Рішення № 43385500, 01.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2015Справа №910/2652/15-г

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Рітейл- Страхування" провідшкодування шкоди в порядку регресу 34 966,67 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Олексієнко О.А. - представник за довіреністю № 08-2015 від 01.01.2015від відповідачаБіла Р.В.- представник за довіреністю № 1/15 від 05.01.2015

В судовому засіданні 01.04.2015, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Рітейл-Страхування" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 34 966,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 102002-06001037 від 03.04.2013р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Mercеdes-Bеnz», державний номер АА7777НВ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Chevrolet», державний номер АА9871НІ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Рітейл-Страхування», позивачем було направлено останньому регресну вимогу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитків, позивач просить стягнути з відповідача 34966,67 грн. невиплаченого страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2015 порушено провадження у справі № 910/2652/15-г за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 18.03.2015.

20.02.2015 на адресу господарського суду надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «Chevrolet», державний номер АА9871НІ.

В судове засідання 18.03.15 представники сторін з'явились, представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 16350,96 грн. в порядку регресу у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості в сумі 18615,17 грн. Вказана заява розцінюється судом як заява про зменшення розміру позовних вимог та приймається судом до розгляду.

Відповідач надав заперечення проти позову, в яких зазначив, що відповідно до положень ст.. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Вартість відновлювального ремонту розраховується відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика). Відповідно до п.7.39 вказаної методики винятком стосовно застосування 0 коефіцієнту фізичного зносу є випадок, якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації. Відповідач зазначає, що відповідно до результатів пошуку по картках обліку ДТП транспортний засіб «Mercеdes-Bеnz», державний номер АА7777НВ був у ДТП більше 4 разів, що дає підстави вважати, що автомобіль відновлювався ремонтом.

З урахуванням викладеного коефіцієнт фізичного зносу становить 0,4244, ПДВ становить 3014,61 грн. у зв'язку з тим, що відсутні документи, що підтверджують відновлювальний ремонт (ст. 36.2 абз.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»). Таким чином, згідно ремонтної калькуляції № 8092 від 15.01.14 матеріальний збиток з урахуванням зносу та ПДВ становить 18615,71 грн.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 01.04.15 для надання сторонами додаткових доказів у справі.

В судове засідання 01.04.15 представники сторін з'явились, позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 3 014,61 грн. у зв'язку з врахуванням фізичного зносу в сумі 15601,10 грн, а також надав докази фактичного проведення відновлювального ремонту автомобіля Mercеdes-Bеnz», державний номер АА7777НВ (наряд-замовлення № ІОА-2077 від 01.03.14). Вказана заява розцінюється судом як заява про зменшення розміру позовних вимог та приймається судом до розгляду.

Відповідно до п.17 Листа Вищого господарського суду від 20.10.2006, № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог в сумі 3014,61 грн. не заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

03 квітня 2013 року за договором добровільного страхування наземного транспорту № 102002-06001037 ПрАТ «СК «Еталон» (далі - позивач) було застраховано автомобіль марки «Mercеdes-Bеnz», державний номер АА7777НВ (п. 1 реєстру застрахованих транспортних засобів до договору), страхувальник та вигодонабувач за договором - ТОВ «Систем технолоджі компані - Інвестментс», період страхування з 29.04.13 по 28.04.14.

З Відомостей про ДТП вбачається, що 06.11.2013р. на вул. Володимирській в м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобілів «Mercеdes-Bеnz», державний номер АА7777НВ, що належить ТОВ «Систем технолоджі компані», під керуванням Скотник Ярослава Миколайовича та автомобіля «Chevrolet», державний номер АА9871НІ, що належить Семко Володимиру Вікторовичу, під керуванням власника.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Семко В.В. вимог п.п. 10.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2013р. у справі № 761/30054/13-п.

07.11.13 страхувальник повідомив позивача про настання страхового випадку та звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно Звіту про оцінку № 8092 від 15.01.14 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mercеdes-Bеnz», державний номер АА7777НВ, внаслідок його пошкодження при ДТП складає 34966,67 грн. з врахування коефіцієнту фізичного зносу.

Фактична вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Mercеdes-Bеnz», державний номер АА7777НВ, в результаті його пошкодження у ДТП, відповідно до рахунку СТО - ТОВ «Юніком Авто» № ІОА-2077 від 05.12.13 становить 35233,97 грн.

За страховим випадком - ДТП що сталась 06.11.2013р. за участю застрахованого автомобіля «Mercеdes-Bеnz», державний номер АА7777НВ, згідно страхового акту № 42-27995 від 07.08.14 позивачем було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 34966,67 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 1978 від 07.08.14 на суму 34966,67 грн.

Частиною 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що якщо страховик, здійснюючи страхове відшкодування, не може оцінити її загальний розмір у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, виплата страхового відшкодування здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

У листі Верховного Суду України від 19.07.2011 "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" роз'яснено, що, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія Семко В.В., який керував автомобілем «Chevrolet», державний номер АА9871НІ, підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2013р. у справі № 761/30054/13-п.

Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем, як страховиком, та Семко В.В. як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що діяв з 07.07.13 по 06.07.14 (Поліс АС/4329318), відповідно до якого забезпечений транспортний засіб - автомобіль «Chevrolet», державний номер АА9871НІ, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи 0,00 грн.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Mercеdes-Bеnz», державний номер АА7777НВ, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 102002-06001037 від 03.04.2013р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль «Mercеdes-Bеnz», державний номер АА7777НВ.

В розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

В процесі розгляду справи, відповідачем доведено належними засобами доказування наявність обставин, зазначених в п.7.39 Методики, та правомірно застосовано коефіцієнт фізичного зносу при визначенні вартості відновлювального ремонту.

За таких обставин, розмір страхового відшкодування, який зобов'язаний сплатити відповідач позивачу в порядку регресу, становить 3014,61 грн., що і відповідає розміру позовних вимог з урахуванням заяв позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не представлено.

В матеріалах справи наявна претензія позивача про виплату страхового страхування в порядку регресу за вих. № 01-04-1312 від 10.12.2014р., що була направлена відповідачу. Доказів сплати страхового відшкодування відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3014,61 грн. заподіяної внаслідок ДТП шкоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Рітейл-Страхування" (02081 м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, ідентифікаційний код 30930046) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057 м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під'їзд, ідентифікаційний код 20080515) страхове відшкодування в сумі 3014 (три тисячі чотирнадцять) грн. 61 коп., судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.04.2015 р.

Суддя Л.Г. Пукшин