Постанова № 43391288, 04.02.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/4040/14

04 лютого 2015 року 16год. 07хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Лукащик Ю.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Рачинська С.В., Волчко Б.П., Сиротюк О.В.,

відповідача: представники Мирончук Я.В., Осіпова О.В.,

третьої особи: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент фінансів Рівненської обласної державної адміністрації,

доГоловного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області про визнання бездіяльності неправомірною, ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору про визнання бездіяльності неправомірною. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у 2012р. ним був укладений договір на поставку медичного устаткування, а саме: - лінійного прискорювача. Вартість такого товару складає 31249000грн. Однак, відповідачем вчинено бездіяльність щодо не проведення своєчасно та у встановлений законодавством строк електронного грошового переказу, грошових коштів, постачальнику, наявних на р/р 35418015000077 позивача, за відсутності підстав та умов до не реєстрації бюджетного зобов'язання. Наслідком такої бездіяльності стало подання Постачальником - Приватним акціонерним товариством «УМТ» позову в Господарський суд Рівненської області до позивача про зобов'язання внести зміни в договір та стягнення заборгованості. Просив задовольнити позовні вимоги повністю.

До початку розгляду справи по суті позивачем подано клопотання про прийняття судом рішення щодо вступу та здійснення прокурором представництва інтересів держави у справах №918/1671/14 (справа господарського суду Рівненської області), №817/4040/14 (справа Рівненського окружного адміністративного суду) і визнання його участі у даних справах обов'язковою.

Усною ухвалою суду було відмовлено в задоволенні клопотання позивача з підстав, визначених ст.60 КАС України.

В судовому засіданні позивачем заявлено клопотання про визнання причин пропуску строків звернення до суду поважними. Судом усною ухвалою суду з врахуванням ст.100 КАС України визнано причину пропуску строків поважними та продовжено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, та надали пояснення, про те, що їх вини в даному випадку немає, оскільки за відсутності фактичних надходжень коштів на відповідний рахунок, останні позбавлені механізму та правових підстав перераховувати кошти по державних фінансових зобов'язаннях. При цьому зазначили, що ними були належним чином у встановлений строк зареєстровані державні фінансові зобов'язання позивача і порушень при реєстрації таких зобов'язань немає. Просили в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений. Через відділ документального забезпечення суду 04.02.2015р. подав клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вимоги ст.128 КАС України, суд розглядає справу за відсутності представника третьої особи, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду.

Заслухавши пояснення сторін в судовому засіданні, дослідивши подані письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов позивача задоволенню не належить виходячи з наступного.

В судовому засіданні з'ясовано, що позивачем відповідно до умов, вимог документації конкурсних торгів, пропозиції конкурсних торгів Постачальника - переможця процедури закупівлі та Закону України «Про здійснення державних закупівель», укладений Договір про закупівлю за державні кошти №1/10 від 15.10.2012року, предмет зобов'язання - поставка у місце поставки зазначене у договорі у 2012 році Товару, код - 33.10.1 «Устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне» (Лінійний прискорювач).

Позивачем, у 2012 році згідно пп.2.1,2.2 наказу Мінфіну від 02.03.2012 № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20 березня 2012р. за №419/20732 до відповідача було подано: річний план державних закупівель на 2012 рік; - Договір про закупівлю за державні кошти № 1/10 від 15.10.2012 року; реєстр бюджетних фінансових зобов'язань, розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 14.11.2012 року за № 25 на суму 31249000грн.

Відповідачем зазначені фінансові зобов'язання зареєстровані 14.11.2012р., про що свідчить відтиск його штампу.

У 2013 році відповідачем перераховані кошти по зазначеному фінансовому зобов'язанню постачальнику товарів на суму 10619500грн. на підставі платіжного доручення позивача.

Станом на час розгляду справи в суді за позивачем рахується заборгованість перед постачальником за поставлений товар на суму 20629500грн.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Державної казначейської служби України визначені Указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011 «Положення про Державну казначейську службу України».

Частиною 1 статті 43 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає: розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями; ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку; здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

В органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.

Згідно Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого Наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 №122 (у редакції наказу Державного казначейства України від 30.11.2010 №449), єдиний казначейський рахунок - це консолідований рахунок (далі - ЄКР), відкритий Державним казначейством України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Так, єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Згідно з п.2.4 Положення, з метою ведення бухгалтерського обліку операцій по виконанню державного та місцевих бюджетів, а також інших операцій з коштами клієнтів, передбачених законодавством, в органах Державного казначейства України відкрито бюджетні рахунки для операцій клієнтів з бюджетними коштами.

Відповідно до п.2.5 Положення, Державне казначейство України управляє коштами, що обліковується на рахунках, відкритих у Головних управліннях Державного казначейства України, і проводяться через СЕП, шляхом встановлення ліміту технічного рахунку, ліміту початкових оборотів у СЕП та підкріплень субрахунків ЄКР з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Державним казначейством України.

Судом встановлено, що відповідач у відповідності до Наказу Мінфіну України від 02.03.2012 №309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України» взято на облік 14.11.2012 реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів № 25 від 14.11.2012 на суму 31249000грн. (договір від 15.10.2012 №1/10) та реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 14.11.2012 №26 на суму 15000000грн. (договір від 15.10.2012 №1/10).

Згідно з ч.1 ст.23 Бюджетного Кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Відповідно до ч.12 ст.23 БК України, усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду. Також п. 24 постановою Кабінету Міністрів від 15 12.2010 №1132 «Про затвердження Порядку перерахування між бюджетних трансфертів» визначено, що обсяг субвенцій з державного бюджету, не використаний на кінець бюджетного періоду перераховуються в останній робочий день такого періоду (не пізніше 31 грудня) органами Державної казначейської служби до державного бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що у 2013 році позивачем було подано, а органом Казначейства зареєстровано реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 25 грудня 2013 №23 та реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів 25.12.2013 №30 на суму 10619500грн. Вказана сума оплачена відповідачем 25.12.2013 платіжним дорученням №11.

Посилання позивача на те, що у 2012 році відповідач мав змогу оплатити вартість товару, оскільки на рахунку станом на 28.12.2012р. були кошти в сумі 48820200грн. є, на думку суду, помилковими.

В судовому засіданні відповідачем зазначено, що кошти на вказаний рахунок спочатку приходять у вигляді фінансового потоку, які потребують підкріплення Державною казначейською службою України. Перекладаючи вказане на зрозумілішу мову, то фінансовий потік це віртуальні кошти, які потребують підкріплення у вигляді фактичного зарахування коштів на рахунок. Оскільки сума коштів 48820200грн. і була саме фінансовим потоком та не підкріплена Державною казначейською службою України фактичним їх надходженням на рахунок позивача, то, відповідно, у відповідача був відсутній механізм оплати не тільки суми коштів по вказаному договору, а і по будь-яких інших державних фінансових зобов'язаннях.

Про відсутність коштів на погашення зобов'язань по договору свідчать також неодноразові звернення позивача до різних державних органів, центральних органів виконавчої влади з проханням надати такі кошти, на що кожного разу отримував лише відписки. Вказані звернення та відповіді на них знаходяться в матеріалах справи та є доказом того, що кошти на рахунок дійсно не надходили, а відтак не оплачені не з вини відповідача.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, судом не встановлено неправомірної бездіяльності відповідача щодо не проведення оплати по договору про закупівлю за державні кошти №1/10 від 15.10.2012р., а тому позовні вимоги задоволенню не належать.

Позивач у відповідності до ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Управлінню охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент фінансів Рівненської обласної державної адміністрації, у задоволенні позову до Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області про визнання бездіяльності неправомірною - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комшелюк Т.О.