Рішення № 43382919, 27.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2015Справа №910/4241/15-гСуддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи

за позовомПриватного акціонерного товариства «Телесистеми України»доФізичної особи-підприємця Булаха Володимира Петровичапростягнення 22805 грн. 68 коп.Представники сторін:

від позивача: Скрицький О.М. - представник за довіреністю № 22РН від 27.02.2014;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.02.2015 до Господарського суджу міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» з вимогами до Фізичної особи-підприємця Булаха Володимира Петровича про стягнення 24052 грн. 74 коп., з яких 16044 грн. 24 коп. основного боргу, 3359 грн. 01 коп. пені, 425 грн. 52 коп. 3% річних та 4223 грн. 97 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору доручення № ДД/2-299 від 01.04.2012 не в повному обсязі сплатив позивачу грошові кошти, отримані від своїх клієнтів згідно умов договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 16044 грн. 24 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 3359 грн. 01 коп. пені за період з 23.04.2014 по 28.01.2015, 425 грн. 52 коп. 3% річних за період з 23.04.2014 по 28.01.2015 та 4223 грн. 97 коп. інфляційних втрат за період з квітня 2014 року по грудень 2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2015 порушено провадження у справі № 910/4241/15-г; розгляд справи призначено на 16.03.2015.

У судовому засіданні 16.03.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 27.03.2015.

У судовому засіданні 27.03.2015 представник позивача подав суду уточнений розрахунок позовних вимог, в якому просив зменшити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 2111 грн. 95 коп.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до положень пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 визначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Таким чином, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог як зменшення позовних вимог в частині пені і розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором доручення № ДД/2-299 від 01.04.2012 у загальному розмірі 22805 грн. 68 коп., з яких 16044 грн. 24 коп. основного боргу, 2111 грн. 95 коп. пені, 425 грн. 52 коп. 3% річних та 4223 грн. 97 коп. інфляційних втрат.

У судовому засіданні 27.03.2015 представник позивача надав усні пояснення по суті спору; позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 27.03.2015 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви у судовому засіданні від 16.03.2015.

У судовому засіданні 27.03.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2012 між Приватним акціонерним товариством «Телесистеми України» (довіритель) та Фізичною особою-підприємцем Булахом Володимиром Петровичем (повірений) укладено Договір доручення № ДД/2-299 від 01.04.2012, відповідно до умов якого довіритель доручає, а повірений зобов'язується здійснювати від імені та за дорученням довірителя за винагороду документальне оформлення права підключення фізичних і юридичних осіб до мережі мобільного зв'язку довірителя в тарифні пакети довірителя, доступні для оформлення повіреним шляхом продажу електронних стартових пакетів (за цінами, вказаними у відповідних актах приймання-передачі) та заповнення відповідних реєстраційних документів і укладення договору про надання телекомунікаційних послуг довірителя; укладення додаткових угод до договору з фізичними та юридичними особами при оформленні їм права підключення до мережі мобільного зв'язку довірителя; реалізацію кінцевим споживачам телекомунікаційних послуг довірителя електронних кодів поповнення рахунку за цінами, вказаними у відповідних актах приймання-передачі, на умовах даного договору; представництво інтересів довірителя перед фізичними і юридичними особами з питань, що стосуються умов підключення до мережі мобільного зв'язку довірителя й надання послуг мобільного зв'язку.

Відповідно до п. 2.4.4 Договору, повірений зобов'язується один раз на місяць, не пізніше понеділка тижня, наступного за звітним періодом, надавати довірителю звіт про підсумки продажів за минулий місяць за формою відповідно до Додатку № 5 до договору.

Згідно з п. 2.4.16 Договору, повірений зобов'язується один раз на місяць, не пізніше понеділка тижня, наступного за звітним, надавати оригінали договорів, додаткових угод, укладених з фізичними та юридичними особами та документи від клієнта, необхідні для укладення договорів та додаткових угод, в регіональний підрозділ довірителя працівникові даного підрозділу. Разом з договорами, додатковими угодами повинен надаватись у двох екземплярах реєстр наданих документів, скріплений печаткою повіреного.

Відповідно до п. 2.4.17 Договору, повірений зобов'язаний протягом 3 банківських днів з моменту продажу перераховувати на рахунок довірителя отримані від фізичних та юридичних осіб кошти за реалізовані коди поповнення рахунку та за електронні стартові пакети довірителя, реалізовані повіреним клієнтам під час оформлення підключення до мережі зв'язку довірителя.

Повірений зобов'язаний кожного місяця, наступного за звітним, надавати підписаний звіт в регіональний підрозділ довірителя про результати виконання доручення з продажу продукції, оформлення права підключення фізичних і юридичних осіб до мережі мобільного зв'язку довірителя і укладення договорів про надання телекомунікаційних послуг та додаткових угод, та акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт). Звіт та акт скріплюються печаткою повіреного та передаються працівникові відповідного відокремленого підрозділу довірителя. Форма звіту створюється в окремій процедурі.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом 1 року з моменту вступу даного договору в силу; у випадку якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону про свій намір припинити дію даного договору не пізніше ніж за один місяць до закінчення першого й кожного з наступних строків його дії, договір автоматично продовжується на кожний наступний рік (п.п. 10.1, 10.2 Договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором доручення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Відповідно до статті 1006 Цивільного кодексу України, повірений зобов'язаний повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Судом встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором доручення № ДД/2-299 від 01.04.2012 від 01.04.2012 щодо перераховування на рахунок позивача отриманих від фізичних та юридичних осіб коштів за реалізований товар (п. 2.4.17 Договору), станом на 22.04.2014 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 22942 грн. 05 коп., що підтверджується укладеною між сторонами Додатковою угодою про проведення взаєморозрахунків від 22.04.2014, належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Пунктом 2 вказаної додаткової угоди сторони погодили, що відповідач зобов'язується з 22.04.2014 у термін до 22.07.2014 сплатити заборгованість у розмірі 22942 грн. 05 коп. згідно з графіком платежів (додаток до угоди).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У графіку платежів до Додаткової угоди про проведення взаєморозрахунків згідно Договору доручення № ДД/2-299 від 01.04.2012 від 01.04.2012 сторони зазначили, що перший платіж у розмірі 5735 грн. 00 коп. відповідач повинен здійснити у квітні 2014 року, другий платіж у розмірі 5735 грн. 00 коп. - у травні 2014 року, третій платіж у розмірі 5735 грн. 00 коп. - у червні 2014 року та останній платіж у розмірі 5737 грн. 05 коп. - у липні 2014 року.

З огляду на те, що сторони визначили погашення заборгованості щомісячно, не вказавши конкретну дату, по яку відповідач повинен здійснити оплату, та враховуючи положення пункту 2 вказаної Додаткової угоди щодо кінцевого строку оплати - до 22.07.2014, суд дійшов висновку, що перший платіж у розмірі 5735 грн. 00 коп. відповідач повинен здійснити по 30.04.2014, другий платіж у розмірі 5735 грн. 00 коп. - по 31.05.2014, третій платіж у розмірі 5735 грн. 00 коп. - по 30.06.2014 та останній платіж у розмірі 5737 грн. 05 коп. - до 22.07.2014 (тобто, по 21.07.2014 включно).

Відповідно до п. 2.6 Договору, довіритель зобов'язаний виплачувати повіреному винагороду за надані послуги згідно з п.п. 1.1 та 1.1.2 відповідно до умов Додатка № 1 до договору та додаткових угод на підставі даних білінгової системи. Винагорода сплачується в національній валюті України. Витрати, понесені повіреним у зв'язку з виконанням доручення згідно даного Договору, відшкодуванню не підлягають. Забезпечення повіреного засобами, необхідними для виконання доручення згідно даного договору, не відшкодовуються довірителем.

Згідно з п. 2.2.8 Договору, довіритель зобов'язаний перераховувати повіреному винагороду щомісяця після узгодження сторонами обсягу продаж у розрахунковому періоді з моменту формування розрахунку винагороди. Єдиним розрахунковим періодом для взаєморозрахунків сторін є календарний місяць.

Відповідно до ч. 1 статті 1002 Цивільного кодексу України, повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконував свої обов'язки щодо нарахування винагороди відповідачу за Договором доручення № ДД/2-299 від 01.04.2012 від 01.04.2012, що підтверджується наданою позивачем відомістю за період з 22.04.2014 по 27.03.2015, з якої вбачається сума нарахованої винагороди та дата нарахування.

При цьому суд зазначає, що у сторін відсутній спір щодо порядку та розміру нарахування позивачем винагороди відповідачу за Договором доручення № ДД/2-299 від 01.04.2012 від 01.04.2012.

Зважаючи на несплату відповідачем заборгованості у розмірі 22942 грн. 05 коп. у строки, які встановлені графом платежів до Додаткової угоди про проведення взаєморозрахунків від 22.04.2014, за взаємною згодою сторін було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Судом встановлено, що 05.05.2014, 10.06.2014, 17.07.2014, 12.08.2014, 08.09.2014, 13.10.2014 (що також відображено в актах звірки взаємних розрахунків за період з 01.05.2014 по 10.06.2014, за період з 01.08.2014 по 08.09.2014 та за період з 01.09.2014 по 13.10.2014) та 16.12.2014 сторонами були проведені зарахування зустрічних однорідних вимог за Договором доручення № ДД/2-299 від 01.04.2012 від 01.04.2012, про що були складені, підписані та скріплені печатками уповноваженими представниками сторін акти взаємозаліку, за якими нарахована позивачем винагорода відповідачу була зарахована в погашення наявної заборгованості відповідача за Договором доручення № ДД/2-299 від 01.04.2012 від 01.04.2012, що станом на 22.04.2014 становила 22942 грн. 05 коп.

Таким чином, враховуючи проведення між сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог за Договором доручення № ДД/2-299 від 01.04.2012 від 01.04.2012, сума боргу Фізичної особи-підприємця Булаха Володимира Петровича зменшилась до 16044 грн. 24 коп., що також не заперечувалось відповідачем, та вказаний розмір заборгованості був визнаний ним у судовому засіданні 16.03.2015, про що зазначено у протоколі судового засідання від 16.03.2015.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Фізичної особи-підприємця Булаха Володимира Петровича за Договором доручення № ДД/2-299 від 01.04.2012 від 01.04.2012 у розмірі 16044 грн. 24 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем була визнана у судовому засіданні 16.03.2015, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Булаха Володимира Петровича суми основного боргу у розмірі 16044 грн. 24 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором доручення № ДД/2-299 від 01.04.2012 від 01.04.2012 позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 2111 грн. 95 коп. за період з 23.04.2014 по 19.10.2014.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 4.5 Договору, у випадку порушення строків, передбачених п. 2.4.17 даного договору, повірений сплачує довірителю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки нарахування пені повинно здійснюватись щодо кожного простроченого платежу окремо відповідно до графіку платежів до Додаткової угоди про проведення взаєморозрахунків згідно Договору доручення № ДД/2-299 від 01.04.2012.

Тобто, початком нарахування пені для першого платежу у розмірі 5735 грн. 00 коп. є 01.05.2014, для другого платежу у розмірі 5735 грн. 00 коп. - 01.06.2014, для третього платежу у розмірі 5735 грн. 00 коп. - 01.07.2014 та для останнього платежу у розмірі 5737 грн. 05 коп. - з 22.07.2014, з урахуванням проведених між сторонами взаємозаліків.

Таким чином, суд здійснив власний розрахунок в межах заявленого позивачем періоду нарахування (в редакції заяви про зменшення позовних вимог):

Сума боргу (грн.) (квітень 2014)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн.5735,0001.05.2014 - 04.05.201449,5%11,943564,8705.05.2014 - 09.06.2014369,5%66,80471,3210.06.2014 - 16.07.2014379,5%9,08 Всього:87,82

Сума боргу (грн.) (травень 2014)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн.5735,0001.06.2014 - 16.07.2014469,5%137,333680,9217.07.2014 - 11.08.20142612,5%65,551933,3112.08.2014 - 07.09.20142712,5%35,751170,6208.09.2014 - 12.10.20143512,5%28,06428,9013.10.2014 - 19.10.2014712,5%2,06 Всього:268,75

Сума боргу (грн.) (червень 2014)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн.5735,0001.07.2014 - 16.07.2014169,5%47,775735,0017.07.2014 - 19.10.20149512,5%373,17 Всього:420,94

Сума боргу (грн.) (липень 2014)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн.5737,0522.07.2014 - 19.10.201412112,5%475,46 Всього:475,46Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Булаха Володимира Петровича пені у розмірі 2111 грн. 95 коп. підлягають частковому задоволенні у розмірі 1252 грн. 97 коп.

Також, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 425 грн. 52 коп. за період з 23.04.2014 по 28.01.2015.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки нарахування 3% повинно здійснюватись щодо кожного простроченого платежу окремо відповідно до графіку платежів до Додаткової угоди про проведення взаєморозрахунків згідно Договору доручення № ДД/2-299 від 01.04.2012 та з урахуванням проведених між сторонами взаємозаліків.

Таким чином, суд здійснив власний розрахунок 3% річних в межах заявленого позивачем періоду нарахування:

Сума боргу (грн.) (квітень 2014)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір %Сума 3% річних, грн.5735,0001.05.2014 - 04.05.201443%1,893564,8705.05.2014 - 09.06.2014363%10,55471,3210.06.2014 - 16.07.2014373%1,43 Всього:13,87

Сума боргу (грн.) (травень 2014)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір %Сума 3% річних, грн.5735,0001.06.2014 - 16.07.2014463%21,683680,9217.07.2014 - 11.08.2014263%7,871933,3112.08.2014 - 07.09.2014273%4,291170,6208.09.2014 - 12.10.2014353%3,37428,9013.10.2014 - 15.12.2014643%2,26 Всього:39,47

Сума боргу (грн.) (червень 2014)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір %Сума 3% річних, грн.5735,0001.07.2014 - 15.12.20141653%77,785326,1916.12.2014 - 28.01.2015443%19,26 Всього:97,04

Сума боргу (грн.) (липень 2014)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір %Сума 3% річних, грн.5737,0522.07.2014 - 28.01.20151913%90,06 Всього:90,06Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Булаха Володимира Петровича 3% річних у розмірі 425 грн. 52 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 240 грн. 44 коп.

Також, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 4223 грн. 97 коп. інфляційних втрат за період з квітня по грудень 2014 року.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки нарахування інфляційних втрат повинно здійснюватись щодо кожного простроченого платежу окремо відповідно до графіку платежів до Додаткової угоди про проведення взаєморозрахунків згідно Договору доручення № ДД/2-299 від 01.04.2012 та з урахуванням проведених між сторонами взаємозаліків.

Таким чином, суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат в межах заявленого позивачем періоду нарахування:

Сума боргу на кінець місяця (грн.) (квітень 2014)Індекс інфляціїСума боргу з урахуванням індексу інфляції, грн.Інфляційне збільшення5735,00Травень 2014 - 1,0385952,93217,933564,87Червень 2014 - 1,013600,5235,65471,32Липень 2014 - 1,004473,211,89 Всього:255,47

Сума боргу на кінець місяця (грн.) (травень 2014)Індекс інфляціїСума боргу з урахуванням індексу інфляції, грн.Інфляційне збільшення5735,00Червень 2014 - 1,015792,3557,353680,92Липень 2014 - 1,0043695,6414,721933,31Серпень 2014 - 1,0081948,7815,471170,62Вересень 2014 - 1,0291204,5733,95428,90Жовтень 2014 - 1,024439,1910,29428,90Листопад 2014 - 1,019437,058,15428,90Грудень 2014 - 1,03441,7712,87 Всього:152,80

Сума боргу на кінець місяця (грн.) (червень 2014)Індекс інфляціїСума боргу з урахуванням індексу інфляції, грн.Інфляційне збільшення5735,00Липень 2014 - 1,0045757,9422,945735,00Серпень 2014 - 1,0085780,8845,885735,00Вересень 2014 - 1,0295901,32166,325735,00Жовтень 2014 - 1,0245872,64137,645735,00Листопад 2014 - 1,0195843,97108,975326,19Грудень 2014 - 1,035485,98159,79 Всього:641,54

Сума боргу на кінець місяця (грн.) (липень 2014)Індекс інфляціїСума боргу з урахуванням індексу інфляції, грн.Інфляційне збільшення5737,05Серпень 2014 - 1,0085782,9545,905737,05Вересень 2014 - 1,0295903,42166,375737,05Жовтень 2014 - 1,0245874,74137,695737,05Листопад 2014 - 1,0195846,05109,005737,05Грудень 2014 - 1,035909,16172,11 Всього:631,07Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Булаха Володимира Петровича інфляційних втрат у розмірі 4223 грн. 97 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 1680 грн. 88 коп.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Булаха Володимира Петровича (02232, м. Київ, вул. Цвєтаєвої, буд. 8-Б, кв. 3; ідентифікаційний код: 2918412437) на користь Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 7; ідентифікаційний код: 22599262) суму основного боргу у розмірі 16044 (шістнадцять тисяч сорок чотири) грн. 24 коп., пеню у розмірі 1252 (одна тисяча двісті п'ятдесят дві) грн. 97 коп., 3% річних у розмірі 240 (двісті сорок) грн. 44 коп., інфляційні втрати у розмірі 1680 (одна тисяча шістсот вісімдесят) грн. 88 коп. та судовий збір у розмірі 1459 (одна тисяча чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 80 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 01.04.2015

Суддя І.М. Отрош