Ухвала суду № 43398919, 31.03.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/24491/14-ц Провадження № 22-ц/772/1192/2015Головуючий в суді першої інстанції Борисюк І. Е.Категорія 27Доповідач Колос С. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі :

Головуючого : Колоса С.С.

Суддів : Іващука В. А., Стеблюк Л. П.

При секретарі : Пантелеймоновій А. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства ( надалі ПАТ ) " Райффайзен Банк Аваль " в особі Вінницької обласної дирекції до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Вінницького міського суду від 14 січня 2015 року, -

Встановила :

Заочним рішенням Вінницького міського суду від 14 січня 2015 року зазначений позов задоволено частково .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ " Райффайзен Банк Аваль " заборгованість за кредитним договором всього в сумі 62 108, 32 доларів США, що еквівалентно 804 626 гривень 82 коп. .

Вирішено питання про розподілення та відшкодування судового збору .

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що, уклавши з банком кредитний договір ОСОБА_3 неналежним чином виконувала його умови в зв»язку з чим стягнуто розмір кредиту, проценту та пеню .

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції змінити в частині розміру стягнення пені, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, на недотримання норм матеріального права та порушення норм процесуального права .

Дослідивши справу в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_4, що діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_3, який просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду змінити, зменшивши розмір стягнутої пені, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав .

Судом першої інстанції встановлено, і не заперечується сторонами, що 06 травня 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014 / 035 - 43 / 60213 і видано кошти в сумі 31 680 доларів США строком до 06. 05. 2015 року із сплатою 12, 95 % річних ( а. с. 14 - 22 ) .

В порушення своїх зобов"язань відповідачем ОСОБА_3 не вноситься плата за користування кредитом в порядку та на умовах визначених зазначеним договором .

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов"язань є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язань .

Статтею 611 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором, а саме стягнення суми кредиту, сплата неустойки та відшкодування збитків .

Відповідно до п. п. 7. 3, 14. 2 кредитного договору Банк має право достроково вимагати повернення кредиту, сплати нарахованих процентів у разі порушення Позичальником умов кредитного договору .

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із загальних норм права, які регламентують зобов'язальні відносини, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов'язанні строк (термін) його виконання (ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

З таким висновком суду слід погодитися .

Заборгованість за кредитним договором нараховано відповідно до діючого законодавства та умов договору ( а. с. 9 - 10 ). Тобто представником банку надано належні та допустимі докази по справі, які підтверджують позовні вимоги. Про застосування строку позовної давності, заява від сторін до суду першої інстанції не надходили .

Зі змісту позовних вимог вбачається, що банк просив стягнути з ОСОБА_3 пеню в сумі 1 824 076 гривень 56 коп.. Судом першої інстанції, враховуючи засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, зменшено розмір пені до 402 313 гривень 41 коп. .

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 не навела нових підстав для зменшення розміру пені, після зменшення його судом першої інстанції та не надано з цього приводу доказів, а зазначені в скарзі були предметом розгляду в суді при постановлені рішення .

Твердження викладені у скарзі вірного висновку суду не спростовують .

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань .

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін .

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 23 березня 2015 року відстрочено ОСОБА_3 сплату судового збору в розмірі 660 гривень 28 коп. за подання апеляційної скарги на заочне рішення до ухвалення судового рішення по даній справі. Справа розглянута по суті з постановленням відповідного рішення, а тому з заявниці слід стягнути судовий збір у розмірі зазначеному вище.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити .

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2015 року - залишити без змін .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 660 гривень 28 коп. за подачу апеляційної скарги .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення .

Протягом двадцяти днів з часу проголошення на ухвалу може бути подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ .

Головуючий : С. С. Колос

Судді : В. А. Іващук

Л. П. Стеблюк

З оригіналом згідно :