Постанова № 43392967, 23.02.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/132/15

23 лютого 2015 року 10год. 19хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Вавелюк А.І та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Філіпєв А.О.

відповідача: представник Довгалюк І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне акціонерне товариство "Консюмерс-Скло-Зоря" до Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Консюмерс-Скло-Зоря» (далі - ПрАТ «Консюмерс-Скло-Зоря») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у Рівненському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 серпня 2014 р. № 004131500.

Позовні вимоги обґрунтовуються таким. Позивач вважає, що дії ПрАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» щодо віднесення сум ПДВ до податкового кредиту відповідають вимогам Податкового кодексу України. ПрАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» подано ДПІ у Рівненському районі всі необхідні первинні документи, що підтверджують наявність підстав для формування податкового кредиту з ПДВ. Твердження відповідача про неможливість включення сум ПДВ, сплачених у вартості соди, до податкового кредиту внаслідок непроведення оплати за поставлену соду станом на 30 квітня 2014 р. та 31 травня 2014 р. є безпідставними. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято із порушенням встановленого законодавством порядку, зокрема, ДПІ у Рівненському районі було порушено порядок розгляду заперечень ПрАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» на акт перевірки, який став підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, подав письмові заперечення та пояснив, що позивачем не було подано до перевірки належним чином оформлені первинні документи, які підтверджували факт отримання товару. Крім того, позивачем на момент проведення перевірки також не було проведено оплату за товар, поставлений у квітні та травні 2014 року, а тому в останнього були відсутні підстави для включення зазначених сум ПДВ до податкового кредиту. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПрАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» та Публічним акціонерним товариством «Кримський содовий завод» було укладено договір № 4005014 поставки від 24 грудня 2013 року (т.1 а.с.73-78). Як на момент укладення цього договору, так і на момент виникнення спірних правовідносин ПАТ «Кримський содовий завод» було юридичною особою, створеною відповідно до законодавства України із місцезнаходженням на території Автономної Республіки Крим. Укладений між ПАТ «Кримський содовий завод» та Позивачем договір передбачав зобов'язання ПАТ «Кримський содовий завод» поставити Позивачу соду кальциновану марки А, та зобов'язання Позивача оплатити поставлену соду в порядку та на умовах, що визначені договором. Крім того між Позивачем та ПАТ «Кримський содовий завод» було укладено доповнення №2 від 24 квітня 2014 року до зазначеного договору. Зокрема, відповідно до змісту цього доповнення ціна соди, яка поставляється Позивачу включає ПДВ в розмірі, що відповідає визначеному пп. «а» п. 193.1 ст. 193 ПК України.

Відповідно до умов вище зазначеного договору протягом травня 2014 року ПАТ «Кримський содовий завод» поставив Позивачу соду кальциновану марки А для потреб виробництва Позивача. Як випливає із змісту п. 4.4 та п. 5.4 зазначеного договору, поставку соди мали супроводжувати залізничні накладні. Копії таких залізничних накладних були долучені Позивачем до позовної заяви. Однак всупереч вимогам ст. 201 ПК України ПАТ «Кримський содовий завод» не було надано Позивачу належним чином оформлені податкові накладні. У зв'язку з цим ПрАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» згідно з вимогами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при поданні декларації з ПДВ за травень 2014 року оформив та подав ДПІ у Рівненському районі додаток 8 разом із документами, що підтверджують порушення ПАТ «Кримський содовий завод» порядку заповнення податкової накладної (залізничними накладними, рахунками-фактурами, листами Позивача та ПАТ «Кримський содовий завод» та доповненням № 2 від 24 квітня 2014 року), що підтверджується наявними в матеріалах справи копією декларації Позивача з ПДВ за травень 2014 р. із додатком 8 та листом № 390 від 24 червня 2014 року (т.1 а.с.81-124).

У період з 28.07.2014 року по 01.08.2014 року ДПІ у Рівненському районі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПрАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, за якої складено акт від 08.08.2014 р. № 104/15/22555135 (т.1 а.с.11-44). Не погодившись з висновками акту, Позивач подав ДПІ у Рівненському районі заперечення, які були відхилені. (т.1 а.с.45-48, 49-52).

На підставі вказаного акту від 08.08.2014 р. № 104/15/22555135 Відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2014 р. №004131500 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 608 443,00 грн. (т.1 а.с.53). В подальшому ПрАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» проведено адміністративне оскарження спірного податкового повідомлення-рішення до Головного управління ДФС у Рівненській області та Держаної фіскальної служби України, однак рішення було залишено без змін (т.1 а.с.54-58, 59-62, 63-67, 68-72).

Згідно з актом перевірки підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 28 серпня 2014 р. № 004131500 стало те, що до поданого Позивачем додатку № 8 декларації з ПДВ за травень 2014 р., який містить скаргу Позивача на відмову у видачі ПАТ «Кримський содовий завод» податкових накладних, було додано рахунки-фактури, виписані із порушенням чинного законодавства України, зокрема, які містили розмір ставки ПДВ 4%, що суперечить приписам ст. 193 ПК України (с. 28-30 акту від 08.08.2014 р. № 104/15/22555135).

Проте, як вказувалось вище, відповідно до п.п. 4.4, 5.4 договору, укладеного між Позивачем та ПАТ «Кримський содовий завод», первинним бухгалтерським документом, який посвідчує господарську операцію з передачі ПАТ «Кримський содовий завод» продукції Позивачу є залізнична накладна. Натомість відповідно до п.п. 3.2, 3.3 цього ж договору рахунок-фактура є документом, на підставі якого здійснюється розрахунок за поставлену продукцію.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Судом встановлено, що Позивачем було виконано вимоги зазначеної норми Податкового кодексу України та направлено Відповідачу відповідну скаргу, до якої додано копії відповідних залізничних накладних. При цьому Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 не містять вичерпного переліку первинних документів, які були б обов'язковими при фіксації тієї чи іншої господарської операції. Зазначені нормативні акти, зокрема ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містять лише вимоги, яким має відповідати первинний документ, який підтверджує факт проведення відповідної господарської операції. Таким чином залізничні накладні та доповнення № 2 від 24 квітня 2014 року, на думку Суду, є належними первинними документами, які складені відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та підтверджують факт отримання соди кальцинованої марки А.

Суд критично оцінює твердження Відповідача про те, що виписані ПАТ «Кримський содовий завод» рахунки-фактури (т.1 а.с.110 - 124) на оплату соди поставленої на підставі доповнення № 2 від 24 квітня 2014 року, із порушенням вимог п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України зокрема, а саме: із зазначенням ставки ПДВ у розмірі 4% на підставі «постанови державної ради республіки Крим від 30 квітня 2014 року № 2093-6/14» , є підставою для прийняття рішення про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ, враховуючи таке.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Відповідно, будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами є недійсним і не створює правових наслідків. Таким чином зазначена постанова державної ради республіки Крим від 30 квітня 2014 року № 2093-6/14» не може створювати жодних правових наслідків на території України.

Разом із тим як випливає із п.п. 3.2, 3.3 договору, укладеного між Позивачем та ПАТ «Кримський содовий завод», рахунок-фактура є документом, на підставі якого здійснюється оплата за поставлену Позивачу продукцію. Проте всупереч вимогам ст. 193 Податкового кодексу України та доповненню № 2 від 24 квітня 2014 року ПАТ «Кримський содовий завод» у таких рахунках-фактурах було вказано розмір ставки ПДВ 4%.

Відповідно до ч. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В той же час відповідно до ч. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: 1) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; 2) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Із цього вбачається, що Позивач набув право на віднесення сум податку до податкового кредиту у відносинах із ПАТ «Кримський содовий завод» у травні 2014 р. з дати отримання Позивачем продукції від ПАТ «Кримський содовий завод», а також поданою у порядку ч. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України разом із декларацією з ПДВ заявою із скаргою на ПАТ «Кримський содовий завод».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. В той же час відповідно до норм цієї же статті Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Рахунки-фактури, які взяті за основу при складані акту від 08.08.2014 р. № 104/15/22555135, не підтверджують вчинення господарської операції із поставки Позивачу продукції від ПАТ «Кримський содовий завод». А тому рахунки-фактури, навіть не зважаючи на допущені ПАТ «Кримський содовий завод» порушення, у цьому випадку для набуття Позивачем права на податковий кредит з ПДВ братись не можуть.

Крім того, на вимогу суду представником Позивача було надано оригінали платіжних доручень про перерахування Позивачем коштів ПАТ «Кримський содовий завод» із ПДВ у розмірі 20%, із відміткою банку про їх виконання: 1) № 9180003040 від 05 серпня 2014 року; 2) № 9180002411 від 04 липня 2014 року; 3) № 670 від 08 липня 2014 року; 4) № 9180002509 від 10 липня 2014 року; 5) № 9180002745 від 15 липня 2014 року; 6) № 9180002825 від 22 липня 2014 року; 7) № 9180002914 від 29 липня 2014 року; 9) № 9180003035 від 01 серпня 2014 року (т.1 а.с.224-231). Зазначені матеріали спростовують висновок Відповідача про те, що Позивачем оплата за поставлену ПАТ «Кримський содовий завод» не проводилась.

Крім того, суд не погоджується із висновком Відповідача про те, що оскільки станом на 30 квітня 2014 р. та 31 травня 2014 р. Позивачем не було оплачено соду кальциновану, що поставлялась ПАТ «Кримський содовий завод» у квітні-травні 2014 р., у Позивача відсутні підстави для включення цих сум до податкового кредиту.

Так, відповідно до п. 3.1 Договору відстрочка з оплати за поставлену у квітні-травні 2014 р. соду становить 45 календарних днів. Тому у Товариства станом на 30 квітня 2014 р. не могло виникнути зобов'язань із оплати за соду, поставлену у квітні 2014 року, а станом на 31 травня 2014 р. не могло виникнути зобов'язання щодо оплати ПАТ «Кримський содовий завод» за соду, поставлену у квітні-травні 2014 р. На даний час, як вже вказувалося вище, оплата здійснена повністю.

Суд також не погоджується з твердженнями представника Відповідача щодо неналежного оформлення Позивачем залізничних накладних. При цьому суд звертає увагу на те, що зазначене твердження відсутнє в акті перевірки від 08.08.2014 р. № 104/15/22555135, та вказує таке. Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 N 542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за N 798/5989). Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Як вбачається із пояснень представника Позивача, а також листа станції Клевань, залізничні накладні щодо поставок соди ПАТ «Кримський содовий завод» оформляються в електронну вигляді. Правила оформлення електронних перевізних документів (залізничних накладних) визначені Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.11.2010 р. № 800 «Про затвердження Порядку застосування електронного перевізного документа під час перевезення вантажів залізничним транспортом». Пункт 3.1 цього Порядку передбачає, що усі ЕПД зберігаються в архіві електронних документів Укрзалізниці з дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту інформації. Відповідно до п. 3.2 цього ж Порядку перегляд ЕПД, що зберігаються в архіві електронних документів Укрзалізниці, та їх друк для отримання паперових копій виконуються за допомогою спеціалізованого автоматизованого робочого місця доступу до ЕД, які зберігаються в зазначеному архіві. На вимогу суду Позивачем було надано копію листа № МЮЗ-13/346 від 18 лютого 2015 р., до якого долучено копії спірних залізничних накладних, посвідчені Єдиним технологічним центром з обробки перевізних документів Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (т.2 а.с.34-53). Як вбачається із зазначених документів, вони містять всі необхідні реквізити, а тому достовірно підтверджують факт отримання Позивачем продукції від ПАТ «Кримський содовий завод» та відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому суд також зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами. Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. Таким чином, Відповідачем не надано жодного доказу відсутності у Позивача та ненадання Відповідачу належним чином оформлених електронних перевізних документів (залізничних накладних) на момент проведення перевірки, а отже відсутні підстави для застосування приписів п. 44.6 ст. 44 ПК України.

Згідно з матеріалами справи факти отримання Позивачем соди кальцинованої марки «А» від ПАТ «Кримський содовий завод» у квітні-травні 2014 року також підтверджуються:

1) копіями паспортів якості на поставлену продукцію Позивачу ПАТ «Кримський содовий завод» соду кальциновану марки А, які відповідно до п. 5.4 договору № 40005014 поставки від 24 грудня 2013 року виписуються ПАТ «Кримський содовий завод» на кожну поставку;

2) оригіналами звітів про споживання соди кальцинованої марки А у виробництві Позивача;

3) копіями прибуткових ордерів на поставлену Позивачу продукцію ПАТ «Кримський содовий завод».

Що стосується покликання позивача на порушення порядку прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, то воно не є суттєвим та не впливає на прийняття рішення у справі.

Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 28 серпня 2014 р. № 004131500, а тому це рішення є протиправним і підлягає скасуванню, а позовні вимоги - до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України присуджуються на користь позивача з Державного бюджету у розмірі 487 грн. 20 коп.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 28.08.2014 року №0004131500.

Присудити на користь позивача Приватне акціонерне товариство "Консюмерс-Скло-Зоря" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.