Ухвала суду № 43402542, 02.04.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №471/1691/14-к 02.04.2015 02.04.2015 02.04.2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 рік м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

Дзюби Ф.С. Фаріонової О.М. Кваші С.В.

за участю секретаря - Борейко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження за апеляцією заступника прокурора Миколаївської області Сказка І. на вирок Братського районного суду Миколаївської області від 23.01.2015р., яким:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженку та жительку АДРЕСА_1, раніше не судиму

обвинувачено за ч. 1 ст. 366 та ч. 4 ст. 191 КК України.

Учасники судового провадження

прокурор - Денисенко В.В.

обвинувачена - ОСОБА_4

захисник - ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляції заступник прокурора Миколаївської області просить вирок районного суду скасувати, постановивши свій вирок, яким визнати ОСОБА_4 засудженою за ч. 4 ст. 191 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями з забороною працювати на підприємствах, установах, організаціях любої форми власності на посаді головного бухгалтера строком на 3 роки, за ч. 1 ст. 366 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з ____________________

Справа № 11кп/784/223/15р. Головуючий 1-ї інстанції Марценюк С.А.

Категорія: ч. 4 cт. 191 КК України Суддя апеляційної інстанції Дзюба Ф.С.

організаційно-розпорядчими функціями з забороною працювати на підприємствах, установах, організаціях любої форми власності на посаді головного бухгалтера строком на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно вважати засудженою ОСОБА_4 до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями з забороною працювати на підприємствах, установах, організаціях любої форми власності на посаді головного бухгалтера строком на 3 роки.

В іншій частині вирок залишити без змін.

В запереченнях на апеляцію обвинувачена просить апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок районного суду без змін. Вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а призначене покарання достатнім для її виправлення.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Згідно вироку суду ОСОБА_4 визнано винною у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України і призначено покарання:

- за ч.4 ст.191 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями: заборонивши працювати на підприємствах, установах, організаціях любої форми власності на посаді головного бухгалтера, бухгалтера строком на 3 (три) роки;

- за ч. 1 ст. 366 КК України - 2 (два) роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями: заборонивши працювати на підприємствах, установах, організаціях любої форми власності на посаді головного бухгалтера, бухгалтера строком на 2 (два) роки;

Відповідно до вимог ч. 1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями: заборонивши працювати на підприємствах, установах, організаціях любої форми власності на посаді головного бухгалтера, бухгалтера строком на 3 роки.

Відповідно до вимог ст.75 КК України, звільнено обвинувачену ОСОБА_4 від відбування основного покарання, якщо вона на протязі 3 (трьох) років іспитового строку не здійснить нового злочину і виконає обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Цивільний позов заявлений підприємством комунальної власності області «Фармація» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальними правопорушеннями на суму 302635 грн. 44 коп. - задовольнити в повному обсязі.

Постановлено стягнути з засудженої ОСОБА_4 на користь підприємства комунальної власності області «Фармація» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальними правопорушеннями - 302635 грн. 44 коп..

Звернути стягнення на майно на відшкодування завданих збитків на загальну суму 16250 грн. 00 коп., на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 05 грудня 2014 р.

Постановлено стягнути з засудженої ОСОБА_4 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївської області, на відшкодування судових витрат, пов'язаних із проведенням судово-економічної експертизи на суму - 4611 грн. 75 коп.

Узагальнені доводи апеляції.

В своїй апеляції прокурор посилається на те, що судом при розгляді кримінального провадження та призначенні покарання не виявлено обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої та на обставини, що обтяжують покарання останній хоч і послався але не врахував в повній мірі.

Крім того вважає, що судом не враховано розмір завданих кримінальним правопорушенням збитків, тривалість і систематичність злочинних дій.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

ОСОБА_4, обіймаючи посаду головного бухгалтера Центральної районної аптеки № 40 філії підприємства комунальної власності Миколаївської області «Фармація», на яку призначена наказом директора ПКВО «Фармація» № 36-к від 21 лютого 2005 року, згідно функціональних обов'язків, окрім іншого, була відповідальною за здійснення організації бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності філії, організовувала облік грошових коштів, що надходять, товарно-матеріальних цінностей і основних засобів, розрахунок заробітної плати з працівниками філії, та інші виконувала обов'язки покладені на неї посадовою інструкцією.

ОСОБА_4, отримуючи з каси аптеки кошти, згідно видаткових касових ордерів, та перераховуючи їх на безготівковий рахунок, привласнювала частину цих коштів, привласнивши та використавши на власний розсуд аналогічним способом всього в період з 1 серпня 2008 р. по 29 січня 2013 р. грошові кошти сумі 188660 грн. 00 коп.

Крім цього, ОСОБА_4 в денну годину, перебуваючи в своєму службовому кабінеті в приміщенні Центральної районної аптеки № 40, розташованої за адресою: Миколаївська область, с. Братське, вул. Комсомольська, 5, під час складання бухгалтерських документів, шляхом умисного завищення сум в платіжних відомостях по видачі заробітної плати працівникам аптечних пунктів та аптеки, також у видаткових касових ордерах на отримання коштів для виплати заробітної плати, залишок отриманих коштів привласнювала та використовувала на власний розсуд.

Так, ОСОБА_4 умисно завищувала суми у платіжних відомостях про видачу заробітної плати працівникам та у видаткових касових ордерах, а залишок отриманих коштів аналогічним способом привласнювала, і всього за період з 03 грудня 2008 р. по 25 червня 2013 р. привласнила грошові кошти в сумі 79236 грн. 00 коп.

Також, ОСОБА_4 в денну годину, перебуваючи в своєму службовому кабінеті приміщення Центральної районної аптеки № 40, розташованої за адресою: Миколаївська область, с. Братське, вул. Комсомольська,5, під час складання бухгалтерських документів, шляхом умисного відображення недостовірних даних про начебто заборгованість підприємства по виплаті заробітної плати, аналогічним способом привласнювала кошти підприємства та використовувала на власний розсуд, а всього в грудні 2008 р. та з січня 2009 р. по липень 2013 р. привласнила кошти на суму 39739 грн. 44 коп.

А всього ОСОБА_4 привласнено грошових коштів на загальну суму 307635 грн. 44 коп., що перевищує в 250 разів неоподаткований мінімум доходів громадян, чим заподіяно Центральній районній аптеці № 40 - філії підприємства комунальної власності області «Фармація» збитки у великих розмірах.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, в підтримку доводів апеляції, обвинувачену та її захисника, які просили відмовити в задоволенні апеляції, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляції, суд находить її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дослідженими в судовому засіданні доказами, вина обвинуваченої ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, за обставин викладених у вироку, доведена і апелянтом не заперечується, як і не заперечується кваліфікація дій обвинуваченої за ч. 4 ст.191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Що стосується покарання, то воно обвинуваченій ОСОБА_4 призначено з дотриманням вимог ст. ст. 65-67 КК України, тобто з урахуванням ступені тяжкості скоєного, даних про особу обвинуваченої та обставин, що пом'якшують покарання.

Доводи апелянта про те, що судом не дотримано вимог закону при призначенні покарання є безпідставними, так як прокурор не пропонує призначити інше покарання ніж те, яке призначив суд.

Також є безпідставними доводи апелянта про необґрунтоване рішення суду про звільнення обвинувачено від відбуття покарання на підставі ст. 75 КК України, оскільки суд першої інстанції з урахуванням встановлених пом'якшуючих покарання обставин, думки прокурора, який приймав участь у справі при її розгляді судом першої інстанції щодо виду та розміру покарання та думки інших учасників судового розгляду прийняв обґрунтоване рішення про звільнення обвинуваченої від відбуття покарання на підставі ст. 75 КК України.

Посилання апелянта на не встановлення судом обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, є надуманими і спростовується даними звукозапису судового засідання у суді 1-ї інстанції, де прокурор при визначенні виду і міри покарання послався на пом'якшуючі покарання обставини, а саме: повне визнання вини обвинуваченою, щире каяття в скоєному, допомога в розкритті злочину та часткове відшкодування завданої шкоди, які враховані судом при прийнятті рішення про застосування вимог ст. 75 КК України.

Слід зауважити що після винесення вироку обвинувачена ОСОБА_4 продовжує відшкодовувати завдану шкоду, що підтверджено документами долученими до заперечень на апеляційну скаргу, що спростовує доводи апелянта про те, що вона, знаходячись на волі, не буде відшкодовувати завдану шкоду.

Зважаючи на викладене апеляційний суд не вбачає підстав для скасування вироку суду першої інстанції та постанови нового вироку, про що просить апелянт.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляцію заступника прокурора Миколаївської області Сказка І. залишити без задоволення.

Вирок Братського районного суду Миколаївської області від 23 січня 2015 року відносно ОСОБА_4 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду вступає в силу з моменту її проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

судді:

Дзюба Ф.С. Кваша С.В. Фаріонова О.М.