Постанова № 43394069, 25.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 р. Справа № 820/19126/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2014р. по справі № 820/19126/14

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму 14312,58 грн., податкове повідомлення-рішення №0001891702 від 06.05.2014 року про накладення адміністративного штрафу у сумі 510,00 грн., №0001871702 від 06.05.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 5889,74 грн. та нараховано штрафну санкцію у сумі 1472,43 грн., №0001881702 від 06.05.2014 року, яким нараховані штрафні санкції у сумі 510,00 грн., за платежем на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника та рішення №0001901702 від 06.05.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником податку своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 2146,89 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 року позов було задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 06.05.2014 року №0001891702, №0001871702, №0001881702, №0001901702 та вимогу від 06.05.2014 року № Ф-14, прийняті щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що податкові повідомлення-рішення, податкова вимога, а також рішення про застосування штрафних санкцій щодо позивача прийняті податковим органом правомірно, в межах повноважень, а тому скасуванню не підлягають.

Сторони в судове засідання не прибули, повідомлялись належним чином.

Відповідно до статті 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Згідно зі статтею 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати додатків і зборів за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої 14.04.2014 року був складений акт за № 1330/1702/241852055, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п.п. 16.1.12 п. 16.1 та п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України;

- п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України та Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 року за № 1269, а саме: неналежне ведення обліку доходів та витрат № 126/174 у періоді з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року;

- ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - заниження сум страхових внесків від суми чистого доходу за період з 2011-2013 роки, внаслідок чого було донараховано єдиного соціального внеску на суму - 14312,58 грн.;

- п. 198.4 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 5889,74 грн.

22.04.2014 року позивачем відповідачу були надані заперечення до акту перевірки, в яких були надані пояснення, що він фізично не міг надати документи, які підтверджують витрати за 2011 рік в строки перевірки, та просив врахувати документи по валовим витратам за 2011 рік, надані до заперечень.

Рішенням за № 6456/10/20-30-17-02-11 від 29.04.2014 року відповідач повідомив ФОП ОСОБА_1, що залишає висновки акту перевірки без змін.

За наслідками вказаного акту перевірки 06.05.2014 року відповідачем щодо позивача були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення № 0001891702 про накладення адміністративного штрафу у сумі 510 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0001871702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 5889,74 грн. та нараховано штрафну санкцію у сумі 1472,43 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0001881702, яким нараховані штрафні санкції у сумі 510 грн. за платежем на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника;

- рішення № 0001901702 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 2146,89 грн.;

- вимогу № Ф-14 на суму 14312,58 грн.

Позивач не погодився та звернувся за захистом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податковий орган діяв неправомірно, не в межах повноважень, встановлених законом, чим порушив права позивача, а тому зазначені вище рішення податкового органу підлягають скасуванню.

Колегія суддів частково погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на такі обставини.

Колегією суддів встановлено, що в 2011 році позивачем від провадження господарської діяльності отримано дохід у сумі 87338,00 грн., що підтверджується декларацією про майно і доходи.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри. У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з підпунктом "є" пункту 176.1 статті 176, статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п.2 ч.11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Колегія суддів зазначає, що під час апеляційного розгляду справи позивачем було частково підтверджено витрати, віднесені до податкового кредиту, на суму 61361,04 грн., що також підтверджується письмовими поясненнями податкового органу.

Так, встановлено, що дохід, отриманий від провадження підприємницької діяльності склав 87338,00 грн.; витрати, підтверджені видатковими та товарно-транспортними накладними - 61361,04 грн.; витрати, підтверджені відомостями виплати грошей найманому працівнику - 12502,96 грн.

Виходячи із цього, чистий оподатковуваний дохід склав 13474,96 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 06.05.2014 року №0001871702, рішення № 0001901702 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.05.2014 року та податкова вимога Ф-14 від 06.05.2014 року підлягають частковому скасуванню.

Так, податкове повідомлення-рішення від 06.05.2014 року №0001871702 підлягає скасуванню за основним платежем на суму 3946,35 грн. (13474,96 грн.*15%=2021,24 грн.; 5889,74 грн. - 2021,24 грн. = 3868,50 грн.+77,85 грн. (сума, яку сплачено)) та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 986,58 грн. (1472,43 грн. - 485,85 грн.).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.05.2014 року Ф-14 підлягає скасуванню у розмірі 9816,86 грн. (13474,96 грн.*34,7%=4675,81 грн., сума, що сплачена - 180,09 грн., підлягає сплаті - 4495,72 грн.; 14312,58 грн. - 4495,72 грн. = 9816,86 грн.).

Рішення від 06.05.2014 року № 0001901702 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску підлягає скасуванню в розмірі 1472,53 грн. (2146,89 грн. - 674,36 грн.).

Щодо податкового повідомлення-рішення від 06.05.2014 року №0001881702 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі 510,00 грн. колегія суддів зазначає таке.

Перевіркою було встановлено, що позивач сплачував доходи на користь платників податків - фізичних осіб.

Відповідно до статті 18 ПК України позивач є податковим агентом та відповідно до п. "б" п.п.176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобовязані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Таким чином, при нарахуванні/виплаті доходів позивач повинен був надати до податкового органу податковий розрахунок за формою 1-ДФ та відобразити такі нараховані/виплачені доходи на користь всіх платників податків.

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510,00 грн. відповідно до п.119.2 ст.119 ПК України.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що зазначене вище податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 06.05.2014 року №0001891702 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі 510,00 грн. колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п.п. 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 06.05.2014 року №0001891702 прийнято правомірно.

Отже, на підставі викладених вище обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків та порушив норми матеріального та процесуального права, через що є підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 року по справі №820/19126/14 відповідно до статті 202 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2014р. по справі № 820/19126/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 06.05.2014 року №0001871702 за основним платежем на суму 3946,35 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 986,58 грн.

Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 06.05.2014 року Ф-14 на суму 9816,86 грн.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 06.05.2014 року № 0001901702 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 1472,53 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.