Постанова № 43391176, 30.01.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №817/3888/14

30 січня 2015 року 13год. 15хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Климчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Ярмольчук В.С.,

відповідача: представник не прибув,

третьої особи на стороні відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі про визнання дій протиправними, скасування постанов ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі, про визнання протиправними дій державного виконавця щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження від 19.11.2014 року ВП№45512804, ВП№45512947, скасування вказаних постанов.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Пояснив суду на їх обґрунтування, що відповідачем відкрито виконавчі провадження з виконання вимог про сплату боргу від 05.11.2010 року №Ф-518У, від 29.03.2011 року №Ф-180У, про що винесено оспорювані рішення. Позивач вважає, що виконавчі документи не відповідають вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", строк пред'явлення їх до виконання стягувачем пропущено. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Подав клопотання про відкладення судового розгляду, у зв'язку із перебуванням представника відповідача у відпустці.

Відповідачем подано письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказує, що оспорювані рішення прийнято на підставі, в межах повноважень державного виконавця, у спосіб, визначений законодавством. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання не прибула. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомила.

Враховуючи положення частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що 19.11.2014 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №45512804 з примусового виконання вимоги про сплату боргу від 05.11.2010 року №Ф-518У про стягнення з ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду у Здолбунівському районі 758,46 грн. (а.с. 54).

Крім того, 19.11.2014 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №45512947 з примусового виконання вимоги про сплату боргу від 29.03.2011 року №Ф-180У про стягнення з ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду у Здолбунівському районі 782,34 грн. (а.с. 56).

Надаючи правову оцінку оспорюваним рішенням суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 1, абз. 2 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV (надалі - Закон №606-XIV), виконавчими документами є рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Частиною 1 статті 25 Закону №606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Зокрема, пунктом 3 частини 1 статті 18 Закону №606-XIV визначено, що однією з вимог до виконавчого документа є те, що у виконавчому документі зазначається ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) фізичної особи - боржника.

Підпунктом "б" пункту 3.3 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за №489/20802, встановлено, що при перевірці відповідності виконавчого документа вимогам пункту 3 частини 1 статті 18 Закону №606-XIV, державний виконавець враховує, що ім'я фізичної особи складається з її прізвища, власного імені та по батькові (частина 1 статті 28 Цивільного кодексу України).

Як закріплено у пункті 6 частини 1 статті 26 Закону №606-XIV, у разі невідповідності виконавчого документа вимогам статті 18 Закону, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги про сплату боргу від 05.11.2010 року №Ф-518У, від 29.03.2011 року №Ф-180У були винесені Управлінням Пенсійного фонду у Здолбунівському районі на ім'я боржника - ОСОБА_2 (а.с. 57, 61).

Натомість, дослідженою судом копією паспорту серії НОМЕР_1, який видано Здолбунівським РВ УМВС України в Рівненській області 12.04.2000 року, підтверджується, що ім'я позивача - ОСОБА_2 (а.с. 7-8).

Відтак, прізвище, вказане у вимогах про сплату боргу, не відповідає прізвищу позивача.

При цьому, судом встановлено, що виконавчі провадження №45512804, №45512947 відкриті на підставі дублікатів вимог про сплату боргу від 05.11.2010 року №Ф-518У, від 29.03.2011 року №Ф-180У, які не відповідають оригіналам вказаних виконавчих документів, оскільки в них ім'я боржника вказано "ОСОБА_2" (а.с. 55-56, 59-60).

Зокрема, Управління Пенсійного фонду у Здолбунівському районі 06.12.2010 року та 13.05.2011 року вже зверталось до Відділу державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції із заявами про виконання вимог про сплату боргу від 05.11.2010 року №Ф-518У, від 29.03.2011 року №Ф-180У (а.с. 76-77).

Постановами державного виконавця від 31.10.2013 року ВП №23570092, ВП №29963425 зазначені виконавчі документи було повернуто стягувачу (а.с. 71-75).

31.10.2013 року Управління Пенсійного фонду у Здолбунівському районі повторно пред'явило до примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції вимоги про сплату боргу від 05.11.2010 року №Ф-518У, від 29.03.2011 року №Ф-180У (а.с. 69).

20.05.2014 року Управління Пенсійного фонду у Здолбунівському районі звернулось до Відділу державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції зі скаргою на бездіяльність державного виконавця щодо невиконання даних вимог (а.с. 67-68).

У відповіді на скаргу від 02.06.2014 року №6120 Відділ державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції повідомив про відсутність на його виконанні вимог про сплату боргу від 05.11.2010 року №Ф-518У, від 29.03.2011 року №Ф-180У та про необхідність надання дублікатів таких виконавчих документів (а.с. 70).

25.06.2014 року Управління Пенсійного фонду у Здолбунівському районі повторно звернулось до Відділу державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції із заявами про виконання вимог про сплату боргу від 05.11.2010 року №Ф-518У, від 29.03.2011 року №Ф-180У, до яких додало оригінали цих виконавчих документів, в яких ім'я боржника вказано як "Белоусова Вікторія Вячеславівна" (а.с. 57, 61).

Постановами державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції від 25.06.2014 року відкрито виконавчі провадження №44731495, №44731611 з виконання зазначених вимог (а.с. 66).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.10.2014 року по справі №817/2738/14, яка набрала законної сили, постанови про відкриття виконавчих проваджень від 25.06.2014 року ВП №44731495, ВП №44731611 скасовано (а.с. 64-65).

Вказаним судовим рішенням встановлено обставини пред'явлення стягувачем до виконання виконавчих документів, які містять розбіжності в частині імені боржника.

За змістом ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини та не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №606-XIV, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Згідно з п. 3.4 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за №489/20802, заява про відкриття виконавчого провадження подається до органу державної виконавчої служби у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.

Пунктом 14.3 розділу 14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за №489/20802, передбачено, що державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа.

Пунктом 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за №64/8663, визначено, що для страхувальника - фізичної особи вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою визначеною додатком 10 цієї Інструкції.

Ні нормами даної Інструкції, ні нормами інших законодавчих актів не встановлено повноваження органу Пенсійного фонду України видавати дублікат вимог про сплату боргу.

В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідач не повинен був враховувати дублікати виконавчих документів, які крім того містять розбіжності з їх оригіналами та відкривати на підставі таких виконавчих документів виконавчі провадження.

Крім того, по-батькові боржника в оспорюваних рішеннях також вказано невірно.

Отже, виконавчі провадження №45512804, №45512947 відкриті державним виконавцем на підставі виконавчих документів, які не відповідають вимогам статті 18 Закону №606-XIV.

За таких обставин, позовні вимоги є законними та обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

При вирішенні даної адміністративної справи суд не враховує доводи позивача щодо закінчення станом на дату винесення оспорюваних рішень строку для пред'явлення вимог про сплату боргу від 05.11.2010 року №Ф-518У, від 29.03.2011 року №Ф-180У до виконання.

За змістом статті 23 Закону №606-XIV, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Оскільки вимоги про сплату боргу від 05.11.2010 року №Ф-518У, від 29.03.2011 року №Ф-180У пред'являлись Управлінням Пенсійного фонду у Здолбунівському районі до виконання та були повернути 31.10.2013 року у зв'язку з неможливістю їх виконання, з вказаної дати строк для пред'явлення цих виконавчих документів до виконання розпочав свій перебіг заново. До перебігу даного строку не зараховувався строк з 25.06.2014 року по 11.11.2014 року, протягом якого тривало повторне виконання виконавчих документів в межах виконавчих проваджень №44731495, №44731611.

Тому, твердження позивача в цій частині є безпідставними.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати присуджуються на користь позивача із Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження від 19.11.2014 року ВП№45512804, ВП№45512947.

Визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 19.11.2014 року ВП№45512804, ВП№45512947.

Присудити на користь позивача - ОСОБА_2, із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 (вісім) коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шарапа В.М.