Постанова № 43385832, 02.04.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2015 р.

Справа № 916/3624/13

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

суддів: Мацюри П.Ф., Ярош А.І.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду № 329 від 17.03.2014р.)

При секретарі судового засідання: Молодові В.С.

Представники сторін в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення останні повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНІПРОДУКТ”

на рішення господарського суду Одеської області від 26.02.2014р.

по справі № 916/3624/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрімпорт KV”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНІПРОДУКТ”

про стягнення 45 965,90 грн.

Встановила:

У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрімпорт KV” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНІПРОДУКТ” заборгованості за договором поставки № 114/ку від 26.11.2012р. у сумі 45 965,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов оплати отриманого товару за договором поставки, укладеного між сторонами.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.02.2014р. (суддя Лічман Л.В.) позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ „ЮНІПРОДУКТ” на користь „Укрімпорт КV” 45 965,90 грн. основного боргу та 1 720,50 грн. судового збору.

Мотивуючи рішення місцевий господарський суд послався на норми статей 525, 526, 610, 629, 629, 692, 712 Цивільного Кодексу України та ч.ч. 1,7 ст. 193 Господарського Кодексу України і дійшов до висновку, що вимоги про стягнення заборгованості є правомірними.

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮНІПРОДУКТ” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області по даній справі та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги сторона посилається на те, що товар за видатковими накладними був поставлений та отриманий неуповноваженою на це особою ТОВ “ЮНІПРОДУКТ”.

Позивачем не надано жодної заявки, наявність яких передбачена умовами договору, що є підставою стверджувати, що зобов’язання постачальника з поставки товару в ТОВ “Укрімпорт KV” не виникли.

Крім того, апелянт у скарзі посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст. 79 ГПК України. На думку відповідача, суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи, оскільки позовні вимоги у даній справі ґрунтуються на невиконання відповідачем зобов’язань за договором поставки, тому вони не можуть розглядатися до вирішення судом спору по справ № 916/616/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНІПРОДУКТ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрімпорт KV” про визнання недійсним договору поставки № 114/ку 26.11.2012р.

Більш детальніше доводи вказані у скарзі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, не скористались наданим їм ст. 22 ГПК України правом та повноважних представників не направили.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки повноважних представників суду не відомі.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою.

Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.11.2012р. між ТОВ „Укрімпорт КV” (Постачальник) та ТОВ „ЮНІПРОДУКТ” (Покупець) був укладений договір поставки № 114/ку (Договір), за умовами якого Постачальник постачає, а Покупець приймає і оплачує оптову партію товару (вино-коньячну та лікеро-горілчану продукцію імпортного та/чи вітчизняного виробництва) відповідно до узгодженої Постачальником заявки Покупця.

За умовами пункту 3.2 Договору, порядок оплати товару – відстрочка платежу за поставлений товар 30 календарних днів від дати підписання супровідних документів. Сторони можуть узгодити інші форми оплати за товар (оплата по факту поставки партії товару). Детальні умови розрахунків у цьому випадку узгоджуються сторонами додатково по конкретній поставці.

Відповідно до п. 7.1 Договору, Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2013 р.

Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів.

На виконання умов договору та на підставі наявних у матеріалах справи видаткових накладних, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 52 109,10 грн.

ТОВ „ЮНІПРОДУКТ” частково не розрахувалось за поставлений товар, здійснивши 11.11.2013 р. оплату в сумі 3 871,04 грн. та 11.12.2013 р. – в сумі 2 000,00 грн., про що свідчить довідка ПАТ „Банк Форум” від 25.02.2014 р. № 171/28/2101.

Статтею 509 Цивільного кодексу встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України - цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ч.1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За вимогами ст. 712 ЦК України, які кореспондуються з вимогами ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На підставі ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати за отриманий товар відповідач до суду не надав, таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНІПРОДУКТ” перед Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрімпорт KV” у розмірі 52 109,10 грн., що підлягає стягненню.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності заявок та ненастання строку поставки не приймаються до уваги виходячи з такого.

За умовами договору підставою для поставки товару дійсно є відповідна заявка. Але відсутність такої заявки не тягне за собою будь-яких наслідків, оскільки правове значення цього документа настає для продавця, а не покупця. Якщо товар був поставлений продавцем за відсутності зазначеної заявки, то умови договору не містять правових наслідків для сторін у цьому випадку.

Доводи апелянта щодо невідомих осіб, які отримували товар не приймається колегією суддів до уваги, оскільки умовами договору передбачено, що товар вважається переданим та прийнятим покупцем в момент підписання накладних В накладних, що були надані суду першої інстанції наявні як підписи так і відбитки печатки підприємства відповідача.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки місцевого суду, у зв’язку з чим колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для його зміни чи скасування, відсутні.

У зв'язку з таким апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.99, 101, 103 п.1, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНІПРОДУКТ” — залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 26.02.2014р. по справі № 916/3624/13– залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 02.04.2015р.

Головуючий суддя В.А.Лисенко

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя А.І. Ярош