Ухвала суду № 43379460, 24.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 р.Справа № 816/3303/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

при секретарі судового засідання - Кудіній Я. Г.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідачів - Шульги В. Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2014р. по справі № 816/3303/14

за позовом ОСОБА_1

до Південної митниці Міністерства доходів та зборів України , Державної фіскальної служби України , Міністерства доходів і зборів України третя особа Голова Державної митної служби України

про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

19.08.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:

1) визнати протиправною бездіяльність Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_1 щодо:

- не видання наказу про звільнення особи з посади заступника начальника Південної митниці Міндоходів України, яка обіймала її станом на 04.12.2013р. та, яку до 24.12.2008р. обіймав ОСОБА_1 - у зв'язку з виданням наказу від 04.12.2013р. №1100-к "Про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12. 2013р.;

- не внесення до трудової книжки ОСОБА_1 (серії НОМЕР_3) запису на підставі наказу від 04.12.2013р. №1100-к про визнання недійсним запису №13 (про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби");

- не вжиття заходів та не видання наказу про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Південної митниці Міндоходів України у зв'язку з виданням наказу від 04.12.2013р. №1100-к про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. № 2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р. - за відсутності наказу про його звільненням станом на 04.12.2013р., в тому числі, на підставі заяв від 19.03.2013р., від 23.04.2013р., від 16.09.2013р„ від 28.10.2013р.;

- не проведення з ОСОБА_1 повного грошового розрахунку, в тому числі, за час вимушеного прогулу, порушення строків видачі трудової книжки, проведення грошового розрахунку та не проведення з ним гарантійних компенсаційних грошових виплат за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р. - у зв'язку із скасуванням на підставі наказу від 04.12.2013р. №1100-к, визнаного судом неправомірним, наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. № 2794-к;

- надання ОСОБА_1 неповних відповідей на питання, що порушувалися ним у заявах 19 березня 2013 року, 23 квітня 2013 року, 16 вересня 2013 року, 28 жовтня 2013 року;

2) визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_1 щодо видачі йому не належним чином оформленої трудової книжки;

3) визнати протиправні дію та бездіяльність Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в період з 24.12.2008р. по 05.12. 2013р. такими, що є грубим порушенням трудового законодавства стосовно законних прав і охоронюваних законом інтересів заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_1;

4) зобов'язати Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в залежності від їх компетенції та з метою повного відновлення порушених прав вчинити стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_1 вчинити наступні дії:

- заповнити та видати ОСОБА_1 належним чином заповнену (оформлену) трудову книжку із внесенням до неї записів про недійсність запису №13 від 24.12. 2008 року, про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к;

- нарахувати і провести гарантійні грошові компенсаційні (в тому числі, індексаційні) виплати ОСОБА_1 за весь час дії незаконного наказу голови Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р.

- нарахувати і провести гарантійні грошові компенсаційні (в тому числі, індексаційні) виплати ОСОБА_1 за весь час вчинення неправомірних дії та бездіяльності після видання наказу від 04.12.2013р. №1100-к за період з 04.12.2013р. по 05.12.2014р.;

5) стягнути з Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час (вимушеного прогулу, затримки видачі трудової книжки, порушення строків грошового розрахунку) за період з 25.12.2008р. по 02.12.2014р. включно - 312 983,96 грн. (розрахунок додається), без урахування інших гарантійних та компенсаційних виплат;

6) стягнути з Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч гривень);

7) стягнути з Південної митниці Міндоходів України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

11 грудня 2014 року позивачем через канцелярію суду подана заява про виправлення арифметичної помилки, якою він просив змінити заявлену у позовній заяві (уточнюючій) від 18.11.2014 року суму 312 983, 96 грн. на 313554, 26 грн. (а.с. 125 т.2).

Ухвалою суду від 18 грудня 2014 року позовна заява ОСОБА_1 в частині наступних вимог:

"Визнати протиправною бездіяльність Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_1 щодо:

- не видання наказу про звільнення особи з посади заступника начальника Південної митниці Міндоходів України, яка обіймала її станом на 04.12.2013р. та, яку до 24.12.2008р. обіймав ОСОБА_1 - у зв'язку з виданням наказу від 04.12.2013р. №1100-к "Про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12. 2013р.;

- не вжиття заходів та не видання наказу про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Південної митниці Міндоходів України у зв'язку з виданням наказу від 04.12.2013р. №1100-к про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. № 2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р. - за відсутності наказу про його звільненням станом на 04.12.2013р., в тому числі, на підставі заяв від 19.03.2013р., від 23.04.2013р., від 16.09.2013р„ від 28.10.2013р.;

- не проведення з ОСОБА_1 повного грошового розрахунку, в тому числі, за час вимушеного прогулу, порушення строків видачі трудової книжки, проведення грошового розрахунку та не проведення з ним гарантійних компенсаційних грошових виплат за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р. - у зв'язку із скасуванням на підставі наказу від 04.12.2013р. №1100-к, визнаного судом неправомірним, наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. № 2794-к;

- надання ОСОБА_1 неповних відповідей на питання, що порушувалися ним у заявах 19 березня 2013 року, 23 квітня 2013 року, 16 вересня 2013 року, 28 жовтня 2013 року;

Зобов'язати Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в залежності від їх компетенції та з метою повного відновлення порушених прав вчинити стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_1 вчинити наступні дії:

- нарахувати і провести гарантійні грошові компенсаційні (в тому числі, індексаційні) виплати ОСОБА_1 за весь час дії незаконного наказу голови Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р.

- нарахувати і провести гарантійні грошові компенсаційні (в тому числі, індексаційні) виплати ОСОБА_1 за весь час вчинення неправомірних дії та бездіяльності після видання наказу від 04.12.2013р. №1100-к за період з 04.12.2013р. по 05.12.2014р.;

- стягнути з Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час (вимушеного прогулу, затримки видачі трудової книжки, порушення строків грошового розрахунку) за період з 25.12.2008р. по 02.12.2014р. включно - 313554,26 грн. (розрахунок додається), без урахування інших гарантійних та компенсаційних виплат" залишена без розгляду.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 18.12.2014 року задовольнив частково позовні вимоги.

Визнав протиправною бездіяльність Південної митниці Міністерства доходів і зборів України щодо не внесення до трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_1 на підставі наказу Державної митної служби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" запису про недійсність запису № 13 від 24.12.2008 року "звільнений із займаної посади за порушення Присяги державного службовця відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 30 Закон України "Про державну службу" внесеного на підставі Наказу Державної митної служби України № 2794-к "Про припинення державної служби".

Зобов'язав Південну митницю Міністерства доходів і зборів України внести на підставі наказу Державної митної служби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" запис до трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) про недійсність запису № 13 від 24.12.2008 року "звільнений із займаної посади за порушення Присяги державного службовця відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 30 Закон України "Про державну службу", внесеного на підставі Наказу Державної митної служби України № 2794-к "Про припинення державної служби".

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийняття постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, на думку апелянта, судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також не наведено правового обгрунтування відмови у задоволенні позову.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував у повному обсязі, вважав постанову суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, наказом Державної митної служби України № 844-к від 21.05.2008 року ОСОБА_1 з 21.05.2008 призначено на посаду заступника начальника служби-начальника відділу Іллічівськ та Білгород-Дністровський служби митної вартості та організації боротьби з порушеннями митного законодавства Південної митниці (а.с. 21 т.2).

Наказом Державної митної служби України №1061-к від 19.06.2008 року переведено ОСОБА_1, заступника начальника служби-начальника відділу Іллічівськ та Білгород-Дністровський служби митної вартості та організації боротьби з порушеннями митного законодавства Південної митниці, з 20.06.2008 на посаду заступника начальника Південної митниці (а.с. 31; т.2).

Наказом Державної митної служби України від 24.12.2008 № 2794-к "Про припинення державної служби" за порушення Присяги державного службовця, що виявилося у негативному впливі на авторитет державного службовця та митної служби України, припинено перебування на державній митній службі в митних органах України ОСОБА_1, звільнивши з посади заступника начальника Південної митниці відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" (а.с. 38 т.2).

19 березня 2013 року Полтавським окружним адміністративним судом прийнята постанова по справі № 2а-1910/10/1670, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Південної митниці Державної митної служби України, третя особа - Голова Державної митної служби України про визнання протиправним і скасування наказу, зміну формулювання підстави звільнення з посади задоволений частково: визнаний протиправним та скасований наказ Державної митної служби України від 24 грудня 2008 №2794-к "Про припинення державної служби"; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Наказом Державної митної служби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року у справі № 2а-1910/10/1670 скасований наказ Державної митної служби України від 24.12.2008 року № 2794-к "Про припинення державної служби" (а.с. 39 т.2).

Листом від 20.12.2013 року № 6640/Б/99-99-24-04-14 Міністерство доходів і зборів України надало відповідь ОСОБА_1 на його звернення від 14.11.2013 року, в якій повідомила останнього про те, що на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року у справі № 2а-1910/10/1670 відповідно до наказу Дежмитслужби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" скасовано наказ Держмитслужби України від 24.12.2008 року № 2794-к "Про припинення державної служби" (а.с. 25 т.1).

21.02.2014 року позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України та Південної митниці Міндоходів з заявою датованою 20 лютого 2014 року в якому просив видати йому (надіслати на його адресу): наказ Дежмитслужби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" про скасування наказу Держмитслужби України від 24.12.2008 року № 2794-к "Про припинення державної служби"; наказ про його звільнення згідно раніше поданою заявою; трудову книжку; провести грошовий розрахунок при звільненні (а.с.26-28 т.1).

Листом від 14.03.2014 року № 3745/15-70-04-Б-15 Південна митниця Міндоходів за наслідками розгляду листа позивача від 20.02.2014 року проінформувала позивача про те, що: на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року у справі № 2а-1910/10/1670 наказ Держмитслужби України від 24.12.2008 року № 2794-к "Про припинення державної служби" скасований Наказом Дежмитслужби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів"; у зв'язку з припиненням перебування на державній службі в митних органах та звільненням із займаної посади, відповідно до наказу Південної митниці від 29.01.2009 № 83 "Про проведення розрахунків" була виплачена компенсація за невикористану частину щорічної відпустки тривалістю 24 календарних дні у сумі 2106,47 грн., зазначені кошти були перераховані на особовий рахунок ОСОБА_1, тобто розрахунок при звільненні проведено. Також зазначеною відповіддю запропоновано позивачу з'явитись до Південної митниці Міндоходів для отримання трудової книжки (а.с. 29 т.1).

Згідно матеріалів адміністративного позову 21 липня 2014 року представник позивача отримав трудову книжку ОСОБА_1, яка не містила запису про скасування наказу голови Державної митної служби України № 2794-к "Про припинення державної служби". Доказів на спростування обставин отримання позивачем трудової книжки, представником відповідачів під час розгляду справи не було надано.

Позивач не погодився з діями та бездіяльністю відповідачів, а тому оскаржив їх до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позову в частині визнання протиправною бездіяльність Південної митниці Міністерства доходів і зборів України щодо не внесення до трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_1 на підставі наказу Державної митної служби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" запису про недійсність запису № 13 від 24.12.2008 року "звільнений із займаної посади за порушення Присяги державного службовця відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 30 Закон України "Про державну службу", внесеного на підставі Наказу Державної митної служби України № 2794-к "Про припинення державної служби", та зобов'язання відповідача внести до трудової книжки ОСОБА_1 зазначений запис.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Положеннями статті 48 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 2.6. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму ( п. 2.8. вказаної вище Інструкції).

Разом з тим, згідно з абз. 1 та абз. 2 п. 2.10. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)" і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі". При зміні формулювання причини звільнення пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, звільнений ..." і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення. При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається "Дублікат" трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним (абз.3 - 5 п. п. 2.10. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників).

При цьому, в частині 3 статті 235 Кодексу законів про працю України зазначається, що у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

Проаналізувавши наведені правові норми, колегія суддів дійшла висновку про те, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення в трудовій книжці здійснюється виправлення у спосіб, передбачений законодавством України. Крім того, у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Як встановлено судом першої інстанції, з трудової книжки позивача вбачається, що останнім записом у відомостях про роботу є запис № 13 від 24.12.2008 року про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади за порушення Присяги державного службовця, відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу" на підставі наказу від 24.12.2008 року №2794-к. Інших записів до трудової книжки позивача не внесено.

При цьому, 19 березня 2013 року Полтавським окружним адміністративним судом винесена постанова у справі № 2а-1910/10/1670 якою визнаний протиправним та скасований наказ Державної митної служби України від 24 грудня 2008 №2794-к "Про припинення державної служби", і яка набрала законної сили 18.05.2013 року (а.с. 150-153 т. 2). Наказом Державної митної служби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року у справі № 2а-1910/10/1670 скасований наказ Державної митної служби України від 24.12.2008 року № 2794-к "Про припинення державної служби" (а.с. 39 т.2).

Однак, Південна митниця Міндоходів України не вжила заходів по приведенню трудової книжки ОСОБА_1 у відповідність із судовим рішенням та Наказом Державної митної служби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" та не внесла до трудової книжки на підставі наказу Державної митної служби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" запису про недійсність запису № 13 від 24.12.2008 року "звільнений із займаної посади за порушення Присяги державного службовця відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 30 Закон України "Про державну службу" внесеного на підставі Наказу Державної митної служби України № 2794-к "Про припинення державної служби".

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов в частині визнання протиправною бездіяльність Південної митниці Міністерства доходів і зборів України щодо не внесення до трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_1 на підставі наказу Державної митної служби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" запису про недійсність запису № 13 від 24.12.2008 року "звільнений із займаної посади за порушення Присяги державного службовця відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 30 Закон України "Про державну службу", внесеного на підставі Наказу Державної митної служби України № 2794-к "Про припинення державної служби", та зобов'язання відповідача внести до трудової книжки ОСОБА_1 зазначений запис, є обгрунтованим і підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно письмових пояснень позивача він з 13.12.2008 року по 16.11.2009 року утримувався у ізоляторі тимчасового утримання ГУМВС України в Одеській області (а.с. 141 т.2).

У мотивувальній частині постанови суду від 19.03.2013 року у справі № 2а-1910/10/1670, яка набрала законної сили, зазначено, що питання про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Південної митниці Державної митної служби України у зв'язку із визнанням протиправним та скасуванням вищевказаного наказу судомне вирішується, оскільки представником позивача в ході судового розгляду надано пояснення, що позивач втратив бажання працювати в митних органах та на даний час працює в іншому місці, у зв'язку з чим ним і було відкликано позовну вимогу про його поновлення на посаді.

Відповідно до Відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 останній отримував доходи у тому числі у вигляді заробітної плати з лютого 2010 року по березень 2014 року від ТОВ "Житлорембудсервіс", КП КПС ШРБУ, Суб'єкта підприємницької діяльності з податковим номером НОМЕР_2, Полтавського інституту бізнесу. А всього за це період ним було отримано 1 116 306, 28 грн. доходів (а.с. 137-140 т.2).

При цьому згідно Довідки Південної митниці Міндоходів від 16.12.2014 року середня заробітна плата ОСОБА_1 за період з 25.12.2008 року по 12.12.2014 року становить 296563,43 грн. (а.с. 159 т.2).

Факт перебування позивача у трудових відносинах з ТОВ "Житлорембудсервіс" з 23.08.2010 року ним не заперечується та підтверджений ним у власних письмових поясненнях.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що формулювання в трудовій книжці причин звільнення ОСОБА_1 не мало наслідком перешкоджання у його працевлаштуванні, а тому відсутні підстави для прийняття рішення стосовно виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 з Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. та з Південної митниці Міндоходів України - 20 000 грн., з огляду на таке.

Згідно зі ст. 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

При цьому, у відповідності до ч. 1 та ч.2 ст. 23 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Як зазначено судом першої інстанції, позовна заява не містить вказівок на обставини, які б свідчили про заподіяння моральних страждань позивачу внаслідок неправомірних дій відповідача, наслідки таких страждань та причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з твердженням суд першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_1 щодо видачі йому не належним чином оформленої трудової книжки та про визнання протиправними дій та бездіяльності Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в період з 24.12.2008р. по 05.12.2013р. такими, що є грубим порушенням трудового законодавства стосовно законних прав і охоронюваних законом інтересів заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_1, задоволенню не підлягають, так як обраний позивачем спосіб захисту не здатний забезпечити поновлення його прав.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2014р. по справі № 816/3303/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 30.03.2015 р.