Ухвала суду № 43385008, 18.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2015 року

справа № 808/2594/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року по справі №808/2594/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, №0000144610, яким зменшено суму від'ємного значення з ПДВ на 172 397 гривень. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що за результатами перевірки встановлено, що позивачем до податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року включено до податкового кредиту операції з придбання природного газу від ТОВ «Аріона-Торг» на загальну суму 861 985,2 гривень, у т.ч. ПДВ 172 397,04 гривень. Позивач вказує на протиправність зроблених відповідачем висновків, та зазначає, що вони ґрунтуються лише на акті перевірки №100/26-52-22-05/38213308 від 18.02.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аріона-Торг».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління Міндоходів звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт зазначає про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Аріона-Торг» з огляду на те, що за юридичною адресою контрагент відсутній, фактичне місцезнаходження підприємства встановити неможливо. Основним видом діяльності контрагента є торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи, проте статутний фонд складає 1000 гривень, а керівник, головний бухгалтер, засновник - одна особа. Відтак відповідач вважає, що контрагентом відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

У судовому засіданні сторони, доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.

Колегія суддів, здійснивши перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та пред’явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Публічним акціонерним товариством «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту й бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку за грудень 2013 року, результати якої викладено в акті № 112/28-04-46-20/00186536 від 21.03.2014 року. Перевіркою встановлено порушення пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.3 ст. 198, п.п. 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, розд. І Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1340 від 17.12.2012, зареєстрованого в Мін'юсті України 01.02.2013 за №201/22733, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення за грудень 2013 року на загальну суму ПДВ 172397 гривень. 04.04.2014, на підставі Акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000144610 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 172397 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції і зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит – це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 98 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами вказаної статті право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.п. 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2013 між позивачем та ТОВ «Аріона-Торг» укладено договір купівлі-продажу природного газу №А/13-69/11130904.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано податкову накладну №14 від 13.12.2013, акт передачі-приймання природного газу від 13.12.2013 на загальну суму 1 034 382,23 гривні, в т.ч. ПДВ 172397,04 гривень (ар.с. 106-112, 115, 116), відомості руху придбаного газу згідно записів бухгалтерської проводки (ар.с.117-118). Розрахунки здійснені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, про що складено угоду від 31.12.2013, відповідно до договору про переведення боргу №У/10-04/05130903 від 31.12.2013, укладеного між ТОВ «Українська нафто-газова компанія», ТОВ «Аріона-Торг» та ПАТ «Дніпроспецсталь» (а.с. 113, 114).

Серед іншого, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пунктів 36.1, 36.5 статті 36, пункту 38.1 статті 38, пункту 44.1 статті 44, пункту 47.1 статті 47, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних). Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Крім того, за договорами, що розглядались, було придбано товар та послуги, які використані позивачем, в тому числі, і у власній господарській діяльності, що не спростовано відповідачем. На час укладання та виконання спірних угод ТОВ «Аріона-Торг» був у належному порядку зареєстрований платниками ПДВ та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відтак, операції між позивачем та ТОВ «Аріона-Торг» мали реальний характер, оформлені належним чином та підтверджені документально. Крім того, актом перевірки не встановлено порушення норм податкового законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту за господарськими операціями з постачання товарів, права на заявлення до відшкодування від'ємного значення ПДВ.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління Міндоходів – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року у справі № 808/2594/14 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня виготовлення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай