Постанова № 43384806, 02.04.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2015 р. Справа № 805/751/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом прокурора Приморського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до приватного підприємства «Агро – Бізнес»

про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 47556,15 гривень

Прокурор Приморського району м. Маріуполя звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області з позовом до приватного підприємства «Агро – Бізнес» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 48489,48 гривень.

В обґрунтування заявлених прокурором вимог зазначив, що проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що відповідач – приватне підприємство «Агро – Бізнес» перебуває на податковому обліку в Жовтневій об’єднаній державній податковій інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області. Станом на 06.02.2015 року відповідач має податковий борг у розмірі 48489,48 гривень, який складається з податкового боргу з орендної плати за землю та несплаченої пені. Борг виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов’язань згідно декларації, чим порушено вимоги ст. 57 Податкового кодексу України. З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією платнику податків надіслана податкова вимога № 868-25 від 19.06.2014 року. Проте, вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків за податковим боргом з орендної плати за землю з юридичних осіб.

01 квітня 2015 року надійшла заява про зменшення позовних вимог від прокурора Приморського району м. Маріуполя, в якій зазначено, що за результатами проведеної звірки взаєморозрахунків між сторонами в межах заявлених вимог виявлено часткове погашення заборгованості. Згідно витягу з облікової карти платника податків за відповідачем рахується сплата боргу у добровільному порядку в сумі 1000,00 гривень.

У зв’язку з частковою сплатою боргу прокурор просить зменшити суму позову та стягнути з приватного підприємства «Агро – Бізнес» суму податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 47556,15 гривень.

Через канцелярію суду позивач надав заяву, в якій просив розглянути справу в письмовому провадженні.

Прокурором через канцелярію суду надано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, позовні вимоги прокурор підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд–

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – приватне підприємство «Агро – Бізнес», є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 30432602, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 19-23), перебуває на обліку в Жовтневій об’єднаній державній податковій інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків з 09 липня 1999 року за № 167 згідно з довідкою форми № 4-ОПП від 06 лютого 2015 року № 1505811400539 (а.с. 14).

27 січня 2014 року відповідачем надано до Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області декларацію з земельного податку за звітний податковий період 2014 рік, якою було визначено річну суму земельного податку – 171604,71 гривень, щомісячно до сплати – 14300,39 гривень (а.с. 16-18).

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Наявними в матеріалах справи податковою декларацією (а.с. 16-18) підтверджено визначення відповідачем зобов’язань з земельного податку в загальній сумі 171604,71 гривень за звітний період 2014 рік. Зазначене зобов’язання не було сплачене в повному обсязі у встановлені Податковим кодексом України строки.

В результаті несплати грошового зобов’язання відповідачу була нарахована пеня в розмірі 1709,66 гривень згідно зі ст. 129 Податкового кодексу України, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с. 12).

Як вбачається із зворотного боку облікової картки за відповідачем обліковується заборгованість з земельного податку за звітний період 2014 рік (травень-грудень) та пені у загальному розмірі 48489,48 гривень.

Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

19 червня 2014 року податковою інспекцією сформовано податкову вимогу № 868-25 (а.с. 9), яка отримана керівником підприємства 07 серпня 2014 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 9).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

Отже, законодавчими нормами (як Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня отримання податкової вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що податкова вимога вважається відкликаною, не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача з земельного податку та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги прокурора Приморського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області до приватного підприємства «Агро – Бізнес» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 47556,15 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків приватного підприємства «Агро – Бізнес» (код ЄДРПОУ 30432602) у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 47556 (сорок сім тисяч п’ятсот п’ятдесят шість) гривень 15 копійок.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті 02 квітня 2015 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.