Постанова № 43381080, 31.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р. Справа№ 925/794/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Баранця О.М.

Від позивача - ОСОБА_2

Від відповідача - Верещак П.М. (довір. №8 від 15.09.14);

Лисак Ю.І. ( довір. №9 від 15.09.14);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке"

на рішення господарського суду Черкаської області від 12.01.2015р.

у справі №925/794/13 (суддя Анісінімов І.А.)

за позовом ОСОБА_5

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке"

про стягнення 515 536 грн. 27 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.01.2015р. у справі №925/794/13 позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке" на користь ОСОБА_5 607 166 грн. 33 коп. 15 % власного капіталу, 76 863 грн. 52 коп. 3% річних, 119501 грн. інфляційних, 34 739 грн. 20 коп. вартість експертизи, в доход державного бюджету 16 765грн. 40коп. судовий збір. В задоволенні решти позовних вимог в сумі 2 379 грн. 00 коп. відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що протоколом загальних зборів ОСОБА_5 був виключений зі списку учасників ТОВ «Полянецьке». Вихід учасника з товариства зумовлює припинення корпоративних відносин між учасником і товариством, правовим наслідком виходу учасника є виникнення у товариства обов'язків щодо здійснення з ним розрахунків.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 12.01.2015р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що суд не врахував доводів відповідача про неналежність позивачу в Статутному фонді частки вартістю 15%. Матеріали справи, як зазначає скаржник, не містять свідоцтва ТОВ «Полянецьке», виданого учаснику товариства ОСОБА_5 на підтвердження його права власності на частку у товаристві та первинних документів, що підтверджують внесення ОСОБА_5 вкладу до статутного капіталу товариства.

Крім того, як зазначає скаржник, залишились поза увагою суду заперечення відповідача щодо добровільної виплати відповідачу коштів в сумі 693 476 грн. 14 коп. Виплату коштів не може бути визнано як доказ визнання відповідачем права у позивача на отримання частки прибутку у майні товариства. Підставою для такої виплати був звіт Черкаської торгово-промислової палати і звіт незалежного аудитора, відповідно до яких помилково виплачено ОСОБА_5 473276 грн. 14 коп. Очевидність такої помилки була виявлена в ході розгляду даної справи після надходження висновку судової експертизи, якою спростовано висновки звіту і аудиторського висновку про правомірність визначення чистих активів та оплату вартості 15% частки учасником товариства ОСОБА_5, з цих підстав відповідач пояснив в суді першої інстанції про зміну позиції та повного невизнання позовних вимог. Суд не прийняв до уваги заперечень відповідача про неправомірність визначення вартості чистих активів товариства станом на 01.11.2011р. наданих відповідно до балансу товариства.

31.03.2015р. представником відповідача заявлено клопотання про призначення повторної судово-економічної експертизи.

Судовою колегією зазначене клопотання відхилено з підстав його необґрунтованості.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та представників відповідача судова колегія встановила.

В Уманській районній державній адміністрації 29.03.2000р. зареєстрований Статут ТОВ "Полянецьке" за №277, а нова редакція Статуту затверджена загальними зборами 15.05.2009р. та зареєстрована 17.06.2009р., відповідно до п.1.1 якого учасниками товариства є громадянин України ОСОБА_7 та громадянин України ОСОБА_5.

Згідно п. 3.4 Статуту товариство є власником майна, що йому належить і у відповідності до діючого законодавства має право володіння, користування та розпорядження.

Згідно п.5.1 Статуту майно товариства складають основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі товариства.

Згідно п.5.7 Статуту прибуток товариства утворюється з надходження від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, а також податків та інших обов'язкових платежів, встановлених чинним законодавством України.

Чистий прибуток, одержаний після сплати зазначених розрахунків, залишається в розпорядження товариства між його засновниками пропорційно розмірам часток в статутному фонді чи іншим чином, відповідно до рішення зборів засновників.

Згідно п. 7.1 Статуту для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників формується статутний капітал у розмірі 7440 (сім тисяч чотириста сорок) грн..

Вклади учасників в статутний капітал становлять:

ОСОБА_7 - 6324 грн. 00 коп., що складає 85 % статутного капіталу;

ОСОБА_5 - 1116 грн. або 15 % статутного капіталу.

Учасники вносять внески у статутний капітал у вигляді та в частках, що визначені установчим договором.

Внесками учасників товариства можуть бути готівкові кошти, будинки, споруди, обладнання, інші матеріальні цінності. Цінні папери, права користування землею іншими природними ресурсами, спорудами, обладнаннями, а також інші майнові права / в тому числі в іноземній валюті.

Внесок, оцінений у національній валюті, складає частку засновника у статутному капіталі. Оцінка внеску учасника здійснюється за рішенням учасників чи іншим чином згідно з законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.115 ЦК України Господарське товариство є власником:

1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;

3) одержаних доходів;

4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч.1 ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст.64 Закону України "Про господарські товариства" №1576-XII від 19.09.1991: виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

Згідно до ст.54 Закону України "Про господарські товариства" №1576-XII від 19.09.1991, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

01.11.2011 Протоколом загальних зборів ОСОБА_5 виключений зі списку учасників ТОВ "Полянецьке".

Вихід учасника з товариства зумовлює припинення корпоративних відносин між учасником і товариством. Правовим наслідком виходу учасника є виникнення у товариства обов'язків щодо здійснення з ним розрахунків.

Відповідно до п.30 Постанови пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, вона повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення) з товариства. Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Статутом ТОВ "Полянецьке" в редакції від 17.06.2009, зареєстрованого Уманською РДА 29.03.2009, зазначені питання детально не врегульовані.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що матеріали справи не містять свідоцтва ТОВ «Полянецьке», виданого учаснику товариства ОСОБА_5 на підтвердження його права власності на частку 15% у товаристві та первинних документів, що підтверджують внесення ОСОБА_5 вкладу до статутного капіталу товариства спростовуються наявними в матеріалах справи копією Виписки з ЄДРПОУ від 10.08.2011р., копіями Протоколів загальних зборів ТОВ "Полянецьке" №7 від 28.04.2006, №5 від 08.10.2008, №1 від 15.09.2011 та Наказом №73-г від 31.10.2012. Отже факт того, що ОСОБА_5 був засновником і учасником ТОВ "Полянецьке" підтверджується.

В процесі розгляду справи місцевим господарським судом призначено судову експертизу для визначення 15 % частки майна, яка належить ОСОБА_5 у статутному капіталі ТОВ "Полянецьке", що підлягає виплаті.

Черкаським відділенням КНДІСЕ надані висновок за результатами проведення судово-товарознавчої експертиз від 11.11.2013 №1661/2185-2298/13-23 та висновок експерта за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної експертизи та судово-економічної експертизи від 18.07.2014 №1659/13-23,1660/13-23, 1152-1157/14-23.

Додаткову експертизу, яку за клопотанням відповідача призначено місцевим господарським судом, проведено не було, про що Черкаським відділення КНДІСЕ повідомлено листом від 30.10.2014 №1408/14-23.

В процесі розгляду справи місцевим господарським судом позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог у зв'язку з тим, що експертом не досліджені всі об'єкти, які були зазначені в ухвалі, а саме позивач просив стягнути 803 530 грн. 85 коп., в тому числі 607 166 грн. 33 коп. - 15% власного капіталу, 76 863 грн. 52 коп. 3% річних за користування коштами, 119 501 грн. втрати від інфляції, 37 118 грн. 20 коп. вартість оплачених ним експертиз та послуг аудита. .

Відповідно до звіту ТОВ "Полянецьке" за 2011 рік та Баланс товариства станом на 01.11.2011р., в якому відповідачем самостійно визначена сума власного капіталу ТОВ "Полянецьке" станом на 01.11.2011р. в розмірі 859300,00 грн. 15 % від цієї суми становить 1 288 950,00 грн.

Таким чином несплачена частка ОСОБА_5 у власному капіталі ТОВ "Полянецьке", з урахуванням уже сплаченої йому суми в розмірі 681783,67 грн. (виписки з банку) становить 607 166 грн. 33 коп.

Крім того, як зазначалось раніше, позивач просив стягнути 76 863 грн. 52 коп. 3 % річних за користування коштами, 119 501 грн. 00 коп. втрати від інфляції та 37 118 грн. 20 коп. вартість оплачених ним експертиз та послуг аудита.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

Підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання 3 % річних за період з 02.11.2012 по 30.11.2014 в сумі 76 863 грн. 52 коп. та інфляційних за період з 02.11.2012 по 31.10.2014 в сумі 119 501 грн. 00 коп.

Розмір судових витрат ( витрати за проведення експертизи), які підлягають відшкодуванню відповідачем становить 34 739 грн. 20 коп.(квитанція №28 від 27.08.2013 та квитанція №30 від 27.08.2013).

Щодо вимог позивача про відшкодування відповідачем 2379 грн. 00 коп. (послуги за генеральні угоди та послуги аудитора), то в цій частині вони задоволенню не підлягають, оскільки як вірно зазначає місцевий господарський суд, аудиторський висновок не є висновком судової експертизи, а отже не належить до судових витрат.

Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не доводять їх протилежність, а тому не можуть бути покладені в основу рішення.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Черкаської області від 12.01.2015р. від 03.02.2015р. у справі №925/794/13 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/794/13.

Повний текст постанови складено та підписано 01.04.2015р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.Г. Сітайло

О.М. Баранець