Ухвала суду № 43382412, 17.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2015р. м. Київ К/800/53119/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, скасування наказу від 23 вересня 2013 року № 1232/к, стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просила визнати незаконними дії відповідача щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності, визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 23 вересня 2013 року №1232/к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4.» та стягнути з відповідача на користь позивача 10 000 грн. завданої моральної шкоди.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 23 вересня 2013 року №1232/к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4.». У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позову.

У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Міністерства юстиції України від 23 вересня 2013 року №1232/к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4.» на підставі статей 147-149 Кодексу законів про працю України та статті 14 Закону України «Про державну службу» за неналежне виконання службових обов'язків, що призвело до протиправного включення арбітражного керуючого Бойко Т.Д. до складу Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), директору Департамента нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу ОСОБА_4 оголошено догану.

Вважаючи вказаний наказ незаконним, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем дисциплінарне стягнення у вигляді догани застосовано до ОСОБА_4 за відсутності документального підтвердження вчинення нею дисциплінарного проступку та без дотримання порядку накладення такого стягнення.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що оскаржуваний наказ від 23 вересня 2013 року №1232/к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4.» прийнято відповідачем за наявності для цього правових підстав, зокрема, встановлених у ході службового розслідування обставин щодо неналежного виконання позивачем службових обов'язків. При цьому відповідачем використано всі можливі засоби для того, щоб ознайомити позивача з оскаржуваним наказом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Статтею 10 Закону України «Про державну службу» встановлено, що основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Відповідно до статті 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 05 квітня 2013 року працівниками Управління з питань банкрутства підготовлено проект наказу з персональним складом Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), до якої було запропоновано включити Фоменко М.С., Тітова О.І., Лахненка Є.М. та Лецкана В.Л. Вказаний проект погоджено начальником цього ж Управління та передано директору Департамента нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу ОСОБА_4 Остаточна редакція проекту наказу підготовлена у червні 2013 року і працівники Управління з питань банкрутства до її опрацювання не залучались.

На підпис Міністру був поданий проект наказу від 21 червня 2013 року №592/7 «Про утворення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)», завізований директором Департамента нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу ОСОБА_4 та помічником Міністра, в пункті 1 якого зазначено про утворення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, до складу якої були включені кандидатури Лецкана В.Л., Бойко Т.Д., Нестеренка О.А., Фоменко М.С.

При цьому, пунктом 2 зазначеного наказу передбачено, що контроль за його виконанням покладено на директора Департамента нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу ОСОБА_4

В подальшому на адресу Міністерства юстиції України надійшли звернення Всеукраїнської саморегулівної організації арбітражних керуючих «Асоціація антикризового менеджменту» від 03 липня 2013 року № 175/13 та від 09 серпня 2013 року № 175/13 щодо складу Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, у яких асоціація наголошувала, що арбітражний керуючий Бойко Т.Д., яка обрана до складу дисциплінарної комісії, не є членом Всеукраїнської саморегулівної організації арбітражних керуючих «Асоціація антикризового менеджменту», і Асоціація не приймала жодних рішень щодо включення її кандидатури до складу комісії.

У зв'язку з зазначеним, наказом Міністерства юстиції України від 19 серпня 2013 року № 802/7 «Про проведення службової перевірки» було створено комісію для перевірки фактів щодо правомірності включення арбітражного керуючого Бойко Т.Д. до складу Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

07 вересня 2013 року відповідачем складено акт, в якому зафіксовано відмову надання позивачем пояснень з приводу встановлених під час перевірки порушень.

16 вересня 2013 року складено довідку про результати службової перевірки, якою встановлено, що процедура відбору кандидатів до Дисциплінарної комісії, яка проводилась у квітні - червні 2013 року була непрозорою. До складу Дисциплінарної комісії, після закінчення встановленого терміну для подачі пропозицій саморегулівними організаціями включено кандидатуру арбітражного керуючого Бойко Т.Д., яка не є членом ВГО «Асоціація антикризового менеджменту». При відборі кандидатів до Дисциплінарної комісії були порушені строки, визначені Положенням про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 11 січня 2013 року № 81/5.

Повноваження директора Департамента нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України визначені Положенням про Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2013 року № 427/к, відповідно до якого директор Департамента забезпечує розроблення проектів актів з питань, що стосуються діяльності Департамента та підписує листи та документи відповідно до визначеного в Міністерстві порядку підписання документів. Директор Департамента несе персональну відповідальність перед Міністром юстиції за виконання завдань, покладених на Департамент.

Відповідно до підпункту 27.1.7 Інструкції з діловодства в Міністерстві юстиції України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 липня 2012 року № 973/5, проект наказу розробляється у двох примірниках. Перший примірник проекту візує виконавець і керівник структурного підрозділу, що вносять проект. Коли виникає потреба - візують посадові особи, яким в проекті наказу передбачено завдання і доручення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що саме позивач, будучи директором Департамента нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу, є відповідальною особою, оскільки питання утворення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих безпосередньо стосується діяльності Департаменту, про що свідчить в тому числі пункт 2 проекту наказу від 21 червня 2013 року № 592/7 «Про утворення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)», а відтак, візуючи проект зазначеного наказу, який, як встановлено перевіркою, складено з порушенням вимог Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 січня 2013 року № 81/5, позивач допустила неналежне виконання посадових обов'язків.

Крім того, за змістом частини 4 статті 149 Кодексу законів про працю України стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

У зв'язку з нез'явленням ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, листом Міністерства юстиції України від 23 вересня 2013 року № 14-48/1062 на адресу позивача було направлено копію оскаржуваного наказу для ознайомлення. У відповідь на телеграму від 24 вересня 2013 року, в якій ОСОБА_4 просила надіслати наказ від 23 вересня 2013 року № 1232/к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4» поштою на вказану у телеграмі адресу, листом Міністерства юстиції України від 26 вересня 2013 року №14-48/1087 позивача було повідомлено про направлення на домашню адресу копії оскаржуваного наказу.

З урахуванням наведеного, правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що відповідачем використано всі можливі засоби для того, щоб ознайомити позивача з оскаржуваним наказом.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Я.Л. Іваненко

Судді: М.І. Мойсюк

В.В. Тракало