Рішення № 43394993, 31.03.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5195/14-ц

2/0203/119/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Місюра К.А.

за участю представника позивача - Грицай В.О.

представника відповідача - ОСОБА_2

третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа - ОСОБА_3, про визнання припиненими правовідносин поруки,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулось до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилались на те, що 24.06.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» (після зміни найменування Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит в сумі 11506,44 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між банком та відповідачкою ОСОБА_4 24.06.2008 року було укладено договір поруки, за яким остання поручилась за виконання позичальником обов'язків, що виникли на підставі кредитного договору. Посилаючись на те, що позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, в зв'язку з чим станом на 16.07.2014 року утворилась заборгованість в сумі 850770 грн. 69 коп., позивач просив суд стягнути з відповідачки вказану заборгованість, як з поручителя за кредитним договором.

Відповідачкою ОСОБА_4 під час розгляду справи до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» було пред'явлено зустрічні вимоги, в обґрунтування яких остання посилалась на те, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 14.05.2010 року з позичальника ОСОБА_3 було достроково стягнуто заборгованість за кредитним договором від 24.06.2008 року. Вимога до поручителя протягом шести місяців після дострокового стягнення кредиту банком не пред'являлась. Крім того, на виконання вказаного рішення Новозаводським районним судом м.Чернігова було видано виконавчий лист, який банком пред'явлено для примусового виконання до Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції. В рамках виконавчого провадження було накладено арешт та описано ? частину квартири АДРЕСА_1 в м.Дніпропетровську, що належить ОСОБА_3 та останню передано на реалізацію. В зв'язку з тим, що квартиру з торгів реалізовано не було через відсутність заявок покупців, стягувачу державним виконавцем пропонувалось вирішити питання щодо залишення майна, що свідчить про належне виконання боржником вимог виконавчого документу. Проте, банк не заявив бажання залишити майно, в зв'язку з чим виконавчий лист було повернуто останньому. З урахуванням цього, посилаючись на положення ст.ст.559,613 ЦК України ОСОБА_4 просила визнати припиненими правовідносини поруки за укладеним з банком договором поруки від 24.06.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав заявлені банком позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі. Проти зустрічного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні за необґрунтованістю.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні посилаючись на викладені в зустрічному позові підстави, просив задовольнити останній та відмовити в задоволенні заявленого банком позову.

Третя особа - ОСОБА_3, підтримав заявлені ОСОБА_4 позовні вимоги. Проти позову банку заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, думку третьої особи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 24.06.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» (після зміни найменування Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит в сумі 11506,44 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між банком та відповідачкою ОСОБА_4 24.06.2008 року було укладено договір поруки, за яким остання поручилась за виконання позичальником обов'язків, що виникли на підставі кредитного договору.

Посилаючись на те, що позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, позивач просив стягнути з ОСОБА_4, як поручителя, заборгованість за кредитним договором, що утворилась станом на 16.07.2014 року, в сумі 850770 грн. 69 коп., з яких: 129565 грн. 08 коп. - заборгованість за кредитом, 53413 грн. 43 коп. - заборгованість по відсотках, 667792 грн. 18 коп. - пеня.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з тим, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, в зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором від 24.06.2008 року, банк скористався своїм правом, передбаченим п.6.1 кредитного договору та ч.2 ст.1050 ЦК України, звернувшись до суду з позовом про дострокове стягнення кредиту, нарахованих процентів та штрафних санкцій.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 14.05.2010 року з позичальника ОСОБА_3 було достроково стягнуто заборгованість за кредитним договором від 24.06.2008 року в сумі 190564 грн. 41 коп., а саме: заборгованість за кредитом в сумі 88862 грн. 09 коп., по процентам в сумі 16328 грн. 34 коп. та пеню в сумі 85373 грн. 98 коп.

На виконання вказаного рішення Новозаводським районним судом м.Чернігова було видано виконавчий лист, який банком пред'явлено для примусового виконання до Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

В рамках виконавчого провадження було накладено арешт та описано ? частину квартири АДРЕСА_1 в м.Дніпропетровську, що належить ОСОБА_3 та останню передано на реалізацію. В зв'язку з тим, що квартиру з торгів реалізовано не було через відсутність заявок покупців, стягувачу державним виконавцем пропонувалось вирішити питання щодо залишення майна, що свідчить про належне виконання боржником вимог виконавчого документу. Проте, банк вказаним правом не скористався та не виявив бажання залишити майно, в зв'язку з чим виконавчий лист було повернуто останньому.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки судом встановлено, що банк в 2010 році звертався до третейського суду з вимогою про дострокове стягнення з позичальника ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором від 24.06.2008 року та рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 14.05.2010 року, що набрало законної сили та було допущено до примусового виконання, позов банку було задоволено, протягом шести місяців з дня пред'явлення позову до третейського суду банком вимоги до ОСОБА_4, як поручителя не пред'являлись та відповідний позов подано лише в серпні 2014 року, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_4 та необхідність задоволення останніх і визнання на підставі ч.4 ст.559 ЦК України припиненою поруку ОСОБА_4 за договором поруки №490079558-П від 24.06.2008 року, укладеним з Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»).

В зв'язку з цим, первісний позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», що ґрунтується на умовах договору поруки, підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст.88 ЦПК України сплачені Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» судові витрати слід віднести на користь держави та стягнути з банку на користь ОСОБА_4 сплачений останньою при подачі зустрічного позову судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.526,527,543,553,554,559,598,612,1050,1054 ЦК України, ст.ст.10,11,27,31,58-61,88,212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа - ОСОБА_3, про визнання припиненими правовідносин поруки - задовольнити.

Визнати припиненою поруку ОСОБА_4 за договором поруки №490079558-П від 24 червня 2008 року, укладеним з Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.Ю.Казак