Ухвала суду № 43388176, 26.03.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/11979/14-ц Головуючий у І інстанції Волчко А. Я.Провадження № 22-ц/780/2130/15 Доповідач у 2 інстанції БілоконьКатегорія 47 26.03.2015

УХВАЛА

Іменем України

26 березня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого судді - Білоконь О.В.,

суддів: Антоненко В.І., Гуль В.В.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 лютого 2015 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа приватне акціонерне товариство "Платинум Банк", про поділ спільного майна подружжя ,-

встановила :

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 лютого 2015 рокузадоволено заяву ОСОБА_2, забезпечено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа приватне акціонерне товариство "Платинум Банк", про поділ спільного майна подружжя шляхом накладення арешту на житловий будинок, загальною площею 352 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності ОСОБА_1

Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду від 17 лютого 2015 року скасувати, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням вимог процесуального закону.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення сторін, дослідивши надані матеріали цивільної справи, дійшла висновку про необхідність часткового задволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. п. 1, 2, ч. 1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Як вбачається з позовної заяви, позивач просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь частину сплачених під час шлюбу коштів, зокрема страхових платежів та платежів по іпотечному договору на загальну суму 311393 грн.

Як вбачається з п. 1.2 іпотечного договору від 26 вересня 2008 року, заставна вартість предмету іпотеки - житлового будинку, загальною площею 352 кв.м., та земельної ділянки площею, 0,0897 га, якій знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, складає 2 736 546 грн. або 564877доларів США ( а.с.33-36).

Отже, вжиті судом заходи щодо необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на увесь житловий будинок не співмірним заявленим позовним вимогам, доводи апеляційної скарги з цього приводу є обґрунтованими.

Також матеріали справи не містять доказів про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; доказів повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції визнав іі обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, однак мотиви прийнятого рішення в ухвалі не навів всупереч вимогам ст.ст. 231-214 ЦПК України..

За таких обставин, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, суд порушив порядок її розгляду, тому її слід скасувати а питання забезпечення позову передати на новий розгляду до суду першої інстанції.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 311, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 лютого 2015 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суд першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді