Постанова № 4338129, 29.07.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-2625/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2009 р. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Кухар Н.А.,

при секретарі - Кунинець А.С.,

за участю представника позивача-ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 1856,78 грн. , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2   1856,78 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач 13.07.2007 р. звернувся до центру зайнятості про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. В заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує. На підставі даної заяви та поданих документів наказом Львівського міського центру зайнятості   ОСОБА_2 визнано безробітним та призначено допомогу з безробіття. Як вбачається з Довідки Львівського державного університету внутрішніх справ № 10/111 від 23.01.2009 року відповідач - ОСОБА_2 з  25.10.2008 року по 31.08.2008 року   працював на посаді викладача кафедри теорії та методики практичної психології. Таким чином відповідачем незаконно отримано допомогу з безробіття за періоди з 13.07.2007 р. по 17.10.2007 р. та з 18.10.2007 року по 06.07.2008 року в розмірі 1856,78 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позові, просить його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав, просив розстрочити стягнення на півроку.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі заяви відповідача та поданих документів до центру зайнятості, Львівським міським центром зайнятості ОСОБА_2   визнано безробітним та призначено допомогу з безробіття. При поданні заяви від 13.07.07 року про надання статусу безробітного відповідач визнав, що в даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 р. N 803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. за № 219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не є найманим працівником, не уклав договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрований як фізична особа-підприємець, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Як вбачається з матеріалів справи, за період перебування на обліку у центрі зайнятості з 13.07.2007 р. по 17.10.2007 р. відповідачем одержано допомогу з безробіття у сумі 473 грн. 55 коп. та з 18.10.2007 р. по 06.07.2008 р. (одноразово для організації підприємницької діяльності) у сумі 1383 грн. 23 коп..

Згідно п.5 ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року №1533-III, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням фонду.

На виконання своїх повноважень, позивачем було проведено перевірку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року №1533-III.

За результатами перевірки було встановлено, що відповідач незаконно отримав допомогу з безробіття з 13.07.2007 р. по 17.10.2007 р. та з 18.10.2007 року по 06.07.2008 року в розмірі 1856,78 грн., оскільки згідно даних Львівського обласного центру соціальних служб для сім”ї, дітей та молоді та даних Львівського державного університету внутрішніх справ працював у Львівському державному університеті внутрішніх справ та у Львівському обласному центрі соціальних служб для сім”ї, дітей та молоді.

Судом встановлено, що позивач на адресу відповідача надіслав претензію № 1396/14 від 05.02.09р. про відшкодування коштів у добровільному порядку в сумі 1856,78 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте відповідачем спірної допомоги позивачу не відшкодовано.

Згідно частини 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2.03. 2000 року N 1533-III, передбачає, що сума виплаченого забезпечення застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд приходить до висновку, що відповідач допустив зловжиння не повідомивши центр зайнятості, що він є працівником Львівського державного університету внутрішніх справ.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03. 1991 року N 803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи і підлягають до задоволення в повному обсязі, а тому слід стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівського міського центру зайнятості 1856,78 грн. заборгованості. Разом з тим, суд вважає, що клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення до задоволення не підлягає, так як відповідачем не надано доказів, що будуть ускладнювати виконання судового рішення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівського міського центру зайнятості, р\р 37170001000584, банк - ГУДК у Львівській області, ЗКПО 25555035, МФО 825014) - 1856,78 грн.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАСУ, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАСУ, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н.А.Кухар