Постанова № 43391252, 04.02.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3472/14

04 лютого 2015 року 10год. 02хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Лукащик Ю.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Костючок С.Ю.,

відповідача: представник Старійчук А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП - ТОЙС"

доДержавної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 4 серпня 2014 року № 0000562240. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем безпідставно, оскільки в даному випадку настали форс-мажорні обставини, а саме: складна економічна ситуація та військово-політична ситуація, що склалася між Україною та Російською Федерацією, а також внаслідок санкцій, введених країнами ЄС та США стосовно Російської Федерації. Такі обставини спричинили неможливість проведення розрахунків між позивачем та його контрагентом, який знаходиться в Російській Федерації, отже, на думку позивача, нарахування пені відповідачем є неправомірним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях. На обґрунтування поданих заперечень вказав, при проведенні перевірки у позивача було встановлено, що позивачем порушено ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що призвело до порушення термінів розрахунків за експортними операціями по виконанню умов договору поставки №1 від 18.02.2014р. із фірмою - нерезидентом ООО «Смайлики-Тойс» (Російська Федерація). В зв'язку з виявленим порушенням відповідачем нарахована пеня на суму 37782,74грн. Свої дії по нарахуванню пені відповідач вважає правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не належить, виходячи з наступного.

Відповідачем було проведено позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні експортного договору поставки № 1 від 18.02.2014, укладеного з нерезидентом ООО «Смайлики-Тойс» (Російська Федерація) згідно повідомлення ПАТ Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» від 03.07.2014р. за №Г-31.0.0.0/1-20505. За результатами перевірки відповідачем був складений акт від 25.07.2014 р. № 480/17-16-22-04/39081836.

В ході проведення перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ «ВІП-ТОЙС» відповідно до договору поставки від 18.02.2014 року №1 експортувало фірмі 000 «Смайлики-Тойс» (344041 Російська Федерація Ростовська область, м. Ростов-на-Дону, вул. Доватора, 158/5, тел.89185660687, ОГРН 1146194001029 ИНН 6168071450, ОКПО 24209420) (дитячі іграшки, автомобіль качалка Машинки - качалки «АНТОШКА») згідно ВМД №205070000/2014/007498 від 07.03.2014 року на загальну суму 862500рос.руб/224137,88грн.

Валютна виручка ТОВ «ВІП-ТОЙС» надійшла на рахунок в ПАТ КБ «Приватбанк» на загальну суму 556000рос.руб., а саме: 10.07.2014року в сумі 56000 російських рублів та 16.07.2014 року в сумі 500000 російських рублів. При цьому, граничний термін надходження валютної виручки по експортному договору поставки - 05.06.2014р.

Валютна виручка в сумі 306500рос.руб. станом на 23.07.2014р. не надійшла, чим порушено вимоги статті 1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», про що і зазначено у висновку акту перевірки (а. с. 10-16).

04.08.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «У» №0000562240, яким позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 37782,74грн. (а. с. 9)

Даючи правову оцінку спірному рішенню, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Як вбачається із досліджених у судовому засіданні та наявних у матеріалах справи доказів, між позивачем та ТОВ «Смайлики-Тойс»» (резидент Російської Федерації) укладений договір поставки № 1 від 18 лютого 2014р., предметом якого є товар - іграшки, ігри для дітей і товари для дітей. Загальна сума договору складається із сум конкретних поставок, які здійснюються на протязі дії даного договору. Орієнтовна загальна сума договору становить 140000000рос.руб.

На виконання зазначеного договору, позивач 07.03.2014р. поставив своєму контрагенту товару на загальну суму 862500рос.руб. Граничним терміном надходження валютної виручки по вказаному договору поставки є 05.06.2014р.

Однак, з матеріалів справи слідує, та не заперечується самим позивачем, що валютна виручка за експортований товар надійшла на поточний рахунок позивача в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на загальну суму 556000рос.руб., у т.ч.: 10.07.2014р. документ №1007+16 на суму 56000рос.руб., та 16.07.2014р. документ №1607+17 на суму 500000рос.руб., тобто, з перевищенням законодавчо встановленого строку.

Крім того, валютна виручка в сумі 306500рос.руб., що є заборгованістю за поставлений товар, станом на 23.07.2014р. взагалі не надійшла.

03.07.2014р. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» листом №Г-31.0.0.0/20505 повідомив відповідача про виявлені факти порушень валютного законодавства позивачем, які мали місце з 01.06.2014р. по 30.06.2014р. при виконання договору №1 від 18.02.2014р. за експортною операцією від 07.03.2014р. (а. с. 63).

В судовому засіданні представник позивача послався на відсутність порушень у сфері ЗЕД, оскільки ним укладена додаткова угода з нерезидентом, а також стверджував про наявність форс-мажорних обставин, під якими мається на увазі складна економічна ситуація та військово-політична ситуація, що склалася між Україною та Російською Федерацією, а також внаслідок санкцій, введених країнами ЄС та США стосовно Російської Федерації.

Однак, такі посилання позивача є безпідставними та необґрунтованими і судом до уваги не беруться з огляду на наступне.

Із дослідженої в судовому засіданні додаткової угоди від 05.07.2014р. (а. с.24) судом встановлено, що п.4.3 даної угоди передбачений термін розрахунків за замовлений та поставлений товар шляхом переказу грошових коштів на рахунок постачальника на протязі 360 днів з дати поставки такого товару.

В даному випадку суд зауважує, що зазначений пункт додаткової угоди в частині встановленого строку розрахунків суперечить ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а відтак до уваги судом така додаткова угода не береться.

Щодо тверджень позивача про наявність форс-мажорних обставин, то такі твердження не підтверджені належними та допустимими доказами.

Так, частинами 6-7 статті 6 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Згідно п.6.3 ст. 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

В судовому засіданні позивач вказав, що він звертався до Торгово-промислової палати із відповідною заявою, однак станом на час розгляду в суді жодної відповіді не отримав. В той же час, копії такого звернення з відміткою прийняття Торгово-промисловою палатою суду не надав.

Крім того, судом також встановлено, що позивач не звертався і до відповідного суду з позовом про стягнення заборгованості з нерезидента за поставлений товар.

Посилання позивача на лист від нерезидента про наявність форс-мажорних обставин (а. с. 77) також не береться судом до уваги, оскільки, як зазначено вище по тексту постанови, підтвердженням таких обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

За наведених обставин висновок відповідача про порушення позивачем ст. 1 Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є правомірним та обґрунтованим, тому податкове повідомлення-рішення №0000562240 від 4 серпня 2014р. про нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 37782,74 грн. скасуванню не належить.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивачу в повному обсязі.

Судові витрати стягнути з позивача з урахуванням сплаченого судового збору згідно квитанції від 04.11.2014р. (а. с.2) у відповідності до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП - ТОЙС" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП - ТОЙС" на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1644,30 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комшелюк Т.О.