Ухвала суду № 43384439, 25.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6343/14 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Тищенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» (далі - Відповідач) у якому просило стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 18 903, 18 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно з даними особового рахунку страхувальника за ПАТ «Техмашремонт» рахується борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 в сумі 18 903,18 грн. за жовтень 2014 року.

На підставі частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач звернувся до суду для стягнення заборгованості з відповідача.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем під час розгляду даної справи було доведено та обґрунтовано позовні вимоги, зокрема, відшкодування по виплаті та доставці пільгових пенсій.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та викладено в запереченнях відповідача, Київським окружним адміністративним судом розглянуто справу № 810/4667/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» до Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві про визнання протиправними дії відповідача щодо включення до розрахунків витрат на виплату та доставку пільгових пенсій осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_18, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 і зобов'язання відповідача виключити із розрахунків з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вищезазначених осіб та утриматись у подальшому від включення цих осіб до розрахунків.

26.11.2013 року постановою Київського окружного адміністративного суду у справі № 810/4667/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2014 року, визнано протиправними дії УПФУ у місті Білій Церкві Київської області щодо включення до розрахунку з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вищезазначених осіб та зобов'язано відповідача виключити з розрахунку витрати на виплату і доставку пільгових пенсій вищезазначених осіб.

Вищим адміністративним судом України 20.11.2013 року прийнято рішення у справі № К/800/42493/13, яким рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано на підставі того, що ПАТ «Техмашремонт» не є правонаступником підприємств, на яких особи, що включені до розрахунків, здобували пільговий стаж.

В зазначеному рішенні вказано, що для правильного вирішення даного спору, суди зобов'язанні були встановити, чи працювали вказані особи у відповідача і чи набули відповідного стажу, що дає право на призначення такої пенсії та в якому розмірі набули його, працюючи у відповідача, чи має обов'язок відповідач відшкодовувати витрати на виплату та доставку таких пенсій, як правонаступник інших підприємств.

З матеріалів справи (копій трудових книжок, уточнюючих довідок) вбачається, що особи, внесені до розрахунку, працювали на робочих місцях в цехах підготовчих та вулканізації шинних заводів № 1 та № 2, заводу азбесто-технічних виробів, заводу гумо-технічних виробів Білоцерківського виробничого комбінату шин та гумо-азбестових виробів, який було перейменовано в Білоцерківське виробниче об'єднання «Білоцерківшина», яке в свою чергу, перетворено у ВАТ «Росава». Судами не встановлено правонаступництво відповідача за вказаними юридичними особами.

Висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідач, видаючи довідки про підтвердження пільгового характеру роботи осіб, вказаних в розрахунку, визнав факт роботи вказаних осіб на його підприємстві або на підприємстві, правонаступником якого є ПАТ «Техмашремонт», не ґрунтуються на досліджених належним чином доказах, крім того не узгоджуються з вимогами матеріального права, оскільки пенсійне законодавство не пов'язує обов'язок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з фактом надання уточнюючих довідок.

За результатами розгляду, з урахуванням висновків Вищого адміністративного суду України, у справі № 810/665/14 судами встановлено, що ПАТ «Техмашремонт» не має власних робочих місць зі шкідливими умовами праці (крім робочого місця терміста на печах) та не є правонаступником Виробничого об'єднання «Білоцерківшина», в якому працювали особи, зазначені в розрахунках позивача (копії рішень наявні в матеріалах справи).

Під час судового замідання в суді апеляційної інстанції представник відповідача зазначив, що позивач протиправно вніс 10 вищенаведених осіб, крім ОСОБА_15, який здобув пільговий стаж на робочому місці терміста на печах у ПАТ «Техмашремонт».

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції вважає дії позивача обґрунтованими та правомірними виходячи з наступного.

Обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат за Списком № 1 передбачений абзацом 6 частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі за текстом - Закон № 1058-ІV), який визначив принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Згідно з абзацом 6 частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Коло осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, визначено статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

Так, згідно з підпунктом «а» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Підтвердженням спеціального трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 є відповідний запис у трудовій книжці працівника або уточнююча довідка підприємства, надання яких визначено пунктами 3, 20, 23 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993.

Отже, якщо пенсіонерам призначено пенсію за пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то фактичні витрати на виплату і доставку пільгової пенсії покриваються підприємствами, робота на яких дає право на зазначену пенсію.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за Списком № 1, мають здійснюватись відповідно до Прикінцевих положень Закону №1058-ІV та пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачу нараховано розмір сум відшкодування відповідно до Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління ПФУ № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі по тексту - Інструкція), згідно з пунктом 6.1 якої відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 вищезазначеної Інструкції (вказано, хто є платниками страхових внесків) - відшкодовуються фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників у таких розмірах: 100% від фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених та/або виплачених у 2012 році.

Відповідно до пункту 6.4 цієї Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року на протязі 10 днів з дня прийняття рішення про призначення пенсії.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що Управлінням Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області своєчасно надсилалися вказані повідомлення ПАТ «Техмашремонт», проте, останнім вони оскаржені не були, що в свою чергу дає підстави дійти висновку про узгодженість зазначених сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Частина друга статті 101 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» зазначає, що «підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її».

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог пунктів 6.4 та 6.5 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Тобто, розрахунки фактичних витрат позивача у даній справі було сформовано та вручено уповноваженій особі відповідача 09.10.2014, про що свідчить підпис на поштовому повідомлені, яке міститься в матеріалах справи.

Слід відмітити, що в частині другій Прикінцевих положень Закону № 1058-IV покриття витрат на виплату і доставку пенсій використовується термін «покриття витрат на виплату і доставку», «фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам».

Таким чином, витрати пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій мають бути фактичними, тобто такими, що були реально понесені.

Це також вбачається зі змісту пункту 6.8 вказаної Інструкції, згідно з яким підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом також враховано, що витрати Пенсійного фонду складаються з витрат на безпосередню виплату пенсій та витрат на доставку цих пенсій, і що відповідно до Закону відшкодуванню підлягають лише фактичні витрати.

Доставка пенсій здійснюється Пенсійним фондом України через банківську систему або через мережу відділень Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».

Згідно з вимогами пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 «Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 04.07.1998 № 734» № 1596, операції з відкриття поточних рахунків, зарахування і виплати пенсій та грошової допомоги з них (у тому числі з доставкою додому) здійснюються уповноваженими банками безоплатно.

Тобто, у разі доставки пенсій пенсіонерам на їх пенсійні рахунки через банківську систему Пенсійний фонд жодних витрат не несе.

Між тим, колегія суддів апеляційної інстанції не бере до уваги доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі щодо застосування правових положень ст. 72 КАС України, оскільки в даному випадку встановлені обставини не мають преюдиційного значення.

При розгляді справ не потребують доказування лише ті обставини, які встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Отже, преюдиційне значення можуть мати лише ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які зазначені у резолютивній частині рішення.

Преюдиційне значення мають лише факти, а тому твердження суду про те, що ПАТ «Техмашремонт» не є правонаступником підприємств, на яких працювали вказані особи, є не встановленим судом фактом, а оціночним судженням, висновком суду, який не є обов'язковим для суду у справі, що розглядається.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги позицію Вищого адміністративного суду України викладена в постанові від 07.05.2014 у справі К/9991/49725/11, якою скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції і позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у місті Біла Церква задоволено повністю.

Також, в матеріалах справи містяться постанови Верховного суду України (від 15.07.2014, 16.04.2013, 05.06.2012, 24.04.2012 років) відповідно до яких, висновки пенсійного фонду про відшкодування йому витрат на виплату та доставку пенсій, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України, зокрема, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що предметом спору у даній справі є відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а не встановлення факту правильності призначення пенсії на пільгових умовах особам згідно розрахунків позивача та не встановлення факту правонаступництва, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

.

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.