Постанова № 43383804, 01.04.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2015 р. Справа № 920/138/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А.,

суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.,

при секретарі Литвиновій К.О.,

за участю представників сторін:

кредитора- не з'явився;

боржника- не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора - Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (вх.1697 С/2-8), на ухвалу господарського суду Сумської області від 09.02.2015 року у справі № 920/138/15,

за заявою - Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, м. Суми,

до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компрессормаш», м. Суми, код 32462238,

про банкрутство,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.02.2015 року у справі № 920/138/15 (суддя Яковенко В.В.) відмовлено заявнику Державній податковій інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області в порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ «Компрессормаш».

Заявник з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 09.02.2015 року у даній справі та передати справу на розгляд до господарського суду Сумської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норми чинного законодавства.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що податковий борг ТОВ «Компрессормаш» станом на 20.01.2015 року становить 1 135 326,49 грн., що підтверджується розрахунком суми податкового боргу від 21.01.2015 року, витягами з карток особового рахунку платника податків, актами камеральних перевірок, податковими повідомленнями - рішеннями, постановою Сумського окружного адміністративного суду, виконавчими документами, платіжними вимогами. Вказана заборгованість не підлягає списанню та розстроченню на підставі статей 100, 101 Податкового кодексу України.

На думку апелянта, вказаний борг є безспірним і складає більш ніж 300 мінімальних заробітних плат. Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22. Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому, судове рішення, на підставі якого з платника податків стягується кошти, відповідно дот пункту 12.4 зазначеної Інструкції до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу другого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7-95.21 статті 95 Податкового кодексу України.

Отже, в силу п.п.95.3,95.4 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини; орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

З огляду на викладене, апелянт вважає, що при прийнятті ухвали суду від 09.02.2015 року по справі № 920/138/15 господарський суд Сумської області не дослідив усіх обставин справи в їх сукупності, що призвело до неправильного прийняття судового рішення.

Представники кредитора та боржника у судове засідання не з'явилися, при цьому кредитор повідомив про неможливість прибути у судове засідання та просив розглянути справу за його відсутності.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

23.01.2015 року ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області звернулася до господарського суду Сумської області з заявою ( з урахуванням уточнень до неї від 09.02.2015 року) про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Компрессормаш» та визнання останнього банкрутом.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.01.2015 року заяву ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області прийнято до розгляду; призначено підготовче засідання суду на 09.02.2015 року запропоновано ініціюючому кредитору подати кандидатуру арбітражного керуючого на розгляд суду для участі у справі у якості розпорядника майна; зобов'язано заявника ( ДПІ) надати суду копію виконавчого документа, виданого на виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 року у справі № 2а-1870/1543/12 за позовом ДПІ в м. Суми до ТОВ «Компрессормаш» про стягнення податкового боргу, відповідну постанову органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання зазначених вимог ДПІ та відомості про хід цього виконавчого провадження.

09.02.2015 року постановлено оскаржувану ухвалу. При цьому, відмовляючи ДПІ у м. Сумах у порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ «Компрессормаш», суд виходив з того, що заявником не доведено підстав для порушення провадження у справі про банкрутство товариства, відсутня постанова про відкриття виконавчого провадження за постановою Сумського окружного адміністративного суду та дані про невиконання її не менше ніж три місяці після встановленого для цього строку.

Частиною 3 статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 4212-УІ (надалі Закон про банкрутство) унормовано, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Аналізуючи наведені норми права, слід зазначити, що безспірність вимог заявника обов'язково повинна бути підтверджена постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з якою відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Частиною 2 статті 11 Закону про банкрутство встановлено, що до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство додаються, зокрема докази того, що сума безспірних вимог кредитора ( кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова орану державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника ( за наявності застави).

Частиною 7 статті 11 цього Закону передбачено, що до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Приписами статті 12 Закону про банкрутство унормовано, що ухвалою про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство господарський суд має право вирішити питання про: зобов'язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про порушення провадження у справі про банкрутство.

Підготовче засідання суду проводиться не пізніше чотирнадцятого дня з дня винесення ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов'язань кредитором тощо) - не пізніше тридцятого дня.

Частинами 1, 2 статті 16 Закону про банкрутство передбачено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюється господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться у порядку, передбаченому цим Законом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.

Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: порушення провадження у справі про банкрутство, або про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Частиною 7 статті 16 Закону про банкрутство встановлено перелік підстав щодо відмови в порушенні провадження у справі про банкрутство, а саме, якщо: заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.

Відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Законом.

Як убачається з матеріалів справи, ініціюючим кредитором на підтвердження своїх вимог до заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ «Компрессормаш» надано, зокрема, копію постанови Сумського окружного адміністративного суду по справі № 2а-1870/1543/12 про стягнення з ТОВ «Компрессормаш» на користь держави податковий борг на прибуток у сумі 1 068 176,53 грн; податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у сумі 294,68 грн. та податковий борг на додану вартість у сумі 41 577,72 грн. Також, заявником надано копії інкасових доручень № 1339 від 25.09.2012 року на суму 1 068 176,53 грн., з відміткою банку про повернення 01.10.2012 року без виконання згідно п.2.18 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника та № 1499 від 08.11.2012 року , з тотожною відміткою банку від 13.11.2012 року.

Щодо посилання апелянта на особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, законом встановлено певну черговість дій органів доходів і зборів при провадженні стягнення податкового боргу з платників податків - юридичних осіб.

Стягнення за постановою суду про стягнення коштів за рахунок готівки, належної платнику податків, здійснюється органами доходів і зборів відповідно до Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1244.

У випадку, коли грошових коштів, стягнутих з платника податку в результаті вжиття вказаних заходів, виявилось недостатньо для погашення суми податкового боргу, згідно із абзацами другим та третім пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Оскільки органам доходів і зборів як контролюючим органам законом надано повноваження щодо вжиття комплексу заходів щодо стягнення податкового боргу, які є значно більш широкими, ніж у інших кредиторів (суб'єктів господарювання), то орган доходів і зборів, звертаючись до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, зобов'язаний довести, що ним вичерпано всі можливі заходи щодо стягнення такого боргу у межах наданих законом повноважень.

З наданих до заяви про порушення справи про банкрутство доказів не убачається, що ДПІ як контролюючий орган застосував всі можливі заходи щодо стягнення податкового боргу у межах наданих йому законом повноважень, оскільки не надано доказів вжиття заходів щодо погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

З огляду на наведені обставини справи і норми права, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно і обґрунтовано дійшов висновку про не доведеність заявником наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Сумської області від 09.02.2015 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись, ст. 99, ст.101, п.1 ч1. ст.103, ст.105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд;

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 09.02.12015 року у справі № 920/138/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 02.04.2015 року.

Головуючий суддя О.А. Пуль

суддя Я.О.Білоусова

суддя В. В.Лакіза