Постанова № 43392785, 16.02.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/67/15

16 лютого 2015 року 12год. 06хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Рибачок С.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Литвинюк Ю.В., Жарикова Ю.Г., Хомяк І.Б.,

відповідача: представник Крижановська О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Логістікс"

доЯгодинської Митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування рішень, стягнення надмірно сплачених коштів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі документи при митному оформленні були надані у відповідності до чинного законодавства, однак не були взяті до уваги відповідачем. Товар придбавався зі знижкою, а відтак митна вартість товару мала бути визначена за ціною, вказаною у договорі з врахуванням наданих знижок.

Представники позивача в судовому засіданні надали пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в позовній заяві. Крім того представники позивача пояснили, що на вимогу відповідача про надання додаткових документів, декларантом, були надані додаткові документи. Відповідно представники позивача вважають оскаржувані рішення по коригування митної вартості та картку відмови в митному оформленні протиправними і таким, що підлягають скасуванню.

Представник відповідача заперечив проти задоволення адміністративного позову з підстав, наведених в письмових запереченнях. Зокрема пояснив, що за результатами проведення у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України, контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, встановлено, що у документах, наданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, не містяться всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, та виявлені численні розбіжності. Тому з огляду на вищезазначене, у Ягодинської митниці Міндоходів виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленого декларантом позивача рівня митної вартості імпортованих товарів. Просив відмовити у задоволені позову повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, при цьому суд виходить з наступного.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Частинами 1,2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, визначеному розділом VIII цього Кодексу.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 4 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 4 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах 2 та 3 цієї статті, подає такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування митної вартості товарів приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів як до такі і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

При цьому, наказом Держмитслужби від 13.07.12 № 362, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, посадова особа, що здійснює такий контроль проводить: порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки наявності взаємозв'язку продавця та покупця.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язанні подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.

02.12.2014 року представником ТзОВ «Трейд-Логістікс» до Ягодинської митниці Міндоходів подано електронну митну декларацію №205070000/2014/053711 на товар - «готові продукти з зернових культур, борошна, хлібобулочні борошняні вироби…» та комплект документів.

Відповідно до положень статті 54 Митного кодексу України, при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, з метою здійснення об'єктивної оцінки заявленого вартісного рівня товарів та стягнення податків до Держбюджету України у повному обсязі, посадовою особою Ягодинської митниці Міндоходів встановлено, що у документах, наданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, не містяться всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, та виявлені окремі розбіжності.

Відповідно до статті 58 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або невизначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Митна вартість товарів є розрахунковою величиною і при її визначенні враховується вплив цілого ряду факторів, зокрема, опис конкретного товару, найменування виробника, країна походження, умови поставки та оплати цього товару, обсяги ввезення, маршрут перевезення, репутація суб'єкта ЗЕД на ринку України та в країні придбання товару, інші складові, що впливають на рівень ціни товару.

Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.

Відповідно до пункту 2(a) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.

Таким чином, декларанту у відповідності із положеннями частини 3 статті 53 Митного кодексу України Ягодинською митницею Міндоходів направлене електронне повідомлення щодо необхідності подання оригіналів документів, вказаних в графі 44 митної декларації №205070000/2014/0053711 від 02.12.2014.

Однак, вимога органу доходів і зборів декларантом виконана не була, оригінали документів не були надані, були надані копії документів.

В той же час, відповідачем надані документи були взяті до уваги та розглянуті належним чином. При цьому, в наданих копіях документів посадовими особами Ягодинської митниці Міндоходів також було виявлено ряд розбіжностей, невідповідностей та ознак, що вказують на недостовірність відомостей, які містяться в цих документах.

Так, інвойс FT30/105 датується 24.11.2014 роком. В інвойсі в графі «клієнт» зазначено «436», в графі «код» зазначено «37198169», в графі «дата виконання» зазначено «02.12.2014 рік». В перекладі даного інвойсу на українську мову зазначена вже інша дата виконання, а саме «25.11.2014». Крім цього, в інвойсі FT30/105 від 24.11.2014 наявне значення знижки 0%.

Також з матеріалів справи вбачається, що уповноважено особою декларанта ТзОВ «Трейд-Логістікс» були надані декілька різних специфікацій за одним номером та датою, а саме №15 від 24.11.2014.

Дані специфікації стосуються товару, який поставлявся на митну територію України ТзОВ «Трейд-Логістікс» 02.12.2015, адже зазначається однакова загальна ціна товару на рівні 17745,48євро. В специфікації зазначено, що вартість кожної номенклатури товару, розраховується в залежності від кількості ящиків, в яких товар поставлявся, загальна кількість яких 3132 ящики. Проте, в одній специфікації зазначено, що кількість ящиків, в яких поставлявся товар «MINIGRILL Regular Mini Toast 90g» становить 2208 ящиків; «MINIGRILL Whole Wheat Mini Toast 90g» - 384 ящики; «MINIGRILL Wheat Mini Toast 120g» - 540 ящиків. В іншій специфікації, яка наголошуємо, була подана як додаток до адміністративного позову вказано, що товар «MINIGRILL Regular Mini Toast 90g» поставлявся в 2496 ящиках; товар «MINIGRILL Whole Wheat Mini Toast 90g» в 384 ящиках; товар «MINIGRILL Wheat Mini Toast 120g» в 630 ящиках, а загальна кількість ящиків згідно даної специфікації становить не 3132, а 3510.

Крім цього, в специфікації зазначені умови оплати поставки товару, а саме «payment 5 days after delivery», а в перекладі специфікації на українську мову, вказано, що умовою оплати поставки товару є «передоплата». Також, наявні орфографічні/стилістичні помилки у специфікації, а саме в графі країна походження зазначено «Portugal», а як умови поставки зазначено «ЕХW Aveiro Porugal».

Також, уповноважено особою декларанта ТзОВ «Трейд-Логістікс» були надані декілька довідок про транспортні витрати, що відрізняються своїм змістом в частині перевізника - в одному випадку приватний підприємець, в іншому - без визначення статусу перевізника.

Відповідно до розділу II Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.05.2012 року №651 в графі 42 «Ціна товару» митної декларації, заповненої на бланку єдиного адміністративного документа з точністю до чотирьох знаків у дробовій частині наводиться фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару. В графі 42 митної декларації від 02.12.2014 №205070000/2014/0053711 зазначено «14 196,39».

Згідно поданої для здійснення митного контролю та митного оформлення товару «готові продукти з зернових культур, борошна, хлібобулочні борошняні вироби…» експортної митної декларації 14РТ00011523206250 в графі зазначено вартість товару «14 446,39». Тобто, наявні розбіжності між фактурною вартістю товару, зазначеною у митній декларації від 02.12.2014 №205070000/2014/0053711, що подавалася для здійснення митного контролю та митного оформлення товару на митній території України та фактурною вартістю товару, заявленою в експортній митній декларації.

При цьому суд звертає увагу на те, що копії документів митної декларації мають відповідати по формі та змісту його оригіналам.

У зв'язку з наявними розбіжностями в поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення документах, відповідачем на підставі пп. 2 п.5 ст.54 МК України, направлено повідомлення про необхідність надання: прайс-листів виробника товару; висновків про вартісні та кількісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; довідкову інформацію щодо вартості у країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію); банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

В той же час, в ході судового розгляду підтверджується той факт, що в додаткових документах, наданих позивачем на підтвердження заявленої митної вартості були також виявлені розбіжності, а саме: у висновку експерта ТПП №В-656 від 05.12.2014 року відсутня інформація щодо джерел, які використовувались експертом при визначенні вартості товару. В платіжних дорученнях №005 та №004 від 21.11.2014 року в графі 70 «ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ» вказано, що дані доручення стосуються оплати товару «тости» відповідно до договору №1 від 28.06.2013 згідно інвойсу 78 С від 11.11.2014. Тобто, надані платіжні доручення взагалі не стосуються оплати товару, який поставлявся 02.12.2014 року згідно інвойсу від 24.11.2014 FT30/105/. Крім того, позивачем не надано розрахунок ціни (калькуляції) та довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваному товару. Також позивачем не надавались будь-які пояснення з приводу виявлених розбіжностей.

Оскільки декларантом позивача надано неповний перелік додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів на підставі частини 3 статті 53 МКУ, та документи, додатково надані декларантом не містять достатніх підстав для визнання митної вартості оцінюваного товару, заявленої декларантом за основним методом, тому з метою проведення митної оцінки, імпортованого позивачем товару, Ягодинською митницею Міндоходів використано інформацію щодо ціни товару зазначеної позивачем у митній декларації без врахування знижки та з врахування транспортних послуг.

У зв'язку із вищевикладеним, та у порядку, встановленому статтею 55 Митного кодексу України, відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товару від 09.12.2014 №205000004/2014/000255/2.

Відповідно до пп. 2 п.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, враховуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що відповідачем, оскаржуване рішення про коригування митної вартості від 09.12.2014 №205000004/2014/000255/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2014/00175 винесені обґрунтовано, на підставі та в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України, а також з врахуванням всіх обставин, що мали значення для їх прийняття. Підстав для скасування цих рішень судом не встановлено, а відтак, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Судові витрати стягуються з позивача на підставі п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з врахуванням сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №10823 від 12.12.2014р.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Товариству з обмеженою відповідальністю" Трейд Логістікс" у задоволенні позову до Ягодинської Митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Логістікс" на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1717,38 грн., з яких 73,08 грн. - судовий збір за подання до суду адміністративного позову з вимогами немайнового характеру, 1644,30 грн. - судовий збір за подання до суду адміністративного позову з вимогами майнового характеру.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комшелюк Т.О.