Ухвала суду № 43395747, 31.03.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2243/14-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/578/К/15 Чайкіна О.В.

Категорія № 54 (1) Доповідач - Братіщева Л.А.

У Х В А Л А

Іменем України

31 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Братіщевої Л.А.

суддів: Грищенко Н.М., Чорнобук В.І.

при секретарі: Петренко К.І.

за участю: позивача - ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3,

представника відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Майстренко Олександра Сергійовича,

представника третьої особи Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Струкова Сергія Миколайовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15 січня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», третя особа - Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про поновлення на роботі, оплаті часу вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (надалі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») про поновлення на роботі, оплаті часу вимушеного прогулу. В ході судового розгляду позовні вимоги уточнювались. В остаточному варіанті просив суд визнати розпорядження по фасонносталелитейному цеху ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 1025 від 24.02.2014 року «Про недопущення до роботи» незаконним та зобов'язати відповідача скасувати це розпорядження; стягнути з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на його користь грошову суму у розмірі 235 грн. 20 коп. як середнього заробітку за час вимушеного прогулу 22 лютого 2014 р. у зв'язку з безпідставним відстороненням його від роботи; визнати наказ № 306/л від 27 березня 2014 року по ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» «Про звільнення з підприємства за порушення трудової дисципліни» незаконним і зобов'язати відповідача скасувати цей наказ; поновити його на роботі у якості підручного сталевара електропечі (другого) по 5-му розряду, виробничі дільниці, виплавка електросталі в електропечі ДСП-25 т., ДСП-12 т. у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 28 березня 2014 року та стягнути з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 березня 2014 року по 15 січня 2015 року в розмірі 47275 грн. 20 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що працював у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 14 травня 2001 року. У літейно-ковальському виробництві фасонносталелітейного цеху ( надалі - ЛКВ ФСЛЦ) підручним сталевара електропечі (другим) по 5-му розряду, виробничої дільниці, виплавка електросталі в електропечах ДСП-25 т., ДСП-12 т. ФСЛЦ з 22 травня 2007 року. Наказом по ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 306/л від 27.03.2014 року він був звільнений з роботи за прогул без поважної причини 22.02.2014 року за п. 4 ст. 40 КЗпП України. Відповідно до Критеріїв оцінки ступеню алкогольного сп'яніння - вміст алкоголю від 0,2 до 0,4 проміле - по ступеню алкогольного сп'яніння не оцінюється. У зв'язку з цим Розпорядження по ФСЛЦ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 1025 від 24.02.2014 року «Про недопущення до роботи» має бути визнане незаконним та скасованим. Також зазначив, що звільнення його за пунктом 4 ст. 40 КЗпП України, тобто за прогул без поважних причин - є не обґрунтованим тому, що його відсутність на роботі 22.02.2014 року була обумовлена відстороненням його від роботи, про що свідчить вказане Розпорядження від 22.02.2014 року. Крім того, його звільнення було проведено з порушенням встановленого порядку, оскільки Первинною профспілковою організацією Всеукраїнської профспілки науки, виробництва та фінансів, членом якої він є, було відмовлено в надані згоди на його звільнення.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15 січня 2015 року уточнений позов ОСОБА_2 - задоволений частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 306/л від 27 березня 2014 року про звільнення ОСОБА_2 за п. 4 ст.40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді підручного сталевара електропечі (другого) по 5 (п'ятому) розряду, виробничої дільниці виплавка електросталі в електропечі ДСП-25т., ДСП-12т. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 28 березня 2014 року.

Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_2, середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 28 березня 2014 року по 15 січня 2015 року, включно в сумі 47275,20 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір у сумі 472,75 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ставить питання про скасування рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі. Вважають, що судом не надана належна правова оцінка обставинам справи. Не враховано, що робочій день позивача 22.02.2014 року починався о 15.00 год. та тривав до 20.00 год. і на протязі цього часу він був відсутній на роботі, тобто протягом всього робочого часу. Щодо поважності причин відсутності на роботі, то поважними визнаються лише ті причини, які не залежать від поведінки працівника. Суд підтвердив факт появи позивача на роботі у нетверезому стані і, тим самим, підтвердив поважність причин, які перешкоджали появі працівника на роботі. Вважають, що неможливо вважати поважною причину недопущення працівника до роботи у зв'язку з його перебуванням у нетверезому стані, оскільки таке відсторонення було здійснено саме з вини позивача і суд неправильно оцінив обставини та зазначив, що у відповідача не було правових підстав для звільнення ОСОБА_2 за п. 4 ст. 40 КЗпПУ. Крім того, надаючи оцінку рішенню профспілки, суд у своєму рішенні невірно застосував ч. 7 ст. 43 КЗпПУ, оскільки під обґрунтованою відмовою профспілкового органу слід розуміти таку думку, яка ґрунтується на відповідних нормах чинного трудового законодавства, а, відмовляючи в наданні згоди на звільнення позивача, профспілкова організація не зазначила, в чому виявилися порушення відповідачем трудового законодавства, у зв'язку з чим вказане рішення є необґрунтованим, що дає право звільнити позивача без згоди виборного органу профспілкової організації.

В запереченнях на апеляційну скаргу, представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, просить апеляційну скаргу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 працював на різних посадах в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 14.05.2001 року, а з 22.05.2007 року - переведений до фасонносталелітейного цеху підручним сталевара електропечі (другим) по 5-му розряду, виробничої дільниці, виплавка електросталі в електропечах ДСП-25 т., ДСП-12 т. ФСЛЦ. Звільнений був 27.03.2014 року за прогул без поважної причини на підставі п. 4 ст. 40 КЗпПУ (а.с. 5-7).

22 лютого 2014 року о 14.15 год. перед початком зміни з 15:00 до 22:00 год. ОСОБА_2 був виявлений на роботі в нетверезому стані, у зв'язку з чим усним розпорядженням змінного майстра основного виробництва дільниці виплавки електросталі в електропечах бригади № 1 ФСЛЦ ЛКП ОСОБА_7 не був допущений до роботи, про що складена доповідна записка (а.с. 33).

Розпорядженням № 1025 від 24 лютого 2014 року начальника ФСЛЦ ЛКП прийнято рішення про схвалення дій змінного майстра ОСОБА_7 щодо недопущення ОСОБА_2 до роботи 22.02.2014 року в зміні з 15.00 до 22.00 год. 22.02.2014 року о 14.45 год. (а.с. 9).

З акту про порушення від 22.02.2014 року № 92/460 вбачається, що 22.02.2014 року о 14 год. 45 хв. на дільниці виплавки електросталі в електропечах ФСЛЦ ЛКП ОСОБА_7 встановлено, що ОСОБА_2 був виявлений в неробочий час з ознаками нетверезого стану, о 16 год 10 хв. був направлений на огляд для встановлення наявності парів алкоголю в видихаємому повітрі в здравпункт ФСЛЦ, де було встановлено кількість парів алкоголю в видихаємому повітрі 0,49 проміле. Фельдшером здравпункту ФСЛЦ ОСОБА_8 був направлений на огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння в ОКЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер». Доставлений в приміщення караулу № 2 о 16 год. 30 хв. (а.с. 28).

Як вбачається з квитанції спеціального технічного пристрою «Алкотест Драгер 6810», тест № 12002, у ОСОБА_9 22.02.2014 року о 15 год. 44 хв. зафіксовано 0,49 % (а.с. 31). Вказаний газоаналізатор Алкотест 6810, виробництва Драгер, згідно з свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 12-01/3588, яке чинне до 19.06.2014 року є власністю ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та придатним до використання (а.с. 121)

Відповідно до висновку ОКЗ «Психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг» № 605 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеному 22.02.2014 року о 17 год. 20 хв., точна дата огляду - 22.02.2014 року о 17 год. 30 хв., направлений на огляд ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_2 перебуває у стані гострої інтоксикації алкоголем (а.с. 13).

Відповідно до акту ОКЗ «Психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг» № 000605 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.02.2014 року, ОСОБА_2 о 16 год. 00 хв. 22.02.2014 року був направлений на огляд адміністрацією ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», оглянутий 22.02.2014 року о 17 год. 30 хв. За результатами обстеження встановлено, що у ОСОБА_2 свідомість не порушена, всі види орієнтації збережені, мовна здатність не порушена, зі слів вживав алкоголь напередодні 21.02.2014 р., є запах алкоголю з роту, перегар; за результатами лабораторних досліджень крові о 17 год. 50 хв. - алкоголь в крові 0,4%; заключний діагноз - гостра алкогольна інтоксикація (а.с. 48-49).

З доповідної записки від 28 лютого 2014 року, складеної начальником цеху, вбачається, що ОСОБА_2 22.02.2014 року перед початком зміни з 15.00 до 22.00 год., о 14.45 год. був виявлений в нетверезому стані. До роботи не був допущений, висновком ПНД (№ 605 від 22.02.2014 року) у ОСОБА_2 виявлена гостра інтоксикація алкоголем. Рішення начальника цеха - звільнити за п. 4 ст. 40 КЗпПУ (а.с. 25-26).

З пояснень ОСОБА_2 вбачаться, що після проходження огляду в ОКЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» він не був допущений до роботи майстром ОСОБА_7 (а.с. 36-37).

03 березня 2014 року огляд ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за вих. № 05-780 направило голові первинної профспілкової організації подання та документи на звільнення ОСОБА_2 за п. 4 ст. 40 КЗпПУ (а.с. 93).

Відповідно до протоколу № 6 від 19.03.2014 року відбулось засідання профкому за участю позивача ОСОБА_2, було вирішено відмовити адміністрації ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у наданні згоди на розірвання трудового договору з підручним сталевара електропечі ОСОБА_2 по п. 4 ст. 40 КЗпП України, з посиланням на те, що у ОСОБА_2 22.02.2014 року встановлено вміст алкоголю: у видихуваному повітрі 0,49 проміле о 15.44 год. і через годину 46 хвилин в крові 0,4 проміле, що є допустимим для допуску до роботи (а.с. 10-14, 17-18, 41-45, 86-91).

Наказом директора департаменту з персоналу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 306/л від 27.03.2014 року «Про звільнення з підприємства за порушення трудової дисципліни» ОСОБА_2 звільнено 27 березня 2014 року за п. 4 ст. 40 КЗпП України та зазначено, що позивача звільнено без згоди профспілкового комітету, оскільки адміністрація вважає, що відмова є необґрунтованою, та такою, що не ґрунтується на нормах чинного трудового законодавства. Крім того, в наказі значиться, що при звільненні враховано те, що ОСОБА_2 раніше, а саме у січні 2014 року притягувався до дисциплінарної відповідальності за появу на території в нетверезому стані (а.с. 8).

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, визнаючи незаконним та скасовуючи наказ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 306/л від 27 березня 2014 року про звільнення ОСОБА_2 за п. 4 ст. 40 КЗпП України, поновляючи його на роботі та стягуючи з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 47275,20 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відсутність ОСОБА_2 на робочому місці 22 лютого 2014 року у зміні з 15.00 год. до 22.00 год. пов'язана з тим, що він не був допущений до роботи та направлений до медичної установи для проходження необхідної медичної перевірки у зв'язку з підозрою щодо перебування у стані алкогольного сп'яніння та тим, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» всупереч вимогам ч. 1 ст. 43 КЗпП України, звільнив позивача, незважаючи на те, що профспілковий орган вмотивованою відмовою не дав згоди на його звільнення позивача.

Колегія суддів погоджується в такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

У відповідності із вимогами ч. 1 ст. 43 КЗпП України, звільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з підстав, передбачених п. 4 ст. 40 КЗпП України, можливо за попередньою згодою первинної профспілкової організації, членом якої є позивач.

Сторонами не заперечується про те, що позивач є членом профспілки.

Згідно з ч. 7 ст. 43 КЗпП України, рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Аналіз наведених норм діючого законодавства свідчить про те, що питання про надання згоди або відмови у дачі згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом профспілки, належить до виключної компетенції первинної профспілкової організації і підлягає самостійному вирішенню, з урахуванням мети створення профспілки - здійснення захисту трудових прав і інтересів членів профспілки.

Згода профспілкового комітету на звільнення працівника - це колегіальне рішення профспілкового комітету підприємства, установи, організації, винесене на прохання власника або уповноваженого ним органу, в якій виражено волю профспілкового комітету щодо звільнення з роботи працівника за однією з передбачених законом підстав.

Щодо прийнятого рішення, то у відповідності до статті 38 наведеного Закону профспілкова організація приймає його самостійно, на власний розсуд і не зобов'язана надавати згоди на розірвання трудового договору навіть при обґрунтованому поданні про звільнення.

Єдиною законодавчо встановленою вимогою є наявність обґрунтування рішення профкому про ненадання згоди на розірвання трудового договору з працівником за ініціативи роботодавця.

Вирішуючи спір, суд правомірно визнав рішення профспілки про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору обґрунтованою.

Суд правильно послався на те, що роботодавцю надається право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (ч. 6 ст. 39 Закону «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності») тільки у випадку відсутності обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення. Наявність обґрунтування, що має недоліки, які стосуються його всесторонності, повноти, відповідності чи невідповідності фактичним обставинам не дає підстав для висновку про відсутність обґрунтування.

Як вбачається із виписки з протоколу № 6 від 19 березня 2014 року, первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», вирішила відмовити у наданні згоди на звільнення ОСОБА_2 за появу на робочому місці в нетверезому стані з посиланням на обставини скоєння вчиненого проступку.

Члени профкому дійшли висновку, що з урахуванням критеріїв оцінки ступеню алкогольного сп'яніння, встановленого Наказом № 6 Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995 року, зареєстрованого Міністерством юстиції України 26.06.1995 року за № 248/784 (а.с. 90), відсутнє поняття «гостра алкогольна інтоксикація» при показниках 0,4 проміле, оскільки алкогольна інтоксикація має місце при 3,0-3,5 проміле, та важка алкогольна інтоксикація - понад 3,5 проміле, та легке алкогольне сп'яніння - від 0,5-1,5 проміле, а наявність алкоголю в крові менш ніж 0,5 проміле не оцінюється по ступеню алкогольного сп'яніння. Крім того профком зазначив, що адміністрація просить дати згоди на звільнення не за п. 7 ст. 40 КЗпП України, а за п. 4 ст. 40 КЗпП України, однак профком не згоден з тим, що прогул ОСОБА_2 здійснив без поважних причин, оскільки він прибув на роботу своєчасно, та не за своїм бажанням був відсторонений від роботи розпорядчим документом структурного підрозділу, якому зобов'язаний підкорюватись. У зв'язку з чим відсутність ОСОБА_2 на робочому місці 22.02.2014 року є поважною.

Колегія суддів вважає, що таке рішення виборного органу Первинної профспілкової організації є обґрунтованим та приходить до висновку, що підстави для звільнення ОСОБА_2 з роботи відсутні, що тягне поновлення працівника на роботі.

У зв'язку з цим, судом першої інстанції вірно визнаний наказ № 306/л від 27 березня 2014 року про звільнення ОСОБА_2з роботи за прогул без поважної причини за п. 4 ст.40 КЗпП України незаконним та таким, що підлягає скасовуванню, а позивач ОСОБА_2 підлягає поновленню на посаді підручного сталевара електропечі (другого) по 5 (п'ятому) розряду, виробничої дільниці виплавка електросталі в електропечі ДСП-25т., ДСП-12т. Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 28 березня 2014 року.

Згідно ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з розрахунком суду першої інстанції щодо розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 28 березня 2014 року по 15 січня 2015 року включно в розмірі 47275,20 грн.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не враховано, що робочій день позивача 22.02.2014 року починався о 15.00 год. та тривав до 20.00 год. і на протязі цього часу він був відсутній на роботі без поважних, тобто протягом всього робочого часу - безпідставні, оскільки судом першої інстанції дана достатньо обґрунтована оцінка вказаним обставинам та зазначено, що ОСОБА_2 прибув до роботи 22.02.2014 року, однак о 14.45 год. був недопущений до роботи у зв'язку з підозрою на алкогольне сп'яніння та адміністрацією підприємства о 16.00 год. був направлений на медичний огляд до ОКЗ «Криворізькій психоневрологічний диспансер м. Кривого Рогу», де перебував певний проміжок часу, протягом якого здійснювався його огляд, проводились дослідження, а у подальшому, повернувшись на підприємство, не був допущений до роботи, що вбачається з пояснень ОСОБА_2, долучених до матеріалів справи (а.с. 13, 36-37, 48-49), тобто був відсутній не зі своєї вини.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність позивача на робочому місці 22 лютого 2014 року у зміні з 15.00 год. до 22.00 год. пов'язана з тим, що ОСОБА_2 не було допущено до роботи адміністрацією підприємства у зв'язку з направленням на медичний огляд до медичної установи.

Інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Отже, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: