Постанова № 43392904, 13.02.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3905/14

13 лютого 2015 року м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Гощанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Гощанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 25.06.2014 року №0005281708, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг)" у сумі 355,92 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 25.06.2014 року №0005291708, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг)" у сумі 257,76 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом за результатом камеральної перевірки, яка проведена відповідачем, на думку позивача, з порушенням положень податкового законодавства в частині порядку та умов проведення камеральної перевірки, внаслідок чого оспорювані податкові повідомлення-рішення винесені податковими органом неправомірно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про проведення камеральної перевірки із порушенням встановленого законом строку проведення, а також порядку проведення камеральної перевірки, що виявилось у повторній перевірці платника за період, що охоплювався попередньою документальною перевіркою, за результатом якої складався відповідний акт, а також не вручення у порядку, визначеному законом, відповідного акта камеральної перевірки. Усі наведені обставини в сукупності та кожна окремо утворюють, на переконання позивача, підстави для визнання винесених на підставі неправомірно проведеної камеральної перевірки податкових повідомлень-рішень протиправними, які підлягають скасуванню.

Ухвалою від 15.01.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд на 02.02.2015 року, відкладено на 09.02.2015 року, відкладено на 13.02.2015 року.

У судове засідання 13.02.2015 року представники сторін не з'явились, про дату час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

13.02.2015 року до початку судового засідання представник позивача подав через відділ документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду (канцелярію) заяву про проведення судового розгляду у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача - суб'єкта владних повноважень, до суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин суд, ухвалою від 13.02.2015 року постановив про проведення розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Корецьким відділенням Гощанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області проведено перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, за результатами якої складено акт від 25.06.2014 року №000292/1708/НОМЕР_1, в якому зазначено про несвоєчасну сплату податку на додану вартість, чим порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість протягом 2012 - 2014 року.

Так, проведеною перевіркою податковим органом виявлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженого грошового зобов'язання по податку на додану вартість, визначеного платником у податковій декларації від 19.03.2013 року, від 18.10.2013 року, від 19.12.2013 року, від 13.03.2014 року, а також як підставу зазначено документ - 02.03.2012 (без пояснення його значення), та, відповідно в залежності від кількості днів затримки - до чи понад 30 днів - нараховано суму штрафу за допущені порушення податкового законодавства.

Водночас, як свідчать обставини справи, протягом травня - червня 2014 року відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 11.06.2014 року №00314/1700/НОМЕР_1.

Згідно даного акту документальної перевірки, перевіркою дотримання строків сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року не виставлених штрафних санкцій за несвоєчасну сплату не рахується, про що зазначено на стор. 26 цього акту.

Разом з тим, за результатом поведеної камеральної перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

від 25.06.2014 року №0005281708, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг)" у сумі 355,92 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 25.06.2014 року №0005291708, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг)" у сумі 257,76 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх у адміністративному порядку, однак скарги позивача залишені без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення без змін.

Не погодившись з рішеннями контролюючого органу позивач оскаржив винесені податкові повідомлення-рішення до суду.

Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій) (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у податковій декларації даних протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Тобто, право відповідача на здійснення камеральної перевірки підлягає законодавчому обмеженню у строках такої перевірки, а саме - камеральну перевірку податковий орган вправі здійснити протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається із матеріалів справи позивач своєчасно подав декларації: за лютий 2013 року - 19 березня 2013 року (при граничному терміні до 20.03.2013 року), за вересень 2013 року - 18 жовтня 2013 року (при граничному терміні до 20.10.2013 року), за листопад 2013 року - 19 грудня 2013 року (при граничному терміні до 20.12.2013 року), за лютий 2014 року - 13 березня 2014 року (при граничному терміні до 20.03.2014 року).

Таким чином, податковий орган вправі був здійснити камеральну перевірку даних заявлених у податкових деклараціях позивача від 19.03.2013 року - до 20.04.2013 року, від 18.10.2013 року - до 20.11.2013 року, від 19.12.2013 року - до 20.01.2014 року, від 13.03.2014 року - до 20.04.2014 року.

Відтак, судом встановлено, що камеральна перевірка позивача була проведена за межами передбаченого пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України строку проведення камеральних перевірок.

Згідно із пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

По тому, в матеріалах справи міститься копія листа про направлення відповідачем на запит позивача від 20.08.2014 року копії акта перевірки за №№000292/1708/НОМЕР_1 від 25.06.2014 року, копій розрахунків штрафних санкцій та копій винесених оспорюваних повідомлень-рішень.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази вручення або надіслання акта вказаної перевірки позивача у порядку та строк, що передбачені пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України.

Пунктом 86.8. статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, зокрема, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

З цього слідує, що не вручивши (не надіславши) платнику примірника акта перевірки податковий орган не вправі виносити податкове повідомлення-рішення за наслідком такої перевірки.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень на підставі перевірки, що проведена поза порядком, передбаченим податковим законом, та не у спосіб ним встановлений, є неправомірним, відтак спірні податкові повідомлення-рішення від 25.06.2014 року №0005281708 та №0005291708 визнаються протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Однак, всупереч наведеним вимогам відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірності його дій щодо проведення камеральної перевірки 25.06.2014 року та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, представник відповідача жодного разу не з'явився до суду нехтуючи визначений законом обов'язок доказування правомірності рішень та дій суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 182,70 грн. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору у сумі 182,70 грн. підлягають присудженню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Гощанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області:

від 25.06.2014 року №0005281708, згідно з яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг)" у сумі 355,92 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 25.06.2014 року №0005291708, згідно з яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг)" у сумі 257,76 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити на користь позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.