Ухвала суду № 43390220, 24.03.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/222/15 Справа № 707/3336/13-к Категорія: ст.249 ч.1 КК України Головуючий у І інстанції Василенко В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПоєдинка І.А. суддів секретар Ятченка М.О., Соломки І.А. Овчаренко І.С. з участю прокурора Суботіної С.А.

захисника - Грачової Т.Г.

обвинуваченого - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляціями обвинуваченого ОСОБА_8, адвоката Грачової Т.Г. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 03.06.2014 року яким

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, інваліда третьої групи, проживаючого по АДРЕСА_1, -

визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 249 ч.1 КК України і йому призначено покарання у виді 2 років обмеження волі з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього ним добутого.

На підставі ст. ст. 75,76 КК України ОСОБА_8 звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном на 1 рік та покладено певні обов'язки.

Стягнуто з ОСОБА_8 7497 грн. матеріальної шкоди на користь держави.

Кошти за реалізацію риби, вилучені у ОСОБА_8 в сумі 68 грн.75 коп. передано в дохід держави.

Вирішена доля речових доказів, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду ОСОБА_8 визнаний винним та засуджений за те, що 09.09.2013 року в період часу з 03 год. 30 хв. до 05 год. 30 хв., перебуваючи в акваторії Кременчуцького водосховища р. Дніпро поблизу бази відпочинку «Тиха Гавань», що розташована по вул. Дахнівській в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, умисно, з метою незаконного вилову риби, використовуючи заборонені знаряддя лову - 12 рибацьких сіток, вийшов на воду човном «Южанка» з двигуном «Хонда», розкинув сітки та незаконно виловив різні види риби, чим заподіяв матеріальної шкоди рибному господарству та державі на загальну суму 7 497 гривень.

На вирок суду захисник Грачова Т.Г. в інтересах обвинуваченого подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження закрити, скасувати арешт на майно, яке підлягає конфіскації і повернути його власнику.

В обґрунтування своїх вимог, захисник посилається на те, що ОСОБА_8, будучи тривалий час позаштатним працівником водної міліції виконував обов'язки по виявленню браконьєрів, вийшов човном на воду і виявив рибацькі сітки, які забрав.

Захисник вважає, що вина ОСОБА_8 у незаконному вилову риби не доведена.

В апеляції ОСОБА_8, останній вважаючи вирок відносно нього незаконним і обґрунтованим просить його скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції для з'ясування та дослідження всіх обставин, які мають істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. Мотивуючи наступним:

- Черкаським районним судом Черкаської області був проведений неповний судовий розгляд справи, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення;

- суд не звернув увагу на наявність підстави для закриття провадження в кримінальній справи, які зазначені в п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України про те, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_8 в інкримінованому злочину в суді і вичерпані можливості їх отримання.

- висновок суду про винність ОСОБА_8 в скоєному злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України є не обґрунтованим і не вмотивованим, він зроблений судом не на підставі об'єктивно з'ясованих обставин і не підтверджений доказами, що були з'ясовані в ході судового розгляду;

- суд першої інстанції припустився ухилу на бік обвинувачення при оцінці доказів, будуючи вирок на емоціях і припущеннях, суд допустив невідповідність висновків фактичним обставинам справи всупереч ст. 62 Конституції України та п. 4 ст. 17 КПК України в частині, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь обвинуваченого;

- під час досудового слідства не було допитано працівника бази відпочинку ОСОБА_9, який там проживає і постійно знаходиться на її території;

- під час судового розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 змінили свої покази після допиту в суді свідка - працівника бази відпочинку ОСОБА_9;

- також під час затримання обвинуваченого і проведення огляду місця події та оформлення відповідного протоколу в човні останнього взагалі не було виявлено жодного мішка, навіть порожнього, що відображено в протоколі ОМП від 09.09.2013.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора який заперечував проти апеляцій, заслухавши пояснення ОСОБА_8 та його захисника Грачову Т.Г., які підтримали свої апеляції, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції обвинуваченого та його захисника слід залишити без задоволення.

Колегія суддів вважає, що висновки суду 1 інстанції про винуватість ОСОБА_8 у злочині, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наведеними у вироку доказами, які судом 1 інстанції досліджені всебічно, повно і об'єктивно.

Як свідчать матеріали кримінального провадження і дані журналу судового засідання, органом досудового розслідування й судом 1 інстанції досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, а тому посилання в апеляційних скаргах захисника та обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що висновки суду про винуватість ОСОБА_8 є не вірними і не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Колегія суддів вважає, що немає підстав вважати, що викладені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи апеляції адвоката Грачової Т.Г. про відсутність в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ст.249 КК України - є безпідставними, оскільки протерічать матеріалам кримінального провадження та спростовуються доказами покладеними в основу обвинувачення визнаного судом доведеним.

Колегія суддів вважає, що доводи ОСОБА_8 про те, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Ці заперечення обвинувачення, були детально розглянуті судом 1 інстанції та спростовані наведеними у його вироку доказами.

Так, мотивуючи висновки про винність ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст..249 КК України, суд обґрунтовано послався на покази свідка ОСОБА_10, який суду показав, що в ніч з 08.09.2013 на 09.09.2013 року була отримана оперативна інформація про те, що неподалік бази відпочинку «Тиха гавань» неодноразово здійснюється незаконний вилов риби. Приїхали разом з працівниками міліції ОСОБА_13 і ОСОБА_12 на базу відпочинку «Тиха гавань» 09.09.2013 року близько 03-00 години та почали спостерігати за берегом і річкою в прилад нічного бачення. Близько 03-30 години від берегу на дюралевому човні «Южанка» відплив чоловік і на відстані 10-15 м. від берегу почав ставити сітки. Потім повернувся на берег, чекав лову риби. В 05-00 год. цей чоловік поплив на човні на місце, де поставив сітки та почав їх знімати з виловленою рибою. У них не було човна, щоб затримати порушника на місці вилову риби, тому чекали поки він повернеться на берег. На березі невідомий почав вибирати рибу із сіток та складати у мішки. Він з працівниками міліції підійшли до порушника, вияснилося що це був ОСОБА_8, після цього викликали слідчого, працівників рибохорони та понятих і в їх присутності у ОСОБА_8 вилучили 12 сіток, човен, мотор, два весла, 3 барга, трал, 9 якорів та свіжо виловлену рибу.

Аналізуючи показання свідка ОСОБА_10, суд 1 інстанції не лише у вироку навів зміст цих показань, але й докладно обґрунтував, чому в основу вироку поклав саме ці показання, правильно зазначивши, що вони відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з іншими зібраними у справі доказами.

Зокрема, ці показання узгоджуються з показами свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_13, про те, що в ніч з 08.09.2013 на 09.09.2013 року ОСОБА_10 була отримана оперативна інформація про те, що неподалік бази відпочинку «Тиха гавань» неодноразово здійснюється незаконний вилов риби. Приїхавши на базу відпочинку «Тиха гавань» 09 вересня 2013 року близько 03-00 години вони почали спостерігати за берегом та річкою в бінокль та прилад нічного бачення. Близько 03-30 години від берегу на дюралевому човні «Южанка» відплив чоловік і на відстані 10-15 м. від берегу почав ставити сітки. Потім повернувся на берег, чекав лову риби. В 05-00 год. він поплив на човні на місце де ставив сітки у воду і почав знімати сітки з виловленою рибою. У них не було човна, щоб затримати його місці вилову риби, тому вони чекали поки він повернувся на берег. На березі порушник, це був ОСОБА_8, почав з сіток виймати рибу та складати у мішки, вони викликали слідчого ОСОБА_19. і в присутності понятих вилучили у ОСОБА_8 12 сіток, човен, двигун, два весла, 3 багра, трал, 9 якорів та свіжо виловлену рибу.;

Згідно показів свідка ОСОБА_14, який суду показав, що 09.09.2013 року близько 06-30 год. він був запрошений в якості понятого на базу відпочинку «Тиха Гавань» біля с. Свидівок Черкаського району та був присутній при вилученні у ОСОБА_8 рибацьких сіток і свіжовиловленої риби;

Згідно показів свідка ОСОБА_15, який суду показав, що лодка «Южанка» та двигун до неї йому не належать, а належать ОСОБА_8

Згідно показів свідка ОСОБА_9, який суду показав, що він працює охоронцем на базі відпочинку «Тиха гавань». 09 вересня 2013 року він перебував на своєму робочому місці, вночі близько 2-3 годин на базу на автомобілі з причепом в якому був човен заїхав ОСОБА_8 Потім ОСОБА_8 поплив на р. Дніпро, після того як той повернувся з води, бачив як його затримали працівники прокуратури та вилучили сітки з рибою;

Згідно показів свідка ОСОБА_16, який суду показав, що на час скоєння злочину 9 вересня 2013 року він працював начальником ЛВ міліції в річковому порту "Черкаси", обвинуваченого ОСОБА_8 він знає особисто, той декілька разів запрошувався понятим при затриманні порушників, що проводили незаконний вилов риби. В цей день і раніше він не давав ОСОБА_8 завдання, щоб той самостійно виходив на воду для боротьби з незаконним виловом риби. Про те, що ОСОБА_8 затриманий працівниками прокуратури та міліції при проведенні незаконного вилову риби йому стало відомого по телефону від своїх підлеглих;

З протоколу огляду місця події від 09 вересня 2013 року та фототаблицею до нього вбачається, що на території бази відпочинку «Тиха гавань» знаходиться ОСОБА_8 біля

дюралевого човна «Южанка» із двома веслами та із навісним двигуном «Хонда 20», в якому - 12 рибацьких сіток з свіжо виловленою рибою: 5 судаків, 4 сома, 10 карасів, 36 густер, 1 окунь, 2 рака, 3 тарані, 9 лящів; а також виявлено: бензобак до двигуна, гумовий костюм ОЗК, 3-х багрів, ящик з ехолотом, акумуляторна батарея до двигуна, трал, 9 якорів, що належать ОСОБА_17 Вказане вилучено у нього 09.09.2013 року під час огляду місця події на території бази відпочинку «Тиха гавань» Свидівоцької сільської ради Черкаського району.

З акту судово-іхтіологічної експертизи № 1887/03 від 01.10.2013 року, вбачається, що при використанні наданих знарядь лову ймовірно можливо добути рибу, яка 09.09.2013 року була вилучена у ОСОБА_8 на території бази відпочинку «Тиха гавань», надані сітки являються забороненим знаряддям лову.

З даних розрахунку збитків заподіяних ОСОБА_8, вбачається, що рибному господарству внаслідок незаконного добування цінних видів риб від 25.09.2013 року згідно такс затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209, рибному господарству України нанесено матеріальної шкоди на суму 7 497 гривень.

Згідно даних постанови від 09.09.2013 року визначено речовими доказами: 12 рибацьких сіток, дюралевого човна «Южанка» двох весел, двигуна «Хонда 20», бензобака до двигуна, гумового костюма ОЗК, 3-х багрів, ящика з ехолотом, акумуляторної батареї до двигуна, трала, 9 якорів що належать ОСОБА_17, які вилучені у нього 09.09.2013 року під час огляду місця події на території бази відпочинку «Тиха гавань» Свидівоцької сільської ради Черкаського району.

Таким чином, по справі зібрано достатньо доказів, які свідчать, що саме обвинувачений ОСОБА_8 вчинив злочин передбачений ч.1 ст.249 КК України при обставинах наведених вище. Таким чином, обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_8 за вказаною статтею повністю доведене.

Виходячи з сукупності доказів, які отримали відповідну оцінку у вироку, суд 1 інстанції обґрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_8 за ч.1 ст.249 КК України як незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотної шкоди.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи не встановлені об'єктивні дані, які б ставили під сумнів достовірність наведених у вироку доказів, які підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_8 у скоєнні ним злочину передбаченого ч.1ст.249 КК України.

Доводи апеляції ОСОБА_8 та його захисника про те, що він в ході досудового розслідування не визнавав вини протирічать фактичним обставинам справи, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що на стадії досудового розслідування ОСОБА_8 визнавав свою вину та уклав угоду із стороною обвинувачення про визнання винуватості, однак, судом 1 інстанції було відмовлено у затвердженні такої угоди.

З цього ж приводу, колегія суддів вважає неправдивими покази та доводи апеляції ОСОБА_8 та його захисника Грачової Т.Г. про те, що працівники органу досудового розслідування обіцяли не направляти справу в суд в разі укладення угоди про визнання ним винуватості, оскільки само по собі укладення такої угоди передбачає направлення справи до суду для ухвалення відповідного вироку і обвинуваченому ОСОБА_8 були роз'яснені умови та наслідки укладення такої угоди, що підтверджується його особистим підписом.

Доводи апеляції ОСОБА_8 та його захисника про те, що обвинувачений ОСОБА_8 на протязі тривалого часу був позаштатним працівником водної міліції і 09.09.2013 р. виконував обов'язки по виявленню браконьєрів, є необґрунтованими, оскільки з цього приводу суду не надано будь-яких належних доказів.

Крім цього, встановлено, що ні працівниками міліції, ні прокуратури ОСОБА_8 ніколи не доручали проводити самостійно будь-які заходи щодо виявлення браконьєрів рибного господарства.

За законом такі заходи проводяться підрозділами рибної інспекції, працівниками водної міліції та екологічної прокуратури. Можуть залучатися представники громадськості, в якості понятих.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_12 пояснили, що в силу своїх службових обов'язків вони бачили як саме ОСОБА_8 вийшов на воду своїм човном, поставив рибацькі сітки, повернувся на берег, почекав і через певний час знову вийшов на воду, зібрав свої сітки з рибою, повернувся на берег, де був затриманий, при затриманні ОСОБА_8 пояснив, що він ловив рибу своїми сітками для себе.

Колегія суддів звертає увагу і на те, що при затриманні ОСОБА_8 і огляді місця події були виявлені знаряддя для лову риби (риболовецькі сітки, мішки для їх складання, весла, трали, якоря, ящик з ехолотом «ЕАGLE», який призначений для відшукування риби під водою, тощо), що однозначно вказує не на виявлення осіб, які займаються браконьєрським промислом, а свідчить що ОСОБА_8 незаконно виловлював рибу забороненими знаряддями лову.

Колегія суддів вважає, що при дослідженні доказів, суд 1 інстанції дотримався вимог ст.94 КПК України. А тому посилання адвоката Грачової Т.Г. та обвинуваченого ОСОБА_8 на те, що суд першої інстанції припустився ухилу на бік обвинувачення при оцінці доказів, будуючи вирок на емоціях і припущеннях, суд допустив невідповідність висновків фактичним обставинам справи всупереч ст. 62 Конституції України та п. 4 ст. 17 КПК України в частині, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь обвинуваченого - не знайшли свого підтвердження при розгляді апеляцій.

Колегія суддів вважає доводи обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що висновок суду про винність ОСОБА_8 в скоєному злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України є не обґрунтованим і не вмотивованим, зроблений судом не на підставі об'єктивно з'ясованих обставин і не підтверджений доказами, що були з'ясовані в ході судового розгляду, судом взагалі не звернуто уваги на те, що під час судового розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 змінили свої покази після допиту в суді свідка - працівника бази відпочинку ОСОБА_9 - безпідставними, а апеляція ОСОБА_8 такою, що не підлягає задоволенню, оскільки суд 1 інстанції дотримався вимог ст.94 КПК України, при дослідженні доказів у кримінальному провадженні.

Зміна показань обвинуваченим ОСОБА_17 свідчить про його намагання ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинений злочин і це не пов'язано з будь-яким тиском на нього під час досудового розслідування, оскільки він не заявляв про це ні під час досудового розслідування, ні під час розгляду справи в суді і такі дані відсутні в апеляції.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням викладених обставин, даних про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, є інвалідом 3 групи загального захворювання, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, відсутністю обставин пом'якшуючих покарання та суттєво знижуючих ступінь тяжкості скоєного ним злочину та обставин, що обтяжують покарання, суд 1 інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що мета покарання, передбачена ч.ч.2,3 ст.50 КК України може бути досягнута при призначені ОСОБА_8 покарання у виді обмеження волі на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком тривалістю 1 рік, оскільки перевиховання обвинуваченого та недопущення вчиненням ним нових злочинів можливо без реального відбування покарання.

Згідно ст.404 КПК України, вирок суду 1 інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку Черкаського районного суду Черкаської області від 03.06.2014 року, судом апеляційної інстанції, тому апеляції обвинуваченого ОСОБА_8, адвоката Грачової Т.Г. в інтересах ОСОБА_8 слід залишити без задоволення.

Обвинувачений ОСОБА_8 є суб'єктом ЗУ «Про амністію в 2014 році», однак, як в суді 1 інстанції так і в суді апеляційної інстанції, останній не надав згоди на застосування до нього положень даного закону.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 409 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги захисника Грачової Т.Г. в інтересах ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Черкаського районного суду від 03 червня 2014 року, яким ОСОБА_8 визнаний винним та засуджений за ч.1 ст.249 КК України - залишити без задоволення, а вирок суду - без змін.

Головуючий :

Судді :