Ухвала суду № 43379186, 27.03.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 березня 2015 року Справа № 810/1214/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши

позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-2010"

до

Київської митниці Міндоходів

про

визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта-2010" звернулось до суду з позовом до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 13.10.2014 № 125000003/2014/000638/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.10.2014 № 125130005/2014/00162.

Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу положень частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Частиною другою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Цією ж статтею передбачено, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до частини другої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частин другої та третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, за подання адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, за подання адміністративного позову майнового характеру – 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору.

При цьому, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI).

Суд звертає увагу позивача на те, що майновими вимогами є будь-які вимоги суб'єктів права, що пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошовими коштами тощо.

Рішення митного органу, яким здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості товару у сторону збільшення, породжує підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи у вигляді забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом, а відтак, вимога про визнання протиправним та/або скасування такого рішення носить майновий характер.

Як встановлено судом, позивачем до позовної заяви долучено платіжне доручення від 23.03.2015 № 4761 про сплату судового збору, розмір якого не відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Крім того, до позовної заяви позивачем не приєднано документальних свідоцтв на підтвердження обставин справи, у тому числі митну декларацію від 03.10.2014 № 125130005/2014/547672, а у разі їх відсутності – не зазначено перелік доказів, які позивач не може самостійно надати, із відображенням причин неможливості їх подання.

Також судом встановлено, що позивачем не приєднано до позовної заяви та її копії всіх додатків, визначених у переліку, а саме: копії сертифікату про походження ССРІТ 141152053 14С5200А0028/00 від 01.10.2014.

У свою чергу, долучені позивачем до позовної заяви такі документи як копії сертифікату про походження ССРІТ 141152053 14С5200А0028/00339 від 01.09.2014 та сертифікату якості до переліку додатків до позовної заяви не включено.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені у строк до 20 квітня 2015 року шляхом: подання до суду оригіналів платіжних документів, що свідчать про сплату судового збору за належними реквізитами та у розмірі, передбаченому Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI; подання до суду документів, не доданих до позовної заяви (а у разі їх відсутності – письмового пояснення із зазначенням причин неможливості подання таких документів); приведення позовної заяви у відповідність вимогам частин першої та другої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням приписів частини третьої цієї статті та наведених вище висновків суду.

Враховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 108, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу у строк до 20 квітня 2015 року усунути наведені в даній ухвалі недоліки у вказаний спосіб.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу невідкладно.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Харченко С.В.