Постанова № 43391204, 02.02.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3847/14

02 лютого 2015 року 15год. 26хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковська Л.А. за участю секретаря судового засідання Мельничук О.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Чучаліна К.В.,

відповідача: представник Довгалюк І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"

до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Рівненській області в

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (по тексту постанови - ДП "Рівненський облавтодор") звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" до Здолбунівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (по тексту постанови - Здолбунівська ОДПІ) № 0009891700 від 04.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання податку на доходи фізичних осіб в розмірі 66193,00 грн., у т.ч. 13176,82 грн. - основного платежу та 53016,18 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

До початку розгляду справи по суті, позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно яких останній просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 000094220 від 02.09.2014 року, № 000095220 від 02.09.2014 року, № 000096220 від 02.09.2014 року, № 000097220 від 02.09.2014 року, № 000098220 від 02.09.2014 року, № 000099220 від 02.09.2014 року, № 000100220 від 02.09.2014 року, № 000101220 від 02.09.2014 року, № 000102220 від 02.09.2014 року, № 000103220 від 02.09.2014 року, № 000104220 від 02.09.2014 року, № 000105220 від 02.09.2014 року, № 000106220 від 02.09.2014 року, № 000107220 від 02.09.2014 року, № 000108220 від 02.09.2014 року, № 000109220 від 02.09.2014 року, № 000110220 від 02.09.2014 року, № 000111220 від 02.09.2014 року, № 000112220 від 02.09.2014 року, № 000113220 від 02.09.2014 року, № 000114220 від 02.09.2014 року та № 000115220 від 02.09.2014 року.

Крім того, позивачем було збільшено позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0010051700 від 08.09.2014 року, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) в розмірі 79986,43 грн., у т.ч. 13176,82 грн. - основного платежу та 66809,61 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Так, позивач вказує, що податкові розрахунки форми 1 ДФ було вчасно подано до податкового органу, проте задекларовані суми податку на доходи фізичних осіб вчасно сплачені не були, у зв'язку з відсутністю коштів. Вказує, що спірним податковим повідомленням-рішенням податковий орган повторно визначив позивачу суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, яка була самостійно задекларована. Із посиланням на ст.58, ст.59, ст.126 Податкового кодексу України, стверджує, що податковим органом було не правомірно прийняте податкове повідомлення-рішення за несвоєчасне перерахування до бюджету узгодженого податкового зобов'язання.

Вказує, що у відповідності до п.п.283.1.4 п.283.1 ст.283 Податкового кодексу України, не сплачується земельний податок (земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню) у тому числі за землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, тощо. Оскільки відсутній об'єкт оподаткування, то платник податків і не повинен був подавати податкові декларації до податкового органу.

Відповідач позов не визнав про що представником було подано відповідне письмове заперечення (а.с. 58).

У запереченні вказує, що під час проведення документальної перевірки Філії "Здолбунвський райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" встановлено, що позивачем за 2012 рік утриманий, але не перерахований повністю до бюджету податок на доходи фізичних осіб по терміну сплати до 31.12.2012 року та 31.12.2013 року в сумі у сумі 13176,82 грн., тому вказану суму податковим органом визначено як грошове зобов'язання з ПДФО. Вказав, що Філія "Здолбунвський райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" не своєчасно було подано до органів ДПС 22 декларації з плати за землю.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги повністю, з урахуванням заяви про збільшення, просила позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача позов заперечив у повному обсязі з підстав, викладених у письмовому запереченні, просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що Здолбунівською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області була проведена позапланова виїзна перевірка Філії "Здолбунвський райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р.по 31.12.2013р., по результатам якої був складений акт № 1003/22-26206638 від 22.08.2014 року.

У ході проведеної перевірки встановлено:

- порушення п.54.1 ст.54 п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1, п.п.168.4.2, п.п.168.4.3, п.п.168.4.7 п.168.4 ст.168, п.п.127.1.2 п.127.1 ст.127, п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України, а саме проведеною перевіркою встановлено порушення вимог чинного законодавства щодо своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся, а саме: утриманий і не перерахований до бюджету за 2013р. податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 13176,82 грн. в т.ч. за серпень 2012 року в сумі 3184,90 грн., за вересень 2012 року в сумі 4903,87 грн., за жовтень 2012 року в сумі 813,09 грн. та за листопад 2012 року в сумі 4274,96 грн.;

- п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України Філія "Здолбунвський райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" не своєчасно подано до органів ДПС 22 декларації з плати за землю.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0009891700 від 04.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) в розмірі 66193,00 грн., у т.ч. 13176,82 грн. - основного платежу та 53016,18 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); № 000094220 від 02.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн., у т.ч. 0,00 грн. - основного платежу та 170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); № 000095220 від 02.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн., у т.ч. 0,00 грн. - основного платежу та 170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); № 000096220 від 02.09.2014 року, про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн., у т.ч. 0,00 грн. - основного платежу та 170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); № 000097220 від 02.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн., у т.ч. 0,00 грн. - основного платежу та 170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); № 000098220 від 02.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн., у т.ч. 0,00 грн. - основного платежу та 170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); № 000099220 від 02.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн., у т.ч. 0,00 грн. - основного платежу та 170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); № 000100220 від 02.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн., у т.ч. 0,00 грн. - основного платежу та 170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); № 000101220 від 02.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн., у т.ч. 0,00 грн. - основного платежу та 170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); № 000102220 від 02.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн., у т.ч. 0,00 грн. - основного платежу та 170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); № 000103220 від 02.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн., у т.ч. 0,00 грн. - основного платежу та 170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); № 000104220 від 02.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн., у т.ч. 0,00 грн. - основного платежу та 170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); № 000105220 від 02.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн., у т.ч. 0,00 грн. - основного платежу та 170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); № 000106220 від 02.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн., у т.ч. 0,00 грн. - основного платежу та 170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); № 000107220 від 02.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн., у т.ч. 0,00 грн. - основного платежу та 170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); № 000108220 від 02.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн., у т.ч. 0,00 грн. - основного платежу та 170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); № 000109220 від 02.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн., у т.ч. 0,00 грн. - основного платежу та 170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); № 000110220 від 02.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн., у т.ч. 0,00 грн. - основного платежу та 170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); № 000111220 від 02.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн., у т.ч. 0,00 грн. - основного платежу та 170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); № 000112220 від 02.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн., у т.ч. 0,00 грн. - основного платежу та 170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); № 000113220 від 02.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн., у т.ч. 0,00 грн. - основного платежу та 170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); № 000114220 від 02.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн., у т.ч. 0,00 грн. - основного платежу та 170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); № 000115220 від 02.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 170,00 грн., у т.ч. 0,00 грн. - основного платежу та 170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Як встановлено судом, 08.09.2014 року Здолбунівською ОДПІ податкове повідомлення-рішення № 0009891700 від 04.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДФО в розмірі 66193,00 грн., у т.ч. 13176,82 грн. - основного платежу та 53016,18 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) було відкликане, а замість нього було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0010051700 від 08.09.2014 року, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 79986,43 грн., у т.ч. 13176,82 грн. - основного платежу та 66809,61 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Відповідно до п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, відповідно до п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України, є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. А загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.54.2 ст.54 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п.п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України встановлено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Матеріалами справи стверджено, що Філією "Здолбунвський райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" за періоди з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року та з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, було самостійно утримано (нараховано) податок з доходів фізичних осіб, відповідно до поданих податкових розрахунків форми № 1ДФ за 1-4 квартали 2012 року та за 1-4 квартали 2013 року. Вказані обставини не заперечуються відповідачем. Зокрема, на сторінці 16 акту перевірки № 1003/22-26206638 від 22.08.2014 року вказано, що перевіркою дотримання податковим агентом обов'язків щодо подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) порушень не встановлено. Таким чином, вказана сума податкових зобов'язань на рівні 63961,51 грн. була задекларована податковим агентом повністю та є узгодженою.

З наведеного вбачається, що суми податку на доходи фізичних осіб, що визначені Філії "Здолбунвський райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" у поданих до податкового органу податкових розрахунках форми 1ДФ, є узгодженими та підлягали сплаті до бюджету у строки, встановлені для місячного податкового періоду.

За період з 01.01.2013 року по 12.02.2014 року позивачем було повністю перераховано податок на доходи фізичних осіб, нарахований у 2013 році, у сумі 70688,24 грн., що підтверджується виписками банку, платіжними дорученнями, актом перевірки та не заперечується сторонами.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.п.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкова вимога -письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення є письмовим повідомленням контролюючого органу (рішенням) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

У п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України встановлене наступне застереження. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Згідно абзацу восьмого п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України, передбачені вказаним пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п.169.4 ст.169 Податкового кодексу України, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що штрафна санкція передбачена п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України застосовується до платника податку (податкового агента) у випадку, коли сума ПДФО не перераховується взагалі, або перераховується лише частково. При цьому, неперерахування такого податку спричинена помилками у визначенні суми ПДФО, і не пов'язане із несвоєчасністю перерахування такого податку.

Згідно абзацу восьмого п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України визначено, що "передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу".

Крім того, у п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України немає посилань на застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ПДФО, натомість йдеться по несплату ПДФО, як факт несплати податку у обсягах, встановлених податковим законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, податковим органом не було встановлено фактів ненарахування, неутримання та/або несплата/неперерахування (у обсягах менших, ніж передбачено податковим законодавством ПДФО) позивачем до або під час виплати доходу на користь його працівників. Так, заборгованість щодо сплати ПДФО виникла у зв'язку із тим, що ПДФО перераховувалося одночасно із отриманням працівниками позивача доходів (заробітної плати).

Враховуючи узгодженість податкових зобов'язань позивача у зв'язку з підтвердженим перевіркою своєчасним поданням податкових розрахунків форми 1ДФ за 2012 рік та 2013 рік, несвоєчасно та не в повному обсязі перераховані до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України мають статус податкового боргу, щодо погашення якого платнику податків підлягала до надіслання податкова вимога.

Матеріалами справи стверджено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка Філії "Здолбунвський райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р.по 31.12.2012р., по результатам якої був складений акт № 8/22-26206638 від 12.06.2013 року. Вказаною перевіркою встановлено порушення п.54.1 ст.54 п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1, п.п.168.4.2, п.п.168.4.3, п.п.168.4.7 п.168.4 ст.168, п.п.127.1.2 п.127.1 ст.127, п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України, а саме не перерахований до бюджету податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік в сумі 15899,20 грн. На підставі акту перевірки № 8/22-26206638 від 12.06.2013 року, Здолбунівською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000181700 від 26.06.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання податку на доходи фізичних осіб в розмірі 27563,22 грн., у т.ч. 15899,20 грн. - основного платежу та 11664,02 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Судом встановлене, що вказане податкове повідомлення-рішення № 0000181700 від 26.06.2013 року не було скасоване.

При цьому, якщо позивач не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби повинен був, у відповідності до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, надіслати (вручити) йому податкову вимогу, із здійсненням відповідних подальших процесуальних дій щодо стягнення суми податкового боргу.

Тим самим, відповідачем було двічі притягнуто позивача до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Суд не бере до уваги покликання відповідача на те, що податковий орган правомірно самостійно визначив суму грошових зобов'язань у відповідності до п.п.54.3.5 ст.54 Податкового кодексу України так, як картка особового рахунку по платежу "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку" ведеться за ф. 15 в зв'язку із чим обліковується лише сплата податку, а облік нарахованих сум та суми недоплати по періодам відсутній. І, як стверджує відповідач, лише за наслідками перевірки виводиться сальдо на кінець перевіряємого періоду із визначенням суми недоплати/переплати.

Облік платежів у картці особового рахунку за своєю юридичною природою не є тими діями суб'єкта владних повноважень, які породжують для платника податків (податкового агента) будь-які правові наслідки. Саме по собі відображення у картці особового рахунку відповідних даних не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права і обов'язки. Таким чином, дії податкового органу по обліку платежів у картці особового рахунку неможливо вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача щодо нарахування, утримання та/або сплати податкових зобов'язань та/або податкового боргу.

Крім того, відповідно до п.п."б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Форма 1ДФ є податковою декларацією в розумінні ст.46 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.3 п.1 Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року за № 765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 року за № 217/24994 (далі - Порядок № 765), інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.

У п.2 Порядку № 765 викладений Порядок ведення інтегрованої картки платника. У п.п.8 п.2 Порядку № 765 передбачено, що залежно від призначення платежів відкриваються такі інтегровані картки платника, зокрема: ф.№ 6 - для здійснення обліку платежів, за якими передбачено подання платником звітності та/або відображення результатів перевірки; ф. № 15 - для здійснення обліку платежів, за якими не передбачено подання платником звітності, та обліку надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками згідно з переліком боржників.

З наведеного вбачається, що, оскільки щодо ПДФО передбачене подання звітності - податкової декларації форми 1ДФ, то для здійснення обліку платежів за ПДФО - за якими передбачено подання платником звітності, а також/або відображення результатів перевірки, - повинна застосовуватися інтегрована картка платника за ф.№6. За даних обставин, посилання на те, що облік ПДФО здійснюється відповідачем у особовій картці ф.№15 є безпідставним.

Випадки, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених Податковим кодексом України або іншим законодавством передбачені у п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України. Зокрема, у п.п.54.3.5 вказаної норми зазначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Разом з тим, у п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.54.2 ст.54 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

З аналізу норм п.54.1, п.54.2 та п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України вбачається, що податковим законодавством розрізняються випадки коли податковий агент самостійно визначає податкові зобов'язання і коли це робить контролюючий орган. При цьому, у випадку самостійного визначення податкового зобов'язання податковим агентом і несвоєчасного перерахування такого зобов'язання до бюджету, до такого податкового агента застосовується штрафні санкції, передбачені ст.126 Податкового кодексу України. А за умови невірного визначення суми податкового зобов'язання податковим агентом і, відповідно, у подальшому, збільшення такого зобов'язання контролюючим органом, внаслідок чого і виникає несплата (перерахування) певної суми ПДФО, до податкового агента повинна застосовуватися штрафна санкція, передбачена ст.127 Податкового кодексу України.

Щодо відповідальності позивача, як податкового агента з ПДФО, за несвоєчасне перерахування податку до бюджету, то він повинен нести відповідальність у межах, ст.126 ПК України, якою передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно п.п.2.1 п.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за № 1236 від 28.11.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р. за № 2135/22447 (Порядок № 1236 - по тексту постанови) орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо: а) платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію; б) дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках; в) згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби; г) рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; ґ) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом; д) в інших випадках, коли здійснення такого розрахунку передбачено статтею 58 глави 4 розділу ІІ Кодексу.

Відповідно п.п.2.2. п.2 Порядку № 1236, у випадках, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення: за формою згідно з додатком 2 за наслідками перевірок (форма „Р"); за формою згідно з додатком 3 за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (форма „Ш").

За даних обставин суд приходить до висновку, що прийняття до позивача податкового повідомлення-рішення форми "Р" № 0010051700 від 08.09.2014 року, про збільшення суми грошового зобов'язання податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) в розмірі 79986,43 грн., у т.ч. 13176,82 грн. - основного платежу та 66809,61 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) є неправомірним.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0009891700 від 04.09.2014 року про збілшення суми грошового зобов'язання податку на доходи фізичних осіб в розмірі 66193,00 грн., у т.ч. 13176,82 грн. - основного платежу та 53016,18 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), суд зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, податкове повідомлення-рішення № 0009891700 від 04.09.2014 року було відкликане Здолбунівською ОДПІ.

Відповідно до приписів п.п.60.1.2 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 60.3 цієї статті у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0009891700 від 04.09.2014 року відповідно до п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України є відкликаним, а відтак позовна вимога про його скасування до задоволення не підлягає.

Відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У п.п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано податкові декларації з плати за землю за 2013 рік 21 лютого 2013 року, тоді як граничний термін подання для вказаних декларацій - 20 лютого 2013 року.

Отже, судом встановлено, що 22 податкові декларації з плати за землю за 2013 рік були подані платником податку несвоєчасно, а тому штрафні санкції, передбачені п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, були застосовані податковим органом правомірно.

За даних обставин суд приходить до висновку, що прийняття до позивача податкових повідомлень-рішень № 000094220 від 02.09.2014 року, № 000095220 від 02.09.2014 року, № 000096220 від 02.09.2014 року, № 000097220 від 02.09.2014 року, № 000098220 від 02.09.2014 року, № 000099220 від 02.09.2014 року, № 000100220 від 02.09.2014 року, № 000101220 від 02.09.2014 року, № 000102220 від 02.09.2014 року, № 000103220 від 02.09.2014 року, № 000104220 від 02.09.2014 року, № 000105220 від 02.09.2014 року, № 000106220 від 02.09.2014 року, № 000107220 від 02.09.2014 року, № 000108220 від 02.09.2014 року, № 000109220 від 02.09.2014 року, № 000110220 від 02.09.2014 року, № 000111220 від 02.09.2014 року, № 000112220 від 02.09.2014 року, № 000113220 від 02.09.2014 року, № 000114220 від 02.09.2014 року та № 000115220 від 02.09.2014 року є правомірним.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0010051700 від 08.09.2014 року.

При зазначених обставинах, вимоги позивача в частині заявлених вимог правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення частково.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Рівненській області від 08.09.2014 №0010051700.

У решті позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 101, 55 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.