Постанова № 43392680, 12.02.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/23/15

12 лютого 2015 року 17год. 30хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Вавелюк А.І та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув

відповідача: представник не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради до Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі про визнання протиправним та скасування рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач - Управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області (далі - УПФУ у Дубенському районі) про визнання протиправним та скасування рішення №20 від 17.01.2013 року про застосування фінансових санкцій.

Позовні вимоги полягають у наступному.

26 грудня 2014 року УПФУ у Дубенському районі винесено рішення №24 про застосування фінансових санкцій у розмірі 340 грн. до Управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради за несвоєчасне подання звітності до органів Пенсійного фонду України.

Позивач вважає спірне рішення протиправним, оскільки норма, зазначена у п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) та на підставі якої його було притягнуто до відповідальності, на день прийняття спірного рішення втратила чинність.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав клопотання, в якому позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу без його участі. Оскільки участь у засіданні позивача обов'язковою не визнавалася, суд розглянув справу за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не прибула, подала письмові заперечення та клопотання про розгляд справи без його участі. Заперечення ґрунтуються на тому, що УПФУ у Дубенському районі є суб'єктом владних повноважень, який згідно п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовує до страхувальників фінансові санкції за неподання відомостей в системі персоніфікованого обліку. З цих підстав просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно ст.41 КАС України судове засідання технічними засобами не фіксувалось.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 26.12.2014 року управлінням Пенсійного фонду України в Дубенському районі було складено акт про неподання звітності по персоніфікованому обліку відомостей (а.с. 4), яким встановлено факт порушення термінів подачі звітності за 2005-2008 року управлінням праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради до відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж. У той же день відповідачем було прийняте рішення №24 про застосування до позивача фінансових санкцій за неподання звітності до органів Пенсійного фонду України у розмірі 340 грн. (а.с. 5)

З дослідженого судом акту від 26.12.2014 року, вбачається, що позивач не подав початкові та коригуючі відомості на ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за 2005-2008 роки, що визнано порушенням законодавства.

Погоджуючись з допущеним позивачем фактом порушення вимог чинного законодавства, суд зазначає, що на час винесення відповідачем спірного рішення відповідальність страхувальників за вказане порушення була скасована.

Так, згідно з п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону №1058-ІV в редакції, яка діяла до 01 січня 2011 року та на час подання позивачем звіту, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 5 п. 7 Розділу VІІІ "Заключні та Перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків по діючим видам нарахованих та\або не сплачених в період до 01 січня 2011 року, у тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюються фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування у відповідності до законодавства, яке діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим законом.

На час прийняття рішення від 26.12.2014 року УПФУ в Дубенському районі про застосування до позивача штрафу за неподання звітності за 2005-2008 роки, норми закону у вітчизняному законодавстві, яка б передбачала відповідальність у вигляді штрафу за порушення строків подання звітності до Пенсійних фондів не існувало, оскільки з 01 січня 2011 року дана норма права втратила чинність у відповідності до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VІ.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що Управління Пенсійного фонду України у Дубенському районі діяло не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та чинним законодавством, а заявлені Позивачем вимоги є обґрунтованими та законними, тому підлягають до задоволення повністю.

Аналогічна правова позиція визначена у Постанові Верховного суду України від 20.11.2012 року у справі № 21-367а/12, прийнятою за результатами розгляду заяви про перегляд рішення суду касаційної інстанції з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яке згідно ст.244-2 КАС України є обов'язковою (а.с.6-7).

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що позивач обґрунтовував свої вимоги належними та допустимими доказами, а відповідач не довів обґрунтованість своїх заперечень. Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

На підставі ст. 94 КАС України з Державного бюджету на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 182,70 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі №24 від 26 грудня 2014 року про застосування фінансових санкцій.

Присудити на користь позивача Управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.