Ухвала суду № 43380639, 30.03.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про встановлення способу і порядку виконання судового рішення

30 березня 2015 року Справа № 805/299/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О. розглянувши у приміщенні суду за адресою: 84112, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Добровольського, 2, у порядку письмового провадження заяву Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами" про відстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року строком на 5 років у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами" про стягнення заборгованості з земельного податку, податку на додану вартість, з надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення як вторинної сировини у загальному розмірі 793262,04 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство "Донецький регіональний центр поводження з відходами" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про відстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року строком на 5 років у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами" про стягнення заборгованості з земельного податку, податку на додану вартість, з надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення як вторинної сировини у загальному розмірі 793262,04 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі № 805/299/15-а стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство "Донецький регіональний центр поводження з відходами" (ЄДРПОУ 34850326) в рахунок погашення податкового боргу :

із земельного податку у сумі 29547,54 грн. у рахунок місцевого бюджету на розрахунковий рахунок № 33210811700059, код платежу 18010500, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37944338, МФО 834016;

із податку на додану вартість у сумі 458147,58 грн. у рахунок державного бюджету на розрахунковий рахунок № 31112029700059, код платежу 14010100, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37944338, МФО 834016;

із надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення як вторинної сировини у сумі 305566,92 грн. у рахунок місцевого бюджету на розрахунковий рахунок № 33110364700059, код платежу 19010301, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37944338, МФО 834016, а всього : 793262,04 грн.

Посилається на скрутне фінансове становище підприємства, що пов'язано з тимчасовими збитками у господарській діяльності та не вчасним розрахунком замовниками за договорами. Вказує, на те, що вони мають заборгованість перед контрагентами у сумі 1525965,56 грн.

Крім того, щомісячно вони сплачують поточні податки і фонд оплати праці.

На підставі зазначеного, просить відстрочити виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року строком на 5 років.

Представник податкового органу Пожидаєв О.О. надав до суду клопотання в якому не заперечує проти заяви комунального підприємства.

Представник комунального підприємства надав до суду заяву про розгляд заяви у письмовому провадженні.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

За приписами ч.1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При розгляді наданої відповідачем заяви суд виходив з того, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, ця стаття не вимагає, і суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочення виконання рішення.

Відповідно Розділу V «ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ В АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВАХ» та частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно частини 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

Суд може розстрочити виконання судового рішення у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють його виконання наприклад відсутність коштів на рахунку боржника.

Як встановлено із матеріалів справи в обґрунтування викладених у заяві про відстрочення виконання судового рішення доводів, щодо скрутного фінансового становище підприємства, які пов'язані з тимчасовими збитками у господарській діяльності та не вчасним розрахунком замовниками за договорами. Вказує, на те, що вони мають заборгованість перед контрагентами у сумі 1525965,56 грн.

Крім того, щомісячно вони сплачують поточні податки і фонд оплати праці

В той же час, відомості про відсутність руху коштів на рахунках заявника у банківських та фінансових установах, документи підтверджуючі відсутність майнових активів, на які може бути звернуте стягнення, в процесі примусового виконання судового рішення заявник суду не надав.

Надані заявником документи не підтверджують наявність виключних обставин, які б дозволили дійти висновку про можливість розстрочення виконання судового рішення.

Вiдповiдно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 26 грудня 2003 року N 14 «Про практику розгляду скарг на рiшення, дiї або бездiяльнiсть opганів i посадових осiб державної виконавчої служби та звернення учасникiв виконавчого провадження» при вирiшеннi заяв державного виконавця чи сторони про вiдстрочку чи розстрочку виконання рiшення суду потрiбно мати на увазi, що вiдповiдно до статтi 263 Кодексу адмiнiстративного судочинства Укрaїни - їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, якi суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рiшення (вiдсутнiсть коштiв на рахунку, вiдсутнiсть присудженого майна в нaтypi, стихiйне лихо тощо).

Підставою для відстрочення виконання рiшення можуть бути конткретні обставини, що ускладнюють виконання рiшення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому вci цi обставини повиннi бути доведенi заявником.

Крім того, суд зазначає, заявник надає як доказ скрутного фінансового становища документи, які не свідчать про недостатність коштів для сплати зазначеної заборгованості комунальним підприємством який є відповідачем у даній справі.

Також, заявником не надано доказів суду, що через 5 років у них буде можливість сплатити заборгованість у розмірі 793262,04 грн. та за рахунок яких конкретних заходів ці надходження будуть залучені.

Окрім цього, суд зазначає, що предметом позову були узгоджені суми податкових зобов'язань, визначені як поточні платежі підприємства до бюджету, які повинні були бути сплачені у періодах, в яких вони були самостійно узгоджені та відстрочення сплати цих платежів строком 5 років, тобто, через 5 років граничного строку їх сплати є вимогою, яке не ґрунтується на приписах законодавства.

З приводу посилання представника податкового органу в клопотанні на той факт, що вони не заперечують проти відстрочення виконання постанови суду, суд зазначає наступне.

Спосіб, в який повинен діяти податковий орган при винесенні судом рішення про стягнення коштів з рахунків платника податків, передбачений Податковим Кодексом України.

Податковим кодексом України, який набрав чинності 1 січня 2011 року, визначено особливий порядок виконання судових рішень, а саме відповідно до п.95.1 ст. 95 якого встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Реалізація приписів зазначеного підпункту Податкового кодексу України здійснюється податковим органом самостійно шляхом виставлення платіжних вимог до установ банків.

Як свідчать матеріали справи, податковим органом не було здійснено дій для виконання постанови суду від 19 лютого 2015 року, платіжні вимоги до банківських установ не надавались.

Підставою для надання відстрочення платежу є обставини, що перешкоджають належними чином виконувати судове рішення - ускладнюють його виконання або роблять неможливим, однак рішення до виконання ще не пред'являлось. Суд зазначає, що станом на момент розгляду заяви відповідача постанова суду також не була пред'явлена до виконання та платіжні доручення не були виставлені податковим органом до установ банку, в яких відкриті розрахункові рахунки відповідача.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження можливості погашення грошових зобов'язань та податкового боргу внаслідок застосування режиму відстрочення.

З приводу сертифіката (висновка) про настання обставин непереборної сили від 20 серпня 2014 року № 2498/05-4 Торгово-промислова палата України відповідно до п. п. 100.4 і 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України засвідчила заявнику - комунальному підприємству настання обставин непереборної сили з 08 серпня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) обставини непереборної сили тривали та дату закінчення їх терміну встановити було неможливо.

Статтею 100 ПК України встановлено порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Таким чином, ПК України передбачено порядок надання відстрочки податковим органом податкового боргу у зв'язку із наявністю дії обставин непереборної сили.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року строком на 5 років.

Керуючись статями 4-12, 23, 41, 160, 165, 185, 186, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами" про відстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року строком на 5 років у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами" про стягнення заборгованості з земельного податку, податку на додану вартість, з надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення як вторинної сировини у загальному розмірі 793262,04 грн. - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

У разі застосування судом частини 3 статті 160 КАС України з урахуванням частини 7 статті 160 КАС України, а також якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Аканов О.О.