого провадження від 29 грудня 2012 року є незаконною.

Формальне посилання відповідачем в спірній постанові, як на обставину, яка послужила підставою для закінчення виконавчого провадження неможливість виконання рішення без участі боржника не свідчить проте, що дії відповідача не є противоправними, а винесена ним постанова відповідає вимогам закону. Виконання рішення суду в даному випадку напряму залежить тільки від надходження коштів з державного бюджету на рахунки Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для проведення виплат зазначених в постанові суду, а не від неможливості виконання рішення без участі боржника, як це помилково зазначає відповідач в своїй постанові.

Відповідно до 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець повинен був надіслати копії постанови про закінчення виконавчого провадження у триденний строк яка може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом, що в даному випадку не було виконано і тому позивач не знав що виконавчий лист № 2-а-6393/11 за його позовом про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік, як інваліду війни 2 групи, у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. № 3551-Х11/ з наступними змінами, повернуто до суду ще в 2012 році, що підтверджується копією постанови про закінчення виконавчого провадження та листом Прилуцького міськрайонного суду від 26 лютого 2014 року.

На підставі ст.ст. 47,49,50,75 Закону України "Про виконавче провадження", керуючись ст.ст. 100,181 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області про поновлення пропущеного строку для оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження та про визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження винесеної 29 грудня 2012 року головним державним виконавцем Петренко С.В. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-а-6393/2011 виданого 03 червня 2011 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік, як інваліду війни 2 групи, у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. № 3551-Х11/ з наступними змінами.

Визнати незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 35743495 від 29 грудня 2012 року з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-6393/2011 виданого 03 червня 2011 року про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік, як інваліду війни 2 групи, у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. № 3551-Х11/ з наступними змінами, винесену 29 грудня 2012 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області.

Стягнути з Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на користь держави судовий збір по справі в сумі 73 грн. 08 коп.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів через Прилуцький міськрайонний суд

Головуючий Гумен В.М.