Ухвала суду № 43381213, 13.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2015р. Справа № 876/4061/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Хобор Р.Б.,

судді Попка Я.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (правонаступник – Коломийська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області), м.Коломия Івано-Франківської області

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2014р. у справі №809/3674/13-а

за позовом Приватного підприємства “Будівельна компанія “СВ-Престиж Буд”, м.Коломия Івано-Франківської області

до Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (правонаступник – Коломийська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області), м.Коломия Івано-Франківської області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2013р. позивач: Приватне підприємство "Будівельна компанія "СВ-Престиж Буд" звернулось в суд з адміністративним позовом до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000342201, №0000352201 від 15.11.2013р.

Позовні вимоги мотивовано тим, що податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку позивача щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТзОВ "Авеста Трейд", їх реальності та повноти відображення в обліку за період 07.2011р., 10.2011р., 11.2011р. та зазначено, що ПП "Будівельна компанія "СВ-Престиж Буд" в порушення вимог п.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ч.1 ст.216, ч.1 ст.228 Цивільного Кодексу України, пп.139.1.9 ст.139, п.198.6 ст.198, п.201.11 ст.201 зайво віднесено до складу валових витрат витрати, понесені при здійсненні господарських відносин із ТзОВ "Авеста Трейд" та відповідно занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток та вказується на завищення податкового кредиту та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Відповідачем не надано належних доказів, які б підтверджували припущення, що договори ПП "Будівельна компанія "СВ-Престиж Буд" укладалися без мети реального настання правових наслідків, обумовлених ними, а також, що вони були спрямовані на порушення публічного порядку. Такі висновки відповідача спростовуються належним чином укладеними договорами, які спрямовувались на реальне настання правових наслідків. На момент укладення позивачем договорів з ТзОВ "Авеста Трейд", правоздатність якого, як юридичної особи, підтверджується його установчими документами, було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, які передбачені законодавством для такого виду договорів. Зазначена юридична особа на дату укладення договорів та виконання робіт була належним чином зареєстрованим платником податку на додану вартість і мала право на виписку податкових накладних. Податковий кредит ПП "Будівельна компанія "СВ-Престиж Буд" сформувала у відповідності до Податкового кодексу України на підставі наданих податкових накладних, які відповідають усім передбаченим законом вимогам та не визнані недійсними, а отже у позивача на даний час не має передбачених законом підстав для коригування або виключення цих сум з податкового кредиту. Звернуто увагу на ту обставину, що у відповідності до вимог чинного законодавства України державна податкова інспекція не має повноважень на визнання правочинів недійсними, а має право тільки на звернення до суду з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, що зазначено в позиції Пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009р. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі необґрунтованих, безпідставних висновків акту перевірки, а тому підлягають скасуванню.

За результатами розгляду справи Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає до задоволення повністю. Свої висновку суд грунтує на тому, що позивачем надано до матеріалів справи належні і допустимі докази реальності господарських операцій, а саме документи первинного бухгалтерського обліку. Вважає, що наявність документів, які не містять формальних недоліків вказують на те, що позивачем не було допущено порушення податкового законодавства.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в процесі перевірки податковий орган прийшов до висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТзОВ "Авеста Трейд" не мали реального товарного характеру. Апелянт зазначив, що формальна наявність документів первинного бухгалтерського обліку ще не є беззаперечним доказом реальності господарських операцій, а складення документів без проведення реальних операцій не дає права використовувати такі документи для бухгалтерського та податкового обліку.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, тому колегія суддів, керуючись вимогами ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегією суддів встановлено наступне:

В процесі апеляційного провадження Коломийська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області письмово повідомили суд проте, що між сторонами було досягнуто податковий компроміс, а тому просить закрити провадження у справі.

У поданій заяві та клопотанні апелянт (відповідач у справі) посилається на те, що сторони досягли примирення шляхом погодження застосування податкового компромісу відповідно до положень підрозділу 9-2 "Особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Колегія суддів, дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи заявника у їх сукупності, вважає за необхідне заяву відповідача – задоволити, а провадження у справі закрити, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.51 КАС України, сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Згідно із вимогами ч.1 ст.203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

В силу п.3 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо сторони досягли примирення.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.2014р. з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно із вимогами п.2 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

В силу п.7 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Відповідно до вимог пункту 11-2 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, відповідно до підрозділу 9.2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Згідно із вимогами п.8 підрозділу 9-2 Розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України, податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань.

В силу вимог ч.2 ст.203 КАС України, якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Керуючись вимогами ст.ст.157, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, - задоволити.

2. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2014р. у справі №809/3674/13-а, - визнати нечинною та закрити провадження у справі в зв’язку з досягненням податкового компромісу.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя Р.Б. Хобор

Суддя Я.С. Попко