Ухвала суду № 43384334, 01.04.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук Т.О.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"01" квітня 2015 р. Справа № 2а-4641/10/1770

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Шидловського В.Б.,

при секретарі Волянській О.В. ,

за участю представників позивача Різняк В.С., Вітошка Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" січня 2015 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Автотехнологія" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення -,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Автотехнологія» 28.09.2010 звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 02.09.2010 №0000272342/3, від 23.06.2010 №0000272342/2, від 15.04.2010 №0000272342/1, від 10.02.2010 №0000272342/0.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 02.09.2010 №0000272342/3, від 23.06.2010 №0000272342/2, від 15.04.2010 №0000272342/1, від 10.02.2010 №0000272342/0.

Присуджено на користь позивача Приватного підприємства "Автотехнологія" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 (три) гривні 40 коп.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем не включено до складу валового доходу суму оплати по товарах, відвантажених та не оплачених до 30.06.2008, а саме коли підприємство знаходилось на спрощеній системі оподаткування за ставкою єдиного податку в розмірі 6%, на суму 164484,03 грн.

Вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що приватне підприємство «Автотехнологія» є юридичною особою, що зареєстрована 02.06.2004 виконавчим комітетом Рівненської міської ради, з 04.06.2004 взято на податковий облік у органах державної податкової служби.

У вересні 2009 року Державною податковою інспекцією у Рівненському районі проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Автотехнологія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за вказаний період, за результатами якої складено акт від 01.02.2010 № 85/23-100/33001116.

В результаті проведення перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема:

- п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11, п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.1997 № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, а саме: занижено податок на прибуток за 2008 рік в сумі 41121 грн в тому числі за ІІ квартал 2008 року 41121 грн.

На підставі виявленого порушення Державною податковою інспекцією у Рівненському районі області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2010 №0000272342/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 61681,5 грн., з яких: 41121,75 грн. - за основним платежем, 20560,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції (том І, а.с. 59).

В результаті адміністративного оскарження, скарги позивача були залишені без задоволення та прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: від 15.04.2010 №0000272342/1, від 23.06.2010 №0000272342/2, від 02.09.2010 №0000272342/3.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку про протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень та їх скасування.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.

Встановлено, що до 30.06.2008 Приватне підприємство «Автотехнологія» здійснювало в межах господарської діяльності операції з реалізації товарів (робіт, послуг).

З 01.07.2008 року підприємство перейшло на загальну систему оподаткування.

На час відвантаження таких товарів (робіт, послуг) підприємство перебувало на спрощеній системі оподаткування й сплачувало єдиний податок за ставкою 6% від виручки за такі товари (роботи, послуги).

Також встановлено, що виручка за такі товари (роботи, послуги) до переходу підприємства на загальну систему оподаткування не надходила.

За висновком податкового органу, дебіторська заборгованість, що виникла в період перебування платника на спрощеній системі оподаткування за ставкою 6%, підлягає оподаткуванню на підставі та за ставкою, визначеними Законом № 283/97-ВР.

Фактично, податковий орган спірними податковими повідомленнями-рішеннями визначив платнику податку податкове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" не з прибутку, одержаного платником у звітному періоді (III квартал 2008 року), а з суми валового доходу, збільшеної на підставі акту перевірки на суму дебіторської заборгованості, яка залишилась зі спрощеної системи оподаткування (до III кварталу 2008 року).

Відповідно до статті 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727/98 від 03.07.1998 року, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на прибуток.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.1997 № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отириманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошові, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно з підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону № 283/97-ВР, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Зазначені норми Закону № 283/97-ВР відособлено не визначають порядок, умови та розмір оподаткування прибутку підприємств, а повинні розглядатися в контексті інших норм вказаного закону.

Зокрема, згідно статті 3 Закону № 283/97-ВР, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону № 283/97-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 8.1.1 статті 8 Закону № 283/97-ВР, під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Відповідно пункту 11.1 Закону № 283/97-ВР, для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

У разі, коли особа береться на облік податковим органом як платник цього податку всередині податкового періоду, то перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, та закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.

Згідно підпункту 11.2.1 Закону № 283/97-ВР, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Встановлено, що в спірній ситуації, на виконання договірних зобов"язань в ході господарської діяльності позивачем товари були відвантажені (роботи виконані, послуги надані) до 30.06.2008.

Факти відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг, та відповідно понесених витрат в зв'язку з виготовленням таких товарів та виконанням робіт (наданням послуг) позивачем в період до 30.06.2008 підтверджується належним чином оформленими документами, а саме: актами здачі-прийняття робіт №ОУ-0000300, №ОУ-0000494, №ОУ-0000296, №ОУ-0000229, №ОУ-0000246, №ОУ-0000262, №ОУ-0000293, №ОУ-0000302, №ОУ-0000286, №ОУ-0000297; видатковими накладними від 10.06.2008 №РН-0000023, від 27.06.2008 №РН-0000024, від 27.06.2008 РН-0000005, від 20.12.2007 №РН-0000016; калькуляціями виробництва СП АТТ-100-001, СП АТТ-100-002, СП АТТ-201-П,Л, на облаштування автобуса «ГалАз», витратами на теплопостачання за грудень 2007 року, витратами на теплопостачання за січень 2008 року, витратами на теплопостачання за березень 2008 року, витратами на теплопостачання за квітень 2008 року, виробництвом полички бокової кондиціонерної за грудень 2007 року, заміною компресора кондиціонера, за грудень 2006 року (шифр показників: вартість послуг електропостачання), з 01 листопада 2009 року (шифр показників: вартість послуг електропостачання); рахунками-фактурою від 27.06.2008 №СФ-0000343, від 18.06.2008 №СФ-0000310, від 03.06.2008 №СФ-0000291, від 31.03.2008 №СФ-0000166, від 07.05.2008 №СФ-0000221, від 29.12.2007 №СФ-0000537, від 31.01.2008 №СФ-0000050, від 18.06.2008 №СФ0000297.

Використані при проведенні перевірки первинні, бухгалтерські та інші документи в повному обсязі підтверджують виконання договірних зобов"язань, відображають зміст господарської операції та її вартісні показники.

Встановлено, що кошти дебіторської заборгованості за такі товари (роботи, послуги) частково надійшли на рахунок позивача в банку в III кварталі 2008 року, а частково не одержані до часу розгляду справи. Вказані обставини сторонами не оспорюються.. Тобто, дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг) відбулася першою по відношенню до дати надходження (оприбуткування) коштів за такі товари (роботи, послуги).

Однак, така подія не може розцінюватися як перша в розумінні підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону № 283/97-ВР, оскільки припадала на період перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, відтак до нього вказаний закон не застосовувався.

Крім цього, закон чітко визначає, в який спосіб обраховується прибуток, з якого платнику належить сплатити податок до бюджету: сума скоригованого валового доходу звітного періоду підлягає зменшенню на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

Як вбачається з акту перевірки, при перевірці правильності нарахування валових витрат та амортизаційних відрахувань за період з 30.06.2008 по 30.09.2009 порушень виявлено не було.

Вказаний період охоплював період після переходу позивача на загальну систему оподаткування, в той час як його витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів (робіт, послуг), були понесені до 30.06.2008, однак до такого періоду не можуть бути застосовані норми Закону № 283/97-ВР.

Отже, об'єкт оподаткування визначений фактично з валових доходів платника, а амортизаційні відрахування та валові витрати, пов'язані з одержанням таких доходів, до уваги не взяті, що є свідченням надмірного нарахування платнику податку на прибуток.

Оскільки перша подія-відвантаження товарів, робіт (послуг) відбулась під час перебування підприємства на спрощеній системі оподаткування, а друга подія - отримання частини грошових коштів (виручки) за такі відвантажені товари, роботи (послуги) уже після переходу на загальну систему оподаткування, то сума таких коштів (надходжень) повинна оподатковуватись за правилами загальної системи оподаткування, що передбачають оподаткування прибутку, який визначається як позитивна різниця між валовими доходами та валовими витратами і амортизаційними відрахуваннями на підставі п.3.1 ст.3 Закону №283/97-ВР, тобто об'єктом оподаткування є не дохід, а прибуток.

Отже, якщо відображати валовий дохід за другою подією, тобто на дату отримання виручки, то відповідно, в цій ситуації на підставі п.5.1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР у підприємства виникає право на відображення валових витрат та амортизаційних відрахувань , які безпосередньо пов'язані з отриманням таких доходів у тому самому податковому періоді, в якому одержано кошти та збільшено валовий дохід.

Встановлено, що частина коштів в сумі 45620,46 грн. на поточний рахунок підприємства взагалі не поступала і не повинна була визнаватися доходом: на заборгованість в сумі 29594,06 грн. оформлено Договір про залік зустрічних вимог з Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Сервіс», на заборгованість в сумі 7826,40 грн. оформлено Договір про переведення боргу з відкритого акціонерного товариства «ЛуАЗ» на інше підприємство, заборгованість в сумі 8200,00 грн. по Товариству з обмеженою відповідальністю «Західно-Український автомобільний дім» віднесена до безнадійної.

На решту надходжень, які визнано доходами позивачем надано первинні документи -накладні, акти виконаних робіт, договори на виконання робіт (послуг), оборотно-сальдові відомості та картки рахунків по розрахунках з контрагентами, банківські виписки, аналізи бухгалтерських рахунків, а також калькуляції, що підтверджують витрати, безпосередньо пов'язані з отриманням таких доходів.

Так, по Закритому акціонерному товариству «Бориспільський автозавод» по накладних відвантажено продукції на суму 38284,52 грн., фактична собівартість відвантаженої продукції склала 52281,01 грн., тобто даний продаж є збитковим; по ПП ОСОБА_6 здійснено повернення раніше придбаних товарів по їх собівартості на суму 43676,39 грн., прибуток не виникає; по Товариству з обмеженою відповідальністю «Галицький автозавод» надано послуги на суму 25990,00 грн., понесені витрати згідно поданої калькуляції-24128,61 грн. Різниця між отриманими надходженнями та понесеними витратами - 1861,39 грн.

По ПП ОСОБА_7 надано послуги з суборенди в сумі 5419,38 грн., отримана компенсація за використану електроенергію в сумі 633,96 грн., по ПП ОСОБА_8, по ПП ОСОБА_9, ПП ОСОБА_10, ПП ОСОБА_11, Товариство з обмеженою відповідальністю «Радема», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріанна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Західметал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Грандмайстер» отримана компенсація за використану електроенергію згідно договорів про спільне використання електромереж підприємства субспоживачами в сумі 5893,58 грн.

По даних операціях прибуток не виникає, так як згідно Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР, якщо орендодавець отримує від орендаря відшкодування витрат за спожиту електроенергію, то при обчисленні об'єкта оподаткування орендодавець враховує суми такої компенсації у складі валових доходів, а суму коштів сплачену постачальнику електроенергії - у складі валових витрат.

Загальний результат по операціях з контрагентами, що були досліджені є збитковим, тобто об'єкт оподаткування - прибуток не виникає.

За даними Звіту про фінансові результати за 2008 рік діяльність підприємства є збитковою. Збиток склав 1000,00 грн.

Отже, як видно з матеріалів справи, податковий орган визначив податкові зобов'язання платнику податку на прибуток не за фактом одержання прибутку, як це прямо передбачено ст.3 Закону №283/97-ВР, а за фактом надходження коштів на розрахунковий рахунок, тобто з доходів, а валові витрати та амортизаційні відрахування, пов'язані з одержанням таких доходів, до уваги не були взяті, атому нарахування податку на прибуток є неправомірним.

Крім того, встановлено, що акт про проведення перевірки складено в порушення п.п. 2.3.2 Порядку, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 № 925/11205, із змінами та доповненнями та чинного на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваних рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.09.2010 №0000272342/3, від 23.06.2010 №0000272342/2, від 15.04.2010 №0000272342/1, від 10.02.2010 №0000272342/0 є протиправними та підлягають скасуванню.

В силу вимог ч.2 ст. 71 КАС України відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про задоволення позовних вимог з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" січня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "02" квітня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне підприємство "Автотехнологія" пров.Робітничий,1,м.Рівне,33028

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33000

4- представник позивача Різняк Валентина Степанівна АДРЕСА_1

5- представник позивача Вітошко Юрій Георгійович АДРЕСА_2