Вирок № 43401756, 25.03.2015, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6127/13-к

пр.№ 1-кп/464/2/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.03.2015 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі колегії: головуючого Лєсного С.Є.

суддів: Бойко О.М., Шашуріної Г.М.

при секретарях: Гарасимі Ю.Б., Троцюк А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові матеріали кримінального провадження № 464/6127/13-к, внесеного в ЄРДР за № 42012000000000030 від 21.11.12. та 07.02.13., відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, гр-на України, невійськовозобов'язаного, з вищою освітою, одруженого, інвалід Ш групи, не працюючого, судимості немає, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 КК України (в редакції Закону від 05.04.01.), -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, українця, гр-на України, з вищою освітою, невійськовозобов'язаного, одруженого, інваліда Ш групи, не працюючого, судимості немає, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 КК України (в редакції Закону від 05.04.01.), -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та мешканця АДРЕСА_4, українця, гр-на України, військовозобов'язаного, з вищою освітою, одруженого, інваліда Ш групи, приватного підприємця, судимості немає, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.27, ч.1 ст.369 КК України (в редакції Закону від 05.04.01.), -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця та мешканця АДРЕСА_5, українця, гр-на України, з вищою освітою, військовозобов'язаного, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_64, ІНФОРМАЦІЯ_9, приватного підприємця, судимості немає, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.27, ч.1 ст.369 КК України (в редакції Закону від 05.04.01.), -

за участю: прокурорів: Брезіцького В.М. та Василик Ю.М., потерпілих: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, захисників: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_5, -

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_2, обіймаючи посаду заступника голови Пустомитівської районної державної адміністрації, тобто будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, 20 травня 2009 року в денний час в приміщенні Пустомитівської районної державної адміністрації за адресою: м.Пустомити, вул.Грушевського, 11 Львівської області, у своєму службовому кабінеті, одержав через встановлену досудовим розслідуванням особу, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, від ОСОБА_14 і ОСОБА_6 хабар в розмірі 5000 доларів США, що еквівалентно 38104 грн., за виконання обвинуваченим в інтересах ОСОБА_6 дій, які він мав можливість виконати з використанням наданих йому владних повноважень і займаного службового становища, по прийняттю Пустомитівською районною державною адміністрацією рішень та розпорядження про виділення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Пасіки-Зубрицької сільської ради за межами населеного пункту.

Так, ОСОБА_2 згідно з розпорядженням голови Пустомитівскої районної державної адміністрації „Про призначення ОСОБА_2 на посаду заступника голови районної державної адміністрації" №355 від 10.06.05. був призначений на посаду заступника голови Пустомитівської районної державної адміністрації. Відповідно до розпорядження голови Пустомитівської районної державної адміністрації „Про присвоєння чергового рангу державного службовця ОСОБА_2" № 68 від 11.04.07. останньому присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування, тобто державного службовця, що відноситься до 5 категорії. Відповідно до Присяги державного службовця ОСОБА_2 був зобов'язаний вірно служити народові України; суворо дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов'язки, забезпечувати відповідно до своїх повноважень ефективну діяльність органів місцевого самоврядування, не допускати дій чи бездіяльності, які можуть заподіяти шкоду інтересам місцевого самоврядування або державі. Згідно з вимогами ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією" (в редакції від 11.07.02.) ОСОБА_2, як заступник голови Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської, не мав права: сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним та юридичним особам в здійснені ними підприємницької діяльності, а також в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з метою протизаконного отримання за це благ, послуг, пільг чи інших переваг; надавати протизаконні переваги фізичним та юридичним особам під час підготовки та прийняття нормативно-правових актів та рішень. Відповідно до розпорядження голови Пустомитівської районної державної адміністрації „Про розподіл функціональних обов'язків між керівництвом районної державної адміністрації" № 162 від 28.03.2008, прийнятого відповідно до ст.ст. 118, 119 Конституції України, ст.ст. 10, 40 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" та Регламенту районної адміністрації обвинувачений, як заступник голови державної районної адміністрації з питань розвитку агропромислового комплексу, був наділений повноваженнями щодо забезпечення реалізації державної політики у сферах розвитку агропромислового комплексу загалом та його окремих галузей, використання земельних ресурсів, їх захисту та відтворення, мав сприяти здійсненню аграрної та земельної реформи в районі, вживати заходів щодо роздержавлення та приватизації земель відповідно до чинного законодавства України, забезпечувати організацію ведення земельно-кадастрової документації, моніторингу земель та землеустрою відповідно до чинного законодавства України, координувати діяльність місцевих землевпорядних органів, здійснювати контроль за використанням та охороною земель, здійснювати керівництво управлінням агропромислового розвитку, координувати діяльність відділу земельних ресурсів, організовувати роботу комісії з питань врегулювання земельних відносин, а саме питань з розроблення заходів щодо розмежування земель державної і комунальної власності, з організації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування аграрного сектору економіки, координації робіт щодо продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької і виробничої діяльності та ніс персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень. Відтак ОСОБА_2 був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Приблизно наприкінці грудня 2008 року до сільського голови Пасіки-Зубрицької сільської ради, матеріали досудовим розслідуванняя щодо якого виділені в окреме провадження, звернулись ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з питанням щодо можливості одержання ними у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Пасіки Зубрицької сільської ради.

У цей час у встановленої особи виник злочинний умисел, направлений на заволодіння коштами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в особливо великих розмірах шляхом обману.

Згідно з п.12 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Відповідно до п.6 ст.18 ЗК України громадяни України, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Таким чином, для набуття права власності на земельну ділянку, яка розташована за межами населеного пункту громадянин подає заяву про безоплатну передачу земельної ділянки в приватну власність до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації за місцем розташування земельної ділянки. Відповідно до п.4 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель. Згода або відмова у наданні земельної ділянки заявникові оформлюється відповідним розпорядженням. Прийняття розпорядження на користь заявника є підставою для початку розробки проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Згідно із ст.8 ЗК України проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, який в подальшому погоджується з органами: земельних ресурсів, природоохоронними, санітарно-епідеміологічними, архітектурними, з охорони культурної спадщини, після чого проходить стадію державної експертизи, яку виконує орган земельних ресурсів відповідно до положень Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» від 17.06.04. Після проходження державної експертизи в органах земельних ресурсів проект відведення земельної ділянки передається до органу приватизації (районна, місцева державна адміністрація). Відповідно до п.10 ст.118 ЗК України районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність. Надалі розроблена технічна документація передається реєстратору, яким проводиться перевірка наданої технічної документації щодо дотримання в ній встановлених вимог, після чого структурними підрозділами Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» заповнюється державний акт на право власності на земельну ділянку. Територіальним органом земельних ресурсів проводиться перевірка технічної документації та заповненого бланку державного акта. Достовірність даних державного акта засвідчує керівник територіального органу земельних ресурсів і скріплює печаткою. Погоджений та завізований державний акт на право власності на землю в двох примірниках, разом з двома примірниками реєстраційної картки, передається оператору, яким вноситься запис про державну реєстрацію до «Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю, права постійного користування землею, договорів оренди землі», після чого один примірник державного акта передається заявнику, який стає повноправним власником землі.

Встановлена особа, усвідомлюючи, що земельна ділянка, яку бажали отримати у власність ОСОБА_6 та ОСОБА_7, знаходиться за межами населеного пункту с.Пасіки-Зубрицькі Пустомитівського району Львівської області, і відповідно до перехідних положень Земельного кодексу України, прийняття рішення про передачу у власність громадянам земельних ділянок, що розташовані за межами населеного пункту, відноситься до компетенції голови районної державної адміністрації, приховав це від ОСОБА_6 і ОСОБА_7, натомість призначив їм зустріч, на якій пообіцяв обговорити питання щодо передачі у власність земельної ділянки. 14.03.09. о 14.20 год. біля приміщення Пасіки-Зубрицької сільської ради під час зустрічі, що відбулась у салоні автомобіля ОСОБА_14, встановлена особа за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_3, який був депутатом цієї ж ради, усвідомлюючи, що прийняття рішення про передачу у власність земельної ділянки, яку бажає отримати у власність ОСОБА_6, у зв'язку з її розташуванням за межами населеного пункту, повинно прийматись Пустомитівською районною державною адміністрацією, наголосив йому та ОСОБА_14 на необхідності давання хабара службовим особам Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області. Для реалізації законного права на отримання земельної ділянки та з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав та законних інтересів ОСОБА_6 був вимушений погодитись на давання хабара посадовим особам Пустомитівської районної державної адміністрації. Отримавши згоду ОСОБА_6 на давання хабара службовим особам Пустомитівської районної державної адміністрації, встановлена особа, продовжуючи свої шахрайські дії, у присутності обвинуваченого ОСОБА_3 запропонував потерпілим поїхати до першого заступника Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_1 та обговорити з останнім питання про можливість прийняття Пустомитівською районною державною адміністрацією розпорядження щодо виділення ОСОБА_6 у власність земельної ділянки. Натомість ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_1 про злочинні наміри встановленої слідством особи та ОСОБА_3 не знали і останні їх у таке не посвячували. 17.03.09. о 9 год. встановлена особа, обвинувачений ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прибули до першого заступника Пустомитівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 Там встановлена особа і обвинувачений ОСОБА_3, не ставлячи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до відома про свої злочинні наміри, спрямовані на заволодіння коштами ОСОБА_6 і ОСОБА_14 в особливо великих розмірах шляхом обману, особисто представили ОСОБА_1 ОСОБА_6 та ОСОБА_14 Там же встановлена особа вручила ОСОБА_1 підписані особисто нею та завірені гербовою печаткою Пасіки-Зубрицької сільської ради клопотання про виділення ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,96 га для ведення особистого селянського господарства на території Пасіки-Зубрицької сільської ради за межами населеного пункту, рішення ради про надання згоди на підготовку технічної документації по відведенню земельної ділянки та складений особисто ним проект договору про співпрацю між Пасіки-Зубрицькою сільською радою і ОСОБА_6, за яким останній начебто зобов'язувався інвестувати будівництво дороги з твердим покриттям у с.Пасіки-Зубрицькі, що фактично не відповідало дійсності. Присутні, посилаючись на інтереси територіальної громади, представниками якої вони є, зокрема щодо вирішення такої актуальної проблеми с.Пасіки-Зубрицькі, як будівництво дороги з твердим покриттям, наголосили ОСОБА_1 про необхідність сприяння у вирішенні питання щодо прийняття Пустомитівською районною державною адміністрацією розпорядження про виділення ОСОБА_6 у власність зазначеної земельної ділянки.

ОСОБА_1, якому не було відомо про злочинний умисел встановленої розслідуванням особи та обвинуваченого ОСОБА_3 щодо заволодіння коштами ОСОБА_6 та ОСОБА_14 в особливо великих розмірах шляхом обману, звернув увагу встановленій особі на те, що сільська рада не мала права вирішувати питання про надання згоди на підготовку технічної документації по відведенню земельної ділянки, та запропонував привести дане рішення у відповідність до чинного законодавства, звернувшись до заступника голови Пустомитівської районної державної адміністрації з питань аграрної політики ОСОБА_2 Після цього, встановлена особа залишилась наодинці з ОСОБА_1 у приміщенні його службового кабінету під приводом вирішення питань територіальної громади. Натомість встановлена особа, вийшовши з кабінету ОСОБА_1, у коридорі першого поверху Пустомитівської районної державної адміністрації, в присутності ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_6 і ОСОБА_14, що лише за умови передачі 5000 доларів США керівництвом Пустомитівської районної державної адміністрації буде прийнято розпорядження про надання у власність земельної ділянки, чим фактично підбурили останніх на давання хабара. У подальшому 25 та 31 березня, 1, 7 та 16 квітня 2009 року встановлена особа, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, без доводження до відому про свої злочинні дії ОСОБА_4 забезпечували зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_14 з ОСОБА_1, в ході яких обговорювали з ним питання можливості прийняття розпорядження в інтересах ОСОБА_6 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,96 га та про передачу її у власність для ведення особистого селянського господарства на території Пасіки-Зубрицької сільської ради за межами населеного пункту. 25.03.09. на засіданні комісії з питань врегулювання земельних відносин Пустомитівської районної державної адміністрації, де головою комісії був обвинувачений ОСОБА_2, не було прийнято позитивне рішення про надання дозволу ОСОБА_6 на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,96 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Пасіки-Зубрицької сільської ради за межами населеного пункту. 06.05.09. обвинувачений ОСОБА_2, використовуючи свої повноваження як голови комісії з питань врегулювання земельних відносин Пустомитівської районної державної адміністрації, виніс на її чергове засідання питання про надання ОСОБА_6 дозволу на підготовку проектної документації щодо виділення земельної ділянки та сприяв у прийнятті цією комісією позитивного для ОСОБА_6 рішення. Обвинувачений висловив власну думку про можливість ухвалення очолюваною ним комісією з питань врегулювання земельних відносин Пустомитівської районної державної адміністрації рішення на користь ОСОБА_6 Після засідання комісії з питань врегулювання земельних відносин Пустомитівської районної державної адміністрації 06.05.09. ОСОБА_1 в присутності встановленої особи проінформував потерпілих про прийняте останньою рішення та роз'яснив подальший порядок оформлення документів, необхідних для прийняття розпорядження про надання ОСОБА_6 у власність земельної ділянки, за наявності яких буде підписане розпорядження. Надалі під час зустрічі 19.05.09. біля приміщення Пустомитівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підтвердили встановленій особі та потерпілим про наміри підписати і видати 20.05.09. розпорядження про надання ОСОБА_6 дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,96 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Пасіки Зубрицької сільської ради за межами населеного пункту. Зранку 20.05.09. біля Пустомитівської районної державної адміністрації встановлена особа зустрівся з потерпілими та повідомив їм, що цього дня ОСОБА_1 має підписати розпорядження Пустомитівської районної державної адміністрації щодо надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Пасіки-Зубрицької сільської ради за межами населеного пункту, а тому за це ОСОБА_1 і ОСОБА_2 необхідно передати у якості хабара 5000 доларів США. Діючи під контролем співробітників правоохоронних органів, з метою викриття одержання ОСОБА_2 хабара, потерпілий ОСОБА_14, виконуючи їх противоправні вимоги, спрямовані на давання хабара, 20.05.09. в період з 12.30 до 13.00 прибув до приміщення Пустомитівської РДА за адресою: м.Пустомити, вул.Грушевського,11, та зайшов до службового кабінету заступника голови адміністрації ОСОБА_2, де намагався передати ОСОБА_2 у якості хабара 5000 доларів США за вирішення ним та, нібито (зі слів встановленої розслідуванням особи), ОСОБА_1 питання про надання у власність ОСОБА_6 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Пасіки Зубрицької сільської ради за межами населеного пункту. Проте обвинувачений ОСОБА_2 з огляду на можливість бути викритим у одержанні хабара висунув умову, щоб ці гроші йому особисто передала встановлена особа. Безпосередньо після цього, виконуючи вимогу ОСОБА_2, ОСОБА_14, знаходячись біля приміщення Пустомитівської районної державної адміністрації, у присутності ОСОБА_6, передав встановленій особі хабар у сумі 5000 доларів США для подальшої їх передачі ОСОБА_2 В подальшому у період часу з 14 до 15 години встановлена особа, сприяючи потерпілим у даванні хабара, зайшов до службового кабінету ОСОБА_2, де передав йому хабар у розмірі 5000 доларів США, що еквівалентно 38104 грн.

Таким чином ОСОБА_2, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, вчинив одержання хабара за виконання в інтересах ОСОБА_6 дій з використанням наданої йому влади та службового становища, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.368 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3, будучи депутатом Пасіки-Зубрицької сільської ради, що розташована за адресою: с.Пасіки-Зубрицька Пустомитівського району Львівської області, за попередньою змовою групою осіб із встановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, в період з кінця грудня 2008 року по 02.07.09. вчинив закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошима потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_14 в сумі 196000 доларів США, що еквівалентно 1 497 342 грн. та є особливо великим розміром.

Так, наприкінці грудня 2008 року до сільського голови Пасіки- Зубрицької сільської ради, матеріали досудового розслідування щодо якого виділені в окреме провадження, звернулись потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_14 з питанням щодо можливості одержання ними у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Пасіки Зубрицької сільської ради Пустомитівського району Львівської області. У встановленої слідством особи виник злочинний умисел, направлений на заволодіння коштами потерпілих в особливо великих розмірах шляхом обману. Особа усвідомлювала, що земельна ділянка, яку бажали отримати у власність потерпілі, знаходиться за межами населеного пункту с.Пасіки-Зубрицькі Пустомитівського району Львівської області, і відповідно до пункту 12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, прийняття рішення про передачу у власність громадянам земельних ділянок, що розташовані за межами населеного пункту, відноситься до компетенції голови районної державної адміністрації, але приховала це від потерпілих. Натомість встановлена слідством особа призначила їм наступну зустріч, де пообіцяла обговорити питання щодо передачі у власність земельної ділянки. Після цього встановлена особа, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів запропонувала депутату цієї ж сільської ради ОСОБА_3 заволодіти коштами потерпілих шляхом обману в особливо великих розмірах. Обвинувачений ОСОБА_3 погодився з протиправною пропозицією встановленої особи, таким чином фактично вступивши з ним у попередню змову для спільного вчинення злочину. Встановлена досудовим розслідуванням особа з метою створення у потерпілих хибної думки про наявність повноважень сільської ради у прийнятті рішення про передачу у власність земельної ділянки, що розташована на території сільської ради, але за межами населеного пункту, повинна була продемонструвати останнім рішення сільської ради про погодження місця розташування земельної ділянки. Для досягнення цієї мети встановлена особа повинна була довести до відому депутатів Пасіки-Зубрицької сільської ради неправдиву інформацію про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_14 мають намір та можливості оплатити будівництво дороги по вул.Космонавтів у с.Пасіки Зубрицькі, за умови прийняття сесією сільської ради рішення про погодження місця розташування земельної ділянки на території сільської ради с.Пасіки-Зубрицькі площею 0,96 га для ведення особистого селянського господарства, що фактично не відповідало дійсності. Також встановлена особа та ОСОБА_3 повинні були спільно переконати ОСОБА_6 та ОСОБА_14 у тому, що без їхнього сприяння в ухваленні Пасіки-Зубрицькою сільською радою рішення про погодження місця розташування земельної ділянки останні не зможуть одержати у власність необхідну їм земельну ділянку. Таке сприяння у прийнятті сільською радою необхідного рішення вони зможуть забезпечити лише за умови передачі їм коштів у сумі 196000 доларів США у якості, начебто, інвестиції на будівництво дороги з твердим покриттям по вул.Космонавтів у с.Пасіки-Зубрицькі, хоча фактично не мали наміру здійснювати будівництво дороги, оскільки для цього були відсутні проект будівництва та кошторис. У другій половині січня 2009 року в у денний час встановлена особа і ОСОБА_3, взявши при цьому з собою необізнаного у їх злочинних планах депутата сільРади ОСОБА_4, зустрілись в приміщенні кафе-бару „Веселі Пеньки", розташованому у с.Пасіки-Зубрицькі, з ОСОБА_6 і ОСОБА_14 Там встановлена особа в присутності ОСОБА_3 повідомила потерпілих про необхідність передачі їм особисто за надання їм у власність земельної ділянки від 3000 до 4000 доларів США за кожну сотку землі, а ці кошти вони використають як інвестицію для будівництва дороги у с.Пасіки-Зубрицькі. Однак питання щодо остаточної суми буде вирішено пізніше, про що повідомлять потерпілих пізніше. При цьому ОСОБА_3 з метою переконання ОСОБА_6 і ОСОБА_14 у наявності повноважень сільської ради вирішити питання передачі у власність земельної ділянки за межами с.Пасіки-Зубрицькі та спонукання останніх до передачі коштів наголосив, що питання про отримання у приватну власність земельної ділянки потерпілі повинні вирішувати лише з ними. Через декілька днів, приблизно у другій половині січня 2009 року, у денний час ОСОБА_3 зустрівся біля адміністративної будівлі Пасіки Зубрицької сільської ради, що розташована по вул.Л.Українки,70 у с.Пасіки-Зубрицькі, з потерпілими повідомив їм, що остаточно визначили за їхнє сприяння у прийнятті сесією Пасіки-Зубрицької сільської ради рішення про передачу у власність земельної ділянки по 3000 доларів США за кожну сотку землі. У подальшому, приблизно в другій половині січня 2009 року, встановлена слідством особа під час зустрічі біля адміністративної будівлі Пасіки-Зубрицької сільської ради підтвердив потерпілим висунуті раніше ОСОБА_3 вимоги щодо суми коштів, які необхідно їм передати за позитивне вирішення питання про виділення у власність земельної ділянки та наступну зміну її цільового призначення. При цьому встановлена особа зазначила, що з урахуванням загального розміру ділянки землі 0,96 га кошти повинні бути надані у сумі 300000 доларів США. Бажаючи отримати у власність зазначену земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства та надалі вирішити питання про зміну цільового призначення землі, потерпілі, вважаючи, що прийняття таких рішень відноситься до компетенції Пасіки-Зубрицької сільської ради, а встановлена особа, як голова цієї сільської ради, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як її депутати, мають необхідні повноваження, передбачені законами України, для голосування та ухвалення позитивного рішення, погодились з вимогою перших двох щодо передачі їм коштів у сумі 300000 доларів США. Потерпілі вважали, що ці кошти будуть використані тими, як інвестиційний внесок у розбудову інфраструктури с.Пасіки-Зубрицькі. Натомість потерпілі висунули свою умову, що кошти вони передадуть лише після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку. Тоді ж в другій половині січня 2009 року в денний час, встановлена особа, знаходячись в адміністративній будівлі Пасіки-Зубрицької сільської ради по вул.Л.Українки с.Пасіки-Зубрицькі Пустомитівського району Львівської області, імітуючи законність своїх дій та створюючи хибне уявлення про наявність повноважень сільської ради у прийнятті рішень про виділення у власність громадянам земельних ділянок, що розташовані за межами населених пунктів, продиктував потерпілому ОСОБА_6 текст заяви до Пасіки-Зубрицької сільської ради щодо прийняття рішення про погодження місця розташування земельної ділянки площею 0,96 гектара та надання дозволу на виготовлення проектної документації та прийняв вказану заяву. Встановлена особа, усвідомлюючи, що прийняття рішення про передачу громадянам у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі, визначених ст.121 ЗК України, за межами населеного пункту, відноситься до компетенції районної державної адміністрації і що прийняття сільською радою будь-яких рішень з цього приводу не може вплинути на прийняття рішення щодо виділення ОСОБА_6 земельної ділянки, враховуючи висунуту останнім та ОСОБА_14 умову передачі коштів лише після одержання земельної ділянки у власність, запевнив ОСОБА_6, що завдяки своєму службовому становищу та повноваженням депутатів Пасіки-Зубрицької сільської ради ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (без відома останнього) вони разом зможуть вжити заходів шляхом створення умов для прийняття необхідних рішень про передачу у власність земельної ділянки. 24.02.09. під час зустрічі, яка мала місце у вечірній час у приміщенні адміністративної будівлі Пасіки-Зубрицької сільської ради, встановлена особа у присутності обвинуваченого ОСОБА_3 і ОСОБА_4 повідомила потерпілих про тривалість і складність процесу вирішення питання про виділення у власність земельної ділянки та заявила потерпілим про необхідність передачі коштів у сумі 700 доларів США, як першої частини від загальної суми інвестиційного внеску для будівництва дороги. 25.02.2009 о 13 годині ОСОБА_14 прибув до приміщення Пасіки-Зубрицької сільської ради, де повідомив встановлену слідством особу про наявність у нього грошових коштів і готовність їх передати останньому. Встановлена особа, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння коштами потерпілих шляхом обману, дала вказівку обвинуваченому ОСОБА_3 отримати від ОСОБА_14 700 доларів США. Того ж дня у денний час потерпілий ОСОБА_14, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4, передав останньому 700 доларів США, що еквівалентно 5390 гривень, вважаючи їх першою частиною інвестиційного внеску на будівництво дороги з твердим покриттям у с.Пасіки-Зубрицькі, за рахунок якого буде позитивно вирішено питання про виділення ОСОБА_6 у власність земельної ділянки площею 0,96 га, розташованої на території Пасіки-Зубрицької сільської ради за межами населеного пункту. Обвинувачений ОСОБА_3, отримавши від ОСОБА_14 700 доларів США, діючи за попередньою змовою групою осіб із встановленою слідством особою, висунув потерпілому ОСОБА_14 вимогу передати їм 27.02.09. ще 300 доларів США. Так 27.02.09. о 14.30 год. потерпілі прибули до приміщення адміністративної будівлі Пасіки-Зубрицької сільської ради по вул.Л.Українки,70 в с.Пасіки-Зубрицькі Пустомитівського району Львівської обл., де ОСОБА_14 у присутності встановленої особи передав обвинуваченому ОСОБА_3 ще 300 доларів США, що еквівалентно 2310 грн., як другу частину від обумовленої загальної суми інвестиційного внеску. 12.03.09. о 10.30 год. обвинувачений ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб із встановленою слідством особою, під час зустрічі з ОСОБА_14 у кафе-барі, розташованому на території ринку «Шувар» у м. Львові, на якій був присутній ОСОБА_4, висунув потерпілому вимогу передати їм до розгляду сесією Пасіки-Зубрицької сільської ради заяви ОСОБА_6 додатково ще 30000 доларів США у якості, начебто, наступної частини інвестиційного внеску на будівництво дороги. При цьому повідомили, що у разі відмови потерпілих виконати їх вимогу, заява ОСОБА_6 не буде розглядатись на сесії сільської ради. За даних обставин ОСОБА_14 вимушений був погодитися із вказаними незаконними вимогами обвинувачених, про що в подальшому була повідомлена встановлена особа. Після цього встановлена особа того ж числа - 12.03.09., перебуваючи у приміщенні Пасіки-Зубрицької сільської ради, забезпечив реєстрацію у книзі вхідної кореспонденції заяви ОСОБА_6 про погодження місця розташування земельної ділянки площею 0,96 га та надання дозволу на виготовлення проектної документації і вніс з власної ініціативи на розгляд засідання 24-ої сесії 5-го скликання Пасіки-Зубрицької сільської ради питання щодо надання згоди на підготовку технічної документації по відведенню ОСОБА_6 вказаної земельної ділянки. При цьому вищезазначена особа, використовуючи надані йому повноваження сільського голови Пасіки-Зубрицької сільської ради, враховуючи нагальність потреби у будівництві по вул.Космонавтів у с.Пасіки-Зубрицькі дороги з твердим покриттям, з метою схилення депутатів сільської ради до прийняття позитивного рішення щодо задоволення зави ОСОБА_6, за попередньою змовою групою осіб з обвинуваченим ОСОБА_3, ввела в оману депутатів Пасіки-Зубрицької сільської ради, продемонструвавши їм виготовлений особисто ним проект договору про співпрацю. Одночасно повідомила, що цей договір нібито вже укладений між сільською радою с.Пасіки-Зубрицькі та ОСОБА_6, а умовами цього договору передбачено інвестування останнім у розвиток інфраструктури с.Пасіки-Зубрицькі коштів на будівництво дороги з твердим покриттям довжиною 960 метрів по вул.Космонавтів, що фактично не відповідало дійсності. У зв'язку з цим 12.03.09. на 24-ій сесії 5-го скликання Пасіки-Зубрицької сільської ради було прийнято рішення «Про надання згоди на підготовку технічної документації по відведенню земельної ділянки на території села Пасіки Зубрицькі площею 0,96 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_6». Цього ж дня встановлена слідством особа підписала і завірила печаткою Пасіки-Зубрицької сільської ради рішення Пасіки-Зубрицької сільської ради щодо надання згоди на підготовку технічної документації по відведенню ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,96 га на території Пасіки-Зубрицької сільської ради за межами населеного пункту та підготува клопотання до Пустомитівської районної державної адміністрації про надання у власність ОСОБА_6 зазначеної земельної ділянки. 20.05.09. ОСОБА_1, який на той час виконував обов'язки голови Пустомитівської районної державної адміністрації, підписав завізоване обвинуваченим ОСОБА_2 розпорядження № 355 про надання дозволу ОСОБА_6 на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Пасіки-Зубрицької сільської ради за межами населеного пункту, один примірник якого передав встановленій особі, а та вручила його потерпілому ОСОБА_14 26.05.09.о 14 год. під час зустрічі у кафе «Веселі пеньки» у с.Пасіки-Зубрицькі Пустомитівського району Львівської області, на якій був присутній ОСОБА_4, обвинувачений ОСОБА_3 та встановлена особа висунули потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_14 вимогу передати їм, начебто, у якості наступної частини інвестиційного внеску для будівництва дороги 50000 доларів США. 27.05.09. в денний час обвинувачений ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_6 і висунув вимогу передати 01.06.09. їм 10000 доларів США, які вони панували витратити на будівництво дороги з твердим покриттям у с.Пасіки-Зубрицькі. 01.06.09. о 9 годині потерпілі, діючи під контролем працівників міліції, прибули до Пасіки-Зубрицької сільської ради за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с.Пасіки-Зубрицькі, вул.Л.Українки,70. Там, у приміщенні, потерпілий ОСОБА_6 передав обвинуваченому ОСОБА_3 5000 доларів США, що становить 38092 грн., як частину інвестиційного внеску на будівництво дороги з твердим покриттям у с.Пасіки-Зубрицькі, що фактично не відповідало дійсності. У подальшому впродовж червня 2009 року встановлена досудовим розслідуванням особа та обвинувачений ОСОБА_3 під час неодноразових зустрічей та телефонних розмов з потерпілими висували вимогу про негайну передачу їм коштів під виглядом остаточної частини, начебто, інвестиційного внеску для будівництва дороги по вул.Космонавтів у с.Пасіки-Зубрицькі у сумі 190000 доларів США. 25.06.09. ОСОБА_1, який на той час виконував обов'язки голови Пустомитівської районної державної адміністрації, підписав розпорядження № 467 про надання у власність ОСОБА_6 земельної ділянки розміром 0,96 га для ведення особистого селянського господарства на території Пасіки-Зубрицької сільської ради за межами населеного пункту. У подальшому на підставі вказаного розпорядження 26.06.09. ОСОБА_1 та начальником управління Держкомзему України у Пустомитівському районі Львівської області ОСОБА_19 був підписаний державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 Після цього даний державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 в управлінні Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області від імені останнього був одержаний невідомою особою та переданий обвинуваченому ОСОБА_3 із встановленою особою. Обвинувачений ОСОБА_3 та встановлена особа з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на заволодіння коштами потерпілих шляхом обману, до кінця, висунули вимогу передати їм особисто 02.07.09. остаточну частину, начебто, інвестиційного внеску для будівництва дороги по вул.Космонавтів у с.Пасіки-Зубрицькі у сумі 190000 доларів США за, нібито, їх сприяння у прийнятті Пасіки-Зубрицької сільської ради рішень, на підставі яких було надано ОСОБА_6 у власність земельну ділянку. І лише за виконання цих умов ОСОБА_6 зможе отримати у сільській раді державний акт на право власності на належну йому земельну ділянку. 02.07.09. о 14 годині потерпілі, діючи під контролем працівників міліції, прибули до адміністративної будівлі Пасіки-Зубрицької сільської ради по вул.Л.України,70 с.Пасіки-Зубрицькі Пустомитівського району Львівської обл., де зустрілись з обвинуваченим ОСОБА_3 Останній, знаходячись біля адміністративної будівлі сільської ради, дав вказівку потерпілому ОСОБА_6 покласти принесені кошти у сумі 190000 доларів США у відро із сміттям, яке стояло у приміщенні туалету другого поверху Пасіки-Зубрицької сільської ради. ОСОБА_6, виконуючи вказівку обвинуваченого, поклав до відра зі сміттям вказану суму коштів, що за курсом Національного банку України станом на 02.07.09. складало 1 451 505 грн., що є особливо великим розміром. Однак фактично одержати кошти у сумі 190000 доларів США встановленій особі та обвинуваченому ОСОБА_3 не вдалося, оскільки одразу після виконання ОСОБА_6 вказівки обвинуваченого ОСОБА_3 щодо поміщення коштів до відра зі сміттям, останній був затриманий працівниками міліції.

Таким чином обвинувачений ОСОБА_3 скоїв закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватим себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, не визнав та відмовився від давання показань на підставі ст.63 Конституції України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе у вчиненні висунутих кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.27, ч.1 ст.369 КК України, не визнав та дав суду показання наступного змістку. В інкримінований період був депутатом Пасіки-Зубрицької сільської Ради з 2006 року. У другій половині січня 2009 року до нього подзвонив голова Пасіки-Зубрицької сільської Ради, який запропонував під'їхати у ресторан «Веселі Пеньки», де відбудеться зустріч з інвесторами, які хочуть землю і обговорити попередні умови, тобто, послухати їх, що вони хочуть. На дане запрошення він погодився. На вказаній зустрічі мали бути ще інші депутати. Коли приїхав на місце зустрічі, там вже були депутати та потерпілі, які в довільній формі обговорювали питання вартості землі в Пасіках-Зубрицьких. Всього на зустрічі було 7 осіб. Кожен з депутатів задавав потерпілим свої питання стосовно того, що навіщо їм земля, що вони будуть на ній вирощувати. Після того всі обмінялися телефонами. Голова сільради сказав, щоб він дав свій номер телефону, нехай коли треба передзвонять. За декілька днів потерпілі передзвонили, щоб зустрітись. Під'їхавши під новозбудовану сільську раду, потерпілі погодились подивитись на землю, яку вони їм пропонували. На місці було 7 чи 8 чоловік. Вони пропонували потерпілим інші земельні ділянки, але вони наполягали саме в тому місці - біля цвинтаря. Вже фактично знало все село, що ці інвестори хочуть взяти гектар землі, а натомість вони збудують дорогу в 960 метрів. Сільський голова знову запросив його поїхати в Пустомитівську районну адміністрацію як представник від депутатів, так як він брав участь в розвитку села. Один раз він був з сільським головою в кабінеті ОСОБА_1, якого до того часу не знав. Сільради як такої не було, не було освітлення, не було доріг та ін. Коли йшов в депутати, то обіцяв сприяти освітленню доріг, побудови нових доріг, будівництва сільської ради і багато чого іншого. Сесії вони проводили в школі в класі і він зі своєї ініціативи запропонував будівництво сільської ради на території школи, де був аварійний будинок, в якому проживав сирота ОСОБА_22, і вирішив зробити з того будинку реконструкцію за власний кошт. Звичайно за допомоги і підтримки від депутатів і голови, за деякий час йому дозволили цим зайнятись. Зі своєї ініціативи він забрав ОСОБА_22 до себе додому проживати. В той період, коли вже проводились заключні роботи по ремонту сільради, з'явилися ОСОБА_14 та ОСОБА_6, які бачили, що він весь час проводить в тій будівлі. Вони йому завжди казали, що в чомусь поможуть, наприклад, з будматеріалами, поштукатурять сільську раду з вулиці, ламінат куплять, але то все були обіцянки і нічого вони практично не робили. Пізніше ще було декілька зустрічей з потерпілими, яким він нагадував, щоб виконували свої обов'язки по інвестиції. Вони постійно відтягували час. В подальшому до нього подзвонив сільський голова і сказав, що потерпілі куплять люстру на Південному ринку, яка коштує 5400 грн., що приблизно на той час становило 1000 доларів США. Потерпілі повинні були їхати з ними за люстрою, але раптово передумали. Гроші на люстру потерпілі захотіли дати сільському голові. Останній сказав потерпілим, щоб вони передали гроші йому. Потерпілі під'їхали до нього додому, де одержав від них спочатку 700 доларів США, а решта 300 доларів США сказали, що довезуть наступного дня. В той же день він із сільським головою придбали люстру, яка була відкладена для них на певний період часу. Він доклав свої гроші до вартості люстри. Потерпілі через день довезли йому ще 300 доларів США. В кінці червня 2009 року потерпілі призначили йому зустріч, на якій повідомили, що документи готові і почали його переконувати, щоб взяв гроші на будівництво дороги, нащо він не погодився. Тоді вони його переконали, що вони візьмуть договір про співпрацю з Бойком. Після цього до нього подзвонив ОСОБА_23, який повідомив, щ є акт на цю землю для ОСОБА_6, який привіз в подальшому йому додому. Цей акт він залишив в сільраді на першому поверсі на столі. 02 липня 2009 року до нього подзвонив ОСОБА_6 і сказав, що вони під'їжджають. Він зрозумів, що так як потерпілі з ним розмовляли напередодні, то везуть йому могорич і цей договір. Він біля сільРади розмовляв з директором школи. В цей час під'їхав ОСОБА_6 та ОСОБА_14 з сумкою. Він сказав ОСОБА_6, щоб заніс могорич на другий поверх та поклав в смітник в туалеті (для чого так сказав суду пояснити не зміг), а ОСОБА_14 - щоб зайшов з другої сторони сільської ради в приміщення, де лежить державний акт на землю. Настояв на тому, що ОСОБА_4 в той час біля нього не було. Зазначив, що метою зустрічей депутатів з потерпілими у ресторані «Веселі Пеньки», на Шуварі … було те, щоб потерпілі виконали свої зобов'язання по інвестиційній угоді. Він та інші депутати не вимагали від потерпілих грошей. Ствердив, що не мав на меті підбурювати потерпілих до давання хабара чи заволодіти їхніми грошима шляхом обману, цієї домовленості не було у нього і з іншими обвинуваченими. Ніяких грошей, крім 1000 доларів США, від потерпілих не одержував. Просить суд виправдати його в пред'явленому обвинуваченні. На запитання суду, чому саме він мав одержати гроші за люстру, а не сільський голова, який разом же з ним їздив за її придбанням; чому не запропонував потерпілим оформити 1000 доларів США як спонсорську допомогу; - не зміг дати відповіді. Не зміг обвинувачений довести і того, що люстра, яка не поставлена на баланс сільської ради, була придбана саме за ті гроші, які надали потерпілі, і що це була саме ця люстра. Натомість обвинувачений наголосив на тому, що під час їх спільних зустрічей з потерпілими ОСОБА_4 неодноразово відлучався по потребі, а відтак не міг чути всієї розмови.

Незважаючи на невизнання своєї винуватості обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, така у вчинені ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, а ОСОБА_3 - ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України стверджується наступними належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, одержаними під час досудового розслідування та судового розгляду:

показаннями потерпілого ОСОБА_6 який суду показав, що з 1995 року знайомий з ОСОБА_14, з яким перебуває у дружніх стосунках. В грудні 2008 року вони спільно вирішили займатись підприємницькою діяльністю - вирощувати овочі та квіти в тепличних умовах та продавати їх. Для реалізації задуманого, в першу чергу, потрібно було підшукати земельну ділянку, площею до 2 га землі, на якій можна було б розмістити теплиці для вирощування продукції. Пошуки земельних ділянок розпочали з околиць Львова, а саме він поїхав у с.Пасіки-Зубрицькі в селищну раду, а ОСОБА_14 - в Оброшинську сільську раду. З секретарем сільської ради він домовився про зустріч з головою сільської ради та йому повідомили, коли можна приїхати. Він приїхав у прийомний день та зустрівся з головою сільради - встановленою особою. Він повідомив про те, чим хоче займайтись, та сказав, що для цього потрібна земельна ділянка. Голова сільради повідомив, що земельна ділянка є, написав на аркуші 3000 доларів та показав йому. Він запитав, що необхідно зробити та які його дії в подальшому. Голова сільради сказав, що він сам такі рішення не приймає, такі рішення приймаються колективно та назначив йому зустріч з депутатами сільради в кафе "Веселі пеньки". Через деякий час він із ОСОБА_14 приїхав на зустріч у кафе «Веселі пеньки», де були присутні депутати сільської рад - близько семи чоловік та голова сільради. Вони розповіли про свої плани. Депутати почали задавати багато питань, де вони взяли стільки грошей, що вони збираються робити, пояснили, що це довгий та непростий процес, земля дорога та інше. Сільський голова повідомив, що вартість землі буде становити 3000 доларів за сотку землі. Оскільки їм потрібна була ділянка розміром 1 га, вони порахували, що це буде коштувати 300000 доларів США. Так як земля була їм потрібна, то погодились. На другій зустрічі були встановлена особа і депутати, які їм сказали писати заяву на голову сільської ради і зразу попросили гроші. Щоб депутати і сільський голова їх не обманули,вони вирішили підстрахуватись - всі розмови записувати на диктофон. Ствердив, що його родичі обіцяли йому допомогти у веденні бізнесу і мали дати йому 100000 доларів США. Особисто він мав 10000 доларів США, а ОСОБА_14 - 20000-30000 тисяч доларів США. При черговій зустрічі встановлена особа сказала написати заяву на його ім"я, щоб у формулюванні було зазначено «прошу надати у власність земельну ділянку розміром 96 соток». Пізніше почався процес для збирання документів. Йому сказали підготувати геозйомку землі для початку підготовки проектної документації. Він залучив спеціалістів, які через деякий час зробили проект. Він відвіз документи в сільську раду, де її голова повідомив про необхідність дати хоча б якісь стартові кошти - аванс. Перший раз ОСОБА_24 сказав дати 1000 доларів США на поточні витрати. В цей час якраз будувалась сільська рада. Вони запропонували допомогти будівельними матеріалами, але сілський голова сказав, що краще дати гроші, бо депутати довірені люди, які в змозі все організувати. При першій зустрічі встановлена особа повідомила, що у неї є довірені люди: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які допоможуть все організувати. Ще тоді ж обмінялись телефонами з ОСОБА_3 та головою сільради. Після того, як він написав заяву на ім'я голови сільради та зробили геозйомку землі, сільський голова сказав дати 1000 доларів США, які необхідно передати депутату ОСОБА_3 Вказані гроші передавав ОСОБА_14 в два етапи, спочатку 700 доларів США, а потім - 300 доларів США. Був присутній лише при передачі однієї частини грошей, але якої саме не пригадує. Голвоа сільради запропонував, що в них є підприємець на ім"я ОСОБА_25, який допомагає селу, щоб вони з ним зідзвонились та через нього вони зможуть провести якісь допоміжні роботи для села. Вони зустрілись з ОСОБА_25, який сказав, щоб вони дали якісь гроші, щоб сільський голова не хвилювався. Мова тоді йшла за 10000 тисяч доларів США. Проте вони відмовилсь і сказали, що можуть зробити самі. Вони приїхали до встановленої особи та сказали, що їм не потрібний посередник, що можуть якісь роботи для села зробити самі. Ці події мали місце в зимку 2009 року. Зазначив, що всі документи він передавав голові сільради. На всіх зустрічах їм говорили, що необхідно поступово давати гроші, відповідно зі сторони сільського голови та інших депутатів будуть робитись поступові кроки для виділення землі. Після передачі 1000 доларів США ОСОБА_3, 23.03.09. вони вирішили звернутись в УБОЗ із заявою про вимагання хабара в розмірі 200000 доларів США, так як сільський голова узгодив з ними за сотку землі не 3000 доларів США, як було раніше, а по 2000 доларів США. Ствердив, що передавав ОСОБА_3 5000 доларів США в сільській раді, 5000 доларів США - сільському голові в м.Пустомити, а 190 000 доларів США - ОСОБА_3 біля сільради. Гроші в сумі 5000 доларів США були його та ОСОБА_14, а інші 5000 доларів США та 190000 доларів США їм дали в УБОЗі для викриття винних осіб. Зазначив, що 190000 доларів США потрібно було дати за отримання державного акту, 5000 доларів США сільський голова сказав дати голові земельної комісії ОСОБА_2 та першому заступнику голови Пустомитівської РДА ОСОБА_1 за рішення щодо виділення земельної ділянки, а інші 5000 доларів США передати депутатам ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Ствердив, що ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_4 безпосередньо гроші не вимагали і не отримавував від нього чи ОСОБА_14 Зазначив, що саме сільський голова сказав, щоб ніхто ні про що не запідозрив, то потрібно оформити інвестиційну угоду, яка полягала у будівництві. Голова сільради підготував інвестиційну угоду та представив її на сесії Пасіки-Зубрицької сільської ради. Проте зазначений документ ні він, ні ОСОБА_14 не підписували. Ствердив, що не бачив, як сільський голова передав 5000 доларів США ОСОБА_2, але він заходив до нього в кабінет, а коли повернувся, то сказав, що все передав і все буде добре, що ОСОБА_2 віддасть половину суми ОСОБА_1 Настояв на тому, що ніколи ОСОБА_2 не вимагав від них грошей, про це не казали і інші обвинувачені. Коли він повідомив ОСОБА_3, що привіз гроші в сумі 190000 доларів США, останній сказав занести їх в сільську раду та на другому поверсі в туалеті покласти у смітник. ОСОБА_14 же пішов в сільську раду та на першому поверсі забрав державний акт на землю. Після цього вони поїхали. Зазначив, що ОСОБА_3 постійно на всіх зустрічах наголошував йому на тому, що необхідно їм дати гроші як хабар за земельну ділянку. Підтвердив показання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо того, що останній під час зустрічей відлучався, а відтак міг не чути всіх розмов. ОСОБА_4 жодного разу не висловився, що комусь потрібно дати хабар чи йому і не одержував такого; останній приймав активну участь в обговоренні питання виділення земельної ділянки. Він та ОСОБА_14 пропонували ОСОБА_3 і сільському голові будматеріали, але вони казали завжди давати гроші. На запитання суду ствердили, що ні голова сільради, ні ОСОБА_3 не пропонували оформити дані їм гроші заявою по наданню спонсорської допомоги чи благодійного внеску;

показаннями потерпілого ОСОБА_14, які дав аналогічні показанням потерпілого ОСОБА_6 про обставини скоєних кримінальних правопорушень. Натомість додав, що зустрічей між ними та сільським головою і депутатами, яких було до семи осіб, було багато. На цих зустрічах постійно обговорювались питання виділення їм земельної ділянки, її розміру, а відповідно від розміру - і її вартості. На його думку, у всій цій ситуації, яка склалась, найактивнішими дійовими персонами були сільський голова і, як останній представив, повірений - депутат ОСОБА_3, які їздили з ними на всі зустрічі. В січні 2009 року він особисто за вказівкою сільського голови передав депутату ОСОБА_3 1000 доларів США (по частинах 300 та 700 доларів США). Як казав сільський голова - на люстру для сільської ради. Проте коли вони сказали, що самі її куплять, сільський голова категорично заперечив і сказав, що краще дати гроші ОСОБА_3 і він сам все купить. Коли ОСОБА_3 отримував дані гроші, то жодних заперечень від нього не поступило. Вони розуміли, що сільський голова і ОСОБА_3 діють спільно і вимагають від них хабара. Сільським головою та ОСОБА_3 постійно змінювались розцінки за землю і врешті-решт вони визначили остаточно суму хабара 200000 доларів США за 1 га землі, а в подальшому знизили до 196000 доларів США. Він був присутній при передачі 5000 доларів США голові сільської ради, який взяв ці гроші і сам пішов до ОСОБА_2 в кабінет, де, з його слів, він віддав їх ОСОБА_2, який мав віддати половину ОСОБА_1 Ствердив, що був присутній при передачі ОСОБА_3 190000 доларів США. ОСОБА_3 сказав занести ці гроші на другий поверх сільської ради в с.Пасіки-Зубрицькі. ОСОБА_6 заніс ці гроші, а він взяв державний акт, після чого вони сіли в машину та поїхали. Дійсно чув про інвестиційну угоду, в якій обумовлювалось питання бідвництва дороги в селі, проте не бачив її і не підписував. Ствердив, що ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_4 не вимагали від них грошей. Не заперечив того, що ОСОБА_4 неодноразово відлучався під час зустрічей, а відтак не міг чути всієї розмови; жодного разу не висловився, що комусь чи його потрібно дати хабар за вирішення питання виділення земельної ділянки і не одержував такого; останній приймав активну участь в обговоренні питання відведення землі;

свідок ОСОБА_26 суду показав, що з березня 2006 р. був депутатом Пасіки-Зубрицької сільської ради та членом регламентної комісії Пасіки-Зубрицької сільської ради. У березні 2009 р. був присутній на сесії сільської ради, на якій сільський голова виносив на обговорення питання про надання згоди на підготовку технічної документації по відведенню земельної ділянки ОСОБА_6 та ОСОБА_14 для ведення особистого селянського господарювання. Зі слів голови сільради зрозумів, що потерпілі мали інвестувати гроші на ремонт дороги. Так сільський голова неодноразово на сесії говорив про інвестиційний договір, який бачив особисто та такий був підписаний. Навесні 2009 р. він разом з сільським головою, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та іншими в барі «Веселі пеньки» зустрілися з ОСОБА_14 і ОСОБА_6, де обговорювалися питання будівництва дороги. В його присутності мова про конкретну суму грошей на ремонт дороги не велась. 24.06.09. був присутній на зустрічі, де ОСОБА_14 та ОСОБА_6 обіцяли побудувати дорогу в селі. Не зміг пояснити, чому органами досудового розслідування було вилучено договір про співпрацю від 12.03.09. між сільською радою с.Пасіки Зубрицькі та ОСОБА_6, який не підписаний його сторонами та не завірений печаткою;

аналогічними за змістом з приводу цих обставин показаннями даними в судовому засіданні свідків: ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_15, ОСОБА_30, ОСОБА_31 та ОСОБА_32;

свідок ОСОБА_33 суду показала, що з 18 лютого 2009 року по червень 2009 року працювала секретарем земельної комісії у Пустомитівській РА. В обов'язки входило забирання документів з єдиного вікна РА та передача на розгляд земельної комісії. 15 квітня 2009 року поступили документи від ОСОБА_6, які були передані на розгляд комісії. Пакет документів складався зі заяви ОСОБА_6, технічної документації, рішення сільської ради та інвестиційної угоди. Подані документи повинні були бути лише оригіналами, на інвестиційній угоді стояв підпис ОСОБА_6 та сільського голови. 15 квітня 2009 року комісія розглянула документи і члени комісії сказали донести бізнес-план і екіпірування земельної ділянки. 06 травня 2009 року всі документи вже були і відбулось засідання комісії, на якому був присутній ОСОБА_6 Рішення комісії було про надання ділянки, і відповідно вона оформила протокол, зробила витяг з протоколу та передала у єдине вікно РА. Не змогла пояснити суду, чому органами досудового розслідування було вилучено договір про співпрацю від 12.03.09. між сільською радою с.Пасіки Зубрицькі та ОСОБА_6, який не підписаний його сторонами та не завірений печаткою;

свідок ОСОБА_34 суду показала, що являється громадським діячем, брала активну участь у розвитку села, відвідувала сесії сільської ради. Ствердила, що в с.Пасіки-Зубрицькі приїжджали потерпілі, які просили виділити їм землю, а взамін вони зроблять дорогу для громади села, про що повідомив сільський голова. Дане питання розглядалось на сесії сільської ради декілька разів. Не була свідком того, щоб депутати вимагали гроші за землю. Такі мали б перерахуватись на прокладання дороги в селі;

свідок ОСОБА_23 - депутат Пасіки-Зубрицької сільської ради та член земельної комісії суду показав, що на сесії сільської ради, де розглядалася заява ОСОБА_6, він не був присутній. Про рішення йому стало відомо від інших депутатів. В червні 2009 року на зустрічі ОСОБА_6 і ОСОБА_14 сказали, що будівництво дороги розпочнеться після виготовлення акту власності на землю. Про отримання головою та депутатами сільської ради хабара йому нічого невідомо. Про інвестиційний договір відомо зі слів сільського голови. Цей договір не бачив. Про обставин неодноразових зустрічей ОСОБА_14, ОСОБА_6 з ОСОБА_3, ОСОБА_4, сільського голови та передачі останнім грошей йому нічого невідомо. 24.06.09. на зустрічі чув, що сільський голова говорив про ОСОБА_14 та ОСОБА_6, які мали інвестувати в село - побудувати дорогу. Державний акт на земельну ділянку ОСОБА_6 йому передав Петровський, а він вже передав його ОСОБА_3, тому що сільського голову було важко знайти, а ОСОБА_3 бачився з останнім дуже часто;

свідок ОСОБА_35, керівник апарату Пустомитівської РДА, суду показав, що з 2006 р. є депутатом районної ради Пустомитівського району Львівської області і членом комісії з питань депутатської діяльності законності та правопорядку. По питанню видачі розпорядження ОСОБА_6 про виділення йому земельної ділянки площею 0,96 га в с. Пасіки-Зубрицькі ствердив, що 17.03.09. із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації земельної ділянки звернувся ОСОБА_6 Того ж дня заява була скерована заступнику голови РДА ОСОБА_2 через єдиний дозвільний офіс. Відповіді заявнику Пустомитівська РДА не надала, з яких причин йому невідомо. Висновок і протокол комісії в Пустомитівській РДА відсутні. 13.04.09. від ОСОБА_6 надійшла повторна заява з тим самим проханням. Після резолюції голова Пустомитівської РДА заява була скерована ОСОБА_2, який виніс її на розгляд комісії з врегулювання земельних відносин. На засіданнях не був присутній, оскільки не являється членом комісії. Комісія погодила надати дозвіл на розробку технічної документації земельної ділянки ОСОБА_6 Управлінням Держкомзему у Пустомитівському районі було підготовлено відповідний проект розпорядження, що був завізований його начальником ОСОБА_36, начальником юридичного відділу РДА ОСОБА_37, головним спеціалістом сектору контролю РДА ОСОБА_38, заступниками голови РДА ОСОБА_2, ОСОБА_39 та ним. 20.05.09. дане розпорядження було підписане та зареєстроване. Ніякої нагороди ні від кого за візування розпорядження він не отримував. Особисто з ОСОБА_6 та ОСОБА_14 не був знайомий. Про обставини отримання хабара йому нічого відомо;

свідок ОСОБА_40, архітектор та член комісії з питань земельних відносин, суду показав, що в травні 2009 р. на черговому засіданні комісії голова комісії ОСОБА_2, з ініціативи сільського голови, який був присутній на засіданні, виніс на розгляд комісії питання відведення земельної ділянки ОСОБА_6 Голв сільради повідомив, що ОСОБА_6 у відповідності до інвестиційної угоди за надання у власність цієї землі, зобов'язується виконати дорожнє покриття одніє з вулиць. Інвестиційної угоди він не бачив. Вислухавши доповідь голови сільради, він проголосував проти, тому в цей день комісія не вирішила вказаного питання. Комісія могла прийняти дане рішення в період його відпустки;

свідок ОСОБА_32 суду показала, що працювала секретарем Пасіка-Зубрицької сільської ради з 1995 року по 2010 рік. У березні 2009 року нею була зареєстрована заява ОСОБА_6 про виділення земельної ділянки. Дану заяву нею було передано голові сільської ради, яка розглядалась на двох сесіях. Перша сесія проводилась в середині березня 2009 року. Вів сесію сільський голова і саме він оголошував зміст заяви ОСОБА_6 депутатам сільської ради під час сесії сільської ради. ОСОБА_6 пропонував побудувати у селі 960 м дороги за виділення йому земельної ділянки, про що був укладений інвестиційний договір (угода). Друга сесія відбувалась в середині квітня 2009 року. Заявник ОСОБА_6 не був присутній на засіданнях сесії сільської ради. На засіданні сесії сільської ради в квітні 2009 року було прийнято рішення про погодження місця розташування земельної ділянки ОСОБА_6 Окрім депутатів сільської ради на засіданні сесії була також присутня мешканка села ОСОБА_34. Чому органами досудового розслідування було вилучено договір про співпрацю від 12.03.09. між сільською радою с.Пасіки Зубрицькі та ОСОБА_6, який не підписаний його сторонами та не завірений печаткою, пояснити суду не змогла;

свідок ОСОБА_41 суду показала, що працює головним спеціалістом відділу держземагества у Пустомитівському районі з 2006 року. У 2009 році готувала довідку про кадастровий номер земельної ділянки ОСОБА_6 на підставі технічної документації та рішення сільської ради про надання земельної ділянки. Безпосередньо із ОСОБА_6 та ОСОБА_14 не спілкувалась;

свідок ОСОБА_42 суду показала, що працює головним бухгалтером Пасіка-Зубрицької сільської ради протягом останніх одинадцяти років. Обвинувачений ОСОБА_3 є рідним братом її чоловіка. Свідок була депутатом Пасіка-Зубрицької сільської ради протягом трьох скликань до 2010 року. Їй відомо, що у 2009 році ОСОБА_6 звертався у районну адміністрацію з приводу виділення йому земельної ділянки, а Пасіка-Зубрицька сільська рада погоджувала дане питання. Їй також відомо, що ОСОБА_6 взамін отримання земельної ділянки зобов'язувався відремонтувати у селі дорогу (960 м). ОСОБА_6 на сесії сільської ради не був присутній, дане питання оголошував сільський голова. Земельна ділянка, яку планувалось виділити, знаходилась біля цвинтару площею 98 сотиків та попередньо призначалась для вирощування квітів. 02 липня 2009 року, коли вона приїхала з м.Пустомит додому, після обіду до неї додому приїхав слідчий Подобний із Генеральної прокуратури та запросив її проїхати у сільську раду в якості понятої. Це було нове приміщення сільської ради, яке фактично на той період ще не використовувалось. На другому поверсі в туалеті в відрі слідчий знайшов гроші замотані в ганчірці - 190000. доларів США в упакованих пачках. Гроші порахували і виписали номери купюр. Із потерпілим ОСОБА_6 свідок особисто не знайома. З розмов сільського голови їй відомо, що ОСОБА_6 та ОСОБА_14 купили люстру у сільську раду. Їй також відомо, що обвинувачений ОСОБА_3 за власні кошти здійснив капітальну реконструкцію будівлі Пасіка-Зубрицької сільської ради;

аналогічними за змістом з приводу цих обставин показаннями свідка ОСОБА_25, даними в судовому засіданні;

свідок ОСОБА_43 суду показала, що з 2006 року по даний час працює депутатом Пасіка-Зубрицької сільської ради, а також секретарем земельної комісії. Була учасником сесії, на якій розглядалась заява ОСОБА_6 з приводу виділення йому земельної ділянки. Заяву ОСОБА_6 зачитував сільський голова ОСОБА_24 на засіданні сесії. Взамін виділення земельної ділянки ОСОБА_6 та ОСОБА_14 зобов'язувались зробити у селі 1 км асфальтованої дороги, що передбачалось двосторонньою угодою. На першому засіданні сесії сільської ради було прийнято рішення про виділення земельної ділянки ОСОБА_6 Проте оскільки земельна ділянка знаходилась поза межами села, сільська рада не була уповноважена вирішувати дане питання. Виділення земельної ділянки, яка знаходиться поза межами населенного пункту належить до компетенції районної ради. Тому на наступній сесії сільської ради депутати лише погодили виділення даної земельної ділянки ОСОБА_6 Із потерпілим ОСОБА_6 свідок не знайома. Земельна ділянка, яку планувалось виділити ОСОБА_6, проходила по трасі Львів-Бібрка. Гроші на будівництво дороги мали перерахуватись безпосередньо виконавцю робіт. Громаді села було відомо про виділення земельної ділянки ОСОБА_6 взамін будівництва дороги. Окрім депутатів сільської ради на засіданні сесії була також присутня мешканка села ОСОБА_34, а також депутат районної ради ОСОБА_44;

аналогічними за змістом з приводу цих обставин показаннями свідка ОСОБА_45, даними в судовому засіданні;

свідок ОСОБА_46 суду показала, що працює у Пустомитівському районному відділі Центру державного земельного кадастру на посаді реєстратора з 2005 року, на даний момент перебуває у декретній відпустці з 2010 року. В посадові обов'язки входить реєстрація державних актів, внесення відомостей та видача даних актів власникам або довіреним особам, виключно за нотаріально посвідченим дорученням. Свідок ствердила, що реєстрацію державного акту в журналі реєстрації актів провела за номером №193 на прізвище ОСОБА_6;

свідок ОСОБА_47 суду показав, що працював будівельником у м.Пустомити; його запросили працівники міліції бути понятим 23 липня 2009 року під час обшуку в будинку ОСОБА_2, де з сейфу (з верхнього відділення), що в підвалі будинку, працівники міліції вилучили долари США, які були перераховані;

свідок ОСОБА_48 суду показав, що його у 2009 році його запросив працівник міліції для проведення слідчої дії - помічення грошей, при якій він тричі був присутній в приміщенні УБОЗУ по вул.Науковій,16 у м.Львові в якості понятого. Під час даної слідчої дії працівники міліції ксерили у його присутності гроші купюрами по 100 доларів США, після чого він підписував відксерені аркуші. Також він був понятим при проведенні обшуку в будинку ОСОБА_1, на який його запросив працівник міліції - ОСОБА_49 В будинку ОСОБА_1 в одній із кімнат, в шафі, в жіночій сумочці знайшли гроші - євро і долари США, які порахували, виписали номери і вилучили. При даному обшуку була також присутня дружина ОСОБА_1;

свідок ОСОБА_50 суду показав, що був понятим при врученні коштів потерпілим три рази. Кожного разу складався протокол огляду та вручення коштів, вручалися долари США, ці протоколи він підписував;

свідок ОСОБА_51 суду показав, що чотири роки тому назад залучався працівниками міліції в якості понятого при обшуку в будинку ОСОБА_1 в с.Давидів. Двері будинку відкрила жінка, обшук проводили в коридорі, потім у кімнатах першого поверху. В одній із кімнат будинку на першому поверсі (в спальні) в шафі, в жіночій сумочці, працівниками міліції було вилучено долари і євро. Дружина ОСОБА_1 пояснила, що це її гроші. Під час проведення обшуку велася відеозйомка. Знайдені гроші перерахували, виписали номери купюр і запакували в пакети, точну суму грошей не пригадує;

свідок ОСОБА_21 суду показав, що працював у Західному міжрегіональному антикорупційному бюро старшим оперуповноваженим. Проводив обшук у кабінеті ОСОБА_1, складав протокол огляду грошей та проводив виїмку документів у Пасіки-Зубрицькій сільській раді. Складав протокол огляду грошей в сумі 190000 та 5000 доларів США, описував кожну купюру при заявниках та понятих. Проводив виїмку угоди в сільській раді на підставі ухвали суду;

свідок ОСОБА_52 показав суду, що працював старшим оперуповноваженим антикорупційного бюро УБОЗ МВС України у Львівській області. Проводив обшук у будинку ОСОБА_2, у підвальному приміщенні були вилучені гроші, з яких 1200 доларів США передавались в якості хабара, та мисливську зброю. Особисто складав протокол обшуку. Обшук проводився за участю понятих, дружини та сина ОСОБА_2;

свідок ОСОБА_53 показав суду, що є сином обвинуваченого ОСОБА_2 02 липня 2009 року проводився обшук у їхньому будинку. Приїхало троє правоохоронців та двоє понятих, показали постанову суду про проведення обшуку та провели обшук. Вилучити гроші в різній іноземній валюті, а також мисливську зброю;

свідок ОСОБА_49 суду показав, що в лютому 2009 року була заведена оперативно-розшукова справа на підставі оперативної інформації відносно всіх обвинувачених, а 23.03.09. заявники звернулись до них з заявою про протиправні дії відносно них обвинуваченими. Йому відомо, що потерпілі передавали кошти тричі: в сумі 190000 доларів США і 2 рази по 5000 доларів США. Також ствердив, що в будинку ОСОБА_1 було виявлено декілька помічених купюр по 100 доларів США;

свідок ОСОБА_54 суду показала, що у 2009 році працювала в «Львівська пивна компанія». 28.05.09. до компанії звернувся працівник другого міжрегіонального відділення антикорупційного бюро УБОЗ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_55 із заявою про видачу готівкових коштів для проведення оперативно-розшукових заходів з метою викриття хабарництва. 29.05.09. була укладена угода про надання безпроцентної фінансової допомоги у сумі 40000. грн. Готівкові кошти передались ОСОБА_55 шляхом видачі готівки з каси. Згідно з договором про надання безпроцентної фінансової допомоги дані кошти були повернуті їм до 01.09.09.;

свідок ОСОБА_56 суду показав, що у 2009 році працював на посаді начальника західного міжрегігіонального антикорупційного бюро УБОЗ ГУ МВС України у Львівській області.У березні 2009 року вуд ОСОБА_6 та ОСОБА_14 надійшла заява про вимагання хабара службовими особами Пасіка-Зубрицької сільської ради та Пустомитівської районної адміністрації за видачу земельної ділянки площею 1 га у с.Пасіка-Зубрицькі. З огляду на наведене він за дорученням УБОЗ ГУ МВС України у Л/о особисто позичав у ОСОБА_57 190000 доларів США за договором безпроцентної позики, які в подальшому повернув останньому. Передача коштів оформлялась протоколом огляду. Крім цього, ствердив, що також позичав в «Пивної компанії» гроші в сумі 40000 грн., які в подальшому обміняв на 5000 доларів США та згодом повернув їх назад. Ще 5000 доларів США потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_14 надали із своїх власних заощаджень;

аналогічними з приводу цих обставин показаннями свідка ОСОБА_57;

даними рішення сільської ради с.Пасіки Зубрицькі від 12.03.09. «Про надання згоди на підготовку технічної документації по відведенню земепльнї ділянки та території с.Пасіки Зубрицькі площею 0,9600 га для ведення особистого селянського господарства гр.ОСОБА_6», підписаного його головою, відповідно до якого ОСОБА_6 було надано згоду на підготовку технічної документації по відведенню земельної ділянки та встановлено умовою відведення ОСОБА_6 земельної ділянки… підписання між ОСОБА_6 та сільською радою с.Пасіки Зубрицькі спеціального договору про співпрацю, в якому передбачити, зокрема, вкладення ОСОБА_6 в розвиток територіальної громади с.Пасіки Зубрицькі - будівництво дороги з твердим покриттям для села протяжністю 960 м; затвердити договір про співпрацю між сільською радою с.Пасіки Зубрицькі та ОСОБА_6

т.1 а.с.200

даними договору про співпрацю від 12.03.09. між сільською радою с.Пасіки Зубрицькі та ОСОБА_6, який не підписаний сторонами, а відтак неукладений.

т.1 а.с.201-204

даними розпорядження голови Пустомитівської райдержадміністрації Львівської області від 20 травня 2009 року за № 335 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Пасіки-Зубрицької сільської ради за межами населеного пункту», підписаного першим заступником голови ОСОБА_1, відповідно до якого такий дозвіл надано ОСОБА_6

т.1 а.с.225

даними протоколу огляду від 18.05.09., відповідно до якого у службовому кабінеті другого МРВАБ ГУБОЗ МВС України за участі понятих ОСОБА_50 та ОСОБА_48 було проведено огляд грошових коштів в сумі 5000 доларів США, які були видані потерпілим для подальшої передачі ОСОБА_2, а в подальшому і вилучені у останнього в частині 1200 доларів США.

т.1 а.с.205-220

даними договору про надання безпроцентної фіндопомоги на зворотній основі від 29.05.09. між ТзОВ «Львівська пивна компанія» та ГУБОЗ МВСУ про передачу у власність 40000 грн., які в подальшому були переведені в іноземну валюту - 5000 доларів США.

т.1 а.с.225-229

даними протоколу огляду від 30.05.09., відповідно до якого у службовому кабінеті другого МРВАБ ГУБОЗ МВС України за участі понятих ОСОБА_50 та ОСОБА_48 було проведено огляд грошових коштів в сумі 5000 доларів США, які були видані потерпілим для подальшої передачі ОСОБА_3

т.1 а.с.231-246

даними звернення ГУБОЗ МВСУ від 25.06.09. до ОСОБА_57 з проханням про тимчасове надання коштів у сумі 200000 доларів США з дорученням одержання таких начальником другого МРВ АКБ ГУБОЗ МВС України ОСОБА_56

т.2 а.с.105

даними договору позики від 26.06.09., укладеного між ОСОБА_57 та ГУБОЗ МВС на суму 200000 доларів США.

т.2 а.с.103-109

даними протоколу огляду від 30.06.09., відповідно до якого у службовому кабінеті другого МРВАБ ГУБОЗ МВС України за участі понятих ОСОБА_50 та ОСОБА_48 було проведено огляд грошових коштів в сумі 200000 доларів США, з яких 190000 доларів США були видані потерпілим для подальшої передачі ОСОБА_3 В подальшому вказані грошові кошти, що за вказівкою обвинуваченого ОСОБА_3 були покладені ОСОБА_6 у відро із сміттям, яке стояло у приміщенні туалету другого поверху Пасіки-Зубрицької сільської ради, вилучено.

т.2 а.с.110-250, т.3, т.4 а.с.1-130

даними протоколу про результати ОТЗ від 02.04.09., відповідно до якого ОСОБА_3 та встановлена особа 23.03.09. в ході розмови позитивного вирішення питання щодо виділення їм земельної ділянки сказали потерпілим про необхідність дати хабар 5000 доларів США ОСОБА_59 та ОСОБА_1

т.4 а.с. 134

даними протоколу про результати ОТЗ від 20.05.09., відповідно до якого 20.05.09. встановлена особа роз*ясніє ОСОБА_14, що для того, щоб ОСОБА_2 дати хабар 5000 доларів США, слід купити конверт, куди і покласти гроші. Після цього ОСОБА_14 у поштовому відділенні купує конверт, кладе туди гроші в сумі 5000 доларів США. Потім ОСОБА_14 іде до ОСОБА_2, щоб дати йому гроші, однак останній вимагає, щоб їх принесла встановлена особа. ОСОБА_14 повертається до встановленої особи та передає їй конверт з грошима. Остання кладе конверт з грошима у папку та йде до ОСОБА_2 Через декілька хвилин встановлена особа виходить і розповідає потерпілим, що поклала конверт з грошима у зелену папку, яка знаходиться на столі у ОСОБА_2 В подальшому встановлена особа припускає, що ОСОБА_2 розділить отриманий хараб з ОСОБА_60 та ОСОБА_61

та аудіо- та відеозаписами № 00194, що визнано речовими доказами та долучено до матеріалів провадження, - додаток

т.4 а.с. 146-147

даними протоколу про результати ОТЗ від 05.06.09., відповідно до якого під час зустрічі, яка відбулась 01.06.09., зафіксовано, що потерпілі приїхали до адмінприміщення Пасіки-Зубрицької сільської ради, де зустрілися із депутатом сільської ради ОСОБА_3 Під час розмови ОСОБА_6 передав ОСОБА_3 хабар у сумі 5000 доларів США, на що ОСОБА_3 обурено запитав: «домовлялись хоча б десятку зараз». На це потерпілі повідомили, що у них в даний час більше грошей немає.

та аудіо- та відеозаписами № 00194, що визнано речовими доказами та долучено до матеріалів провадження, - додаток

т.4 а.с. 149

даними протоколу про результати ОТЗ від 24.06.09., відповідно до якого під час зустрічі, яка відбулась 24.06.09. у приміщенні сільської Ради, зафіксовано, що встановлена особа та ОСОБА_3 вимагають в потерпілих хабар, в результаті чого домовляються про одержання акта на право власності на земельну ділянку потерпілими після передачі їм грошей в сумі 190000 доларів США, підтверджуючи одержані ними попередньо від потерпілих 10000 доларів США.

та аудіо- та відеозаписами № 00205, що визнано речовими доказами та долучено до матеріалів провадження, - додаток

т.4 а.с. 150-151

даними протоколу про результати ОТЗ від 03.07.09., відповідно до якого під час зустрічі, яка відбулась 01.07.09., зафіксовано, що ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_14, що акт права власності на земельну ділянку готовий, на що ОСОБА_14 сказав, що завтра, тобто 02.07.09. приїде в сільську і привезе гроші.

т.4 а.с.152

даними протоколу про результати ОТЗ від 03.07.09., відповідно до якого під час зустрічі, яка відбулась 02.07.09., зафіксовано, що ОСОБА_14 та ОСОБА_6 приїхали на автомобілі до Пасіки-Зубрицької сільської Ради, де на них чекав ОСОБА_3 Між ними відбулась розмова. В подальшому ОСОБА_3 сказав ОСОБА_6 зайти у приміщення туалету та покласти гроші у відро для сміття, а зверху відро із грошима прикрити шматою. Після цього ОСОБА_3 сказав ОСОБА_14, щоб він забрав акт на землю, що лежить в кабінеті на столі на другому поверсі у приміщенні сільРади

та аудіо- та відеозаписами № 00204, 00206, 00207, що визнано речовими доказами та долучено до матеріалів провадження, - додаток

т.4 а.с. 150-151

даними протоколів виїмки від 07.07.07. та 17.07.09. документації та відеокасет із записами подій даного кримінального провадження, -

т.7 а.с.50-57, 73-75; т.5 а.с.6-7

даними протоколу обшуку від 02.07.09., згідно з яким на другому поверсі, у приміщенні туалету, в його лілвому ближчому куті, виявлено відро для сміття, накрите ганчіркою; у відрі під вказаною ганчіркою наявні грошові кошти по 100 доларів США - на загальну суму 190000 доларів США, як в подальшому при порівнянні виявились тими, які були видані потерпілим для вручення ОСОБА_3; та даними протоколу огляду цих грошей від 01.08.09.

т.8 а.с.3-72, 79-103

даними протоколів обшуку від 02.07.09. та огляду від 21.12.09., з якого вбачається, що у ОСОБА_1 за місцем проживання було вилучено серед інших грошових коштів три купюри номіналом 100 доларів США, які були вручені ОСОБА_6 18.05.09. для викриття ОСОБА_2

т.8 а.с.115-119, 229-234

даними протоколів обшуку від 02.07.09. та огляду від 21.12.09., з якого вбачається, що у ОСОБА_2 внаслідок обшуку в автомобілі, за місцем проживання та у службовому кабінеті було вилучено протокол засідання комісії Пустомитівської райдержадміністрації № 15 від 06.05.09., лист від 21.03.08. тощо, що відношення до справи не має, та серед інших грошових коштів дванадцять купюр номіналом 100 доларів США, які були вручені потерпілим 18.05.09. для викриття ОСОБА_2

т.8 а.с.115-119, 122-125, 240-242, 247-249, 261-263

згідно з даними висновку експерта № 10760/12-33 за результатами судово-технічної експертизи документів від 14.12.12. гроші вилучені під час обшуку у ОСОБА_2, ОСОБА_1 та встановленої особи є відповідними банкнотам номіналом 100 доларів, які випущені в обіг ФРС США, -

т.15 а.с.115-125

згідно з даними висновку № 4220 судової будівельно-технічної експертизи від 30.01.13. вартість будівництва дороги з асфальтобетонним покриттям по вул.Космонавтів у с.Пасіки Зубрицькі Пустомитівського району Львівської області довжиною 960 м, шириною 6 м з товщиною покриття 0,07 м станом на 12.03.09. становиша 1 628 082 грн.

т.15 а.с.134-144

речовими доказами у провадженні

т.4 а.с.237-246, т.7 а.с.88-90, т.8 104-106, 120-121, 126-127, т.13 а.с.240-243, т.14 а.с.125-138

Відповідно до вимог ст.62 Конституції України ніхто не зобов*язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно з ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов*язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Відповідно до ч.4 цієї ж статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Обов*язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, покладається на прокурора.

У процесі розгляду справи при всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу та в їх сукупності з точки зору достатності і взаємозв*язку, суд дійшов до переконання про наявність в діяннях обвинуваченого ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 КК України. Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні одержання хабара за виконання в інтересах ОСОБА_6 дій з використанням наданої йому влади та службового становища підтверджується даними, що містяться у показаннях потерпілих, даних протоколів про результати ОТЗ, протоколів обшуку та огляду за участі свідків, які в суді підтвердили, що вилучені гроші, серед яких було вилучено 1200 доларів США, є саме тими, які надавались потерпілими через встановлену досудовим розслідуванням особу саме ОСОБА_2, і не були підкинуті працівниками міліції; даними висновку судово-технічної експертизи документів від 14.12.12., згідно з якою гроші, вилучені під час обшуку у ОСОБА_2, є відповідними банкнотам номіналом 100 доларів, які випущені в обіг ФРС США. Зазначені докази, що не були спростовані а ні самим обвинуваченим, а ні його захисником, у взаємозв*язку не суперечать, відповідають та підтверджуються іншими зібраними в сукупності доказами, зокрема і речовими, що свідчить про наявність умислу в діянні обвинуваченого на одержання хабара.

Натомість під час судового слідства суд дійшов висновку про відсутність в діянні обвинуваченого кваліфікуючої ознаки злочину «за попередньою змовою групою осіб» та кваліфікованого його виду - «поєднане з вимаганням хабара». Такі базуються лише на домислах обвинувачення і не здобутих доказах під час досудового розслідування, оскільки суперечать викладу обставин у самому обвинувальному акті, який підтверджує показання ОСОБА_1, який ствердив про відсутність своєї обізнаності у злочинних діяннях ОСОБА_2, відсутність жодної змови з ним; даними протоколів ОТЗ аудіо-та відео записів, з яких видно, що гроші 5000 доларів США ОСОБА_2 не захотів прийняти від ОСОБА_14, а одержав їх від встановленої досудовим розслідуванням особи без жодного вимагання, що підтвердили і самі потерпілі, настоявши на тому, що ОСОБА_2 у них жодних коштів не вимагав і не натякав на це; дані про те, що ОСОБА_2 передасть ОСОБА_1 хабар в розмірі 2500 доларів США з отриманої ним суми потерпілі чули лише зі слів встановленої досудовим розслідуванням особи (т.4 а.с.146), яка перебуває в розшуку, і перевірити її показання під час судового слідства не можливо. Дані показання потерпілих саме в цій частині суд не має права визнати допустимим доказом в розумінні вимог ст.97 КПК України (показання з чужих слів), й з урахуванням, що сторони кримінального провадження не погодились на визнання їх доказами, і такі не підтверджуються іншими доказами, а ОСОБА_1 показав, що вилучені у нього 300 доларів США (що були обліковані і передані потерпілими через сільського голову) мають походження віддання боргу або ОСОБА_2, або встановленою особою, які колись позичали, на його прохання з нагоди одруження сина. Це державним обвинуваченням спростовано не було. Відтак з обвинувачення ОСОБА_2 підлягають виключенню кваліфікуюча ознака злочину, передбаченого ст.368 КК України, - «за попередньою змовою групою осіб» та його кваліфікований вид - «поєднане з вимаганням хабара».

Проте, суд визнає недопустимим доказ в підтвердження винуватості ОСОБА_2 - явку з повинною, на який покликався прокурор в судовому засіданні, т.я. явка з повинною не може лежати в основі визнання особи винуватою з урахуванням невизнання особою своєї вини, відібрання такої в обвинуваченого о 3-4 годині без захисника, під психологічним тиском.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності щодо винуватості ОСОБА_3 у вчиненні закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, суд вважає така знайшла своє підтвердження на підставі доказів, здобутих на досудовому розслідуванні і під час судового слідства. Зокрема така винуватість доводиться неспростовними показаннями потерпілих про активну участь обвинуваченого разом із встановленою досудовим розслідуванням особою по заволодінню грошима шляхом обману, створення для цього обвинуваченим передумов для злочину, неодноразове спонукання до дачі їм потерпілими коштів за виділення земельної ділянки, називання конкретних розмірів хабара та одержання цих коштів, що стверджується як показаннями потерпілих, так і самого обвинуваченого щодо 1000 доларів США; даними протоколів ОТЗ аудіо- та відеозаписів та огляду речових доказів, з яких вбачається висування саме встановленою особою та обвинуваченим відповідних сум грошових коштів та одержання таких, зокрема 5000 та 190000 доларів США (останніми обвинувачений не встиг розпорядитись). Показання обвинуваченого ОСОБА_3 про одержання ним 1000 доларів США від потерпілих за вказівкою встановленої особи для придбання люстри для сільської ради, підтверджують показання потерпілих. Вказані твердження обвинуваченого не можуть бути прийняті судом як доказ його невинуватості в сукупності з іншими доказами. Зокрема, обвинувачений не зміг пояснити суду, чому саме він одержав гроші за люстру, а не сільський голова, який разом з ним їздив за її придбанням; чому він не запропонував потерпілим оформити 1000 доларів США як спонсорську або благодійну допомогу. Крім того наданий обвинуваченим та стороною захисту чек про придбання люстри не може розцінюватись судом як доказ у спростування обвинувачення, т.я. в ньому відсутні відомості, що люстра була придбана саме за ті гроші, які надали потерпілі, і що за такі була придбана саме ця люстра. До того ж суду не надано доказів взяття цієї люстри на баланс сільської ради. Доводи суду підтверджуються і показаннями самого обвинуваченого, який наголосив на тому, що потерпілі не дали йому одразу 1000 доларів США, а привозили частинами, тому для придбання люстри він докладав свої гроші. Не зміг пояснити обвинувачений, чому сказав ОСОБА_6 заховати «магарич» в туалеті, що прямо вказує на обізнаність обвинуваченого про наявність у потерпілого грошей в сумі 190000 доларів США, які згідно з даними протоколів ОТЗ домовились, щоб потерпілі принесли саме того дня. Щодо вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб із встановленою слідством особою та ОСОБА_4, то таке твердження обвинувачення не знайшло свого підтвердження під час досудового розслідування і судового слідства. Як ствердили суду обвинувачені, потерпілі та свідки, під час зустрічей з потерпілими ОСОБА_4 приймав активну участь в бесідах щодо виділення землі, під час яких неодноразово відлучався по потребі, а відтак не міг чути всієї розмови. Жодного разу обвинувачений ОСОБА_3 чи встановлена особа не повідомили ОСОБА_4 про свій злочинний намір заволодіти грошима потерпілих, а останні підтвердили, що ОСОБА_4 не вимагав і не одержував від них грошові кошти, що підтверджується даними протоколів ОТЗ аудіо-та відеозаписів даної події, в яких змова ОСОБА_3 йде лише із встановленою досудовим розслідуванням особою. Відтак суд вважає необхідним виключити з обвинувачення ОСОБА_3 попередню змову групою осіб саме з ОСОБА_4

Відповідно до ст.62 Конституції України з урахуванням позицій, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29 червня 1990 р., всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції при здійснені правосуддя» № 9 від 01 листопада 1996 р. визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

Згідно з вимогами ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Так, відповідно до обвинувального акта ОСОБА_1 повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 КК України (в редакції Закону від 05.04.01.), а саме, що він, працюючи на посаді першого заступника голови Пустомитівської районної державної адміністрації, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із заступником голови Пустомитівської районної державної адміністрації та головою комісії з питань врегулювання земельних відносин ОСОБА_2, у період з березня по 20 травня 2009 року вимагав та одержав від громадян ОСОБА_6 і ОСОБА_14 хабар за виконання в інтересах останніх дій, які він і ОСОБА_2 мали можливість виконати з використанням владних повноважень і займаного службового становища. Так, 20 травня 2014 р. ОСОБА_2, діючи відповідно до умов злочинної діяльності з ОСОБА_1, прийняв через ОСОБА_24 хабар від ОСОБА_14 та ОСОБА_6 у розмірі 5 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складало 38 104 грн., за вчинення спільно з ОСОБА_1 дійв інтересах ОСОБА_6, а саме за прийняття Пустомитівською районною адміністрацією відповідних рішень та розпорядження про виділення останньому у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Пасіки-Зубрицької сільської ради за межами населеного пункту. В той же день ОСОБА_2, перебуваючи в службовому кабінеті ОСОБА_1 передав йому половину одержаного через ОСОБА_24 від ОСОБА_14 та ОСОБА_6 хабара в сумі 2500 доларів США, а іншу половину за попередньою домовленістю з ОСОБА_1 залишив собі.

За змістом ст.368 КК України відповідальність за одержання хабара настає за умови, якщо службова особа одержала його за виконання чи невиконання того, хто дає хабар, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, яку вона може чи повинна вчинити відповідно до своїх службових повноважень. Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст.368 КК України, полягає в одержанні хабара у будь-якому вигляді. Відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, якщо службова особа одержала його за виконання (невиконання) будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Звідси випливає, що діяння, які обумовлені хабаром, службова особа могла або повинна була вчинити з використанням наявний у неї владних, організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу (п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про хабарництво» № 5 від 26.04.02.). При цьому суб'єктивна сторона одержання хабара характеризується лише прямим умислом та наявністю корисливого мотиву. Причому особливість суб'єктивної сторони цього злочину полягає в тому, що між умислом хабароодержувача та хабародавця є тісний, нерозривний зв'язок, бо той, хто дає хабар, і той, хто його одержує, усвідомлює, що має місце давання-одержання хабара. Умислом хабароодержувача в усіх випадках має охоплюватися, крім іншого, і та обставина, що й сам хабародавець розуміє сутність того, що відбувається і тим самим усвідомлює, що незаконна винагорода передається службовій особі й приймається останньою саме як хабар.

Відповідно до п.4 примітки ст.368 КК України, а також роз»яснень, що містяться в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про хабарництво» № 5 від 26.04.02., вимагання хабара визнається його вимагання службовою особою з погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або умисне створення нею умов, за яких особа вимушена дати хабар з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо свої прав і законних інтересів. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та суду пояснив, що в березні 2009 року до нього в кабінет зайшли - сільський голова ОСОБА_24, якого знав 1998 року та ОСОБА_3 - депутат сільської ради, з яким на той момент він не був знайомий. Зміст їхнього візиту зводився до того, що в селі з'явилися стратегічні інвестори, які готові збудувати дорогу в с.Пасіки-Зубрицькі за шматок землі в районі Сихівського цвинтаря. Він пояснив їм, що Пустомитівська РДА не може взяти до розгляду їхє клопотання в силу того, що там червоні лінії, що це біля цвинтаря, біля траси Львів-Бібрка та навів ряд інших моментів. Йому було продемонстровано ухвалу сесії місцевої ради, котра в даній ситуації перевищила свої повноваження та надала потерпілому ОСОБА_6 майже 1 га землі саме там. Крім цього, він сказав їм, що будь-які речі, які стосуються земель поза межами населеного пункту відповідно до розпорядження голови та без згоди місцевої громади і без інвестиційної угоди, на території, яку громадянин хоче отримати землю, районна адміністрація буде утримуватися від виділення земельних ділянок. Тому, аби уникнути таких моментів, він приїжджав до них в сільську раду від всього депутатського корпусу Пустомитівської РДА і доводив їм до відома, як краще поступати в різних випадках, щоб захистити інтереси територіальної громади. Що стосується обвинувачення його в одержанні з ОСОБА_2 хабара, то пояснив, що ніяких пропозицій ні він, ні ОСОБА_2 щодо одержання хабара не висловлювали і, відповідно змови ніякої не було, бо ОСОБА_2, як заступник голови земельної комісії міг зробити лише висновок, котрий мав виключно рекомендаційний характер для голови адміністрації, ніякої юридичної сили висновок цієї комісії не мав. Тому він, будучи на той час в.о. голови адміністрації чи першим заступником міг, в одноособовому порядку вирішити це питання і не було потреби в рішенні земельної комісії, яку очолював ОСОБА_2 Земельна комісія була створена, з метою недопущення корупції і їх рішення мало дорадчий характер. Ствердив, що його обвинувачують у вчиненні даного злочину на основі показань ОСОБА_2, якого допитували між 3 і 5 годиною ранку, до нього не допустили захисту, і ще було допущено ряд інших процедурних порушень. Щодо вилучення в його будинку помічених 300 доларів США, то пояснив, що готувався до весілля сина і просив тих кому позичав, щоб віддали гроші. Ці гроші йому могли віддати як ОСОБА_2, так і ОСОБА_24, які позичали в нього від 1200 до 1500 доларів США приблизно в червні 2009 року. Припустився думки, що гроші могли підкинути працівники міліції, які проводили обшук. Зазначив, що ОСОБА_24 та потерпілі приходили до нього з вказаним питанням через те, що він з ОСОБА_24 був давно знайомий. Ні на одній із зустрічей не велась розмова про якусь винагороду йому. Ствердив, що потерпілі самі уникали легалізовувати в інвестиційній угоді суму, так як постійно говорили, що їх податкова може за це «взяти». Ствердив, що ОСОБА_4 був на одній із зустрічей, але він просто сидів і нічого не говорив. Просить суд в пред'явленому йому обвинуваченні виправдати. Допитані в суді та попереджені про кримінальну відповідальність в порядку ст.384 КК України за завідомо неправдиве показання потерпілі ОСОБА_6 і ОСОБА_14 показали, що ОСОБА_1 безпосередньо гроші в них не вимагав та не отримував від них, він тільки повідомив, що буде проводитись засідання земельної комісії; про те, що хабар слід дати ОСОБА_1 через ОСОБА_2 вони чули лише зі слів встановленої досудовим розслідуванням особи (т.4 а.с.146), яка перебуває в розшуку, і перевірити її показання під час судового слідства не можливо. Дані показання потерпілих саме в цій частині суд не має права визнати допустимим доказом в розумінні вимог ст.97 КПК України (показання з чужих слів), й з урахуванням, що сторони кримінального провадження не погодились на визнання їх доказами, і такі не підтверджуються іншими доказами. Аналогічні показання в суді дав і сам ОСОБА_1, який ствердив, що жодних перемовин відносно вимагання та одержання коштів з потерпілими не проводив, роз'яснював тільки порядок отримання земельної ділянки та підписав розпорядження про надання ОСОБА_6 земельної ділянки, що входило в його повноваження. Свідок ОСОБА_39, начальник відділу культури Пустомитівської РДА суду показав, що особисто з ОСОБА_6 та ОСОБА_14 не був знайомий, однак бачив їх один раз в кабінеті ОСОБА_1 в середині березня 2009 р., де був ще сільський голова Пасіки-Зубрицькі, який сказав, що потерпілі є інвесторами і звернулися в сільську раду для виділення їм земельної ділянки; ОСОБА_1 сказав розібратися з такою земельною ділянкою чи немає обмежень; ствердив, що ОСОБА_1 не говорив до потерпілих про винагороду за вирішення цього питання. З досліджених судом доказів зі сторони обвинувачення, зокрема протоколів про результати оперативно-технічних заходів (т.4 а.с.135, 136, 138-139, 140, 144-145) вбачається, що встановлена досудовим розслідуванням особа наголошує на тому, що «ОСОБА_1 і ОСОБА_54 спеціально затягують процес винесення розпорядження, бо до них ніхто не підходив і нічого не просив»; а встановлена слідством особа сама розповідає потерпілим як ОСОБА_2 слід передати гроші (в зеленій папці) (т.4 а.с.146), але аж ніяк не ОСОБА_1, та «припускає, що ОСОБА_2 розділить отриманий хабар з ОСОБА_1»; крім того ОСОБА_1 роз*яснює про порядок і складність вирішення земельного питання, висловлює обурення з приводу затягування його розгляду та спробу допомогти у розв*язанні обговорюваного питання. Крім того дані розшифровки касети № 170 підтверджують те, що ОСОБА_1 не тільки нічого не вимагав, але й не хотів брати (т.5 а.с.124); № 194 описує дії встановленої досудовим розслідуванням особи і потерпілих, проте жодним чином не ОСОБА_1, а із запису (а.с.172 того ж тому) констатується лише розмова потерпілих і встановленої особи, де остання каже про те, що «підписав ОСОБА_2, за що отримав 5000 доларів США, і залишився ОСОБА_1, якому з них 2500 доларів США». Те, що 2500 доларів США має з цієї суми ОСОБА_2 виділити ОСОБА_1 знову ж таки базується лише на словах особи, що перебуває в розшуку. Жодна особа не була свідком того, що ОСОБА_1 вимагав хабар чи одержав його. Вказане спростовує висновок досудового розслідування, що базується на домислах, про вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на вимагання та одержання хабара від ОСОБА_6 та ОСОБА_14 Твердження ОСОБА_1 про те, що помічені 300 доларів США, що у нього були вилучені, могли віддати в якості боргу ОСОБА_2 чи ОСОБА_24, які позичали в нього раніше кошти, прокурором жодним чином не спростовано. При цьому, стороною обвинувачення не надано жодних належних та допустимих доказів, навіть в ході проведення оперативно-розшукових заходів, вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на вчинення об'єктивної сторони інкримінованого правопорушення, а також наявність суб'єктивної його сторони. Попередня змова ОСОБА_1 з ОСОБА_2 не знайшла свого підтвердження в ході судового слідства. Таким чином, враховуючи, що обов*язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, покладається на прокурора, в процесі розгляду справи суд при всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження не встановив жодного доказу для підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.368 КК України, а відтак ОСОБА_1 слід виправдати за відсутності в його діянні складу даного кримінального правопорушення.

Досудовим розслідуванням ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.27, ч. 1 ст. 369 КК України (в редакції Закону від 05.04.01.).

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 винуватим себе у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та суду показав, що перший раз взнав про прихід інвесторів в село Пасіки-Зубрицькі у листопаді 2008 року. На одній із сесій сільський голова повідомив всю сільську раду про бажання, так званих, інвесторів взяти собі землю для вирощування квітів, які з власної ініціативи пропонують внести якісь кошти чи певні преференції. В цей період часу в них досить часто відбуваються сесії по питанню бюджету. На сесіях, окрім інших питань, постійно торкалися питання потерпілих. Зазначив, що на всіх сесіях була свідок ОСОБА_34, яка на той момент представляла громаду, а також був присутній один районний депутат. Після нового року хтось йому зателефонував, що приїжджають інвестори - потерпілі, які хотіли б зустрітися та обговорити питання по відведенню землі. Зазначив, що був активним депутатом сільради, тому був на деяких зустрічах з потерпілими та іншими депутатами. Саме встановлена досудовим розслідуванням особа ініціювала зустріч, на якій обговорювали питання потерпілих. Він та інші депутати знали бажання та потереби громади, тому і озвучували ринкову ціну землі в селі. Земля біля цвинтаря, яку хотіли потерпілі, депутатів не цікавила. Громаду більше цікавила земля під забудову. Депутати оголосили ринкову ціну землі - 2500-3000 доларів США за сотку і потерпілі сказали, що подумають. Через певний проміжок часу, коли саме не пригадує, з'явилися сільський голова і потерпілі, які погодились на виділення вказаної земельної ділянки взамін на те, що вони щось зроблять для села. 12 березня 2009 року відбулася сесія сільради, на якій приймалося рішення. На цій сесії він не був присутній, так як перебував за кордоном. Йому пізніше стало відомо, що рада проголосувала про збір матеріалів щодо отримання земельної ділянки та права власності. Пройшов певний проміжок часу, і на одній із сесій сільський голова повідомив, що є якась помилка щодо формулювання. У зв*язку з цим відбулася друга сесія сільської ради. На другій сесії депутати прийняли інше рішення, за яке він вже голосував по погодженню місця розташування цієї земельної ділянки. Під час другої сесії він бачив потерпілих біля сільради, але особисто з ними не розмовляв. Депутати постійно запрошували потерпілих на сесії, щоб вони виступили, проте вони відмовлялися, кажучи, щоб самі вирішували, а вони все зроблять, тобто, дають повну згоду на виконання інвестиційної угоди. Його будинок знаходиться навпроти сільської ради, і виїжджаючи з брами він час-від-часу пересікався з потерпілими. Дійсно мала місце подія, коли він виїжджав з брами, то зустрівся з сільським головою, який жив поруч, та потерпілими. Вони всі разом поїхали в Пустомитівську РДА. На цій зустрічі мова йшла про інвестиційну угоду, яку показував сільський голова ОСОБА_1 Докладно не читав цю угоду, проте зауважив, що бачив на ній печатку і вона була на декількох аркушах. Щодо зустрічі на Шуварі, то пояснив, що орендує невеличке приміщення магазину на ринку «Шувар». В травні 2009 року до нього подзвонив чи сільський голова, чи депутат тієї ж сільРади ОСОБА_3 та сказали, що потерпілі під'їжджають на «Шувар», де хочуть зустрітися, щоб щось обговорити. На цій зустрічі був він, ОСОБА_3 та потерпілі. Під час цієї зустрічі вони говорили про те, коли потерпілі будуть виконувати свої зобов'язання щодо будівництва дороги, бо зі свого боку сесія робила певні кроки до виділення їм землі. Він, ОСОБА_3 та потерпілі говорили про вартість земельної ділянки, він нагадував потерпілим, щоб проводили вже якісь роботи по благоустрою села. Пропонував їм купити плити на дорогу. Такі розмови постійно відбувалися і дійсно озвучувались суми вартості землі відповідно до її розмірів. Проте ні він, ні будь-хто з інших депутатів не вимагав з потерпілих грошей. Крім цього, всі мешканця села вже знали, що потерпілі будуть інвестувати будівництво дороги. Відтак про особисте збагачення не могло бути й мови. До першого липня 2009 року його два тижні не було в Україні, тому за цей період часу він не міг ні з ким контактувати чи зустрічатись, що підтверджується відмітками у закордонному паспорті. 02 липня 2009 року в його будинку працювали будівельники і в цей день було дуже жарко, тому він пішов до магазину, щоб купити квас. Повертаючись додому по дорозі, не заходячи до свого будинку, зустрів директора школи, з яким почали розмовляти про новий навчальний рік. В цей час підійшов ОСОБА_3 Вони почали розмовляли про водонапірну вежу і рухались до тієї вежі. Тоді до нього підійшов працівник УБОЗу ОСОБА_56, який запросив їх до автомобіля. Таким чином їх і затримали. Ствердив, що активно приймав участь в обговоренні питання виділення земельної ділянки, яке відбувалось за участі ще й неодного депутата сільської ради, т.я. він є депутатом і йому не байдужа доля як територіальної громади, так і самого села. Зазначив, що досудовим розслідуванням жодних доказів не надано в підтвердження його винуватості у вчиненні інкримінованих злочинів, т.я. відео- та аудіо записи містять розмови, де обговорюються загальні питання щодо розмірів землі, а з урахуванням цього і ціни, коштів для інвестування будівництва дороги тощо; на відео жодним чином не видно облич, а відтак і хто говорить, й з урахуванням того, що не проводилась фоноскопічна експертиза. Зазначив, що не знав про приїзд 02 липня 2009 року до сільРади потерпілих та їх зустріч з ОСОБА_3, а тим більше про давання ними хабара, під час чого присутнім не був. Коли він проходив по коридору сільРади, то його затримали. Ствердив, що не підбурював потерпілих до давання хабара і не заволодівав їхніми грошима шляхом обману. Не чув і від інших обвинувачених про те, щоб потерпілі мали дати якісь гроші йому чи іншим обвинуваченим. Просить суд виправдати його в пред'явленому обвинуваченні й з урахуванням того, що досудовим розслідуванням жодних доказів не надано в підтвердження його винуватості у вчиненні інкримінованих злочинів, т.я. відео- та аудіо записи містять розмови, де обговорюються загальні питання щодо розмірів землі, а з урахуванням цього і ціни, коштів для інвестування будівництва дороги тощо; на відео жодним чином не видно облич, а відтак і хто говорить, й з урахуванням того, що не проводилась фоноскопічна експертиза.

Так, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4, ОСОБА_24 та ОСОБА_3 виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину - заволодіння коштами ОСОБА_6 і ОСОБА_14 шляхом обману в особливо великому розмірі до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, тобто вчинили закінчений замах на вчинення злочину. Вони, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на заволодіння коштами ОСОБА_6 і ОСОБА_14 в особливо великих розмірах шляхом обману до кінця, висунули вимогу передати 02.07.09 їм особисто остаточну частину, начебто, інвестиційного внеску для будівництва дороги по вул.Космонавтів у с.Пасіки-Зубрицькі у сумі 190000 доларів США за, нібито, їх сприяння у прийнятті Пасіки-Зубрицької сільської ради рішень, на підставі яких було надано ОСОБА_6 у власність земельну ділянку. І лише за виконання цих умов ОСОБА_6 зможе отримати у сільській раді державний акт на право власності на належну йому земельну ділянку. 02.07.09. ОСОБА_6 та ОСОБА_14, виконуючи протиправну вимогу ОСОБА_24, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, прибули до адміністративної будівлі Пасіки Зубрицької сільської ради, де зустрілись з ОСОБА_3 ОСОБА_3, знаходячись біля адміністративної будівлі Пасіки-Зубрицької сільської ради, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_24 та ОСОБА_4, з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на заволодіння коштами ОСОБА_6 і ОСОБА_14 в особливо великих розмірах шляхом обману, до кінця, дав вказівку ОСОБА_6 покласти принесені кошти у сумі 190000 доларів США у відро із сміттям, яке стояло у приміщенні туалету Пасіки-Зубрицької сільської ради. ОСОБА_6, виконуючи вказівку ОСОБА_3, поклав до відра зі сміттям 190000 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 02.07.2009 складало 1 451 505 грн. Однак фактично одержати кошти у сумі 196000 доларів США ОСОБА_24, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не вдалося, оскільки одразу після виконання ОСОБА_6 вказівки ОСОБА_3 щодо поміщення коштів у сумі 190 тис. доларів США до відра зі сміттям, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були затримані працівниками міліції.

Згідно із ст.190 КК України шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживанням довірою. Обман - повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин.

У судовому засіданні потерпілі ОСОБА_6 і ОСОБА_14 показали, що з ОСОБА_4 відносно дачі ними коштів за отримання земельної ділянки безпосередньо вони не спілкувалися, такий був присутній серед інших осіб на зустрічах при обговоренні питання виділення землі, її розміру та з врахуванням останнього - її вартості, необхідності виконання інвестиційної угоди по будівництву дороги; він не вимагав від них будь-яких коштів особисто для себе чи іншої особи за прийняття рішення. Показання ОСОБА_4 підтверджуються і показаннями обвинуваченого ОСОБА_3, який підтвердив, що під час спільних зустрічей з потерпілими ОСОБА_4 неодноразово відходив по потребі, а відтак не міг чути всієї розмови; а 02.07.09. під час його розмови з потерпілими щодо покладення грошей у смітник ОСОБА_4 присутнім не був (це був директор школи), як і під час його затримання. Крім того у ОСОБА_4 не було вилучено жодних коштів, які б мали відношення до даного кримінального провадження. Прокурором не надано та в наданих ним матеріалах відсутні належні та допустимі докази цього. Таким чином, ОСОБА_4 жодним чином не міг вчинити шахрайства відносно потерпілих, а саме повідомити їм неправдиві відомості або приховати певні обставини, що мало наслідком заволодіння чужим майном. Наданий суду доказ зі сторони обвинувачення - протокол про результати оперативно-технічних заходів (т.2 а.с.148-150) з покликаннями на вимагання ОСОБА_4 грошей у потерпілих спростовується наданим тією ж стороною кримінального провадження записом на касеті № 195, з якої вбачається, що ОСОБА_4 в курсі події щодо намагання потерпілими одержати земельну ділянку у власність та інвестування будівництва дороги і питав про загальні питання у потерпілих, розмова ж про розміри відбувалась між потерпілими, встановленою особою та невідомим (а.с.176 т.5).

Крім цього, досудовим розслідуванням до матеріалів кримінального провадження долучено протокол позачергової ХХV сесії V-го демократичного скликання від 08.04.09., згідно з яким ОСОБА_4 був присутній на даній сесії та позитивно проголосував за вказане рішення Пасіки-Зубрицької сільської ради; натомість останній з 06 по 12 квтня 2009 року перебував за межами України, що підтверджується довідкою Державної прикордонної служби, а відтак спростовує доводи обвинувачення, що місять неправдиві відомості.

Всебічно розглянувши обставини даного провадження та проаналізувавши надані докази із точки зору допустимості, належності, достовірності та достатності, суд дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України (в редакції Закону від 05.04.01.), ґрунтується лише на припущеннях і не підтверджується об'єктивними, достовірними доказами, отриманими в ході судового слідства. Відтак, ОСОБА_4 за згаданою статтею КК України слід виправдати за відсутності в його діянні складу кримінального правопорушення.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.1 ст.369 КК України (в редакції Закону від 05.04.01.).

Так в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили підбурювання ОСОБА_6 та ОСОБА_14 до давання хабара службовим особам Пустомитівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2

У п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про хабарництво» № 5 від 26.04.02. роз'яснено, що давання хабара полягає в передачі службовій особі майна, права на майно або вчиненні на її користь дій майнового характеру за виконання чи невиконання дії, яку повинна була або могла виконати з використанням службового становища чи наданої їй влади. Склад цього злочинку наявний не тільки тоді, коли хабар дається за вчинення певних дій в інтересах того, хто дає, а й тоді, коли це робиться в інтересах інших фізичних чи юридичних осіб.

Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчинені умисного злочину (ст.26 КК України). У ст.27 КК України визначено співучасників, де поряд із виконавцем, визначено організатора, підбурювача та пособника.

У ч.4 ст.27 КК України передбачено, що підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом, або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину. Зміст цього положення КК України у системі розділу 6, регулюючого співучасть у злочині, полягає в тому, що внаслідок дій підбурювача саме інший співучасник схилився до вчинення злочину, тобто мається причинний зв*язок між діями підбурювача і іншого співучасника, у якого викликається або з*являється умисел на вчинення злочину.

Дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.27 КК України як підбурювачів до давання хабара, а підбурювачем згідно з вимогами згаданої статті є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.

Досудовим же розслідуванням жодному із співучасників даного кримінального провадження не висунуте обвинувачення про вчинення діяння, передбаченого ст.369 КК України, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в даному провадженні мають процесуальний статус потерпілого.

Відтак, оскільки досудовим розслідуванням визначено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підбурювали ОСОБА_6 і ОСОБА_14, які є потерпілими по даному кримінальному провадженню, а не інших співучасників, як це визначено ч.4 ст.27 КК України, а відтак їх дії не можуть становити склад правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.1 ст.369 КК України (в редакції Закону від 05.04.01.). На цьому наголошує і п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про хабарництво» № 5 від 26.04.02.

З урахуванням викладеного ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за згаданою статтею КК України слід виправдати за відсутністю в їх діянні складу кримінального правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про кваліфікацію діянь:

- ОСОБА_2 за ч.2 ст.368 КК України, т.я. він, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, вчинив одержання хабара за виконання в інтересах ОСОБА_6 дій з використанням наданої йому влади та службового становища, виключивши з обвинувачення кваліфікуючу ознаку «за попередньою змовою групою осіб» та кваліфікований вид злочину «поєднане з вимаганням хабара»;

- ОСОБА_3 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, т.я. він скоїв закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб із встановленою досудовим розслідуванням особою, в особливо великих розмірах, виключивши з обвинувачення попередню змову групою осіб з ОСОБА_4

Крім того суд не може залишити поза увагою і не вказати досудовому розслідуванню на недоліки, виявлені в ході судового розгляду даного кримінального провадження з метою подальшого їх недопущення.

Так,

потерпілі звернулись до начальника ГУБОЗ МВС України з заявою про вчинення відносно них протиправних дій головою сільради Пасіки-Зубрицькі та депутатами цієї сільради ОСОБА_3 та ОСОБА_4 лише 23.03.09., проте оперативно-розшукова справа категорії «Захист» під умовною назвою «Пасіка» була заведена ще 09.02.09., тобто більше як за місяць до звернення заявників; згідно з договором позики від 26.06.09., укладеним між ОСОБА_57 та ГУБОЗ МВС України, останньому було надано кошти в сумі 200000 доларів США. Відповідно до протоколу огляду від 30.06.09. у службовому кабінеті другого МРВАБ ГУБОЗ МВС України було проведено огляд грошових коштів в сумі 200000 доларів США, з яких лише 190000 доларів США були видані потерпілим для подальшої передачі ОСОБА_3 Питання решти 10000 доларів США оформлене не було, як і повернення у подальшому начальником відділу ГУБОЗ МВС України ОСОБА_56, якому 190000 доларів США було передано на зберігання, цієї суми ОСОБА_57 без оформлення жодного процесуального документа ним чи слідством; ОСОБА_50 та ОСОБА_48 були зазначені як поняті у трьох протоколах огляду грошових коштів за різними датами: 18.05.09., 30.05.09. та 30.06.09., натомість присутніми в ГУБОЗ МВС України, як ствердили, були лише раз, що стверджується і журналом обліку відвідувачів, де оглядалась дуже велика сума грошей, що є суттєвим порушенням вимог КПК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, на підставі ст.ст.65, 66-68 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, вчинення обвинуваченим тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який судимості немає, позитивно характеризується, та доходить висновку про призначення обвинуваченому покарання, необхідного для його виправлення та попередження нових злочинів, - у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, та з конфіскацією всього особисто належного йому майна.

Однак враховуючи особу обвинуваченого, його вік 66 років, наявність інвалідності Ш групи пожиттєво з низкою хронічних захворювань, що не дають можливості отримання належного лікування в умовах позбавлення волі; позитивну характеристику за місцем проживання; наявність на утриманні тяжко хворої дружинини, яка має онкологічне захворювання і тривалий час перебуває на лікуванні, що підтверджується медичними документами, єдиним годувальником якої він є та здійснює постійний догляд за нею; те, що вперше притягається до кримінальної відповідальності; його перебування під вартою за даний злочин, - суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробовуванням, так як його виправлення можливе без ізоляції від суспільства і таке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, без покладення обов*язків, передбачених ст.76 КК України.

Приймаючи до уваги вимоги ст.77 КК України про виключний перелік додаткових покарань, які можуть бути застосовані при застосування судом ст.75 КК України, суд виключає застосування додаткового покарання - конфіскацію майна, передбаченого ст.368 ч.2 КК України.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 має 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування, тобто державного службовця, засуджений за тяжкий злочини, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення його цього рангу відповідно до ст.54 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, на підставі ст.ст.65, 66-68 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, вчинення обвинуваченим особливо тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який судимості немає, позитивно характеризується, та доходить висновку про призначення обвинуваченому покарання, необхідного для його виправлення та попередження нових злочинів, - у виді позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна.

Натомість, враховуючи особу обвинуваченого, його вік, наявність Ш групи інвалідності, ряду хронічних захворювань, позитивну характеристику за місцем проживання, наявність на утриманні престарілого батька та сина ОСОБА_3, 1988 р.н., який захворів на психічне захворювання внаслідок цих подій та по даний час перебуває на лікуванні в психіатричній лікарні, що підтверджується медичними документами; те, що вперше притягається до кримінальної відповідальності; його тривале (три роки дев*ять місяців) перебування під вартою за даний злочин, - суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробовуванням, так як його виправлення можливе без ізоляції від суспільства і таке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, з покладенням обов*язків, передбачених п.п.2,3 ч.1 ст.76 КК України.

Приймаючи до уваги вимоги ст.77 КК України про виключний перелік додаткових покарань, які можуть бути застосовані при застосування судом ст.75 КК України, суд виключає застосування додаткового покарання - конфіскацію майна, передбаченого ст.190 ч.4 КК України.

Речові докази (т.4 а.с.237-246, т.5 а.с.233-239, т.13 а.с.240-243, т.14 а.с.125-138) слід залишити при матеріалах кримінального провадження; гроші в сумі 40000 грн., які повернуті ТзОВ «Львівська пивна компанія» (а.с.65 т.14), слід залишити по-приналежності.

Вилучені під час обшуку у:

ОСОБА_3 - дозвіл на зброю № НОМЕР_5 на право зберігання, носіння мисливської рушниці «Сайга-12к» К-12 № НОМЕР_2, виданий на ім*я ОСОБА_3; мисливську рушницю «Сайга-12к» К-12 № НОМЕР_2 та 14 мисливських набоїв 12 калібру; ОСОБА_2 - спецзасіб АЕ 790П № НОМЕР_3, набої до нього та дозвіл МВС України на зброю на ім.*я ОСОБА_2; мисливську рушницю «ТОЗ-120-12м-1е» К-12 № НОМЕР_4 та дозвіл МВС України на зборою на його ж ім*я, -

що зберігаються в Пустомитівському РО ГУМВС України у Львівській області (а.с.169 т.8), слід повернути по-приналежності.

З обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню судові витрати за проведення Київським НДІСЕ судово-технічної експертизи (висновок № 10760/12-33) від 14.12.12. в сумі 2206,80 грн.

З обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню судові витрати за проведення Львівським НДІСЕ судової будівельно-технічної експертизи (висновок № 4220) від 30.01.13. в сумі 7370 грн.

Крім того слід скасувати арешти, накладені:

постановами слідчого в ОВС Генеральної прокуратури І.Подобного від 21.12.09. на особисте майно ОСОБА_4 - гроші в сумі 1110 доларів США, що передані на зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (т.11 а.с.22-23); від 20.12.09. - на особисте майно ОСОБА_3 - гроші в сумі 2500 доларів США, що передані на зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (а.с.30-31 т.11); від 21.12.09. - на особисте майно ОСОБА_2 - гроші в сумі 2300 доларів США, що передані на зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (а.с.34 т.11); 21.12.09. - на особисте майно ОСОБА_1 - гроші в сумі 9000 доларів США, 730 Євро та 1950 грн., що передані на зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (а.с.37 т.11); ухвалами Печерського районного суду м.Києва від 22 лютого 2013 року на майно: ОСОБА_3 - причіп ПР (1998), автомобіль «Фіат- Івеко 315 ТУРБО» 1987 р.в., автомобіль «Шкода Октавія» 2008 р.; ОСОБА_4 - ? квартири АДРЕСА_1, автомобіль «Субару Форестер» 2008; ОСОБА_1 - автомобіль «Део Ланос» 2006 р.; ОСОБА_2 - гараж по АДРЕСА_6, автомобіль «ЗІЛ 130» 1988 р., автомобіль «ВАЗ 210934-20» 2008 р., автомобіль «Рено 19» 1992 р.в. (т.17 а.с.180-183).

Крім цього, оскільки відпала потреба у подальшому застосуванні до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такого заходу як відсторонення від посади, відповідно, першого заступника голови Пустомитівської районної адміністрації та заступника голови Пустомитівської районної адміністрації згідно з постановами слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Подобного І.В. 05.07.09. (т.10 а.с.28-29, 194-195), то суд приходить до висновку про необхідність його скасування.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, с у д, -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, та призначити йому покарання п*ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на один рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк один рік.

Позбавити ОСОБА_2 відповідно до ст.54 КК України 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування, тобто державного службовця.

Скасувати ОСОБА_2 відсторонення від посади заступника голови Пустомитівської районної адміністрації за постановою слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Подобного І.В. 05.07.09.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, та призначити йому покарання п*ять років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк один рік.

Згідно зі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

ОСОБА_3 за ч.4 ст.27, ч.1 ст.369 КК України виправдати.

ОСОБА_1 за ч.2 ст.368 КК України в и п р а в д а т и.

Скасувати ОСОБА_1 відсторонення від посади першого заступника голови Пустомитівської районної адміністрації за постановою слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Подобного І.В. 05.07.09.

ОСОБА_4 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.27, ч.1 ст.369 КК України в и п р а в д а т и .

Речові докази (т.4 а.с.237-246, т.5 а.с.233-239, т.13 а.с.240-243, т.14 а.с.125-138) залишити при матеріалах кримінального провадження; гроші в сумі 40000 грн., які повернуті ТзОВ «Львівська пивна компанія» (а.с.65 т.14), - залишити по-приналежності.

Вилучені під час обшуку у ОСОБА_3 - дозвіл на зброю № НОМЕР_5 на право зберігання, носіння мисливської рушниці «Сайга-12к» К-12 № НОМЕР_2, виданий на ім*я ОСОБА_3; мисливську рушницю «Сайга-12к» К-12 № НОМЕР_2 та 14 мисливських набоїв 12 калібру, що зберігаються в Пустомитівському РО ГУМВС України у Львівській області (а.с.169 т.8), - повернути ОСОБА_3

Вилучені під час обшуку у ОСОБА_2 - спецзасіб АЕ 790П № НОМЕР_3, набої до нього та дозвіл МВС України на зброю на ім.*я ОСОБА_2; мисливську рушницю «ТОЗ-120-12м-1е» К-12 № НОМЕР_4 та дозвіл МВС України на зборою на його ж ім*я, що зберігаються в Пустомитівському РО ГУМВС України у Львівській області (а.с.169 т.8), повернути ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення Київським НДІСЕ судово-технічної експертизи (висновок № 10760/12-33) від 14.12.12. в сумі 2206 (дві тисячі двісті шість) грн.80 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення Львівським НДІСЕ судової будівельно-технічної експертизи (висновок № 4220) від 30.01.13. в сумі 7370 (сім тисяч триста сімдесят) грн.

Скасувати арешти, накладені:

постановами слідчого в ОВС Генеральної прокуратури І.Подобного від 21.12.09. на особисте майно ОСОБА_4 - гроші в сумі 1110 доларів США, що передані на зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (т.11 а.с.22-23); від 20.12.09. - на особисте майно ОСОБА_3 - гроші в сумі 2500 доларів США, що передані на зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (а.с.30-31 т.11); від 21.12.09. - на особисте майно ОСОБА_2 - гроші в сумі 2300 доларів США, що передані на зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (а.с.34 т.11); 21.12.09. - на особисте майно ОСОБА_1 - гроші в сумі 9000 доларів США, 730 Євро та 1950 грн., що передані на зберігання на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (а.с.37 т.11); ухвалами Печерського районного суду м.Києва від 22 лютого 2013 року на майно: ОСОБА_3 - причіп ПР (1998), автомобіль «Фіат- Івеко 315 ТУРБО» 1987 р.в., автомобіль «Шкода Октавія» 2008 р.; ОСОБА_4 - ? квартири АДРЕСА_1, автомобіль «Субару Форестер» 2008; ОСОБА_1 - автомобіль «Део Ланос» 2006 р.; ОСОБА_2 - гараж по АДРЕСА_6, автомобіль «ЗІЛ 130» 1988 р., автомобіль «ВАЗ 210934-20» 2008 р., автомобіль «Рено 19» 1992 р.в. (т.17 а.с.180-183).

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити заставу з визначенням її розміру 226800 грн., після чого визначений розмір застави повернути заставодавцю ОСОБА_63 (т.14 а.с.292).

Запобіжний захід ОСОБА_1 підписку про невиїзд скасувати.

Запобіжний захід ОСОБА_4 особисте зобов*язання скасувати.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий

Судді: